ВИБОРЧА ГАЗЕТА

У Дніпрі невідомі напали на редактора місцевого інтернет-видання

У Дніпрі було скоєно напад на громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька. Про це Радіо Свобода повідомив він сам.

За словами Всеволода Новохатька, у вранці 24 травня група молодиків чекала на нього неподалік від його будинку, а перед цим невідомі кілька днів з’ясовували його режим дня.

 «Приблизно о 8:20 я вийшов із дому. Один спостерігав здалеку, а двоє мене перехопили у 300 метрах від будинку, напевно, за його дзвінком. Думаю, їх можна буде впізнати. Молоді, спортивної статури, зростом приблизно 170-175 сантиметрів. Йшли мені назустріч, лівіше від мене. Коли порівнялись зі мною, я помітив якийсь рух й інстинктивно почав ухилятись. Я пропустив удар в обличчя і упав на землю. Потім підбігли люди, під’їхала машина, і нападники втекли», – розповів мейдійник.

Як повідомив Радіо Свобода Всеволод Новохатько, він пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема, публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ.

 «Пов’язую інцидент з діяльністю сайту «ЗОВ» і моїми публікаціями на сайті «Інформатор» про співробітників міської влади, які іноді не дотримуються законодавства відносно до себе, своїх родичів та друзів», – сказав Всеволод Новохатько.

Зараз журналіст перебуває у лікарні, де мають засвідчити тілесні ушкодження.

Заяву про скоєння прийняв злочину Амур-Нижньодніпровський райвідділ поліції. Даних щодо відкриття провадження поки немає.

Півроку тому, у грудні 2017 року, поліція Дніпра відкрила кримінальне провадження через підпал авто активіста Геннадія Кириченка. Він повязував цей інцидент зі своєю боротьбою проти незаконного розміщення автомобільної стоянки. Невідомі облили авто бензином і підпалили на другий день після розірвання незаконного договору оренди. В організації Transparency International Україна припустили, що це «може бути помстою та актом залякування проти громадського активіста». Інцидент засудило і Представництво ЄС в Україні.

 
…

НСЖУ: обшуки у Мустафаєва – це спроба змусити замовкнути всі незалежні голоси в Криму

Національна спілка журналістів України засуджує проведення обшуків російськими силовиками у будинку одного з координаторів об’єднання «Кримська солідарність» Сервера Мустафаєва.

«Мустафаєв – один із яскравих представників громадянської журналістики в Криму. Він допомагав висвітлювати процеси в російських судах Криму над кримськотатарськими активістами, розповідати про обшуки, затримання на півострові. Те, що відбувається зараз у будинку Сервера Мустафаєва – це спроба змусити замовкнути всі незалежні голоси в Криму, залякати кримських татар, позбавити їх найменших острівців вільного вираження думок», – йдеться у заяві НСЖУ із посиланням на секретаря спілки Олену Юрченко.

Вранці 21 травня організація «Кримська солідарність» повідомила про обшуки у будинках кримських татар на окупованому півострові. За даними правозахисників, представники Росії приїхали до будинків Едема Смаїлова та Сервера Мустафаєва. Пізніше «Кримська солідарність» повідомила також про арешт цих двох активістів.

Сервер Мустафаєв є відомим у Криму громадським активістом, улітку 2016 року він разом зі ще кількома співвітчизниками заснував громадське об’єднання «Кримська солідарність», є одним із його координаторів. Мустафаєв здійснював моніторинг судових засідань у справах кримських татар, знімав фото і відео звідти та з мирних акцій на анексованому півострові.

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.

 
…

Сущенко не був журналістом, коли в’їжджав на територію Росії – Захарова

Заарештований українець Роман Сущенко не був журналістом, коли в’їжджав на територію Росії, тому що не мав російської акредитації, заявила в ефірі телеканалу «Россия-1» речниця тамтешнього МЗС Марія Захарова, передає ТАСС.

Тому, на переконання Захарової, його ситуацію не можна порівнювати зі становищем заарештованого головного редактора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського.

«Будь-які порівняння Сущенка з кореспондентами МІА «Россия сегодня» в Україні не мають підґрунтя не через якісь моральні стандарти, а просто в юридичній площині», – заявила вона.

