ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Радіо Свобода закликає Україну боротися із загрозами журналістам-розслідувачам

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) занепокоєне зростанням тиску на журналістів-розслідувачів в Україні.

Виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар заявила, що можливість журналістів робити їхню роботу є необхідною для будь-якої демократії й закликала українську владу «виконувати міжнародні зобов’язання», щоб створити безпечні умови для роботи журналістів Радіо Свобода.

6 березня під час зйомок у селищі Чабани Київської області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

У лютому журналіст «Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції. Упродовж півроку за ним і знімальною групою стежили охоронці найбагатшого в Україні бізнесмена Ріната Ахметова.

Комітет захисту журналістів висловив занепокоєння інцидентами та закликав українську владу забезпечити безпеку працівників «Схем» та притягти винних до відповідальності.

Ще раніше, у серпні 2018 року, Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.
…

На знімальну групу «Схем» напали під час зйомок на Київщині

6 березня під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

​Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна –заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації «Розвиток Київщини», почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. Серед нападників – голова цієї ГО Валерій Присяжний.

​На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої.

​

Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

«Наша знімальна група виконувала редакційне завдання – поїхала до Чабанівської селищної ради, щоб отримати інформацію для матеріалу, який готується до ефіру – він стосується виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Знімальна група спокійно зайшла до селищної ради і повідомила, що вони – від Радіо Свобода. Натомість у кабінет керівництва сільради увірвались кілька молодих людей і накинулись на оператора, щоб перешкодити зйомці. Вдарили по голові, пошкодили техніку. Ми написали заяву до поліції, яка швидко прибула за нашим викликом та оперативно спрацювала на місці», – повідомила головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька.

Юристка Інституту регіонального розвитку преси (ІРРП) Людмила Панкратова зазначила: «Вбачається, що журналістам не тільки перешкоджали у проведенні зйомок, але і застосували фізичну агресію: було пошкоджено відеокамеру, а оператор зазнав тілесних ушкоджень. Попередньо, ці дії можуть попадати під кваліфікацію частини 2 ст. 345-1 КК України, яка передбачає: «Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк».

Юристка зазначила також, що ІРРП буде надавати правову допомогу у захисті прав журналістів по цій справі.

Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

«Застосування сили щодо знімальної групи і журналістів, які працювали за редакційним завданням і проводили відеозйомку в приміщенні селищної ради, тобто у публічному місці, – є неприпустимим. Відтак подія була негайно зареєстрована належним чином, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 171 – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Найближчим часом члени знімальної групи, щодо яких було вчинене правопорушення, отримають запрошення до поліції для проведення слідчих дій – надання показів і опізнання осіб, які перешкоджали проведенню відеозйомки», – зазначив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Це не вперше журналістам «Схем» перешкоджають виконувати їхню професійну діяльність.

22 лютого журналіст«Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції – півроку за ним і знімальною групою півроку стежили охоронці найбагатшого олігарха Ріната Ахметова. Того ж дня поліція порушила кримінальне провадження – через перешкоджання професійній діяльності журналіста.

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука біля ВІП-терміналу аеропорту «Київ».

У вересні 2017 рокуна журналістів «Схем» скоїли напад співробітники Державного управління охорони біля одного з ресторанів у Кончі-Заспі під Києвом. У закладі в цей час перебували президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко та ціла низка політиків на святкуванні

2 жовтня 2015 року співробітники СБУ затримали та пошкодили техніку журналістів, коли вони знімали елітні автомобілі, на яких приїздять на роботу працівники центрального офісу відомства.

 
…

13 фізичних атак на журналістів зафіксовано з початку року – НСЖУ

За два перші місяці 2019 року зафіксовано 13 випадків фізичної агресії щодо журналістів, повідомила Національна спілка журналістів України. У січні було сім таких випадків, у лютому – шість.

Найбільше – п’ять атак на журналістів – зафіксували в Києві та області, ще два – в Одесі, один випадок у Херсоні. Також п’ять інцидентів було на заході країни: два – у Чернівецькій області та по одному у Львові, Закарпатті й на Тернопільщині.

За даними НСЖУ, один із найжорстокіших нападів стався увечері 24 січня. У Голосіївському районі Києва невідомі побили та пограбували журналістів проекту «Стоп корупції» Олександра Золотнюка та Владислава Марченка, які готували сюжет про незаконний видобуток піску.

«Найбільше постраждав Олександр Золотнюк – у нього забої м’яких тканин, вибитий зуб, опік сітківки. За фактом події звернулися до поліції, відкрито кримінальне провадження по ст. 187 (розбій). Але нас така кваліфікація не влаштовує, вимагаємо зміну статті на 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста)», – розповів начальник юридичного департаменту «Стоп корупції» Роксолана Арійончик.

