ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Сущенко вперше зателефонував з колонії – адвокат

Засуджений у Росії український журналіст Роман Сущенко вперше зателефонував з колонії. Його адвокат Марк Фейгін повідомив у Facebook, що журналіст перебуває у виправній колонії №11 у Кіровській області Росії.

«Щойно з ВК-11 мені зателефонував Роман Сущенко. Дали 15 хвилин для розмови. У нього все в порядку, передавав усім привіт», – зазначив Фейгін.

20 листопада президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.
…

Міністр про можливий воєнний стан: жодних обмежень свободи слова не буде

Жодних обмежень свободи слова не буде у випадку запровадження воєнного стану в Україні, запевнив міністр інформаційної політики Юрій Стець під час засідання Ради національної безпеки та оборони.

«Очевидно, що жодних обмежень свободи слова не буде. Але треба розуміти, що означає це чергова військова агресія з боку Росії. Це для нас із вами значить, що ми маємо користуватися офіційними джерелами інформації. Що стосується міжнародної співпраці – це МЗС, що стосується військових – Міністерство оборони, так само є майданчиком інші військові служби. І хочу наголосити, у нас є ця інформація, що, очевидно, будуть користуватися соціальними медіа для того, щоб дезінформувати, посіяти паніку», – заявив Стець.

Читайте також: Україна готується до воєнного стану. Живий блог

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.

На ранок 26 листопада за часом Нью-Йорка (о 18-й за Києвом) Україна скликала термінове засідання Ради безпеки ООН у зв’язку з нападом Росії українські військові кораблі.
…

НСЖУ ініціює новорічну акцію на підтримку Асєєва, Семени та Сущенка

«Листівки планується передати адресатам через рідних та близьких»
…

Рішення ЄСПЛ щодо Седлецької є лише другим подібним рішенням в історії суду – суддя

Рішення Європейського суду з прав людини щодо журналістки Радіо Свобода і головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької і застосування «Правила 39» щодо статті 10 Конвенції стало лише другим подібним випадком в історії суду. Про це суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська розповіла в інтерв’ю «Європейській правді».

Зазвичай Європейський суд з прав людини застосовує «Правило 39», коли вважає, що без певних дій вирішення справи суттєво ускладниться чи стане неможливим. В Україні «Правило 39» переважно застосовується з іншої причини – через ненадання термінової медичної допомоги в місцях позбавлення волі.

​«Досить довго Суд справді вважав, що «невиправна шкода», яка дає підстави для застосування 39-го правила – це тільки статті 2 і 3 Конвенції, тобто право на життя і заборона катування. Були ще виняткові випадки, коли йшлося про доступ людини до адвоката або про спір між батьками щодо місця перебування дитини», – пояснила Ганна Юдківська.

«Але справа Седлецької – це зовсім інша історія. В історії ЄСПЛ це друга справа, коли Суд застосував 39-те правило щодо статті 10 Конвенції, яка гарантує свободу висловлення поглядів. Тут не йдеться про загрозу життю – але Суд вирішив, що порушення принципу свободи слова також може завдати невиправної шкоди», – додала суддя.

Перший випадок, коли ЄСПЛ застосував 39-те правило у скарзі про порушення статті 10, стався минулого року в справі проти Грузії за скаргою опозиційного телеканалу «Руставі-2».

У жовтні ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних авторки та ведучої програми «Схем» Наталки Седлецької. Це рішення ЄСПЛ означало, що слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних із телефону журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення.

Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня та діяли один місяць.

У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефону протягом 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.

Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

 
…

Народні депутати пропонують запровадити кримінальну відповідальність за наклеп

Народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Микола Паламарчук, Артур Палатний, Олег Велікін пропонують запровадити кримінальну відповідальність за наклеп. Відповідний законопроект зареєстрований на сайті Верховної Ради.

«Останнім часом в Україні, на жаль, свободу слова в країні дедалі частіше плутають зі вседозволеністю поширення відверто неперевірених, а то і зовсім помилкових фактів», – йдеться в пояснювальній записці.

Депутати заявляють, що одним з останніх випадків розповсюдження неправдивої інформації є випадок зі звинуваченнями, що лунають з боку деяких засобів масової інформації на адресу народного депутата України щодо причетності до нападу на херсонську чиновницю й активістку Катерину Гандзюк, яка померла 4 листопада в лікарні.

«Вважаємо, що такі дії не тільки шкодять об’єктивному проведенню досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні та встановленню реальних винуватців у цьому жахливому злочині, а й насамперед, порушують конституційний принцип, відповідно до якого будь-яка особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду», – зазначили депутати.