17 травня Херсонський міський суд заарештував на два місяці без права застави затриманого 15 травня у Києві керівника інформаційного агентства «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, якого підозрюють у державній зраді та проведенні підривної інформаційної діяльності проти України. Суддя пояснив рішення тим, що підозрюваний, крім українського, має ще й російський паспорт, і тому може переховуватися від слідства.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними СБУ, десятки українців утримуються нині в Росії і окупованому нею Криму. Серед тих, хто, за даними правозахисників, потрапив за ґрати з політичних мотивів, є Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Роман Сущенко, Євген Панов та інші. У числі арештантів – митці, журналісти, громадські діячі, кримськотатарські активісти.
…

Верховний суд: відповідь розпорядника не по суті запиту є неправомірною відмовою

Верховний суд наголошує, що відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Як повідомляє портал судової влади, суд розглянув адміністративну справу за позовом громадської організації до ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Громадська організація просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на запит, протиправній відмові на запит на інформацію, відмові в наданні копій документів щодо зарахування до вищого навчального закладу.

Крім того, організація просила зобов’язати ректора, голову приймальної комісії КНУ імені Тараса Шевченка надати за запитом копії документів щодо зарахування абітурієнтів до вищого навчального закладу в 2012 році та наступних роках.

Верховний Суд визначив, що законодавство передбачає два шляхи доступу до інформації: шляхом систематичного й оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами, тому оприлюднення інформації розпорядником не звільняє його від обов’язку надати публічну інформацію на запит.

Згідно з законом «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації є органи влади, підприємства, що фінансуються з бюджету, суб’єкти господарювання, які займають панівне становище на ринку, та інші. Закон передбачає, що запитувач має право звернутися до розпорядника із запитом незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
…

ІМІ: від початку року в Україні зафіксували 37 нападів на журналістів

За перший квартал 2018 року в Україні зафіксували 37 випадків фізичних нападів на журналістів, повідомляє Інститут масової інформації.

Головними порушниками прав журналістів у 2018 році стали звичайні люди (серед яких багато учасників різноманітних акцій протесту), а також представники місцевої влади та правоохоронці, повідомила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

«Топ-5 регіонів із найбільшою кількістю порушень: Луцьк, Полтава, Одеса, Миколаїв і Київ. У мене велике питання до голів ОДА та поліції, адже нам відомо, що в Луцьку і Полтаві заяви журналістів реєструються як звернення громадян. Я вважаю, що туди варто поїхати з місією, адже ця ситуація ненормальна», – сказала Романюк.

За аналогічний період 2017 року експерти ІМІ зафіксували 17 нападів на працівників медіа, а тому, за словами Романюк, ситуація в країні «стає тривожною». 

3 травня у світі відзначають День свободи преси.

Наприкінці минулого місяця Національна спілка журналістів України повідомила, що за перші три місяці 2018 року в Україні зафіксували 21 випадок фізичної агресії до журналістів під час виконання професійних обов’язків.
…

За 3 місяці в Україні зафіксували 21 випадок фізичної агресії до журналістів – НСЖУ

За перші три місяці 2018 року в Україні зафіксували 21 випадок фізичної агресії до журналістів під час виконання професійних обов’язків. Такі дані озвучила Національна спілка журналістів України за результатами моніторингу рівня фізичної безпеки працівників ЗМІ.

Національна спілка журналістів України заявляє, що враховувала лише факти фізичної агресії стосовно журналістів.

Представниця експертної групи моніторингу Тетяна Попова стверджує, що надалі для моніторингу будуть враховувати також майнові випадки: підпал і блокування офісів ЗМІ, підпал автомобілів.

Найбільше зазнають фізичної агресії журналісти з Київської, Одеської, Волинської та Полтавської областей. У Київській області, Києві зокрема, зафіксували вісім випадків, у Волинській, Одеській та Полтавській – по два.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко наполягає на створенні спеціальних парламентських слухань для розгляду питань фізичної безпеки журналістів. На його думку, це необхідний публічний майданчик в Україні.

«Ці слухання мають передбачати публічний звіт керівників силових відомств, які відповідають за хід розслідувань щодо журналістів. Це максимальна концентрація уваги. Мають прийти не 47- мі працівники силових відомств, а мають прийти керівники: Національної поліції, Генеральний прокурор. Вони повинні розповісти, як свої широкі повноваження спрямовують на те, щоб захистити журналістів», – коментує Сергій Томіленко.