За його словами, у цій справі затримали сімох підозрюваних, двох відпустили, до решти застосували запобіжний захід – домашній арешт із 23.00 до 7.00. Також встановлена особа організатора, він зараз у розшуку.

Водночас експерти Індексу фізичної безпеки журналістів вирішили не включати до моніторингу три інциденти, де журналісти заявляють, що не вбачають свідомого перешкоджання журналістській діяльності, або де обставини подій свідчать про побутовий характер пригод.
…

«Ахметов проти «Схем»: журналіста Ткача допитали в справі щодо стеження охоронцями олігарха

У Головному слідчому управлінні Національної поліції України 28 лютого відбувся допит журналіста програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Михайла Ткача за його заявою щодо перешкоджання його професійній діяльності, яку він написав 22 лютого.

За день до того, 21 лютого, редакція оприлюднила фото- і відеодокази стеження охоронцями найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова за знімальною групою «Схем» під час виконання ними своїх професійних обов’язків.

Михайла Ткача спершу хотіли допитати у якості свідка, але його адвокат Оксана Максименюк з Інституту розвитку регіональної преси наполягла на тому, щоб журналіста визнали потерпілим.

«Великий плюс у тому, що Михайла визнали потерпілим – адже в потерпілого більше прав: він є учасником судового провадження, у нього є право ознайомлюватись з усіма матеріалами, подавати скарги, заяви тощо. Свідок не має таких прав – його допитали і все. У нього обмежена процесуальна дієздатність», – пояснює адвокат.

Іншим важливим моментом, на думку адвоката, є те, що допит проводив старший слідчий з особливо важливих справ Головного слідчого управління Нацполіції – це може бути свідченням того, що «справа поки в пріоритеті».

За словами Максименюк, далі слідство має встановити інші обставини справи, отримати відео сюжету, на яке посилається заявник, допитати свідків та осіб, які, на думку заявника, здійснювали переслідування.

Раніше «Схеми» розповіли, що за їхньою знімальною групою систематично протягом півроку стежили кілька автівок. Усі вони належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта Донбас», кінцевим бенефіціаром якої є олігарх Рінат Ахметов.

Згодом в Ахметова заперечили звинувачення в стеженні та заявили про втручання в особисте життя олігарха журналістом «Схем» Михайлом Ткачем – таку відповідь охоронна фірма ТОВ «Дельта Донбас» Ріната Ахметова оприлюднила в ефірі телеканалу «Україна», який також належить йому.

Редакція «Схем» заперечила всі закиди у свій бік і зазначила, що Рінат Ахметов є PEP-ом – політично пов’язаною особою. Він не є публічним діячем, але має тісні зв’язки на найвищому державному рівні. Водночас, журналісти оприлюднили відеодокази того, що охоронці Ахметова точно знали ще від листопада 2018-го, що стежать не за «невідомими особами» – а саме за журналістами Радіо Свобода.

​Розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» також закликали учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34» та міжнародна організація «Комітеті захисту журналістів». Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.
…

«Новое время» проти ГПУ: засідання суду перенесли через неявку прокурорів

27 лютого мало відбутися друге засідання Київського апеляційного суду за скаргою видання «Новое время» на Печерський районний суд міста Києва, який своїм рішенням надав Генпрокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції НВ та журналіста Івана Верстюка. Але його перенесли на 1 березня – через неявку представників ГПУ.

Через це журналіст Іван Верстюк звернувся до генпрокурора Юрія Луценка за поясненнями, чому представники очолюваного ним відомства були відсутніми. Відповіді від ГПУ наразі немає.

«Новое время» розцінює такі дії прокурорів як спробу затягнути процес. Адже дедлайн для добровільного надання виданням своєї внутрішньої документації Генпрокуратурі минає 4 березня, відповідно до рішення Печерського райсуду Києва.

Якщо до цього часу редакція не надасть затребувану прокуратурою інформацію, на неї чекає обшук. У виданні «Новое время» вважають, що в разі проведення слідчих дій Генпрокуратурою можуть бути розкриті джерела журналістів НВ, які є захищеними українським законодавством.

Медіаексперти і правозахисники вбачають у цій ситуації суттєву загрозу – вони вважають, що дії ГПУ щодо «Нового времени» є «посяганням на свободу преси».