Парламентарі пропонують доповнити Кримінальний кодекс України статтею 151-2 – «наклеп».

На їхню думку, наклеп, «тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію», повинен каратися штрафом у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 – 8 500 гривень) або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі до двох років.

Якщо наклеп буде поширений шляхом публічного демонстрування у творах, у засобах масової інформації або в мережі Інтернет, депутати пропонують штрафувати винних на суму від 8 500 до 25 500 гривень або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.

В Україні кримінальна відповідальність за наклеп існувала до 2001 року, доки діяв Кримінальний кодекс УРСР іще 1960 року. У нинішньому Кримінальному кодексі 2001 року статті за наклеп немає.

Декриміналізацію дій, що раніше кваліфікувалися як наклеп, привітали правозахисники. Наступними роками в Україні було здійснено вже кілька спроб повернути кримінальну відповідальність за наклеп. Правозахисники різко критикували ті спроби, які врешті не були запроваджені.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Поліція не побачила криміналу в побитті журналістів «Схем» співробітниками УДО – НСЖУ

Головне управління Нацполіції на Київщині не виявило кримінального правопорушення в побитті журналістів «Схем» Михайла Ткача і Бориса Троценка співробітниками Управління державної охорони біля місця проведення приватної вечірки генпрокурора у вересні минулого року.

Про це йдеться у відповіді, яку Національна спілка журналістів України отримала від Головного управління Національної поліції в Київській області щодо стану розслідування інцидентів фізичної агресії проти журналістів, які були зафіксовані в моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко у своєму Facebook.

«Журналістська спільнота була обурена цинізмом співробітників УДО, чия нахабна поведінка була зафіксована на відео.. Але…. Пройшов рік. І показовий напад на журналістів, які мають сміливість вимагати від Топ-посадовців підзвітності, поповнює сумний список системної безкарності», – написав Томіленко.

​У ніч на 16 вересня минулого року на журналістів «Схем» Михайла Ткача та Бориса Троценка напали співробітники УДО поряд з ресторанним комплексом у Козині, де журналісти знімали святкування з нагоди весілля сина генерального прокурора Юрія Луценка.

​Під час зйомок на в’їзді до комплексу знімальна група неодноразово демонструвала журналістські посвідчення співробітникам УДО. Але щойно з закритої вечірки зібрався виїжджати президент України Петро Порошенко, двоє представників УДО застосували фізичну силу до журналістів – щоб перешкодити зйомці виходу і виїзду президента.

​У результаті нападу оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку й пошкодження руки. Журналісти написали заяву до поліції про перешкоджання законній журналістській діяльності.

У підсумку, трьох військовослужбовців Управління державної охорони України було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за перешкоджання зйомці знімальною «Схем».

У вересні на зустрічі з журналістами одразу після нападу, начальник Управління державної охорони Валерій Гелетей повідомив, що перевірка не виявила порушень у діях його підлеглих.

«Військовослужбовець упав. Там який горб! У темряві, пісок. Спіткнувся, впав і зачепився за оператора», – зазначив Гелетей, коментуючи напад на знімальну групу програми.

Закрита вечірка з нагоди весілля сина генерального прокурора відбулася 15 вересня 2017 року в ресторанному комплексі під Києвом. Журналістам вдалося зафіксувати, як службові автомобілі використовувалися для складання подарунків і перевезення осіб, які не входять до держструктур, зокрема візажистки нареченої.

Приватний захід із участю голови держави охоронявся силами Управління державної охорони. Біля місця святкування до другої години ночі чергували швидкі, реанімобіль і пожежні машини. Також журналісти помітили снайперів, які охороняли вечірку.

​На святі старшого сина Юрія Луценка були присутні перші особи держави, а також низка міністрів і народних депутатів. Щоб журналісти не побачили відвідувачів, співробітники Управління державної охорони всіляко намагалися завадити їм зафіксувати ці події на відео, а під час виїзду зі святкування президента Порошенка скоїли фізичний напад на знімальну групу, щоб перешкодити зйомці цього моменту.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Слідчі ГПУ не полишають спроб отримати доступ до телефону журналістки Бердинських, але попросили у суду перерву

Печерський районний суд Києва оголосив перерву у розгляді клопотання слідчого Генпрокуратури про доступ до широкого масиву даних з телефону журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.

На початку засідання слідчий Генеральної прокуратури Руслан Іжук просив суд відкласти розгляд клопотання про доступ до смс, дзвінків та місцезнаходження телефону Крістіни Бердинських протягом 17 місяців, до остаточного рішення Європейського суду з прав людини у аналогічній справі щодо журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької.

