ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Донбас медіа-форум почався з оплесків Асєєву, який голодує в полоні бойовиків

«Донбас медіа-форум» у Харкові розпочався з оплесків на знак солідарності з журналістом Станіславом Асєєвим, який за ґратами оголосив голодування в окупованому бойовиками Донецьку.

«Це кричущий випадок, коли людей кидають за ґрати в 21 столітті за журналістику», – наголосив співорганізатор форуму, керівник Донецького інституту інформації Олексій Мацука.

Він також оголосив про початок збору підписів до країн «нормандської четвірки», щоб домагатися звільнення Асєєва.

Український журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, понад рік утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку, тиждень тому оголосив голодування. Про це повідомив колишній народний депутат Єгор Фірсов.

За його словами, до голодування Васіна змусило погане ставлення – він хворіє, проте не отримує належного лікування.

Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території. Він перестав виходити на зв’язок на початку червня 2017 року. Згодом виявилось, що він на той момент вже місяць перебував у полоні.У Донбас медіа форумі беруть участь понад 400 українських журналістів, які протягом двох днів у Харкові обговорюють виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ.
…

«Донбас медіа-форум» почався з оплесків Асєєву, який голодує в полоні бойовиків

«Донбас медіа-форум» у Харкові розпочався з оплесків на знак солідарності з журналістом Станіславом Асєєвим, який за ґратами оголосив голодування в окупованому бойовиками Донецьку.

«Це кричущий випадок, коли людей кидають за ґрати в 21-му столітті за журналістику», – наголосив співорганізатор форуму, керівник Донецького інституту інформації Олексій Мацука.

Він також оголосив про початок збору підписів до країн «нормандської четвірки», щоб домагатися звільнення Асєєва.

Український журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, понад рік утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку, тиждень тому оголосив голодування. Про це повідомив колишній народний депутат Єгор Фірсов.

За його словами, до голодування Васіна змусило погане ставлення – він хворіє, проте не отримує належного лікування.

Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території. Він перестав виходити на зв’язок на початку червня 2017 року. Згодом виявилось, що він на той момент вже місяць перебував у полоні.

У «Донбас медіа форумі» беруть участь понад 400 українських журналістів, які протягом двох днів у Харкові обговорюють виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ.
…

У Херсоні побили журналіста. Він припускає: нападники могли бути ті самі, що й на одеського активіста Устименка

Двоє чоловіків, які вранці 18 червня побили головного редактора херсонського сайту «Мост», представника ГО «Інститут масової інформації» у Херсонській області Сергія Нікітенка, схожі на людей, які раніше завдали ножових поранень голові одеського «Автомайдану» Віталію Устименкові. Про це Радіо Свобода розповів сам Нікітенко.

 «Можливо, це – якась спецоперація із залякування небайдужих людей: громадських активістів, журналістів. Можливо, до цього має стосунок наш агресивний сусід», – каже Нікітенко.

За його словами, вранці 18 червня, біля автомобільної стоянки на нього напали двоє чоловіків, які побили журналіста, а потім сіли у автомобіль «Тойота» з транзитними номерами і поїхали. Під час побиття чоловіки нічого не говорили.

Сергій Нікітенко вважає, що хоч останнім часом і написав чимало гострих публікацій, у яких фігурували місцеві чиновники, але вони не завдали їм такої шкоди, щоб хтось замовляв його побиття.

Також каже, що виключає побутові причини побиття:«У мене дуже давно не було ні з ким настільки гострих особистих конфліктів».

Як розповіла керівник прес-служби Управління Національної поліції у Херсонські області Ірина Атаманенко, за фактом злочину відкрито кримінально провадження за статтею Кримінального кодексу про погрозу або насильство щодо журналіста.

За словами Атаманенко, цього року поліція регіону не відкривала жодного такого кримінального провадження, але є два провадження за заявами місцевих журналістів про перешкоджання їх діяльності. 
…

В Україні значно зменшилась кількість тортур – спецдоповідач ООН

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам Нільс Мельцер заявляє, що в Україні після 2016 року значно зменшилась кількість тортур.

Про це Мельцер повідомив в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».

Агенції новин цитують Мельцера: «Мушу сказати, що після 2016 року випадків нелюдського ставлення, катувань на території, контрольованій владою України, значно поменшало», – сказав Мельцер.