18 лютого видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на електронні адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

У свою чергу, у Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Згодом міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время».
…

У Нацполіції відкрили провадження щодо стеження охоронців Ахметова за журналістами «Схем»

Раніше «Схеми» опублікували відеодокази, як охоронці олігарха Ріната Ахметова вже протягом півроку стежать за знімальною групою програми
…

CPJ закликає владу України розслідувати стеження за журналістами «Схем» і «Бігус.інфо»

Міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) висловила занепокоєння питанням безпеки українських журналістів-розслідувачів програм «Схеми» і «Бігус.інфо», які заявили про стеження. Організація закликає владу України швидко розслідувати справу.

«Стеження за роботою журналістів чітко має на меті залякати пресу і є неприйнятним. Ті, хто стоїть за стеженням за журналістами зі «Схем» і «Бігус.Інфо», мають зупинитися, а українська влада повинна провести розслідування, щоб з’ясувати, хто за це відповідальний, і притягнути їх до відповідальності», – заявила Гульноза Саїд, дослідниця відділу Європи і Центральної Азії в Комітеті захисту журналістів у Нью-Йорку.

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач минулого тижня подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Відповідні фото- та відеодокази редакція оприлюднила 21 лютого.

Водночас в Ахметова звинуватили журналіста програми «Схеми» Ткача у втручанні в приватне життя олігарха.

​Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

Розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» також закликали учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34».
…

«Схеми» звернулися в поліцію через систематичне стеження охоронців Ахметова

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Відповідні фото- та відеодокази редакція оприлюднила напередодні, 21 лютого.

У заяві журналіст просить порушити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 Кримінального кодексу України – переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю за попередньою змовою групою осіб.

«Протягом останніх кількох місяців (з осені 2018 року і до сьогодні) за мною та знімальною групою відбувається регулярне переслідування, – йдеться в заяві Михайла Ткача. – Одні й ті ж 2-3 автомобілі переслідують редакційну машину, коли я з оператором їду на зйомки, як у місті Києві, так і поза містом».

Всі ці автівки належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта-Донбас», кінцевим бенефіціарним власником якої є український олігарх Рінат Ахметов. До того ж, за спостереженнями «Схем», стеження за знімальною групою відбувалося в ті дні, коли Рінат Ахметов перебував у Києві.

«На моє переконання, Ахметов Рінат Леонідович є організатором цього злочину, тобто відповідно до ч. 3 ст. 27 КК України такою особою, яка організувала вчинення злочину, забезпечувала фінансування злочинної діяльності організованої групи. Натомість, встановити усіх виконавців, організатора/-ів, підбурювача/-ів та пособника/-ів можливо лише під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження, відкрити яке, зокрема з цією метою, я й прошу цією заявою», – зазначає у своїй заяві в поліцію Михайло Ткач.

«Редакція програми «Схеми» та я особисто переконані, що такі дії спрямовані на перешкоджання моїй законній професійній діяльності журналіста. Така позиція є обґрунтованою, оскільки журналісти програми «Схеми» неодноразово викривали інформацію щодо самого Ахметова за часів після Революції Гідності, а також продовжують фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави», – йдеться в заяві.

Раніше медіаюристи на прохання редакції «Схем» ознайомились із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності.

«Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал», – зауважує директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

Заяву в поліцію журналісти склали разом з юристами Інституту розвитку регіональної преси, які надають юридичний супровід програмі «Схеми».

Редакція звернулася до прес-служби Ріната Ахметова з питанням, із чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.

Раніше із закликом розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» виступили учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34».

Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

 
…

Луценко про «Новое время»: не йдеться про ущемлення журналістської діяльності

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявляє, що в ситуації з вимогою ГПУ доступу до внутрішніх документів видання «Новое время» не йдеться про «жодне ущемлення журналістської діяльності». Про це він сказав 20 лютого на брифінгу. Фрагмент відео у Facebook оприлюднила журналістка Альона Лунькова.

За словами генпрокурора, йдеться лише про «прохання надати інформацію».

«Якщо хтось із журналістів вважає такі дії такими, що перешкоджають здійсненню журналістської діяльності, прошу дуже: можете звернутися або до мене безпосередньо, або письмово, і ми обов’язково знайдемо оптимальний шлях», – сказав Луценко.

Він додав, що слідство «інколи потребує даних, які публікують журналісти».

«Не для того, щоб розслідувати роль журналістів, а для того, щоб виявляти витоки всередині правоохоронних органів, а також інколи отримувати невідомі слідству факти. І тоді ми не маємо іншого варіанту, як звертатися із проханням надати інформацію від ЗМІ. І не більше того. Ні про які наслідки для журналістів або видань не йдеться взагалі», – сказав генпрокурор.

