ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Суд переніс розгляд скарги журналістки Бердинських щодо дозволу на доступ ГПУ до її телефону

Апеляційний суд Києва переніс на 26 вересня розгляд скарги журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських на дозвіл слідчим Генпрокуратури перевірити її телефон за 1,5 року.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, суд не зміг розглянути скаргу 20 вересня, бо не надійшли матеріали судового провадження з Печерського райсуду. Крім того, на засідання не з’явилася сторона обвинувачення.

Наступне засідання призначили 26 вересня на 11:50.

«Прокурор на засідання не з’явився, але розгляд не відбувся навіть не тому, а через те, що не надійшли матеріали справи. Суддя запропонував спочатку провести засідання 1 жовтня, але нагадаю, що ухвала Печерського суду діє до 27 вересня. Тобто фактично прокуратура може отримати всю інформацію з мого телефону до цього часу, і в мене немає жодної можливості зупинити цей процес», – наголошує Бердинських.

Журналістка оскаржує слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

Рішенню Апеляційного суду передувала ухвала суду першої інстанції – Печерського. Ухвала дозволила ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місце розташування телефонів Бердинських, а також журналістки Радіо Свобода, головної редакторки програми «Схеми» Наталки Седлецької за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки Наталки Седлецької. Ці тимчасові невідкладні заходи діють до 18 жовтня – на час, поки Радіо Свобода, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до Європейського суду.

Читайте також: «Це серйозний сигнал українській владі»: реакції на ухвалу ЄСПЛ у справі Седлецької

Раніше того ж дня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Наталки Седлецької й обмежив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки.

У Генпрокуратурі запевняли, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевняє, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку жодних даних журналісток Наталки Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дати їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу НАБУ.
…

Почався судовий розгляд скарги Седлецької

В Апеляційному суді Києва почалося слухання скарги головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької. Скарга стосується ухвали суду, якою ГПУ надано доступ до даних з телефону журналістки з липня 2016 року по листопад 2017-го. Наталка Седлецька просить суд скасувати ухвалу.

Суд має визначитися, чи відкривати судове провадження у скарзі Седлецької, чи відхилити його.​

Засідання мало відбутися 14 вересня, однак його перенесли, оскільки до суду не надійшли матеріали справи з суду першої інстанції.

​11 вересня адвокати Наталки Седлецької подали апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду Києва від 27 серпня 2018 року про дозвіл слідчим ГПУ отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Читайте також: «Луценко переконує, що не просив інших даних з телефонів журналісток, крім дати їхнього перебування біля НАБУ​»

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку. Слідом із заявами про наступ на свободу слова і засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».
…

Порошенко вперше прокоментував доступ ГПУ до телефонів журналісток Седлецької та Бердинських

«Я з вами, не хвилюйтеся»
…

НСЖУ: українські правоохоронці не готуються видавати опозиційного журналіста Туреччині

Генеральна прокуратура, Міністерство юстиції і Служба безпеки України заявляють, що не отримували від Туреччини запитів на екстрадицію опозиційного журналіста Юнуса Ердогду, який понад 10 років живе в Україні, повідомляє Національна спілка журналістів України з посиланням на відповіді цих відомств на свої запити.

НСЖУ надала Радіо Свобода копії відповідей ГПУ, Мін’юсту і СБУ.

Ердогду заявляв, що переживає за свою фізичну безпеку після того, як у липні в Україні зникли й опинилися під арештом у Туреччині двоє громадян цієї країни: журналіст Юсуф Інан і бізнесмен Селіх Зеки.

Читайте також: Що відомо про «викрадення» громадян Туреччини в Україні

Ердогду звертався до української влади з проханням не видавати його Туреччині через побоювання за свою безпеку.

Депутат Європарламенту Ребекка Гармс обурилася інформацією про «викрадення» турецьких громадян в Україні і вимагала пояснень від голови МЗС України.

 
…

Журналістка Седлецька оскаржує дозвіл на доступ ГПУ до її телефону

Головний редактор програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Наталка Седлецька подала до Апеляційного суду Києва скаргу на ухвалу, якою слідчому Генеральної прокуратури надано доступ до даних з її мобільного телефону за 1,5 року.