За інформацією Національної спілки журналістів, кількість випадків фізичної агресії щодо журналістів, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зросла. За січень-березень 2017 року таких випадків було зафіксовано на три позиції менше:18.

 
…

Геращенко: Київ наполягає на допуску МКЧХ до тюрем на Донбасі

Українська сторона на переговорах у Мінську наполягає на допуску представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до тюрем на окупованій території Донбасу. Про це заявила перший заступник голови Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«Ми наполягаємо на негайному допуску до тюрем на окупованих територіях МКЧХ, й сьогодні я неодноразово піднімала це питання. МКЧХ має сприяв в пошуку зниклих, в пошуку інформації про незаконно утримуваних, в моніторингу ситуації в тюрмах», – написала вона на своїй сторінці в Facebook за підсумками засідання Контактної групи 18 квітня.

За її даними, за роки війни представників МКЧХ «жодного разу не допустили до українських в‘язнів в Росії і на окупованих територіях».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Бізнесмен Захур продає Kyiv Post за щонайменше 3,5 мільйона доларів

Власник групи ISTIL Мохаммад Захур вирішив продати англомовне видання Kyiv Post одеському бізнесменові і уродженцю Сирії Аднану Ківану. 

Як повідомляє Kyiv Post на своєму сайті, бізнесмен Захур сказав, що Ківан заплатить «значно більше» 3,5 мільйона доларів за газету, але не назвав точної суми. 

Захур заявив, що за його очікуваннями продаж буде завершено до 1 квітня. 

За його словами, Ківан вже переказав «суттєвий» аванс.

«Для мене це завершена угода», – сказав він.

Наразі Kyiv Post Ківан не коментував цю інформацію.

Уродженець Пакистану і громадянин Великої Британії Мохаммад Захур, який заробив свої статки в металургійній промисловості, купив Kyiv Post у 2009 році у первісного власника американського Джеда Сандена за 1,1 мільйона доларів.

Kyiv Post – перша англомовна газета в Україні. Заснована в Києві у 1995 році громадянином США Джедом Санденом. 
…

Громадські організації закликають владу України не висилати журналіста Гусейнова до Азербайджану

Українські громадські організації закликають владу України не екстрадувати до Азербайджану опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова, затриманого восени в Києві, через загрозу для його життя там.

«Ми, українські медійні та правозахисні організації звертаємося до Генеральної прокуратури України з вимогою терміново завершити екстрадиційну перевірку журналіста Фікрата Гусейнова, і дати йому можливість безперешкодно повернутися до Нідерландів (громадянином яких він є – ред.)», – йдеться в заяві, яку підписали «Інститут масової інформації», «Платформа прав людини», «Центр інформації про права людини», «Детектор Медіа», «Центр демократії та верховенства права», «Інтерньюз-Україна».

Вони заявляють, що і в Україні журналістові загрожує «серйозна небезпека». «Це пов’язано, зокрема, зі спробою невідомих осіб у цивільному, деякі з яких говорили азербайджанською мовою, викрасти журналіста Гусейнова 5 березня у Києві. Нагадуємо, що є відповідна резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи, яка висловлює стурбованість ситуацією з правами людини в Азербайджані, і в цій резолюції прямо звучить ім’я і прізвище Фікрата Гусейнова, у зв’язку з викраденням і тортурами, яких він зазнав в Азербайджані», – йдеться в заяві.

Підписанти закликають Адміністрацію президента, Міністерство закордонних справ і Міністерство інформації України взяти ситуацію під свій контроль і докласти зусиль, щоб максимально забезпечити дотримання прав і свобод Гусейнова.

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявила, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.
…

Суд переходить до розгляду по суті справи щодо нападу охорони Медведчука на журналістів «Схем»

Напад на знімальну групу програми «Схеми» стався 7 листопада біля VIP-терміналу аеропорту «Київ»
…

Геращенко просить медіа надати їй інформацію про обстріли журналістів у зоні АТО

Представниця України у гуманітарній підгрупі на переговорах у Мінську депутат Ірина Геращенко закликала журналістів, що працюють у зоні конфлікту на Донбасі і потрапляли під обстріли, повідомити її про це. Цю інформацію, за словами Геращенко, вона спільно з Міністерством закордонних справ планує передати до Ради Європи та ОБСЄ.