Захист Бердинських з проханням слідчого відкладати судовий розгляд не погодився і наполягав, аби Генпрокуратура повністю відмовилась від спроб отримувати дані з мобільного журналістки. Утім, суддя оголосив перерву – наступне засідання відбудеться 20 грудня 2018 року.

«Враховуючи клопотання слідчого, а також позицію Європейського суду з прав людини, у судовому засіданні оголошується перерва», – повідомив суддя Володимир Карабань.

18 жовтня 2018 року Європейський суд з прав людини відповідно до «Правила 39» свого Регламенту продовжив дію невідкладних тимчасових забезпечувальних заходів у справі Наталки Седлецької та присудив уряду України «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених у рішенні Апеляційного суду Києва від 18 вересня 2018 року» на невизначений термін.

«Ваша честь, я вважаю, що це може бути відкладено і на п’ять років, тому що Європейський суд подекуди розглядає справи і п’ять і шість років. Я вважаю, що було б доцільно взагалі відмовитися від такого клопотання з огляду на розгляд справи Європейським судом, але, звісно, це позиція слідчого», – заявила адвокатка Бердинських Людмила Опришко.

​«Ми очікували на те, що клопотання слідчого не буде задоволено в будь-якій формі щодо доступу. І що український суд нарешті припинить ганьбитися в цій історії, а винесе чітке і зрозуміле рішення. Мені здається, що українські суди бояться брати на себе відповідальність і відмовляти українській прокуратурі, чітко вказувати, що вони порушили права журналістів», – коментує рішення суду Крістіна Бердинських.

26 вересня Апеляційний суд Києва направив на повторний розгляд у суд першої інстанції клопотання Генеральної прокуратури про доступ до даних із телефона журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.

Читайте також: Закон про захист викривачів: навіщо потрібен та чому важливий​

Бердинських оскаржувала слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу Європейського суду зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Доступ до даних до журналістів викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.
…

НСЖУ нагородила засудженого в Росії Сущенка премією за захист свободи слова

Національна спілка журналістів України нагородила засудженого в Росії українського журналіста, кореспондента агентства «Укрінформ» Романа Сущенка Національною премією за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка.

Відзнаку прийняла його дочка Юлія, яка також працює в «Укрінформі».

«Одноголосно журі НСЖУ визнає цьогорічним лауреатом журналіста, нашого колегу Романа Сущенка. Роман є мужнім українським журналістом, він задає приклад, і він на сьогодні є прикладом мужності і прикладом українського журналіста, який не кориться тим обставинам, і його листи, його роботи є прикладом для нас і для міжнародних журналістів», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.

30 вересня минуло два роки відтоді, як Романа Сущенка, який від 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки», полковником, що він збирав відомості про російське військо.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​ Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту і залишив вирок чинним.
…

Українські медійники й правозахисники закликають владу розслідувати злочини проти журналістів

Українські медійні та правозахисні організації в Міжнародний день протидії безкарності за злочини проти журналістів звернулися до органів державної влади з вимогами гарантій безпеки журналістів, розслідування злочинів та покарання нападників на журналістів та ЗМІ.

За даними Інституту масової інформації, за 10 місяців 2018 року загалом зафіксований 201 випадок порушень свободи слова, з них 147 випадків стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

«Ми переконані, що влада повинна звертати більше уваги на ретельні та неупереджені розслідування всіх випадків насильства щодо журналістів та ЗМІ. На жаль, статистика є дедалі тривожнішою і свідчить про те, що переважна більшість фізичних нападів на журналістів не розслідуються», – йдеться в заяві.

Підписанти нагадали, що досі нерозкритим залишається вбивство журналіста Павла Шеремета та лише частково вдалося отримати правосуддя в справі про вбивство Георгія Гонгадзе, оскільки замовники злочину не були покарані.

«Медіаорганізації закликають правоохоронні органи активізувати процес боротьби з безкарністю і відновити активну роботу відповідних робочих груп, як ефективних майданчиків контролю за станом розслідувань. Нагадуємо, що влада демократичної і європейської країни має системно вживати зусиль, щоб гарантувати безпеку журналістів і право громадян на інформацію», – заявили автори звернення.

Серед підписантів – громадські організації «Центр демократії та верховенства права», «Інститут масової інформації», «Центр інформації про права людини», «Платформа прав людини», «Детектор медіа» та недержавний аналітичний центр «Інститут демократії імені Пилипа Орлика».
…

Сомалі посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів – CPJ

Сомалі четвертий рік поспіль посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів, повідомила неурядова організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) у звіті «Глобальний індекс безкарності-2018», який оприлюднений 29 жовтня.