Про це повідомив адвокат журналістки Анатолій Попов після того, як стала відома дата судового засідання. Згідно з розкладом, воно призначене на 11-у годину 14 вересня.

Скаргу журналістки розглядатимуть судді Ігор Паленик, Денис Масенко та Віктор Глиняний.

Адвокати журналістки вимагають скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 27 серпня 2018 року. Цей документ задовольнив клопотання слідчого ГПУ Руслана Іжука про тимчасовий доступ до інформації про дзвінки та їх тривалість, смс-повідомлення та місця перебування мобільного журналістки-розслідувачки Наталки Седлецької у період з 19 липня 2016-го по 16 листопада 2017 року.

Читайте також: «7 розслідувань «Схем» про Генпрокуратуру і Луценка​»

«Зняття інформації з каналів зв’язку в такому обсязі та за такий довгий період, як 17 місяців – це спосіб втручання в діяльність журналіста. Він можливий тільки у випадку виняткової необхідності. Слідчий суддя, який видав ухвалу, це ніяк не досліджував. В ухвалі суду взагалі про це нічого не зазначено. Суд виносив рішення за відсутності самого слідчого, той не надавав суду достатніх обставин, які би вказували, що інакше неможливо встановити дані, які вони шукають. Про засідання та ухвалу Наталка Седлецька дізналася з новин. Ми вважаємо, що були порушені права журналіста на захист своїх джерел, що були порушені права громадянина на захист. Ми сподіваємося, що апеляційний суд встановить й інші порушення та скасує ухвалу, якою слідчим надано доступ до даних за 1,5 роки з телефону журналіста», – пояснює підстави для скарги адвокат журналістки Анатолій Попов.

Ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів за загальною практикою не підлягають оскарженню, додає адвокат. Але, за Кримінальним процесуальним кодексом, є перелік випадків, коли оскарження можливе. Наприклад, коли йдеться про порушення конституційних прав та свобод. На думку адвоката журналістів, їхній випадок саме такий, і тому є шанси скасувати рішення першої інстанції є.

Водночас, за словами адвоката, для подання апеляційної скарги вони звернулися до Печерського суду за копією ухвали слідчого судді. Однак там у видачі копії їм відмовили.

Читайте також: «ГПУ vs журналісти. Пояснюємо суть за хвилину​»

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку. Слідом із заявами про наступ на свободу слова та засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».
…

Від силовиків вимагають публічного звіту в справах убивств українських журналістів

Національна спілка журналістів України вимагає від правоохоронців «невідкладного публічного звіту» про хід розслідувань і реагування на справи щодо вбивств українських журналістів, зокрема, Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, В’ячеслава Веремія, Василя Сергієнка. Про це йдеться в заяві НСЖУ, поширеній напередодні Дня пам’яті Георгія Гонгадзе (16 вересня).

«Майданчиком для публічного звіту, обговорення ефективності розслідувань могли б стати парламентські слухання з питань безпеки журналістів і свободи слова, – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

За повідомленням, відповідно до «Індексу фізичної безпеки журналістів», від початку 2018 року зафіксували 57 випадків застосування сили до журналістів, у 2017-му – 89. «Але практично жоден із них, на жаль, до сьогодні не був належним чином розслідуваний, а винні – вагомо покараними. Тому 16 вересня має стати нагадуванням владі про відповідальність, а колегам – про важливість солідарності», – заявляють у НСЖУ.

У вересні виповнюється 18 років від убивства Георгія Гонгадзе, українського журналіста, засновника інтернет-видання «Українська правда».

Щороку українські медійники проводять акції в день його зникнення, 16 вересня, з метою нагадати про необхідність ефективного розслідування злочинів проти журналістів.

 
…

М’янма: нобелівська лауреатка захищає рішення суду відправити журналістів Reuters до в’язниці

Лауреатка Нобелівської премії миру, генеральний секретар м’янмарської партії «Національна ліга за демократію» Аун Сан Су Чжі стала на бік рішення суду М’янми, який засудив двох журналістів Reuters у справі про порушення закону про державну таємницю.