«Я вважаю внесок українських військових журналістів у висвітлення російської агресії надзвичайним і ще не до кінця оціненим, я впевнена, що їх фото і відео будуть ще слугувати доказами в міжнародних судах під час наших позовів проти РФ. Але це неправильно, що й зараз на всіх міжнародних майданчиках ми не піднімаємо тему обстрілів журналістів, поранень і вбивств», – написала вона у Facebook.

За минулий рік дослідники Інституту масової інформації на неокупованій території України зафіксували 274 випадки порушень свободи слова (станом на 28 грудня 2017 року). Разом з окупованими Кримом (16) і територіями Донбасу (3) 2017-го року кількість порушень свободи слова склала 293 випадки, уточнили в ІМІ.

За даними дослідження, основними нападниками на журналістів і порушниками свободи слова у 2017 році були приватні особи (150 випадків), місцева влада (49 випадків), і правоохоронні органи (33 випадки).

На окупованих територіях Донецької і Луганської областей, а також в анексованому Росією Криму ІМІ вдалося зафіксувати менше випадків порушень свободи слова, ніж минулого року через обмежений доступ до цих територій.
…

Азербайджанський журналіст Гусейнов заявляє про спробу його викрадення у Києві

Азербайджанський опозиційний журналіст Фікрат Гусейнов заявляє, що 5 березня його намагались викрасти у Києві з орендованої квартири. Це він підтвердив у коментарі Радіо Свобода.

Гусейнов зауважує, що помічав стеження за собою, і вважає, що його життя у небезпеці. Водночас, він зазначив, що до українських правоохоронців не звертався, оскільки переконаний, що ті хочуть його екстрадиції в Азербайджан.

Раніше сьогодні у коментарі «Центру інформації про права людини» Фікрат Гусейнов розповів, що до нього прийшли четверо чоловіків у цивільному, назвались представниками поліції, але не показали ніяких документів, і намагались його затримати нібито через розшук Інтерполом. При цьому, за словами журналіста, дехто з них говорив азербайджанською.

Радіо Свобода звернулося до Національної поліції по коментар і очікує на відповідь.

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявила, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. За даними проекту «Без кордонів», як і Гусейнова, їх обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає.

Українські правозахисники і журналісти після цих затримань заявили, що авторитарні режими використовують Інтерпол для боротьби з опозиціонерами. Натомість в українському бюро Інтерполу заявили, що відомство залишається нейтральною і аполітичною організацією.

 
…

Екстрадиційна перевірка журналіста Гусейнова відбувається не через розшук Інтерполом – ГПУ

Питання щодо вилучення імені азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова з переліку розшукуваних Інтерполом осіб не входить до компетенції Генеральної прокуратури України, заявили представники відомства у відповідь на запит Радіо Свобода.

За даними ГПУ, прокуратура Київщини проводить перевірку Гусейнова на запит щодо видачі цієї людини від Генеральної прокуратури Азербайджану. Генпрокуратура також підтвердила отримання від азербайджанських колег другого листа «із додатковими даними щодо вчинення Гусейновим Ф.Н. злочинів, за які запитується його видача».

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. За даними проекту «Без кордонів», як і Гусейнова, їх обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає.

Українські правозахисники і журналісти після цих затримань заявили, що авторитарні режими використовують Інтерпол для боротьби з опозиціонерами. Натомість в українському бюро Інтерполу заявили, що відомство залишається нейтральною і аполітичною організацією.

 
…

Під Радою постраждали щонайменше троє журналістів – ІМІ

Щонайменше троє українських журналістів постраждали під час «слідчих дій» під Верховною Радою сьогодні, повідомили Радіо Свобода в Інституті масової інформації. Це – Сергій Нужненко (Радіо Свобода), Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

Журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко розповів: у момент нападу знімав на відео ранкові події під будівлею Верховної Ради в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини та розпилив уміст балончика йому в обличчя.

Сергій викликав поліцію і швидку, зараз перебуває у лікарні. На прибуття слідчо-оперативної групи журналіст чекав вже більш ніж півтори години. Каже: по телефону йому відповіли, що затримка може бути через погоду.

Богдан Кутєпов із Hromadske після інциденту написав у Facebook, що чоловік у чорному однострої із закритим обличчям вдарив його ногою і назвав «виродком».

Кореспондент видання Insider Владислав Красінський опублікував відео, на якому видно, як його виштовхують із території наметового містечка поліцейським щитом.