За його словами, в 2014-2016 роках «була досить поширена практика незаконних тримань під вартою, нелюдського ставлення, але відтоді ситуація з цим поліпшилася».

Водночас, Мельцер наголосив, що дуже багато людей скаржаться на тортури, неналежне ставлення «саме під час перебування в поліції».

«Це свіжі, актуальніші заяви. Найбільше я саме переживаю за це», — зазначив Нільс Мельцер.

«Заяви про неналежне ставлення стосуються саме затримання — до того, як людину офіційно беруть під варту і реєструють її в журналі», — додав він.

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам разом зі своєю командою з 20 травня до 8 червня в Україні оцінював загальну ситуацію щодо заборони катувань або інших видів поводження, що принижують людську гідність. Спецдоповідач ООН розповів, що відвідуючи різні об’єкти на контрольованій Україною території, він отримав безперешкодну свободу пересування до усіх місць, де люди були позбавлені волі.

8 червня він повідомив, звітуючи в Києві, що в місцях позбавлення волі на неконтрольованій урядом частині Донбасі не зміг конфіденційно поспілкуватися з заручниками з числа українських військових.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, десятки – в Росії, 402 людини вважалися зниклими безвісти. Востаннє обмін відбувався в грудні минулого року.
…

Шкода, що справа Бабченка стала поживою для пропаганди – Столтенберґ

На спробу російських журналістів у НАТО подати справу із Аркадієм Бабченком як приклад «фейкової новини» голова альянсу Єнс Столтенберґ відповів, що шкодує, що ця подія стала поживою для пропаганди.

«Ми всі зітхнули з полегшенням, що Бабченко живий. По-друге, я би хотів наголосити, що шкодую з приводу того, що цей інцидент може підривати довіру до преси та став поживою для пропаганди», – заявив голова НАТО у п’ятницю після засідання міністрів оборони держав-союзниць альянсу. 

Столтенберґ додає, що всі демократичні установи та організації, включно із НАТО, дуже залежні від рівня свободи і незалежності преси. 

«Це основний компонент будь-якої демократії. Я також вважаю, що найкращий шлях домогтися того, аби не стати жертвами фейкових новин, – наявність вільної та незаангажованої преси, яка ставить складні питання, яка перевіряє свої джерела інформації та факти», – прокоментував керівник військово-політичного блоку.

Нинішня зустріч у НАТО на рівні голів оборонних відомств відбувається за п’ять тижнів до саміту Північноатлантичного альянсу, який має відбутися у Брюсселі. 

Увечері 29 травня поліція повідомила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий.

Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Бориса Германа, якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби. Шевченківський районний суд Києва 31 травня заарештував Германа на 60 діб.

Аркадій Бабченко залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але вибрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.

Як раніше повідомляли журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), Борис Герман – 50-річний бізнесмен, директор та співзасновник декількох фірм, які спеціалізуються на оптовій торгівлі (ТОВ «Приватна справа-2000»), юридичних послугах (ТОВ «Право»), нерухомості та оренді (ТОВ «Ресторатор») і виробництві зброї та боєприпасів (ТОВ «УНСП «ШМАЙСЕР»).

​У минулому був помічником народних депутатів Михайла Гончарова (5-е скликання, Соцпартія) та Ігоря Плохого (6-е скликання, Партія регіонів).
…

Захист подав апеляцію на вирок Сущенку

Адвокат Марк Фейгін повідомив про те, що подав апеляцію на вирок Московського міського суду українському журналісту Романові Сущенку. Про це він написав у Twitter.

4 червня суд у Москві засудив українського журналіста до 12 років в’язниці.

Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії 2 жовтня 2016 року. За версією російських спецслужб, він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником. ФСБ стверджує, що Сущенко збирав відомості про російське військо.