«Вони не були ув’язнені тому, що вони журналісти. Вони були ув’язнені, тому що… суд вирішив, що вони порушили закон про державну таємницю», – сказала Су Чжі під час міжнародного заходу в столиці В’єтнаму Ханої 13 вересня.

За її словами, журналісти мали «всі права на апеляцію на рішення і вказати, чому рішення було неправильне».

Правозахисна організація Human Rights Watch розкритикувала позицію Су Чжі.

«Вона не розуміє, що справжнє «верховенство закону» означає поважати свідчення, наведені в суді, діяти на основі чітко визначених та пропорційних законів», – заявили в HRW.

Правозахисники додали, що судова влада повинна бути незалежною від впливу уряду або силовиків.

3 вересня суд у М’янмі засудив журналістів Reuters Ва Лона і Кіява Кое Оо до семи років в’язниці. Їх затримали у грудні 2017 року. За словами репортерів, це відбулося після того, як двоє поліцейських передали їм документи в ресторані. Журналісти пояснювали, що отримали папери під час висвітлення насильства в м’янмарському штаті Ракхайн. Обидва не визнають своєї провини.

ООН, ЄС і низка країн, включно зі Сполученими Штатами, Канадою, Австралією, закликали виправдати журналістів.

Сотні тисяч представників мусульманської меншини рохінджа почали втікати з М’янми у серпні 2017 року, коли військові влаштували розгін у Ракхайні після нападу підозрюваних бойовиків рохінджа на армійські бази і поліцейські пункти, у результаті чого 12 співробітників служби безпеки загинули. Армія заявила, що вбила близько 400 підозрюваних бойовиків.

Військових М’янми звинувачували у жорстокому поводженні з сотнями тисяч цивільних рохінджа і спаленні сіл меншини після нападів підозрюваних бойовиків рохінджа минулого літа.
…

НСЖУ просить пустити Семену на лікування до Києва

Національна спілка журналістів України закликає українську владу й міжнародні організації докласти усіх зусиль,щоб домогтися необхідного лікування в кардіологічній клініці Києва кримського журналіста Миколи Семени, написав у Facebook голова спілки Сергій Томіленко.

«НСЖУ передала Представнику ОБСЄ з питань свободи слова Арлему Дезіру медичні документи, які засвідчують необхідність стаціонарного карділогогічного лікування кримського журналіста, і попросила у пана Дезіра допомоги у впливові на російську владу, щоб Микола Семена зміг виїхати з Криму на материкову Україну», – мовиться у повідомленні.

Окрім того, за словами Томіленка, відповідні звернення до ОБСЄ та російського Уповноваженого з прав людини направила й український омбудсмен Людмила Денісова.

Автора Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримського журналіста Миколу Семену звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У вересні 2017 року суд у Сімферополі призначив Семені покарання у вигляді двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на три роки.

У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».
…

НАБУ заперечує інформацію про вилучення серверів «Київстару»

Національне антикорупційне бюро України заявляє, що інформація про вилучення всіх серверів мобільного оператора Київстар не відповідає дійсності.

Таким чином в НАБУ відреагували на заяву народної депутатки, заступниці голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольги Червакової.

Вчора Червакова разом з іншими депутатами мала зустріч із генеральним прокурором Юрієм Луценко з приводу ухвали суду щодо доступу до мобільних даних журналістки Наталки Седлецької.

Після зустрічі Червакова оприлюднила підсумки. В них вона, поміж іншого, зазначила зі слів генпрокурора, що НАБУ 4 вересня вилучило всі сервери оператора «Київстар» без ухвали суду.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Читайте також: 10 запитань від «Схем» до генпрокурора Юрія Луценка

Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефону журналістки необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських також повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.
…

Посольство США: рішення суду щодо Седлецької може мати несприятливий вплив на свободу преси

«Українська влада має підтримувати незалежну журналістику»
…

Седлецька – Луценку: Не давати свідчень про зустрічі «не під запис» – право, захищене законом

Генеральний прокурор Юрій Луценко у коментарях у соціальній мережі Facebook написав, що слідству потрібні дані про місцеперебування телефона журналістки Наталії Седлецької за 17 місяців, оскільки вона відмовилася свідчити на допиті «про час зустрічі з керівництвом НАБУ». Седлецька наголошує, що не надавати інформацію про зустрічі із джерелами – це її професійний обов’язок і захищене законом право.