«Отримав стусанів від тактиків, була погроза застосування сльозогінного газу — поліцейський розмахував ним перед обличчям, одночасно виштовхуючи щитом за периметр наметового містечка. Це щодо цілеспрямованого перешкоджання журналістській діяльності, бо обидві руки в мене були зайняті камерою та телефоном, на який я записував відео, а на шиї висіла прес-карта, тобто переплутати мене з мітингувальником у цій ситуації було неможливо», – зазначив Красінський у коментарі Радіо Свобода. Водночас, за словами журналіста, заяву в поліцію він не писав.

У поліції, тим часом, ситуацію поки що не коментували.

За даними офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, під час сутичок біля Верховної Ради затримали 112 людей, а п’ятеро жителів наметового містечка та четверо співробітників правоохоронних органів –госпіталізовані. Поліція, однак, повідомляє про сімох постраждалих силовиків.

Зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що слідчі працювали у рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві в грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» та п’ять димових мін.
…

Російська прокуратура у Криму викликала представників Українського культурного центру – активістка

Підконтрольна Кремлю прокуратура Криму викликала для перевірки представників Українського культурного центру, а також прийшла з перевіркою в бібліотеку Сімферополя, де активісти проводили свої заходи, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії» з посиланням на представницю центру Ольгу Павленко.

«Співробітники прокуратури перевіряють бібліотеку, де ми займалися вишиванням. Уявіть, тільки вишиванням!» – зазначила Павленко.

Крім того, активісти розповіли, що друкарні відмовляються друкувати газету, яку видає центр, посилаючись на листи від правоохоронних органів Росії, де газета «Кримський терен» українською мовою називається «екстремістським матеріалом».

Активісти Українського культурного центру в Криму 26 серпня минулого року презентували перший експериментальний випуск видання «Кримський Терен» українською та російською мовами.

У першому випуску була опублікована інструкція для вступу до вищих навчальних закладів материкової України, матеріал про блокування інтернет-ЗМІ в Криму, фрагменти останнього слова у суді кримського політв’язня Володимира Балуха, а також історичне дослідження.

У доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International цього року йдеться про утиски свободи слова, переслідування зібрань, які тривають в анексованому Криму. Окрім того, зазначається, що російські спецслужби обшукували домівки десятків кримських татар, що є частиною ширшої кампанії залякування, при цьому мало хто з адвокатів може наважитися на захист прав критиків Росії, адже вони також стають об’єктом переслідувань. 

В оприлюденому у січні цього року звіті міжнародної правозахисної організації Freedom House, яка займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини в різних країнах світу, Україна залишається в розділі «частково вільних» країн, а Крим отримав статус «невільної» території, яку окупувала Російська федерація.

Серед країн, де рівень свобод є найнижчим, – Сирія, Південний Судан, Північна Корея, Туркменистан, Сомалі, Лівія, Узбекистан.
…

Порошенко про НБУ і «1+1»: неприпустиме втручання в журналістську діяльність

Президент України Петро Порошенко назвав неприпустимими дії, які можуть сприйматися як втручання в журналістську діяльність. 

«Після повернення з Австрії обговорив з президентом ситуацію, що склалася довкола журналістів каналу 1+1. Позиція Президента однозначна: будь-які дії, які можуть сприйматися журналістами як втручання у їхню професійну діяльність, неприпустимі», – написав речник президента Святослав Цеголко на своїй сторінці в Facebook. 

Напередодні журналісти «1+1 Media» повідомили про запит від Нацбанку з проханням надати інформацію про банківські рахунки співробітників.

«Ми вимагаємо точного роз’яснення причин і логіки формування таких списків, в іншому випадку ми будемо вважати це фарсом і прямим політичним тиском на журналістів та менеджерів медіахолдингу», – заявили в «1+1 Media». 

Водночас у НБУ пояснили, що під час здійснення інспекційної перевірки «Приватбанку» Нацбанк виявив низку транзакцій з ознаками правопорушень: регулятор зробив уже понад 70 запитів за такими операціями.

У Нацбанку вважають, що «поява в публічній площині лише одного із запитів з акцентом винятково на представниках медіа-спільноти, може свідчити про спроби маніпуляції громадською думкою з метою тиску на НБУ та впливу на хід розслідування шахрайських дій у «Приватбанку» до націоналізації».