«Я, як колишній журналіст, можу вам гарантувати, що жоден журналіст і жодне видання, крім тих, які пропагандують антидержавну діяльність і підтримують кремлівську практику, в Україні за мою каденцію не потерпіли і не потерплять», – наголосив він.

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого Печерський районний суд Києва дав дозвіл Генеральній прокуратурі на доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Читайте також: Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

У Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Дії ГПУ розкритикували також міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) і ОБСЄ. А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».
…

ОБСЄ закликає владу України поважати право журналістів на конфіденційність джерел

Представник ОБСЄ з питань свободи преси Арлем Дезір закликає українську владу поважати право журналістів на конфіденційність джерел інформації. Про це йдеться в заяві Дезіра, оприлюдненій 20 лютого через ситуацію довкола видання «Новое время».

«Право журналістів захищати конфіденційні джерела є ключовим для вільної преси і розслідувальної журналістики. Закликаю владу поважати цю конфіденційність, особливо коли журналісти висвітлюють питання, що становлять суспільний інтерес», – сказав Дезір.

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого Печерський районний суд Києва дав дозвіл Генеральній прокуратурі на доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Читайте також: Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

У Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Дії ГПУ розкритикував також міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ). А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».

 
…

Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

Неформальна спільнота незалежних журналістів «Ініціатива 34» закликала комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики терміново скликати позачергове засідання за участі представників Генпрокуратури стосовно її дій щодо журналу «Новое время».

«Ми висловлюємо підтримку журналістам видання «Новое время» у їхній готовності захищати свої права через суд. Водночас закликаємо невідкладно провести засідання комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики за участю представників Генеральної прокуратури, на якому розглянути дії підлеглих Луценка на предмет дотримання ними українського та міжнародного законодавства у галузі свободи слова», – йдеться у відкритій заяві журналістів-учасників «Ініціативи 34».

Наступне засідання профільного комітету Верховної Ради призначене на 27 лютого – утім, як зазначають журналісти, «немає гарантій, що Генеральна прокуратура не скористається отриманою в суді ухвалою і не прийде в редакцію «Нового времени» з обшуком до цього. Саме тому існує нагальна потреба в публічному заслуховуванні цієї справи у парламенті».

У своїй заяві учасники спільноти «Ініціатива 34» називають дії Генпрокуратури щодо журналіста та редакції видання «Новое время» «грубим порушенням законів України, та її міжнародних зобов’язань щодо забезпечення свободи слова та захисту роботи журналістів».

18 лютого видання «Новое время» завило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Своєю чергою, у Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Згодом міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время». А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».

Незалежні журналісти заявили про створення неформальної спільноти «Ініціатива 34» після звільнення Зураба Аласанії – для протидії проявам цензури. Назва спільноти відсилає до 34-тої статті Конституції України – адже саме вона гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
…

CPJ розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время»

Міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время».

«Прокуратура в Україні має розслідувати ймовірну корупцію, розкриту «Новим временем», а не тиснути на журнал і його репортера Івана Верстюка, щоб вони розкрили свої джерела. Захист джерел є фундаментальним принципом збирання інформації й ми закликаємо прокурорів закрити цю справу негайно», – заявив директор програм CPJ Карлос Мартінез де ла Серна в Нью-Йорку.

18 лютого «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції. За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.

Він є автором низки розслідувань, зокрема про корупцію в оборонних закупівлях. Розслідування Генпрокуратури, в межах якого суд виніс своє рішення, стосується його статті «Діамантова дочка». У матеріалі йшлося про навчання дочки екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця у Великій Британії.

Речниця генерального прокурора Лариса Сарган пояснила, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

У «Комітеті захисту журналістів» нагадали, що у серпні 2018 року Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.
…

Медіарух обурений загрозою розкриття джерел видання «Новое время»

Рух «Журналісти за усвідомлений вибір» (Медіарух) висловлює обурення з приводу загрози розкриття джерел видання «Новое Время» та журналіста-розслідувача Івана Верстюка.

«Ми розцінюємо відповідні дії Генпрокуратури та рішення Печерського райсуду як порушення свободи слова та права журналістів на захист джерел інформації», – ідеться в заяві спільноти, яка об’єднує «UA:Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», «Новое Время», «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», регіональні медіа, громадські організації та окремих журналістів.

«Ми закликаємо Генеральну прокуратуру України утриматися від тиску на «Новое время», та від дій, які можуть спричинити розкриття джерел журналіста-розслідувача, а також відмовитися від реалізації ухвали суду. Ми закликаємо Вищу раду правосуддя України дати оцінку професійності та доброчесності судді, який ухвалив рішення, що ставить під удар джерела журналіста і може загрожувати обшуком незалежному виданню. Ми також закликаємо правоохоронні органи і суди виробити нарешті належну практику доступу до документів ЗМІ й журналістів», – вказано в заяві.

Доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування», заявила 18 лютого речниця генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган.

Раніше того ж дня видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції. За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.
…

«Новое время» заявляє, що ГПУ вимагає доступ до внутрішніх документів редакції

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.

Відповідну постанову 13 лютого редакції вручив слідчий ГПУ.

«Якщо НВ не надасть запитувану слідчими інформацію, на видання чекає обшук», ­– заявили журналісти.

Вони розповіли, що Верстюк є автором низки розслідувань, зокрема про корупцію в оборонних закупівлях. Розслідування Генпрокуратури, в межах якого суд виніс своє рішення, стосується його статті «Діамантова дочка». У матеріалі йшлося про навчання дочки екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця у Великій Британії.

«Корнієць – один з двох так званих «діамантових прокурорів»,  високопоставлених співробітників прокуратури, затриманих у липні 2015 року на великому хабарі. Його звільнили, але саму справу про корупцію Корнійця досі розглядає столичний Голосіївський райсуд», – пояснили журналісти.

Стаття була оприлюднена в серпні 2016 року. У ній йдеться про те, що заступник прокурора Київщини, маючи зарплату 200 тисяч гривень на рік, заплатив понад 120 тисяч фунтів стерлінгів за навчання дочки в британських школах.

Згідно з повідомленням, Генпрокуратура розцінила публікацію цих даних як розголошення таємниці слідства і в червні 2017 року вже допитувала Верстюка.

«Рішення Печерського райсуду, що дає Генпрокуратурі необмежений доступ до редакційних матеріалів, порушує, за оцінкою НВ, не тільки свободу слова, але і право журналістів на захист джерел інформації», – підкреслили журналісти.

Генеральна прокуратура України наразі не коментує заяву «Нового времени».

Наприкінці серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефонів журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької та журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.
…

ОБСЄ назвало «тривожним» звільнення Аласанії з посади голови «Суспільного»

Звільнення Зураба Аласанії з посади голови Національної суспільної телерадіокомпанії України є «тривожним», повідомив представник ОБСЄ в справах свободи засобів масової інформації Арлем Дезір.

«Це швидке рішення є тривожним і може негативно вплинути на незалежність і життєздатність суспільного медіа в Україні, зокрема перед двома важливими виборами цьогоріч», – сказав Дезір.

В ОБСЄ нагадали, що створення суспільного мовника є складним процесом, зокрема через суттєве недофінансування з боку держави впродовж останніх двох років.

«Я повторюю: будь-які сподівання, що суспільне медіа зможе надавати надійне, високоякісне та інформативне програмування, є можливе лише за умови незалежності та фінансової стабільності», – наголосив Дезір.

Він висловив сподівання, що в майбутньому наглядова рада НСТУ забезпечить незалежність суспільного мовника.

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

7 лютого «Суспільне» оприлюднило протокол засідання Наглядової ради 31 січня, на якому ухвалили дострокове розірвання контракту з головою правління Зурабом Аласанією.

Він працював на цій посаді з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, Аласанія мав продовжувати роботу до 14 травня 2021 року.
…

Міжнародна федерація журналістів закликає кандидатів у президенти гарантувати свободу слова

Голова Міжнародної федерації журналістів Філіп Лерут звернувся до кандидатів у президенти України з відкритим листом, в якому закликав підтримати Декларацію на захист свободи слова. Лист поширила Національна спілка журналістів України.

У листі Лерут зазначає, що виступає на підтримку заклику НСЖУ до всіх кандидатів гарантувати та захищати свободу слова відповідно до міжнародних стандартів.

Читайте також: Журналісти оголосили про створення руху проти цензури після звільнення Аласанії​

«Я заохочую всіх кандидатів ухвалити Декларацію на захист свободи слова, розроблену НСЖУ, і в такий спосіб заявити про свою готовність поважати свободу слова й самовираження, не вчиняти жодних дій, що неправомірно обмежують ці свободи, та публічно засуджувати такі спроби. Кандидати повинні зобов’язатися не втручатися в журналістську роботу, не використовувати правоохоронні органи та регулятори для переслідування», – зазначає Лерут.

Він також попросив кандидатів у президенти взяти на себе зобов’язання публікувати щорічний звіт про результати розслідувань нападів на журналістів.