До рейтингу включили 14 країн, де безкарність, на думку авторів звіту, «вкорінилася». Він виглядає таким чином:

Сомалі.
Сирія.
Ірак.
Південний Судан.
Філіппіни.
Афганістан.
Мексика.
Колумбія.
Пакистан.
 Бразилія.
 Росія.
 Бангладеш.
 Нігерія.
 Індія.

В організації підкреслюють, що до переліку знову увійшли дві країни – Афганістан, де смертник напав на групу журналістів, убивши дев’ятьох із них, та Колумбія, де, ймовірно, наркоторговці викрали та вбили еквадорську команду журналістів.

За даними «Комітету захисту журналістів», усі 14 країн з’являлися в рейтингу кілька разів із моменту його створення у 2008 році. Половину з цих держав включали до рейтингу кожного року.

В організації зазначили, що в останні десять років вбили щонайменше 324 журналістів. У 85% випадках винуватці не були покарані.

При цьому 82% вбивств журналістів останніми роками відбулися в перерахованих 14 країнах.
…

Журналістка Радіо Свобода перемогла на конкурсі «Лови фейк» із матеріалом про українського військового

Журналістка Київського бюро Радіо Свобода Євгенія Тюхтенко посіла перше місце на конкурсі «Лови фейк». Матеріал про фотофейк із українським військовим, що повертався із зони бойових дій на Донбасі додому, став найкращим у номінації «Виявлення фейкових зображень у медіа». Кореспондентці вдалося відшукати військового зі світлини і він розвінчав неправдиві твердження, що масово поширювали про це фото.

Фото військового з дівчиною біля поїзда супроводжував підпис «Боєць АТО проводжає свою дівчину в Москву». Сам солдат розповів, що насправді він повертався із зони бойових дій на Донбасі до Тернополя.

Конкурс «Лови фейк» проводив Інститут масової інформації у межах проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Мета конкурсу – популяризація якісної журналістики, виявлення фейків, неправдивих заяв політиків та підвищення медіаграмотності населення.
…

ЄСПЛ продовжив заборону українській владі на доступ до телефону Седлецької на невизначений термін

Про це йдеться в офіційному листі з суду, що надійшов зі Страсбурга на адресу редакції Радіо Свобода 17 жовтня
…

Нацрада призначила телеканалу «112 Україна» перевірку «через ознаки розпалювання ворожнечі»

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення призначила телеканалу «112 Україна» перевірку «через ознаки розпалювання ворожнечі».

У регуляторі пояснили, що ухвалили рішення на підставі моніторингу ефіру у вересні-жовтні, а також звернень народного депутата, члена фракції «Блок Петра Порошенка» Тетяни Ричкової, понад 30 громадян і низки інших громадських організацій.

«У своїх листах громадяни і представники громадянського суспільства нарікають на порушення правил розповсюдження інформації, журналістських стандартів, використання мови ненависті й ворожнечі, а також поширення в ефірі телеканалу «112 Україна» інформації, яка, на думку заявників, є кліше російської пропаганди, підриває основи державності, провокує на протести, маніпулює думкою людей», – повідомляє прес-служба Нацради.

Телеканал «112 Україна» наразі не коментував інформацію.

Читайте також: Що робити з телеканалами «112 Україна» та NewsOne?

4 жовтня депутати Верховної Ради ухвалили постанову, якою запропонували Раді національної безпеки і оборони ввести санкції проти компаній-власників телеканалів «112 Україна» і NewsOne.
…

Йованович: українські журналісти зазнають погроз, насильства і тиску. Це неприпустимо

Посол США в Україні Марі Йованович наголосила на важливості професіоналізму та збалансованості в журналістиці у світі загалом та особливо в Україні, коли вона входить у період виборів.

Про це дипломат сказала в Києві під час виступу на презентації онлайн-колекції «Як КҐБ стежив за Радіо Свобода» – проекту Радіо Свобода та Центру дослідження визвольного руху та Галузевого державного архіву СБУ.

«Українські журналісти, включно з деякими вашими колегами (журналістами Радіо Свобода – ред.), зазнають погроз, фізичного насильства та тиску. Зокрема, йдеться про Наталію Седлецьку. Це неприпустимо у сучасній демократії», – зауважила посол. 

Вона також нагадала про двох інших журналістів Радіо Свобода, які утримуються у непідконтрольних Україні Донецьку та Криму – Станіслава Асєєва та Миколу Семену.