«Журналіст є свідком у справі про розголошення таємниці слідства. Фоноскопічна експертиза встановила належність голосу керівникові НАБУ [Артему Ситнику]. Але слідство зобов’язане встановити час події. Журналіст відмовилася давати інформацію про час зустрічі з керівництвом НАБУ. Тому в нас нема іншого варіанту, як отримати за рішенням суду інформацію про локалізацію мобільного телефона журналіста за час, коли почалося прослуховування і розголошення даних потерпілої», – написав генпрокурор.

Він додав, що «жодної інформації про контент розмов журналіста слідство не потребує».

Седлецька неодноразово наголошувала, що не може давати свідчень про зустрічі у форматі «не під запис» зі своїми джерелами, посилаючись на відповідні норми в законодавстві та норми журналістської етики.

«Я можу й буду давати свідчення про мої опубліковані матеріали, щоб допомагати офіційному слідству. Але про те, з ким і коли я мала спілкування у форматі «оф зе рекорд», – ні. Кого б це не стосувалося – Ситника, Луценка, викривача корупції в районній лікарні чи міжнародній корпорації. Це мій професійний обов’язок і право, захищене законом», – казала Седлецька після допиту в ГПУ.

Також Седлецька процитувала пункт 6 частини 2 статті 65 Кримінально-процесуального кодексу України: «Не можуть бути допитані як свідки: журналісти ­– про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації». 

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місцерозташування її телефону протягом цих 17 місяців. 5 вересня журналістка Крістіна Бердинських заявила, що суд ухвалив щодо неї аналогічне рішення.

Такі рішення суду викликали широку критику редакцій ЗМІ, політиків, активістів і журналістів як такі, що порушують право людини на приватне життя й чинять тиск на незалежні ЗМІ.
…

Журналісти обурені рішенням суду надати ГПУ доступ до інформації з телефону Седлецької

Журналісти та представники медійних громадських організацій обурені рішенням суду надати Генеральній прокуратурі України доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької. Відповідна заява оприлюднена, зокрема, ГО «Детектор медіа».

«Ми обурені цим рішенням, оскільки воно не тільки створює надзвичайно небезпечний прецедент в країні для діяльності медіа, але й порушує низку прав, законів та міжнародних зобов’язань України. Зокрема, право на свободу слова та на приватне життя. Окрім того, це створює умови, за яких журналісту вкрай важко або геть неможливо виконувати свої професійні обов’язки та захищати свої джерела інформації, що гарантовано в Україні законом», – йдеться в заяві.

На думку підписантів, «особливо цинічним є те, що в країні не існує механізмів оскарження постанов суду, подібних до жахливого рішення Печерського суду».

Читайте також: Реакції на надання судом доступу до інформації щодо телефонного спілкування керівника «Схем» Седлецької

«Ми вимагаємо від Верховної Ради негайно виправити цю законодавчу колізію та створити механізм, щоб захистити право та обов’язок журналістів якісно інформувати суспільство – особливо, коли йдеться про висвітлення корупції серед високопосадовців. Ми вимагаємо від генерального прокурора публічно дати гарантію, що ухвалу не буде реалізовано», – підкреслюють медійники.

Вони зазначили, що подібного прецеденту з доступом до даних із телефону журналіста за 1,5 роки не було створено за часів президентства Леоніда Кучми та Віктора Януковича.

Підписанти закликали силові структури «зайнятися своїми безпосередніми обов’язками», зокрема розслідуванням убивства журналіста Павла Шеремета в липні 2016 року, а також випадків корупції.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

На підтримку Седлецької виступили міжнародні та українські антикорупційні організації, а також колеги-розслідувачі і команда програми «Схеми», засновницею якої вона є.