За версією самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також спростувало інформацію, про те, що Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України.
…

ОБСЄ назвало ув’язнення Сенцова «невиправданим» і закликало Росію переглянути його справу – заява

У листі до керівника МЗС Росії висловлено також занепокоєння станом здоров’я Олега Сенцова після оголошення ним голодування
…

Адвокат: Сущенку дали 12 років суворого режиму

Російський суд 4 червня виніс рішення у справі українського журналіста Романа Сущенка – 12 років суворого режиму, заявив його громадський захисник Марк Фейгін.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

На засіданні в Московському міському суді, що відбулося 28 травня, прокурор попросив 14 років позбавлення волі для українського журналіста Романа Сущенка, заарештованого в Росії в 2016 році і звинуваченого в шпигунстві.

Сущенко своєї провини не визнає, про що сказав у кінцевому слові. Сторона захисту також навела свої аргументи на користь його невинуватості.

В інтерв’ю Радіо Свобода захисник Сущенка Марк Фейгін сказав, що розраховувати на виправдувальний вирок у російському суді не доводиться, але можна сподіватися на обмін.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.

За даними СБУ, десятки українців утримуються нині в Росії і окупованому нею Криму. Серед тих, хто, за даними правозахисників, потрапив за ґрати з політичних мотивів, є Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Роман Сущенко, Євген Панов та інші. У числі арештантів – митці, журналісти, громадські діячі, кримськотатарські активісти.​
…

Групу журналістів викликали до СБУ

Групу журналістів викликали до Служби безпеки України. 

Як заявив російський і український журналіст Матвей Ганапольский у коментарі телеканалу «Прямий», учасники зустрічі підписали документ про нерозголошення.

Водночас він повідомив загальну тему розмови в СБУ. 

«Це була зустріч пов’язана, по-перше, зі справою Бабченка, по-друге, з питаннями безпеки журналістів, які працюють в Україні зараз», – сказав Ганапольский.

Російський і український журналіст Євген Кисельов також повідомив про виклик в СБУ. 

Крім того, у соцмережах деякі журналісти повідомляють про цю зустріч. 

За даними Олексія Братущака, з представників ЗМІ були Осман Пашаєв, Сергій Іванов, Юлія Мостова, Айдер Муждабаєв, Віталій Портніков.

Журналіст Осман Пашаєв також підтвердив факт зустрічі і повідомив, що він підписав підписку про нерозголошення. 

У СБУ не підтверджують проведення цієї зустрічі і її мети.

Раніше сьогодні генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що завдяки інсценуванню вбивства російського журналіста Аркадія Бабченка силовикам вдалося отримати список з 47 потенційних жертв. За словами Луценка, сьогодні цим людям повідомили «про небезпеку й організовується їхній захист».

Увечері 29 травня поліція заявила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка.

30 травня голова СБУ Василь Грицак оголосив, що вбивство було інсценуванням, а журналіст живий. Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Г., якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби. Як заявляв голова СБУ, організатор вбивства Бабченка говорив про «необхідність усунення 30 людей на території України».

Шевченківський районний суд Києва 31 травня арештував на 60 діб затриманого Бориса Германа, якого в СБУ вважають організатором планованого убивства російського журналіста Аркадія Бабченка.

Журналіст залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але обрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.
…

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ критикує рішення інсценувати смерть Бабченка

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір критикує рішення української влади інсценувати смерть російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 

«Радий, що Аркадій Бабченко живий. Я шкодую через рішення поширити неправдиву інформацію про життя журналіста. Обов’язком держави є надання суспільству коректної інформації», – підкреслив Дезір у Twitter. 

Увечері 29 травня поліція повідомила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. Правоохоронці зазначили, що в нього стріляли в його квартирі, після чого він помер у кареті «швидкої».

30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий і попросив його зайти до залу прес-центру Служби безпеки України.

Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Г., якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби.

Перед цим Міністерство закордонних справ Росії і Кремль відкидали свою причетність до вбивства Бабченка.

Журналіст залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але обрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.
…

МЗС України назвало Сущенка «заручником російської агресії» і вимагає його звільнити

Міністерство закордонних справ України наголошує на політичній вмотивованості переслідування українського журналіста Романа Сущенка, написала у у Twitter речниця МЗС Мар’яна Беца.

«Вчергове наголошуємо на політичній вмотивованості справи, вимагаємо звільнити журналіста Сущенка – заручника агресії РФ», – зазначила вона.