«Ви чули про Станіслава Асєєва, який із величезним особистим ризиком і самопожертвою працював на Донбасі, щоб інформувати Україну та світ про те, що відбувається. Так само Микола Семена, якого незаконно утримують (у Криму – ред.)», – зазначила посол.

Доступ до масиву даних з телефонів Наталки Седлецької (журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях») та Крістіни Бердинських (журналістки видання «Новое время») за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Журналіст Станіслав Асєєв (Васін), який співпрацював, зокрема, із проектом Радіо Свобода Донбас.Реалії, перебуває в ув’язненні угруповання «ДНР», за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України.

У Криму автора Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримського журналіста Миколу Семену звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Підконтрольний Кремлю суд призначив Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на два роки.
…

У вересні жертвами нападів на журналістів ставали переважно жінки – НСЖУ

У вересні 2018 року на журналістів в Україні напали сім разів, у п’яти з випадків нападів зазнавали жінки – такі дані наводить моніторинг «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який Національна спілка журналістів України здійснює разом із партнерськими громадськими організаціями.

У результатах моніторингу згадали про напади на:

журналістку каналу «112» Світлану Федик на Дніпропетровщині
журналістку каналу «NewsOne» Дарину Білеру під час акції протесту під Генеральною прокуратурою в Києві
кореспондентку Христину Кришиху та оператора Олександра Подолюка з інформаційного порталу «Стоп корупції» в Києві
редакторку сайту «Перший Криворізький» Софію Скибу в Кривому Розі
журналістку каналу ICTV Юлію Гунько в Києві
редактора видання «Моє місто» Миколу Попова у Миколаєві
журналістку каналу ICTV Катерину Курбатову в Луцьку

«Нам погрожували, блокували дорогу, підрізали машину, виривали камеру, розбили лобове скло автомобіля, на якому приїхали на місце події… На щастя, таки вдалося вмовити нападників нас відпустити», – наводить НСЖУ слова однієї з постраждалих, Катерини Курбатової. За даними моніторингу, на неї напали дорогою до району незаконного видобутку бурштину.

Ще один випадок, коли постраждав представник ЗМІ, стався під час протестів під Генеральною прокуратурою в Києві 17 вересня.

Читайте також: «Справа добровольця Тумгоєва: чому горіло сміття під ГПУ​»

Як стверджують у Спілці журналістів, правоохоронець розпилив сльозогінний газ в обличчя фотокореспондента онлайн-видання «Інформатор» Романа Пєтушкова. Втім, сам Пєтушков не вважає це власне нападом на журналістів.

«Я потрапив під струмінь газу зі сторони правоохоронців, важких опіків не отримав завдяки швидкій допомозі від Червоного Хреста. Почуваюся добре, до правоохоронців не звертався. Я ж знаю, що знімаю в небезпечних місцях і як мінімум шолом був із собою. Проходив курси міжнародні по безпеці журналістів і знаю як себе вести на масових заходах, а газ – це більше форс-мажорні обставини, а не спланований напад», – пояснює він.

В серпні НСЖУ зафіксувала чотири випадки агресії проти журналістів. Загалом в організації повідомляють про 64 напади на працівників засобів масової інформації від початку 2018 року.
…

Суд вирішив направити на повторний розгляд постанову про доступ ГПУ до телефону Бердинських

Дата нового розгляду справи наразі невідома
…

Суд почав розгляд скарги журналістки Бердинських щодо дозволу на доступ ГПУ до її телефону

Апеляційний суд Києва 26 вересня почав розгляд скарги журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських на дозвіл слідчим Генпрокуратури перевірити її телефон за 1,5 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд не зміг розглянути скаргу на попередньому засіданні 20 вересня, бо не надійшли матеріали судового провадження з Печерського райсуду. Крім того, на засідання не з’явилася сторона обвинувачення.

Цього разу, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, матеріали справи до суду передали, прокурор також прийшов на засідання.

Одна з адвокатів Бердинських Людмила Опришко на засіданні суду заявила, що слідчий не довів наявності законного інтересу отримати дані про її клієнтку. Крім того, вона заявила про неадекватність такого великого проміжку часу, за який у ГПУ хочуть отримати дані з телефону журналістки.

Прокурор наполягає, що свідки не мають права на апеляційне оскарження.

Журналістка оскаржує слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

Рішенню Апеляційного суду передувала ухвала суду першої інстанції – Печерського. Ухвала дозволила ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місце розташування телефонів Бердинських, а також журналістки Радіо Свобода, головної редакторки програми «Схеми» Наталки Седлецької за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки Наталки Седлецької. Ці тимчасові невідкладні заходи діють до 18 жовтня – на час, поки Радіо Свобода, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до Європейського суду.