Натомість у Генпрокуратурі запевняють, що не будуть прослуховувати зміст розмов Наталії Седлецької, не здійснюватимуть втручання в її професійну діяльність та особисте життя, а дані з її телефону необхідні для розслідування «за фактами можливого розголошення Директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Наталія Седлецька – володар численних журналістських нагород як українських, так і міжнародних. Лауреат нагороди «Світло справедливості» у 2017 році. Стипендіат премії імені Вацлава Гавела на 2013-2014 академічний рік (спільна програма Радіо Свобода і МЗС Чехії). Переможець низки конкурсів журналістських розслідувань. Член міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Orginized Crime and Corruption Reporting project (OCCRP). Лауреатпремії «За поступ у журналістиці» імені Олександра Кривенка.

«Схеми: корупція в деталях» – щотижнева телевізійна програма журналістських розслідувань та аналітики про високопосадову корупцію, яка виходить в ефір з липня 2014 року. Спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».

У кожному випуску «Схем» у прізвищах та деталях ідеться про зловживання чиновниками наданою їм владою, статки держслужбовців та конфлікт персональних інтересів з державними, кумівство, розпил, афери та корупційні схеми.
…

У ГПУ заявляють, що дані із телефону журналістки Седлецької необхідні слідству

У Генеральній прокуратурі Україні запевняють, що не будуть прослуховувати зміст розмов головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької, а також не здійснюватимуть втручання в її професійну діяльність та особисте життя.

Як ідеться у заяві речника ГПУ Андрія Лисенка, дані з телефона журналістки за період понад 1,5 року необхідні слідчим «для встановлення часу, дати та місця (геолокації) ймовірного розголосу даних з обмеженим доступом керівником НАБУ» Артемом Ситником.

«Документи з інформацією оператора телекомунікацій, до яких надано доступ судом, не включатимуть змісту розмов. Мова також не йде про прослуховування вказаної особи та інших абонентів. При цьому не здійснюватиметься жодного втручання в професійну діяльність та особисте життя», – написав Лисенко у Facebook.

Він підтвердив, що згідно з ухвалою суду Генпрокуратура отримає інформацію з телефону журналістки за 17 місяців.

«Цей період починається з моменту припинення негласних заходів щодо цивільної дружини К. Кулика Ірини Німець до дати реєстрації кримінального провадження, у межах якого досліджуються ці обставини», – написав Лисенко.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону керівника програми журналістських розслідувань «Схеми». В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки від липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону впродовж цих 17 місяців.

​Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

Команда «Схем» розцінює отримання ГПУ цієї інформації як спробу тиску на редакцію і незалежну журналістику. Антикорупційна організація «Transparency International Україна» засудила ухвалу суду і висловила Седлецькій підтримку.

Наталія Седлецька – володар численних журналістських нагород як українських, так і міжнародних. Лауреат нагороди «Світло справедливості» в 2017 році. Стипендіат премії імені Вацлава Гавела на 2013-2014 академічний рік (спільна програма Радіо Свобода і МЗС Чехії). Переможець низки конкурсів журналістських розслідувань. Член міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Orginized Crime and Corruption Reporting project (OCCRP). Лауреат премії «За поступ у журналістиці» імені Олександра Кривенка.

«Схеми: корупція в деталях» – щотижнева телевізійна програма журналістських розслідувань та аналітики про високопосадову корупцію, яка виходить в ефір з липня 2014 року. Спільний проект Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший».

У кожному випуску «Схем» у прізвищах та деталях ідеться про зловживання чиновниками наданою їм владою, статки держслужбовців та конфлікт персональних інтересів з державними, кумівство, розпил, афери та корупційні схеми.
…

Радіо Свобода обурене доступом силовиків до SMS, дзвінків та місцезнаходження головреда «Схем» Седлецької протягом 1,5 року

«Це рішення створює несприятливу атмосферу для українських журналістів і має бути скасоване»
…

«Репортери без кордонів» відреагували на «інтерв’ю» російського телеканалу з Асєєвим

«Репортери без кордонів» засуджують рішення російського державного телеканалу «Россия 24» показати «інтерв’ю» із затриманим підтримуваними Росією бойовиками українським журналістом, автором Радіо Свобода Станіславом Асєєвим, який нібито зізнався у шпигунстві.