Декларація на захист свободи слова, розроблена НСЖУ, передбачає, що кандидати в разі обрання президентом зобов’язуються:

поважати свободу слова і самовираження
не вчиняти жодних дій, що незаконно обмежують ці свободи. Публічно засуджувати подібні спроби
не перешкоджати журналістській роботі, не чинити тиск на журналістів та ЗМІ
не використовувати силові органи і регуляторів для переслідування журналістів
щорічно проводити публічні звіти керівників правоохоронних органів про результати розслідувань злочинів проти журналістів та боротьбу із безкарністю.
з повагою ставитися до роботи журналістів; не ділити їх на «своїх» і «поганих», на чіпляти ярликів і не заохочувати ворожнечу
поважати існуючі закони у сфері свободи слова, а законодавчі новації мають бути погоджені з журналістською спільнотою і медіа в ході проведення широких консультацій

За даними НСЖУ, Декларацію вже підписали 11 учасників передвиборчих перегонів: Юлія Тимошенко, Сергій Тарута, Валентин Наливайченко, Дмитро Добродомов, Ольга Богомолець, Віталій Купрій, Ігор Смешко, Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, Олександр Шевченко і Віктор Бондар.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого. Восени 2019 року мають відбутися парламентські вибори.
…

Нацрада оштрафувала канал NewsOne за мову ворожнечі

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення наклала на телеканал NewsOne штраф на суму 96 530,25 гривень. Це, відповідно до закону «Про телебачення і радіомовлення», максимальний штраф – 25% від його ліцензійного збору.

Причиною, як повідомили в Нацраді, стала «мова ворожнечі»: в ефірі ТОВ «Новини 24 години», яке користується логотипом NewsOne, 31 липня, 1, 2, 5, 6, 13 вересня 2018 року виявили «заклики до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті».

«Зокрема, мову ворожнечі було зафіксовано у виступах гостей і ведучих програм NewsOne О. Лукаш, В. Піховшека, Р. Коцаби, Є. Червоненка, А. Лесика, М. Добкіна, Д. Співака. Також до Національної ради надійшов лист від Служби безпеки України, в якому було звернено увагу на окремі програми, де поширювалися висловлювання, що містять ознаки прихованого заклику до агресивних дій та програмування агресивної поведінки глядачів», – повідомили в Нацраді.

Ідеться про такі «кліше російської пропаганди», як «партія війни», «партія миру», «братовбивча війна», «механизм раскола православия», «Россия защищает свои интересы», «мир не признает Россию агрессором» тощо. На думку СБУ, яку наведено в повідомленні, ці кліше в контексті, спрямованому на інспірацію деструктивних настроїв в українському суспільстві, продукують формування спотвореного уявлення про події в Україні, насамперед пов’язані з російською агресією.

Основною темою таких висловлювань, випливає з аналізу Нацради, є «інформація негативного характеру в контексті питань, пов’язаних із національною безпекою України та її територіальною цілісністю, актуальних станом на серпень – вересень 2018 року: заперечення присутності російських військ на території України, виправдовування дій країни-агресора, спрямованих проти територіальної цілісності України, формування уявлення глядачів про Україну як суб’єкта агресії проти частини власної території, дифамація осіб, які брали участь в антитерористичній операції або беруть участь в операції Об’єднаних сил, формування хибного, викривленого уявлення про ідеологічну спрямованість діяльності (фашизм і націонал-соціалізм) керівництва України та частини населення країни тощо».

Ідеться про таку лексику, використану в цих висловлюваннях, як «уничтожение народа Украины», «мир не признает, что они агрессоры», «индульгенция на убийство», «главный агрессор на печерских холмах», «братоубийственная война» (за словами Нацради, це наближене за змістом до словосполучення «громадянська війна») тощо.

«Фактично така подача інформації може бути сприйнята як прихований заклик, спрямований на формування в адресата бажання діяти; шляхом використання методів мовленнєвого маніпулювання свідомістю, впливу на психіку чи підсвідомість автори закликів підштовхують до певних дій, тобто програмують до агресивної поведінки аудиторію», – наголосили в Нацраді.

Відповідно до рішення Національної ради, канал має привести свою діяльність у відповідність до вимог українського законодавства протягом двох тижнів, інакше йому загрожують нові санкції.

У Нацраді при цьому звернули увагу, що представники ТОВ «Новини 24 години» на засідання не з’явилися, хоча розгляд цього питання, який мав відбутися ще 24 січня, саме на прохання мовця був перенесений на 7 лютого.

У товаристві «Новини 24 години», яке випускає в ефір телеканал NewsOne, на цей час іще публічно не коментували рішення Нацради з телерадіомовлення.