Читайте також: «Це серйозний сигнал українській владі»: реакції на ухвалу ЄСПЛ у справі Седлецької

Раніше того ж дня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Наталки Седлецької й обмежив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки.

У Генпрокуратурі запевняли, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевняє, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку жодних даних журналісток Наталки Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дати їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу НАБУ.

 
…

НСТУ очікує, що за рахунок «токсичної реклами» вдасться залучити близько 7 млн гривень

Національна суспільна телерадіокомпанія України очікує отримати близько сімох мільйонів гривень після вимушеної зміни в рекламній політиці, повідомив голова правління НСТУ Зураб Аласанія в інтерв’ю Радіо Свобода.

Напередодні компанія вирішила внести зміни до документів, що формують засади рекламної та спонсорської політики НСТУ. Це рішення ухвалили на тлі дефіциту коштів.

«Комерційна реклама «просаджує» рейтинги. Зараз ми змушені її повернути. Найімовірніше, телемагазини знову будуть. Це не впливає на великий борг, але хоча б допомагає не робити такі речі, як триденний робочий тиждень. Близько семи мільйонів буде повернено за рахунок цієї токсичної реклами», – сказав Аласанія.

Читайте ексклюзивне інтерв’ю Зураба Аласанії про фінансові проблеми НСТУ

Увечері 24 вересня Національна суспільна телерадіокомпанія України повідомила, що дефіцит коштів, критично необхідних для фінансування НСТУ у 2018 році, становить 220 мільйонів гривень. У зв’язку з цим компанія оголосила про намір обмежити набір нових співробітників, припинити виплату премій керівному складові НСТУ та закликала певні категорії співробітників скористатися неоплачуваними відпустками. 

Уже зранку 25 вересня холдинг заявив про припиненняаналогового мовлення телеканалу «UA:Перший».

Аласанія пояснив, що канал продовжують транслювати в Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській, Луганській та Донецькій областях.
…

Аласанія: НСТУ мала збанкрутувати ще в червні

Національна суспільна телерадіокомпанія України «мала збанкрутувати» ще в червні, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода голова правління НСТУ Зураб Аласанія, розповідаючи про фінансові проблеми холдингу.

Компанія знала про обсяги недофінансування на 2018 рік у вересні 2017-го. За словами Аласанії, підприємство робило «все, що завгодно», щоб уникнути крили.

«Але що ви можете зробити, якщо вам кажуть стрибати на 40 метрів? Нічого! На 10 – іще можете якось підготуватися і стрибнути. Ці антикризові заходи були підготовлені давно. Насправді ми мали збанкрутувати ще в червні цього року, але ми «розтягували» фінансування. Закінчилися всі можливості, тепер ми доходимо до людей. Уже починаються неоплачувані відпустки, мав би бути ще й триденний робочий тиждень», – сказав Аласанія.

Він додав, що запроваджені компанією антикризові заходи можуть зекономити 23–24 мільйони гривень.

«Проте якщо лише Концернові радіомовлення, радіозв’язку та телебачення ми винні 70 мільйонів – то про що ми?» – заявив Аласанія.

Голова правління НСТУ заявив, що мінімальний обсяг фінансування компанії до кінця року становить 250 мільйонів гривень, які необхідно витратити, зокрема, на трансляцію, податки та комунальні послуги.

Ексклюзивне інтерв’ю Зураба Аласанії про фінансові проблеми НСТУ

Увечері 24 вересня Національна суспільна телерадіокомпанія України повідомила, що дефіцит коштів, критично необхідних для фінансування НСТУ у 2018 році, становить 220 мільйонів гривень. У зв’язку з цим компанія оголосила про намір обмежити набір нових співробітників, припинити виплату премій керівному складові НСТУ та закликала певні категорії співробітників скористатися неоплачуваними відпустками.

Уже зранку 25 вересня холдинг заявив про припинення аналогового мовлення телеканалу «UA:Перший».

Аласанія пояснив, що канал продовжують транслювати в Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській, Луганській та Донецькій областях.
…

НСТУ заявляє про дефіцит критично необхідних коштів в розмірі 220 млн гривень

Національна суспільна телерадіокомпанія України заявляє, що дефіцит критично необхідних коштів до кінця 2018 року становить 220 мільйонів гривень.

В організації пояснили, що серед критичних та обов’язкових витрат – оплата праці співробітникам НСТУ, оплата трансляції, виробництво вже запущених телерадіопрограм, комунальні послуги, податок на землю, оплата послуг та матеріалів, внесок до Європейської мовної спілки, видатки на програмне забезпечення й технічне обладнання, а також ремонт філій та обладнання.