«Репортери без кордонів» стурбовані можливим тиском на Асєєва й повторюють свій заклик негайно його звільнити.

В організації зазначили, що «інтерв’ю» посилило занепокоєння його фізичним і психологічним станом.

«Репортер» російського телеканалу перемішував «інтерв’ю» з критикою Асєєва й української влади, однак не надав інформації про умови, у яких його утримують, стан здоров’я чи будь-які фактичні свідчення, які підтверджують звинувачення в шпигунстві», – заявили в «Репортерах без кордонів».

Голова офісу організації в Східній Європі та Центральній Азії Йоганн Бір зазначив, що трансляція «зізнання» журналіста, якого утримують понад рік, є серйозним порушенням журналістської етики та міжнародного гуманітарного права.

17 серпня телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Бойовики вперше показали Асєєва від моменту затримання.

Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.

Журналіст перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України. Він не потрапив на останній великий обмін у грудні 2017 року.
…

Українські медійники й правозахисники відреагували на інтерв’ю «России 24» з Асєєвим

«Ми маємо підстави припускати, що задля випуску «зізнання» журналіста Асєєва до нього було застосовано заходи фізичного або психологічного впливу»
…

Європейська федерація журналістів закликала бойовиків звільнити Асєєва

Європейська федерація журналістів знову закликала підтримуваних Росією бойовиків угрупованні «ДНР» звільнити журналіста, автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва.

В організації зазначили, що інтерв’ю Асєєва російському телеканалу «Россия 24» викликає занепокоєння, оскільки журналіста могли змусити зізнатися в шпигунстві.

Читайте також: Це наслідок знущань і побоювання за своїх рідних – Козловський про появу Асєєва на «России 24»

17 серпня телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Бойовики вперше показали Асєєва з моменту затримання.

Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.

Журналіст перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання та звинуватило у шпигунстві на користь України. Він не потрапив на останній великий обмін у грудні 2017 року.

На початку липня 2018 року Асєєв, за інформацією, яку отримав його колишній однокурсник, народний депутат Єгор Фірсов, оголосив голодування.

Правозахисники висловлювали занепокоєння з приводу його місцезнаходження, і що під час його ув’язнення він піддавався погрозам і, можливо, катуванням. Міжнародним правозахисникам було відмовлено у доступі до нього.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» повторила вимогу про звільнення утримуваного бойовиками в Донецьку Асєєва, а також висловила стурбованість намірами бойовиків звинуватити його в шпигунстві.

Звільнити Станіслава Асєєва вимагала також група Конгресу США з питань свободи преси.
…

Геращенко заявила, що Україна згадає в Мінську про «зізнання» Асєєва в «шпигунстві»

«Звичайно, у Мінську ми звернемо увагу росіян на дії їх підопічних з ОРДЛО, які катують журналіста»
…

Донбас медіа-форум почався з оплесків Асєєву, який голодує в полоні бойовиків

«Донбас медіа-форум» у Харкові розпочався з оплесків на знак солідарності з журналістом Станіславом Асєєвим, який за ґратами оголосив голодування в окупованому бойовиками Донецьку.

«Це кричущий випадок, коли людей кидають за ґрати в 21 столітті за журналістику», – наголосив співорганізатор форуму, керівник Донецького інституту інформації Олексій Мацука.

Він також оголосив про початок збору підписів до країн «нормандської четвірки», щоб домагатися звільнення Асєєва.

Український журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, понад рік утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку, тиждень тому оголосив голодування. Про це повідомив колишній народний депутат Єгор Фірсов.

За його словами, до голодування Васіна змусило погане ставлення – він хворіє, проте не отримує належного лікування.

Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території. Він перестав виходити на зв’язок на початку червня 2017 року. Згодом виявилось, що він на той момент вже місяць перебував у полоні.У Донбас медіа форумі беруть участь понад 400 українських журналістів, які протягом двох днів у Харкові обговорюють виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ.
…

«Донбас медіа-форум» почався з оплесків Асєєву, який голодує в полоні бойовиків

«Донбас медіа-форум» у Харкові розпочався з оплесків на знак солідарності з журналістом Станіславом Асєєвим, який за ґратами оголосив голодування в окупованому бойовиками Донецьку.