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку», одним із колишніх акціонерів якого був Ігор Коломойський.
…

ОБСЄ закликала Держдуму Росії не схвалювати закон щодо ЗМІ-іноземних агентів

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір направив листа голові Державної думи Росії В’ячеславу Володимирову, закликавши російських парламентаріїв не схвалювати закон, в рамках якого статус «іноземних агентів» може бути присвоєно ЗМІ і фізичним особам.

«Законопроект є непропорційним втручанням в свободу вираження поглядів і свободу засобів масової інформації та може також здійснювати на них ефект сковування. Я сподіваюся, що депутати Держдуми не схвалять його», – сказав 26 січня Дезір.

Законопроект, зокрема, дозволяє блокувати доступ до інтернет-ресурсів без отримання судового рішення в тому випадку, якщо ці веб-платформи використовуються для поширення інформації «іноземними агентами».

«Блокування цілих веб-платформ без судового рішення або судового нагляду є непропорційним обмеженням свободи… в інтернеті і, зокрема, прав людини на доступ до інформації (за допомогою інтернету)», – заявив представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

12 січня Державна дума схвалила в першому читанні законопроект, який дозволяє присвоїти статус «іноземних агентів» і фізичним особам.

5 грудня 2017 року Мін’юст Росії вніс до списку «іноземних агентів» Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, телеканал «Настоящее время», татаро-башкирську службу Радіо Свобода (AzatliqRadiosi), «Сибір.Реаліі», «Idel. реалії», Крим.Реалії.

Рішення обмежити роботу іноземних ЗМІ в Росії з’явилося після того, як телеканал RT, який фінансується урядом Росії, повідомив, що виконає вимоги американської влади про реєстрацію свого підрозділу в США як «іноземного агента».

Вашингтон вдався до такого кроку після того, як спецслужби США прийшли до висновку, що Кремль використовував державні ЗМІ, щоб спробувати вплинути на виборців США на торішніх президентських виборах. Москва це неодноразово заперечувала.

У Держдепартаменті США заявили, що закон про «іноземних агентів» в США істотно відрізняється від російського і ніяк не обмежує свободу інформації.
…

У Києві відкрили меморіальну дошку на честь журналіста Тараса Процюка

У Києві відкрили 16 січня меморіальну дошку на честь Тараса Процюка, телеоператора агентства Reuters, який загинув у квітні 2003 року в Багдаді.

Розташована вона на будівлі на вулиці Хмельницького, у якій раніше діяв офіс агентства Reuters. Зараз тут перебуває лише інформаційне агентство «Укріфонрм».

Встановлення меморіальної дошки – це ініціатива колег та друзів Тараса Процюка. Її автор – скульптор Віктор Хоменко, який був добре знайомий із загиблим.

«Це відкриття мало бути 16 січня 2014 року, але всі напевно пам’ятають, що було: все це відклалося, далі почалася війна, і люди, які могли цим займатися, займалися іншими речами. Але може так і на краще, тому що сьогодні Тарасу виповнюється 50 років. У це неможливо повірити, тому що для нас він залишився 35-річним, таким, як він загинув», – розповів Радіо Свобода друг і колега Тараса Процюка Сергій Каразій.

Тарас Процюк загинув 8 квітня 2003 року, коли американські танкісти в Іраку обстріляли готель «Палестина» у Багдаді. У США тоді заявляли, що танкісти могли сприйняти за обстріл чи за дії коригувальника ворожого вогню відблиски з журналістських об’єктивів.

Журналіст і письменник Сергій Лойко в той день, коли загинув Тарас Процюк, працював поруч із ним. Вони перебували в одному готелі на різних поверхах.

«Я не знаю, як так сталося. Ми були в абсолютній безпеці в готелі «Палестина». Ми всі чекали того дня, коли американці увійдуть в місто, коли завершиться ця війна, настрій був якийсь піднесений. І ось американці увійшли, стояв цей танк, і Тарас години дві точно стояв, як мені розповіли, на балконі, прямо наді мною. Коли пролунав цей постріл, ми теж стояли на балкон,і і посипались частини балкону, захиталась вся будівля…», – згадує Лойко.

Свого часу США заявили, що в перебігу власного розслідування не виявили помилкових дій чи недбалості своїх військовослужбовців, які діяли відповідно до обставин.

Міжнародні журналістські організації розкритикували такі висновки американської влади. А Тараса Процюка в Україні посмертно нагородили орденом «За мужність».
…