ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Екстрадиційна перевірка журналіста Гусейнова відбувається не через розшук Інтерполом – ГПУ

Питання щодо вилучення імені азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова з переліку розшукуваних Інтерполом осіб не входить до компетенції Генеральної прокуратури України, заявили представники відомства у відповідь на запит Радіо Свобода.

За даними ГПУ, прокуратура Київщини проводить перевірку Гусейнова на запит щодо видачі цієї людини від Генеральної прокуратури Азербайджану. Генпрокуратура також підтвердила отримання від азербайджанських колег другого листа «із додатковими даними щодо вчинення Гусейновим Ф.Н. злочинів, за які запитується його видача».

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. За даними проекту «Без кордонів», як і Гусейнова, їх обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає.

Українські правозахисники і журналісти після цих затримань заявили, що авторитарні режими використовують Інтерпол для боротьби з опозиціонерами. Натомість в українському бюро Інтерполу заявили, що відомство залишається нейтральною і аполітичною організацією.

 
…

Під Радою постраждали щонайменше троє журналістів – ІМІ

Щонайменше троє українських журналістів постраждали під час «слідчих дій» під Верховною Радою сьогодні, повідомили Радіо Свобода в Інституті масової інформації. Це – Сергій Нужненко (Радіо Свобода), Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

Журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко розповів: у момент нападу знімав на відео ранкові події під будівлею Верховної Ради в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини та розпилив уміст балончика йому в обличчя.

Сергій викликав поліцію і швидку, зараз перебуває у лікарні. На прибуття слідчо-оперативної групи журналіст чекав вже більш ніж півтори години. Каже: по телефону йому відповіли, що затримка може бути через погоду.

Богдан Кутєпов із Hromadske після інциденту написав у Facebook, що чоловік у чорному однострої із закритим обличчям вдарив його ногою і назвав «виродком».

Кореспондент видання Insider Владислав Красінський опублікував відео, на якому видно, як його виштовхують із території наметового містечка поліцейським щитом.

«Отримав стусанів від тактиків, була погроза застосування сльозогінного газу — поліцейський розмахував ним перед обличчям, одночасно виштовхуючи щитом за периметр наметового містечка. Це щодо цілеспрямованого перешкоджання журналістській діяльності, бо обидві руки в мене були зайняті камерою та телефоном, на який я записував відео, а на шиї висіла прес-карта, тобто переплутати мене з мітингувальником у цій ситуації було неможливо», – зазначив Красінський у коментарі Радіо Свобода. Водночас, за словами журналіста, заяву в поліцію він не писав.

У поліції, тим часом, ситуацію поки що не коментували.

За даними офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, під час сутичок біля Верховної Ради затримали 112 людей, а п’ятеро жителів наметового містечка та четверо співробітників правоохоронних органів –госпіталізовані. Поліція, однак, повідомляє про сімох постраждалих силовиків.

Зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що слідчі працювали у рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві в грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» та п’ять димових мін.
…

Російська прокуратура у Криму викликала представників Українського культурного центру – активістка

Підконтрольна Кремлю прокуратура Криму викликала для перевірки представників Українського культурного центру, а також прийшла з перевіркою в бібліотеку Сімферополя, де активісти проводили свої заходи, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії» з посиланням на представницю центру Ольгу Павленко.

«Співробітники прокуратури перевіряють бібліотеку, де ми займалися вишиванням. Уявіть, тільки вишиванням!» – зазначила Павленко.

Крім того, активісти розповіли, що друкарні відмовляються друкувати газету, яку видає центр, посилаючись на листи від правоохоронних органів Росії, де газета «Кримський терен» українською мовою називається «екстремістським матеріалом».

Активісти Українського культурного центру в Криму 26 серпня минулого року презентували перший експериментальний випуск видання «Кримський Терен» українською та російською мовами.

У першому випуску була опублікована інструкція для вступу до вищих навчальних закладів материкової України, матеріал про блокування інтернет-ЗМІ в Криму, фрагменти останнього слова у суді кримського політв’язня Володимира Балуха, а також історичне дослідження.

У доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International цього року йдеться про утиски свободи слова, переслідування зібрань, які тривають в анексованому Криму. Окрім того, зазначається, що російські спецслужби обшукували домівки десятків кримських татар, що є частиною ширшої кампанії залякування, при цьому мало хто з адвокатів може наважитися на захист прав критиків Росії, адже вони також стають об’єктом переслідувань. 

В оприлюденому у січні цього року звіті міжнародної правозахисної організації Freedom House, яка займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини в різних країнах світу, Україна залишається в розділі «частково вільних» країн, а Крим отримав статус «невільної» території, яку окупувала Російська федерація.

Серед країн, де рівень свобод є найнижчим, – Сирія, Південний Судан, Північна Корея, Туркменистан, Сомалі, Лівія, Узбекистан.
…

Порошенко про НБУ і «1+1»: неприпустиме втручання в журналістську діяльність

Президент України Петро Порошенко назвав неприпустимими дії, які можуть сприйматися як втручання в журналістську діяльність. 

«Після повернення з Австрії обговорив з президентом ситуацію, що склалася довкола журналістів каналу 1+1. Позиція Президента однозначна: будь-які дії, які можуть сприйматися журналістами як втручання у їхню професійну діяльність, неприпустимі», – написав речник президента Святослав Цеголко на своїй сторінці в Facebook. 