«Це кричущий випадок, коли людей кидають за ґрати в 21-му столітті за журналістику», – наголосив співорганізатор форуму, керівник Донецького інституту інформації Олексій Мацука.

Він також оголосив про початок збору підписів до країн «нормандської четвірки», щоб домагатися звільнення Асєєва.

Український журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, понад рік утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку, тиждень тому оголосив голодування. Про це повідомив колишній народний депутат Єгор Фірсов.

За його словами, до голодування Васіна змусило погане ставлення – він хворіє, проте не отримує належного лікування.

Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території. Він перестав виходити на зв’язок на початку червня 2017 року. Згодом виявилось, що він на той момент вже місяць перебував у полоні.

У «Донбас медіа форумі» беруть участь понад 400 українських журналістів, які протягом двох днів у Харкові обговорюють виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ.
…

У Херсоні побили журналіста. Він припускає: нападники могли бути ті самі, що й на одеського активіста Устименка

Двоє чоловіків, які вранці 18 червня побили головного редактора херсонського сайту «Мост», представника ГО «Інститут масової інформації» у Херсонській області Сергія Нікітенка, схожі на людей, які раніше завдали ножових поранень голові одеського «Автомайдану» Віталію Устименкові. Про це Радіо Свобода розповів сам Нікітенко.

 «Можливо, це – якась спецоперація із залякування небайдужих людей: громадських активістів, журналістів. Можливо, до цього має стосунок наш агресивний сусід», – каже Нікітенко.

За його словами, вранці 18 червня, біля автомобільної стоянки на нього напали двоє чоловіків, які побили журналіста, а потім сіли у автомобіль «Тойота» з транзитними номерами і поїхали. Під час побиття чоловіки нічого не говорили.

Сергій Нікітенко вважає, що хоч останнім часом і написав чимало гострих публікацій, у яких фігурували місцеві чиновники, але вони не завдали їм такої шкоди, щоб хтось замовляв його побиття.

Також каже, що виключає побутові причини побиття:«У мене дуже давно не було ні з ким настільки гострих особистих конфліктів».

Як розповіла керівник прес-служби Управління Національної поліції у Херсонські області Ірина Атаманенко, за фактом злочину відкрито кримінально провадження за статтею Кримінального кодексу про погрозу або насильство щодо журналіста.

За словами Атаманенко, цього року поліція регіону не відкривала жодного такого кримінального провадження, але є два провадження за заявами місцевих журналістів про перешкоджання їх діяльності. 
…

В Україні значно зменшилась кількість тортур – спецдоповідач ООН

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам Нільс Мельцер заявляє, що в Україні після 2016 року значно зменшилась кількість тортур.

Про це Мельцер повідомив в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».

Агенції новин цитують Мельцера: «Мушу сказати, що після 2016 року випадків нелюдського ставлення, катувань на території, контрольованій владою України, значно поменшало», – сказав Мельцер.

За його словами, в 2014-2016 роках «була досить поширена практика незаконних тримань під вартою, нелюдського ставлення, але відтоді ситуація з цим поліпшилася».

Водночас, Мельцер наголосив, що дуже багато людей скаржаться на тортури, неналежне ставлення «саме під час перебування в поліції».

«Це свіжі, актуальніші заяви. Найбільше я саме переживаю за це», — зазначив Нільс Мельцер.

«Заяви про неналежне ставлення стосуються саме затримання — до того, як людину офіційно беруть під варту і реєструють її в журналі», — додав він.

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам разом зі своєю командою з 20 травня до 8 червня в Україні оцінював загальну ситуацію щодо заборони катувань або інших видів поводження, що принижують людську гідність. Спецдоповідач ООН розповів, що відвідуючи різні об’єкти на контрольованій Україною території, він отримав безперешкодну свободу пересування до усіх місць, де люди були позбавлені волі.