Вирок у справі українсього журналіста Московський районний суд оголосить 4 червня, написав у Twitter його адвокат Марк Фейгін. За його словами, російська прокуратура просить для Сущенка 14 років позбавлення волі.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.
…

Вирок Сущенку оголосять 4 червня – адвокат

Вирок у справі українського журналіста Романа Сущенка Московський районний суд оголосить 4 червня, написав у Twitter його адвокат Марк Фейгін.

Як він повідомив раніше, російська прокуратура просить для Сущенка 14 років позбавлення волі.

Сьогодні відбулося засідання засідання Московського міського суду, на якому відбуваються дебати сторін обвинувачення і захисту у справі Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.

 
…

Російська прокуратура просить для Сущенка 14 років – адвокат

Російська прокуратура просить для українського журналіста Романа Сущенка 14 років позбавлення волі, написав у Facebook його адвокат Марк Фейгін.

Зараз триває засідання Московського районного суду, на якому відбуваються дебати сторін обвинувачення і захисту у справі Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.
…

Поліція відкрила кримінальне провадження через напад на редактора видання в Дніпрі

Поліція відкрила кримінальне провадження через напад на громадського активіста, редактора сайту «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька, повідомили Радіо Свобода в поліції Дніпра. 

За даними речниці поліції Ганна Старчевської, провадження відкрите за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України («легкі тілесні ушкодження»). Слідство веде Амур-Нижньодніпровський районний відділ поліції. 

За словами Новохатька, напад на нього стався зранку 24 травня неподалік від його будинку. Журналіст стверджує, що перед цим невідомі кілька днів з’ясовували його режим дня. Новохатько пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема, публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ. 
…

У Дніпрі невідомі напали на редактора місцевого інтернет-видання

У Дніпрі було скоєно напад на громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька. Про це Радіо Свобода повідомив він сам.

За словами Всеволода Новохатька, у вранці 24 травня група молодиків чекала на нього неподалік від його будинку, а перед цим невідомі кілька днів з’ясовували його режим дня.

 «Приблизно о 8:20 я вийшов із дому. Один спостерігав здалеку, а двоє мене перехопили у 300 метрах від будинку, напевно, за його дзвінком. Думаю, їх можна буде впізнати. Молоді, спортивної статури, зростом приблизно 170-175 сантиметрів. Йшли мені назустріч, лівіше від мене. Коли порівнялись зі мною, я помітив якийсь рух й інстинктивно почав ухилятись. Я пропустив удар в обличчя і упав на землю. Потім підбігли люди, під’їхала машина, і нападники втекли», – розповів мейдійник.

Як повідомив Радіо Свобода Всеволод Новохатько, він пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема, публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ.

 «Пов’язую інцидент з діяльністю сайту «ЗОВ» і моїми публікаціями на сайті «Інформатор» про співробітників міської влади, які іноді не дотримуються законодавства відносно до себе, своїх родичів та друзів», – сказав Всеволод Новохатько.

Зараз журналіст перебуває у лікарні, де мають засвідчити тілесні ушкодження.

Заяву про скоєння прийняв злочину Амур-Нижньодніпровський райвідділ поліції. Даних щодо відкриття провадження поки немає.

Півроку тому, у грудні 2017 року, поліція Дніпра відкрила кримінальне провадження через підпал авто активіста Геннадія Кириченка. Він повязував цей інцидент зі своєю боротьбою проти незаконного розміщення автомобільної стоянки. Невідомі облили авто бензином і підпалили на другий день після розірвання незаконного договору оренди. В організації Transparency International Україна припустили, що це «може бути помстою та актом залякування проти громадського активіста». Інцидент засудило і Представництво ЄС в Україні.

 
…

НСЖУ: обшуки у Мустафаєва – це спроба змусити замовкнути всі незалежні голоси в Криму

Національна спілка журналістів України засуджує проведення обшуків російськими силовиками у будинку одного з координаторів об’єднання «Кримська солідарність» Сервера Мустафаєва.

«Мустафаєв – один із яскравих представників громадянської журналістики в Криму. Він допомагав висвітлювати процеси в російських судах Криму над кримськотатарськими активістами, розповідати про обшуки, затримання на півострові. Те, що відбувається зараз у будинку Сервера Мустафаєва – це спроба змусити замовкнути всі незалежні голоси в Криму, залякати кримських татар, позбавити їх найменших острівців вільного вираження думок», – йдеться у заяві НСЖУ із посиланням на секретаря спілки Олену Юрченко.