Напередодні журналісти «1+1 Media» повідомили про запит від Нацбанку з проханням надати інформацію про банківські рахунки співробітників.

«Ми вимагаємо точного роз’яснення причин і логіки формування таких списків, в іншому випадку ми будемо вважати це фарсом і прямим політичним тиском на журналістів та менеджерів медіахолдингу», – заявили в «1+1 Media». 

Водночас у НБУ пояснили, що під час здійснення інспекційної перевірки «Приватбанку» Нацбанк виявив низку транзакцій з ознаками правопорушень: регулятор зробив уже понад 70 запитів за такими операціями.

У Нацбанку вважають, що «поява в публічній площині лише одного із запитів з акцентом винятково на представниках медіа-спільноти, може свідчити про спроби маніпуляції громадською думкою з метою тиску на НБУ та впливу на хід розслідування шахрайських дій у «Приватбанку» до націоналізації».

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку», одним із колишніх акціонерів якого був Ігор Коломойський.
…

ОБСЄ закликала Держдуму Росії не схвалювати закон щодо ЗМІ-іноземних агентів

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір направив листа голові Державної думи Росії В’ячеславу Володимирову, закликавши російських парламентаріїв не схвалювати закон, в рамках якого статус «іноземних агентів» може бути присвоєно ЗМІ і фізичним особам.

«Законопроект є непропорційним втручанням в свободу вираження поглядів і свободу засобів масової інформації та може також здійснювати на них ефект сковування. Я сподіваюся, що депутати Держдуми не схвалять його», – сказав 26 січня Дезір.

Законопроект, зокрема, дозволяє блокувати доступ до інтернет-ресурсів без отримання судового рішення в тому випадку, якщо ці веб-платформи використовуються для поширення інформації «іноземними агентами».

«Блокування цілих веб-платформ без судового рішення або судового нагляду є непропорційним обмеженням свободи… в інтернеті і, зокрема, прав людини на доступ до інформації (за допомогою інтернету)», – заявив представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

12 січня Державна дума схвалила в першому читанні законопроект, який дозволяє присвоїти статус «іноземних агентів» і фізичним особам.

5 грудня 2017 року Мін’юст Росії вніс до списку «іноземних агентів» Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, телеканал «Настоящее время», татаро-башкирську службу Радіо Свобода (AzatliqRadiosi), «Сибір.Реаліі», «Idel. реалії», Крим.Реалії.

Рішення обмежити роботу іноземних ЗМІ в Росії з’явилося після того, як телеканал RT, який фінансується урядом Росії, повідомив, що виконає вимоги американської влади про реєстрацію свого підрозділу в США як «іноземного агента».

Вашингтон вдався до такого кроку після того, як спецслужби США прийшли до висновку, що Кремль використовував державні ЗМІ, щоб спробувати вплинути на виборців США на торішніх президентських виборах. Москва це неодноразово заперечувала.

У Держдепартаменті США заявили, що закон про «іноземних агентів» в США істотно відрізняється від російського і ніяк не обмежує свободу інформації.
…

У Києві відкрили меморіальну дошку на честь журналіста Тараса Процюка

У Києві відкрили 16 січня меморіальну дошку на честь Тараса Процюка, телеоператора агентства Reuters, який загинув у квітні 2003 року в Багдаді.

Розташована вона на будівлі на вулиці Хмельницького, у якій раніше діяв офіс агентства Reuters. Зараз тут перебуває лише інформаційне агентство «Укріфонрм».

Встановлення меморіальної дошки – це ініціатива колег та друзів Тараса Процюка. Її автор – скульптор Віктор Хоменко, який був добре знайомий із загиблим.

«Це відкриття мало бути 16 січня 2014 року, але всі напевно пам’ятають, що було: все це відклалося, далі почалася війна, і люди, які могли цим займатися, займалися іншими речами. Але може так і на краще, тому що сьогодні Тарасу виповнюється 50 років. У це неможливо повірити, тому що для нас він залишився 35-річним, таким, як він загинув», – розповів Радіо Свобода друг і колега Тараса Процюка Сергій Каразій.

Тарас Процюк загинув 8 квітня 2003 року, коли американські танкісти в Іраку обстріляли готель «Палестина» у Багдаді. У США тоді заявляли, що танкісти могли сприйняти за обстріл чи за дії коригувальника ворожого вогню відблиски з журналістських об’єктивів.

Журналіст і письменник Сергій Лойко в той день, коли загинув Тарас Процюк, працював поруч із ним. Вони перебували в одному готелі на різних поверхах.

«Я не знаю, як так сталося. Ми були в абсолютній безпеці в готелі «Палестина». Ми всі чекали того дня, коли американці увійдуть в місто, коли завершиться ця війна, настрій був якийсь піднесений. І ось американці увійшли, стояв цей танк, і Тарас години дві точно стояв, як мені розповіли, на балконі, прямо наді мною. Коли пролунав цей постріл, ми теж стояли на балкон,і і посипались частини балкону, захиталась вся будівля…», – згадує Лойко.

Свого часу США заявили, що в перебігу власного розслідування не виявили помилкових дій чи недбалості своїх військовослужбовців, які діяли відповідно до обставин.

Міжнародні журналістські організації розкритикували такі висновки американської влади. А Тараса Процюка в Україні посмертно нагородили орденом «За мужність».
…