У зв’язку з цим 24 вересня компанія ухвалила план антикризових заходів. Згідно з повідомленням, компанія збирається попросити окремі категорії співробітників скористатися відпустками без збереження заробітної плати, обмежити кількість вакансій, припинити виплату премій керівному складу НСТУ, провести переговори з контрагентами щодо розстрочки та відтермінування оплати за послуги і матеріали та залучити рекламодавців.

У НСТУ вказують на недофінансування компанії з боку української влади. Суспільний мовник зазначає, що державним бюджетом на 2018 рік передбачене фінансування НСТУ в розмірі 776 563 гривні, що майже вдвічі менше від суми, гарантованої законом України «Про суспільне телебачення і радіомовлення».

«Правління ПАТ НСТУ змушене констатувати небажання влади профінансувати суспільне мовлення, що може розглядатись як спосіб фінансового тиску на незалежні ЗМІ», – заявили в компанії.

У НСТУ зазначають, що урізане вдвічі фінансування «ставить під загрозу подальше існування суспільного мовника в Україні».

У 2014 році Верховна Рада ухвалила закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні». На базі державних мовників НТКУ, НРКУ, ДТРК, ТРК Криму створене публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Згідно з документом, держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке становить не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду державного бюджету України за попередній рік.
…

Суд переніс розгляд скарги журналістки Бердинських щодо дозволу на доступ ГПУ до її телефону

Апеляційний суд Києва переніс на 26 вересня розгляд скарги журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських на дозвіл слідчим Генпрокуратури перевірити її телефон за 1,5 року.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, суд не зміг розглянути скаргу 20 вересня, бо не надійшли матеріали судового провадження з Печерського райсуду. Крім того, на засідання не з’явилася сторона обвинувачення.

Наступне засідання призначили 26 вересня на 11:50.

«Прокурор на засідання не з’явився, але розгляд не відбувся навіть не тому, а через те, що не надійшли матеріали справи. Суддя запропонував спочатку провести засідання 1 жовтня, але нагадаю, що ухвала Печерського суду діє до 27 вересня. Тобто фактично прокуратура може отримати всю інформацію з мого телефону до цього часу, і в мене немає жодної можливості зупинити цей процес», – наголошує Бердинських.

Журналістка оскаржує слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

Рішенню Апеляційного суду передувала ухвала суду першої інстанції – Печерського. Ухвала дозволила ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місце розташування телефонів Бердинських, а також журналістки Радіо Свобода, головної редакторки програми «Схеми» Наталки Седлецької за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки Наталки Седлецької. Ці тимчасові невідкладні заходи діють до 18 жовтня – на час, поки Радіо Свобода, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до Європейського суду.

Читайте також: «Це серйозний сигнал українській владі»: реакції на ухвалу ЄСПЛ у справі Седлецької

Раніше того ж дня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Наталки Седлецької й обмежив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки.

У Генпрокуратурі запевняли, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевняє, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку жодних даних журналісток Наталки Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дати їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу НАБУ.
…

Почався судовий розгляд скарги Седлецької

В Апеляційному суді Києва почалося слухання скарги головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької. Скарга стосується ухвали суду, якою ГПУ надано доступ до даних з телефону журналістки з липня 2016 року по листопад 2017-го. Наталка Седлецька просить суд скасувати ухвалу.

Суд має визначитися, чи відкривати судове провадження у скарзі Седлецької, чи відхилити його.​

Засідання мало відбутися 14 вересня, однак його перенесли, оскільки до суду не надійшли матеріали справи з суду першої інстанції.

​11 вересня адвокати Наталки Седлецької подали апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду Києва від 27 серпня 2018 року про дозвіл слідчим ГПУ отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Читайте також: «Луценко переконує, що не просив інших даних з телефонів журналісток, крім дати їхнього перебування біля НАБУ​»

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку. Слідом із заявами про наступ на свободу слова і засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».
…

Порошенко вперше прокоментував доступ ГПУ до телефонів журналісток Седлецької та Бердинських

«Я з вами, не хвилюйтеся»
…

НСЖУ: українські правоохоронці не готуються видавати опозиційного журналіста Туреччині

Генеральна прокуратура, Міністерство юстиції і Служба безпеки України заявляють, що не отримували від Туреччини запитів на екстрадицію опозиційного журналіста Юнуса Ердогду, який понад 10 років живе в Україні, повідомляє Національна спілка журналістів України з посиланням на відповіді цих відомств на свої запити.

НСЖУ надала Радіо Свобода копії відповідей ГПУ, Мін’юсту і СБУ.