Вранці 21 травня організація «Кримська солідарність» повідомила про обшуки у будинках кримських татар на окупованому півострові. За даними правозахисників, представники Росії приїхали до будинків Едема Смаїлова та Сервера Мустафаєва. Пізніше «Кримська солідарність» повідомила також про арешт цих двох активістів.

Сервер Мустафаєв є відомим у Криму громадським активістом, улітку 2016 року він разом зі ще кількома співвітчизниками заснував громадське об’єднання «Кримська солідарність», є одним із його координаторів. Мустафаєв здійснював моніторинг судових засідань у справах кримських татар, знімав фото і відео звідти та з мирних акцій на анексованому півострові.

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.

 
…

Сущенко не був журналістом, коли в’їжджав на територію Росії – Захарова

Заарештований українець Роман Сущенко не був журналістом, коли в’їжджав на територію Росії, тому що не мав російської акредитації, заявила в ефірі телеканалу «Россия-1» речниця тамтешнього МЗС Марія Захарова, передає ТАСС.

Тому, на переконання Захарової, його ситуацію не можна порівнювати зі становищем заарештованого головного редактора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського.

«Будь-які порівняння Сущенка з кореспондентами МІА «Россия сегодня» в Україні не мають підґрунтя не через якісь моральні стандарти, а просто в юридичній площині», – заявила вона.

17 травня Херсонський міський суд заарештував на два місяці без права застави затриманого 15 травня у Києві керівника інформаційного агентства «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, якого підозрюють у державній зраді та проведенні підривної інформаційної діяльності проти України. Суддя пояснив рішення тим, що підозрюваний, крім українського, має ще й російський паспорт, і тому може переховуватися від слідства.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними СБУ, десятки українців утримуються нині в Росії і окупованому нею Криму. Серед тих, хто, за даними правозахисників, потрапив за ґрати з політичних мотивів, є Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Роман Сущенко, Євген Панов та інші. У числі арештантів – митці, журналісти, громадські діячі, кримськотатарські активісти.
…

Верховний суд: відповідь розпорядника не по суті запиту є неправомірною відмовою

Верховний суд наголошує, що відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Як повідомляє портал судової влади, суд розглянув адміністративну справу за позовом громадської організації до ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Громадська організація просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на запит, протиправній відмові на запит на інформацію, відмові в наданні копій документів щодо зарахування до вищого навчального закладу.

Крім того, організація просила зобов’язати ректора, голову приймальної комісії КНУ імені Тараса Шевченка надати за запитом копії документів щодо зарахування абітурієнтів до вищого навчального закладу в 2012 році та наступних роках.

Верховний Суд визначив, що законодавство передбачає два шляхи доступу до інформації: шляхом систематичного й оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами, тому оприлюднення інформації розпорядником не звільняє його від обов’язку надати публічну інформацію на запит.

Згідно з законом «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації є органи влади, підприємства, що фінансуються з бюджету, суб’єкти господарювання, які займають панівне становище на ринку, та інші. Закон передбачає, що запитувач має право звернутися до розпорядника із запитом незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
…

ІМІ: від початку року в Україні зафіксували 37 нападів на журналістів

За перший квартал 2018 року в Україні зафіксували 37 випадків фізичних нападів на журналістів, повідомляє Інститут масової інформації.

Головними порушниками прав журналістів у 2018 році стали звичайні люди (серед яких багато учасників різноманітних акцій протесту), а також представники місцевої влади та правоохоронці, повідомила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

«Топ-5 регіонів із найбільшою кількістю порушень: Луцьк, Полтава, Одеса, Миколаїв і Київ. У мене велике питання до голів ОДА та поліції, адже нам відомо, що в Луцьку і Полтаві заяви журналістів реєструються як звернення громадян. Я вважаю, що туди варто поїхати з місією, адже ця ситуація ненормальна», – сказала Романюк.

За аналогічний період 2017 року експерти ІМІ зафіксували 17 нападів на працівників медіа, а тому, за словами Романюк, ситуація в країні «стає тривожною». 

3 травня у світі відзначають День свободи преси.