Діяльність телеканалу NewsOne, поряд зі ще кількома каналами в Україні, часто викликає невдоволення частини громадськості, його звинувачують в «антиукраїнській» і «проросійській» діяльності, Нацрада вже не раз накладала на нього санкції. На телеканалі у відповідь говорять про «утиски свободи слова».
…

Українські журналісти та активісти домовилися створити рух якісних медіа

Українські журналісти та громадські активісти об’єдналися в один рух для моніторингу роботи медіа в період президентських виборів. Презентація меморандуму про співпрацю відбулася в будівлі «Укрінформу» в Києві.

Шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова зазначила, що «в усьому світі якісні ЗМІ об’єднуються заради того, щоб захистити своє право давати якісну інформацію і захистити право громадян отримувати таку інформацію».

«Чому це треба? Проти якісних медіа працюють не лише бізнес-угруповання, а й нові технології, які мають дуже великий вплив на свідомість громадян, на те, що і як вони обирають», – каже шеф Лигачова.

Меморандум оголошує про наміри команди створити рух, який розділятиме якісні медіа та «не-медіа» – тих, хто не дотримується журналістських стандартів.

«Медіа – це ті, хто прагне доносити до свого читача інформацію, яка дозволить йому зробити усвідомлений вибір. Ми всі маємо працювати на одне, щоб існувало суспільне мовлення як інституція», – наголосила Лигачова.

Найближчим часом журналісти планують розробити положення про те, як стати членом медіаруху і як він будуватиме відносини між ЗМІ та моніторинговими організаціями.

«Цей рух особливо про захист, зараз не йдеться про окремі випадки. Відсутність цеху ми всі відчуваємо, і нашу роздрібленість теж, тому готові ввійти в цей рух і стати його частиною», – сказав Зураб Аласанія, якого 31 січня звільнили з посади голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії.

За словами виконавчого директора «Інституту масової інформації» Оксани Романюк, наступним кроком після меморандуму має бути членство українських медіа в міжнародній корпорації Trust.

«Ми запустили переговори з провідними світовими корпораціями. Це означає, що медіа, які долучаються, починають дотримуватися певних індикаторів: достовірності, балансу інформації, повноти викладу, у відповідь – корпорації індексують їх вище у своїх пошуковиках (Google, Facebook). Це об’єднання насправді задасть новий стандарт. Ми повинні повернутися до того, чим насправді є якісна журналістика – не агрегатором новин», – сказала Романюк.

За словами юриста «Центру демократії та верховенства права» Ігоря Розкладая, перше завдання новоствореного руху – щоб журналісти навчилися взаємодіяти.

«Друга річ – вибори. На жаль, поки у нас вибори царя, а не менеджера. Тому одне з завдань медіа привчати людей, давати інформацію, що взагалі відбувається, навіщо обирати та куди витрачаються кошти», – розповів Розкладай.

Ініціаторами створення руху стали Інститут масової інформації, ГО «Детектор медіа», Фундація «Суспільність», МГО «Інтерньюз Україна», ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» та інші. Співавтори проекту планують продовжувати роботу моніторингу медіа й після виборів.
…

Журналісти оголосили про створення руху проти цензури після звільнення Аласанії

Незалежні журналісти виступили на підтримку голови правління НСТУ Зураба Аласанії, з яким Наглядова рада «Суспільного» на засіданні 31 січня 2019 року достроково розірвала договір, та оголосили про створення неформальної спільноти для протидії цензурі під назвою Ініціатива «34».

«Ми, що нижче підписалися, вважаємо дії Наглядової ради Суспільного телебачення прямим проявом цензури та надзвичайно небезпечним прецедентом для країни», – йдеться в оприлюдненій заяві.

​

Журналісти вимагають «негайного скасування результатів голосування та відставки нинішнього складу Наглядової ради, яка своїми діями поставила під загрозу реформу суспільного мовлення в країні та створила небезпечний прецедент звільнення керівника незалежної інституції через політичні мотиви».

Підписанти заявили, що вважають рішення щодо звільнення Аласанії неприйнятним – адже воно було здійснено «непрозорим, таємним голосуванням з очевидним порушенням процедури, духу закону про суспільне мовлення, функцій незалежної Наглядової ради та здорового глузду». А голосування Наглядової ради називають «огидним проявом боягузтва та підлабузництва».

«Опублікована частина претензій до Аласанії, на жаль, не залишає сумнівів у тому, що це рішення є політичним та було ухвалене на догоду владі. Жодні помилки, яких міг припускатися Аласанія та його команда в роботі, не виправдовують його звільнення в гарячу та відповідальну політичну пору, за два місяці до президентських виборів», – зазначено в заяві.