8 червня він повідомив, звітуючи в Києві, що в місцях позбавлення волі на неконтрольованій урядом частині Донбасі не зміг конфіденційно поспілкуватися з заручниками з числа українських військових.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, десятки – в Росії, 402 людини вважалися зниклими безвісти. Востаннє обмін відбувався в грудні минулого року.
…

Шкода, що справа Бабченка стала поживою для пропаганди – Столтенберґ

На спробу російських журналістів у НАТО подати справу із Аркадієм Бабченком як приклад «фейкової новини» голова альянсу Єнс Столтенберґ відповів, що шкодує, що ця подія стала поживою для пропаганди.

«Ми всі зітхнули з полегшенням, що Бабченко живий. По-друге, я би хотів наголосити, що шкодую з приводу того, що цей інцидент може підривати довіру до преси та став поживою для пропаганди», – заявив голова НАТО у п’ятницю після засідання міністрів оборони держав-союзниць альянсу. 

Столтенберґ додає, що всі демократичні установи та організації, включно із НАТО, дуже залежні від рівня свободи і незалежності преси. 

«Це основний компонент будь-якої демократії. Я також вважаю, що найкращий шлях домогтися того, аби не стати жертвами фейкових новин, – наявність вільної та незаангажованої преси, яка ставить складні питання, яка перевіряє свої джерела інформації та факти», – прокоментував керівник військово-політичного блоку.

Нинішня зустріч у НАТО на рівні голів оборонних відомств відбувається за п’ять тижнів до саміту Північноатлантичного альянсу, який має відбутися у Брюсселі. 

Увечері 29 травня поліція повідомила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий.

Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Бориса Германа, якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби. Шевченківський районний суд Києва 31 травня заарештував Германа на 60 діб.

Аркадій Бабченко залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але вибрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.

Як раніше повідомляли журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), Борис Герман – 50-річний бізнесмен, директор та співзасновник декількох фірм, які спеціалізуються на оптовій торгівлі (ТОВ «Приватна справа-2000»), юридичних послугах (ТОВ «Право»), нерухомості та оренді (ТОВ «Ресторатор») і виробництві зброї та боєприпасів (ТОВ «УНСП «ШМАЙСЕР»).

​У минулому був помічником народних депутатів Михайла Гончарова (5-е скликання, Соцпартія) та Ігоря Плохого (6-е скликання, Партія регіонів).
…

Захист подав апеляцію на вирок Сущенку

Адвокат Марк Фейгін повідомив про те, що подав апеляцію на вирок Московського міського суду українському журналісту Романові Сущенку. Про це він написав у Twitter.

4 червня суд у Москві засудив українського журналіста до 12 років в’язниці.

Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії 2 жовтня 2016 року. За версією російських спецслужб, він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником. ФСБ стверджує, що Сущенко збирав відомості про російське військо.

За версією самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також спростувало інформацію, про те, що Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України.
…

ОБСЄ назвало ув’язнення Сенцова «невиправданим» і закликало Росію переглянути його справу – заява

У листі до керівника МЗС Росії висловлено також занепокоєння станом здоров’я Олега Сенцова після оголошення ним голодування
…

Адвокат: Сущенку дали 12 років суворого режиму

Російський суд 4 червня виніс рішення у справі українського журналіста Романа Сущенка – 12 років суворого режиму, заявив його громадський захисник Марк Фейгін.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

На засіданні в Московському міському суді, що відбулося 28 травня, прокурор попросив 14 років позбавлення волі для українського журналіста Романа Сущенка, заарештованого в Росії в 2016 році і звинуваченого в шпигунстві.

Сущенко своєї провини не визнає, про що сказав у кінцевому слові. Сторона захисту також навела свої аргументи на користь його невинуватості.

В інтерв’ю Радіо Свобода захисник Сущенка Марк Фейгін сказав, що розраховувати на виправдувальний вирок у російському суді не доводиться, але можна сподіватися на обмін.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.

За даними СБУ, десятки українців утримуються нині в Росії і окупованому нею Криму. Серед тих, хто, за даними правозахисників, потрапив за ґрати з політичних мотивів, є Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Роман Сущенко, Євген Панов та інші. У числі арештантів – митці, журналісти, громадські діячі, кримськотатарські активісти.​
…