Наприкінці минулого місяця Національна спілка журналістів України повідомила, що за перші три місяці 2018 року в Україні зафіксували 21 випадок фізичної агресії до журналістів під час виконання професійних обов’язків.
…

За 3 місяці в Україні зафіксували 21 випадок фізичної агресії до журналістів – НСЖУ

За перші три місяці 2018 року в Україні зафіксували 21 випадок фізичної агресії до журналістів під час виконання професійних обов’язків. Такі дані озвучила Національна спілка журналістів України за результатами моніторингу рівня фізичної безпеки працівників ЗМІ.

Національна спілка журналістів України заявляє, що враховувала лише факти фізичної агресії стосовно журналістів.

Представниця експертної групи моніторингу Тетяна Попова стверджує, що надалі для моніторингу будуть враховувати також майнові випадки: підпал і блокування офісів ЗМІ, підпал автомобілів.

Найбільше зазнають фізичної агресії журналісти з Київської, Одеської, Волинської та Полтавської областей. У Київській області, Києві зокрема, зафіксували вісім випадків, у Волинській, Одеській та Полтавській – по два.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко наполягає на створенні спеціальних парламентських слухань для розгляду питань фізичної безпеки журналістів. На його думку, це необхідний публічний майданчик в Україні.

«Ці слухання мають передбачати публічний звіт керівників силових відомств, які відповідають за хід розслідувань щодо журналістів. Це максимальна концентрація уваги. Мають прийти не 47- мі працівники силових відомств, а мають прийти керівники: Національної поліції, Генеральний прокурор. Вони повинні розповісти, як свої широкі повноваження спрямовують на те, щоб захистити журналістів», – коментує Сергій Томіленко.

За інформацією Національної спілки журналістів, кількість випадків фізичної агресії щодо журналістів, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зросла. За січень-березень 2017 року таких випадків було зафіксовано на три позиції менше:18.

 
…

Геращенко: Київ наполягає на допуску МКЧХ до тюрем на Донбасі

Українська сторона на переговорах у Мінську наполягає на допуску представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до тюрем на окупованій території Донбасу. Про це заявила перший заступник голови Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«Ми наполягаємо на негайному допуску до тюрем на окупованих територіях МКЧХ, й сьогодні я неодноразово піднімала це питання. МКЧХ має сприяв в пошуку зниклих, в пошуку інформації про незаконно утримуваних, в моніторингу ситуації в тюрмах», – написала вона на своїй сторінці в Facebook за підсумками засідання Контактної групи 18 квітня.

За її даними, за роки війни представників МКЧХ «жодного разу не допустили до українських в‘язнів в Росії і на окупованих територіях».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Бізнесмен Захур продає Kyiv Post за щонайменше 3,5 мільйона доларів

Власник групи ISTIL Мохаммад Захур вирішив продати англомовне видання Kyiv Post одеському бізнесменові і уродженцю Сирії Аднану Ківану. 

Як повідомляє Kyiv Post на своєму сайті, бізнесмен Захур сказав, що Ківан заплатить «значно більше» 3,5 мільйона доларів за газету, але не назвав точної суми. 

Захур заявив, що за його очікуваннями продаж буде завершено до 1 квітня. 

За його словами, Ківан вже переказав «суттєвий» аванс.

«Для мене це завершена угода», – сказав він.

Наразі Kyiv Post Ківан не коментував цю інформацію.

Уродженець Пакистану і громадянин Великої Британії Мохаммад Захур, який заробив свої статки в металургійній промисловості, купив Kyiv Post у 2009 році у первісного власника американського Джеда Сандена за 1,1 мільйона доларів.

Kyiv Post – перша англомовна газета в Україні. Заснована в Києві у 1995 році громадянином США Джедом Санденом. 
…

Громадські організації закликають владу України не висилати журналіста Гусейнова до Азербайджану

Українські громадські організації закликають владу України не екстрадувати до Азербайджану опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова, затриманого восени в Києві, через загрозу для його життя там.