Ердогду заявляв, що переживає за свою фізичну безпеку після того, як у липні в Україні зникли й опинилися під арештом у Туреччині двоє громадян цієї країни: журналіст Юсуф Інан і бізнесмен Селіх Зеки.

Читайте також: Що відомо про «викрадення» громадян Туреччини в Україні

Ердогду звертався до української влади з проханням не видавати його Туреччині через побоювання за свою безпеку.

Депутат Європарламенту Ребекка Гармс обурилася інформацією про «викрадення» турецьких громадян в Україні і вимагала пояснень від голови МЗС України.

 
…

Журналістка Седлецька оскаржує дозвіл на доступ ГПУ до її телефону

Головний редактор програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Наталка Седлецька подала до Апеляційного суду Києва скаргу на ухвалу, якою слідчому Генеральної прокуратури надано доступ до даних з її мобільного телефону за 1,5 року.

Про це повідомив адвокат журналістки Анатолій Попов після того, як стала відома дата судового засідання. Згідно з розкладом, воно призначене на 11-у годину 14 вересня.

Скаргу журналістки розглядатимуть судді Ігор Паленик, Денис Масенко та Віктор Глиняний.

Адвокати журналістки вимагають скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 27 серпня 2018 року. Цей документ задовольнив клопотання слідчого ГПУ Руслана Іжука про тимчасовий доступ до інформації про дзвінки та їх тривалість, смс-повідомлення та місця перебування мобільного журналістки-розслідувачки Наталки Седлецької у період з 19 липня 2016-го по 16 листопада 2017 року.

Читайте також: «7 розслідувань «Схем» про Генпрокуратуру і Луценка​»

«Зняття інформації з каналів зв’язку в такому обсязі та за такий довгий період, як 17 місяців – це спосіб втручання в діяльність журналіста. Він можливий тільки у випадку виняткової необхідності. Слідчий суддя, який видав ухвалу, це ніяк не досліджував. В ухвалі суду взагалі про це нічого не зазначено. Суд виносив рішення за відсутності самого слідчого, той не надавав суду достатніх обставин, які би вказували, що інакше неможливо встановити дані, які вони шукають. Про засідання та ухвалу Наталка Седлецька дізналася з новин. Ми вважаємо, що були порушені права журналіста на захист своїх джерел, що були порушені права громадянина на захист. Ми сподіваємося, що апеляційний суд встановить й інші порушення та скасує ухвалу, якою слідчим надано доступ до даних за 1,5 роки з телефону журналіста», – пояснює підстави для скарги адвокат журналістки Анатолій Попов.

Ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів за загальною практикою не підлягають оскарженню, додає адвокат. Але, за Кримінальним процесуальним кодексом, є перелік випадків, коли оскарження можливе. Наприклад, коли йдеться про порушення конституційних прав та свобод. На думку адвоката журналістів, їхній випадок саме такий, і тому є шанси скасувати рішення першої інстанції є.

Водночас, за словами адвоката, для подання апеляційної скарги вони звернулися до Печерського суду за копією ухвали слідчого судді. Однак там у видачі копії їм відмовили.

Читайте також: «ГПУ vs журналісти. Пояснюємо суть за хвилину​»

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку. Слідом із заявами про наступ на свободу слова та засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».
…

Від силовиків вимагають публічного звіту в справах убивств українських журналістів

Національна спілка журналістів України вимагає від правоохоронців «невідкладного публічного звіту» про хід розслідувань і реагування на справи щодо вбивств українських журналістів, зокрема, Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, В’ячеслава Веремія, Василя Сергієнка. Про це йдеться в заяві НСЖУ, поширеній напередодні Дня пам’яті Георгія Гонгадзе (16 вересня).

«Майданчиком для публічного звіту, обговорення ефективності розслідувань могли б стати парламентські слухання з питань безпеки журналістів і свободи слова, – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

За повідомленням, відповідно до «Індексу фізичної безпеки журналістів», від початку 2018 року зафіксували 57 випадків застосування сили до журналістів, у 2017-му – 89. «Але практично жоден із них, на жаль, до сьогодні не був належним чином розслідуваний, а винні – вагомо покараними. Тому 16 вересня має стати нагадуванням владі про відповідальність, а колегам – про важливість солідарності», – заявляють у НСЖУ.

У вересні виповнюється 18 років від убивства Георгія Гонгадзе, українського журналіста, засновника інтернет-видання «Українська правда».

Щороку українські медійники проводять акції в день його зникнення, 16 вересня, з метою нагадати про необхідність ефективного розслідування злочинів проти журналістів.

 
…