«Ми, українські медійні та правозахисні організації звертаємося до Генеральної прокуратури України з вимогою терміново завершити екстрадиційну перевірку журналіста Фікрата Гусейнова, і дати йому можливість безперешкодно повернутися до Нідерландів (громадянином яких він є – ред.)», – йдеться в заяві, яку підписали «Інститут масової інформації», «Платформа прав людини», «Центр інформації про права людини», «Детектор Медіа», «Центр демократії та верховенства права», «Інтерньюз-Україна».

Вони заявляють, що і в Україні журналістові загрожує «серйозна небезпека». «Це пов’язано, зокрема, зі спробою невідомих осіб у цивільному, деякі з яких говорили азербайджанською мовою, викрасти журналіста Гусейнова 5 березня у Києві. Нагадуємо, що є відповідна резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи, яка висловлює стурбованість ситуацією з правами людини в Азербайджані, і в цій резолюції прямо звучить ім’я і прізвище Фікрата Гусейнова, у зв’язку з викраденням і тортурами, яких він зазнав в Азербайджані», – йдеться в заяві.

Підписанти закликають Адміністрацію президента, Міністерство закордонних справ і Міністерство інформації України взяти ситуацію під свій контроль і докласти зусиль, щоб максимально забезпечити дотримання прав і свобод Гусейнова.

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявила, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.
…

Суд переходить до розгляду по суті справи щодо нападу охорони Медведчука на журналістів «Схем»

Напад на знімальну групу програми «Схеми» стався 7 листопада біля VIP-терміналу аеропорту «Київ»
…

Геращенко просить медіа надати їй інформацію про обстріли журналістів у зоні АТО

Представниця України у гуманітарній підгрупі на переговорах у Мінську депутат Ірина Геращенко закликала журналістів, що працюють у зоні конфлікту на Донбасі і потрапляли під обстріли, повідомити її про це. Цю інформацію, за словами Геращенко, вона спільно з Міністерством закордонних справ планує передати до Ради Європи та ОБСЄ.

«Я вважаю внесок українських військових журналістів у висвітлення російської агресії надзвичайним і ще не до кінця оціненим, я впевнена, що їх фото і відео будуть ще слугувати доказами в міжнародних судах під час наших позовів проти РФ. Але це неправильно, що й зараз на всіх міжнародних майданчиках ми не піднімаємо тему обстрілів журналістів, поранень і вбивств», – написала вона у Facebook.

За минулий рік дослідники Інституту масової інформації на неокупованій території України зафіксували 274 випадки порушень свободи слова (станом на 28 грудня 2017 року). Разом з окупованими Кримом (16) і територіями Донбасу (3) 2017-го року кількість порушень свободи слова склала 293 випадки, уточнили в ІМІ.

За даними дослідження, основними нападниками на журналістів і порушниками свободи слова у 2017 році були приватні особи (150 випадків), місцева влада (49 випадків), і правоохоронні органи (33 випадки).

На окупованих територіях Донецької і Луганської областей, а також в анексованому Росією Криму ІМІ вдалося зафіксувати менше випадків порушень свободи слова, ніж минулого року через обмежений доступ до цих територій.
…

Азербайджанський журналіст Гусейнов заявляє про спробу його викрадення у Києві

Азербайджанський опозиційний журналіст Фікрат Гусейнов заявляє, що 5 березня його намагались викрасти у Києві з орендованої квартири. Це він підтвердив у коментарі Радіо Свобода.

Гусейнов зауважує, що помічав стеження за собою, і вважає, що його життя у небезпеці. Водночас, він зазначив, що до українських правоохоронців не звертався, оскільки переконаний, що ті хочуть його екстрадиції в Азербайджан.

Раніше сьогодні у коментарі «Центру інформації про права людини» Фікрат Гусейнов розповів, що до нього прийшли четверо чоловіків у цивільному, назвались представниками поліції, але не показали ніяких документів, і намагались його затримати нібито через розшук Інтерполом. При цьому, за словами журналіста, дехто з них говорив азербайджанською.

Радіо Свобода звернулося до Національної поліції по коментар і очікує на відповідь.

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявила, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. За даними проекту «Без кордонів», як і Гусейнова, їх обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає.

Українські правозахисники і журналісти після цих затримань заявили, що авторитарні режими використовують Інтерпол для боротьби з опозиціонерами. Натомість в українському бюро Інтерполу заявили, що відомство залишається нейтральною і аполітичною організацією.

 
…