Відтак журналісти заявили про створення неформальної спільноти незалежних журналістів під назвою Ініціатива «34» – адже саме 34-та стаття Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

До нового об’єднання увійшли незалежні журналісти, в тому числі учасники відомого руху «Стоп Цензурі», який протидіяв наступу на свободу слова за часів президентства Віктора Януковича. Серед підписантів: Катя Горчинська, Олексій Мацука, Сергій Андрушко, Наталка Седлецька, Михайло Ткач, Олександр Чорновалов, Катерина Каплюк, Олена Притула, Євген Будерацький, Роман Романюк, Наталія Судакова, Катерина Сергацкова, Тетяна Пеклун, Денис Бігус, Крістіна Бердинських, Ольга Руденко, Кіра Толстякова, Валерія Єгошина, Анна Бабінець, Дарина Шевченко, Євгенія Моторевська, Катерина Лихогляд, Настя Станко, Наталя Гуменюк, Олег Новіков, Аліса Юрченко, Дмитро Дєнков, Ірина Андрейців, Аліна Полякова, Сергій Сидоренко, Максим Савчук, Федір Попадюк, Христина Бондарєва, Данило Мокрик, Анатолій Марциновський, Катерина Гладка, Андрій Яніцький, Тетяна Козак, Дмитро Бобрицький, Іван Верстюк, Наталка Ричкова, Катерина Шаповал, Наталія Міняйло, Юрій Бутусов, Наталія Гривняк, Інна Борзило, Олександр Чекмишев.

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

У ймовірному фрагменті проекту рішення Наглядової ради щодо відсторонення Аласанії, який він згодом оприлюднив, йому закидали «деполітизацію новин» і «відсторонення від влади».

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність того, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.

 
…

«Деполітизація новин» і «відсторонення від влади» – Аласанія оприлюднив фрагмент проекту рішення про звільнення

Зураб Аласанія опублікував у Facebook фрагмент ймовірного проекту рішення наглядової ради «Суспільного мовлення» про його звільнення з посади голови правління НСТУ. У викладеному фрагменті вказано, що за час керівництва Аласанія «не організував мовлення телеканалу «UA: Перший» ні як «суспільно-політичного каналу» (відповідно до вимог закону), ні як каналу «інформаційного і суспільно-політичного мовлення з елементами просвітництва».

«Не рішення, але частина проекту такого рішення НР, на якому НР базує відсторонення. Хоч би не палилися так відкрито…», – написав Аласанія.

В оприлюдненому документі, зокрема, вказано, що телеканал не висвітлив або частково висвітлив «такі важливі події», як хресна хода за помісну церкву влітку 2018 року, засідання Генеральної асамблеї ООН у вересні 2018 року «з вкрай важливих для України питань (включно з виступом президента України).

Також у проекті вказано, що за керівництва Зураба Аласанії «компанія впродовж 2018 року впроваджувала хибно зрозумілий принцип «відсторонення від влади», аж до повної деполітизації новин, що прямо суперечить вимозі ПАТ «НСТУ» – «Надавати суспільству достовірну і збалансовану інформацію про Україну і світ».

Радіо Свобода не має підтверджень чи спростувань автентичності тексту, який оприлюднив Аласанія.

Читайте також: «Шок» чи «нарешті»? Реакції на звільнення Зураба Аласанії

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією, повідомила у Facebook представниця ради Світлана Остапа. Причини розірвання контракту не повідомляли.

Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування. 

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.

 
…

НСЖУ: 175 фізичних атак на журналістів зафіксовані за два роки

175 фізичних атак на журналістів зафіксовані за два роки, повідомила Національна спілка журналістів України під час презентації «Індексу фізичної безпеки журналістів України» за підсумками 2018 року.

Відповідно до оприлюднених даних, у 2018 році зафіксували 86 випадків фізичної агресії щодо працівників ЗМІ, ще 89 інцидентів у 2017 році. Найбільше інцидентів – 13 – сталося в травні, 12 – у березні, по 9 – у лютому та вересні 2018. Крім того, експерти відзначають, що атаки на журналістів у 2018 році супроводжувалися особливою агресією та жорстокістю, внаслідок чого чимало представників ЗМІ отримали серйозні травми.

Відповідно до оприлюднених даних «Індексу», у 12 випадках нападниками є чиновники, посадовці або депутати, також у 10 – правоохоронці, один інцидент стався із застосуванням зброї.

Національна спілка стверджує, що на 50 відсотків зросла кількість атак на жінок-журналісток. У 2018 році таких випадків зафіксували 37.

«Якщо ж говорити про регіони, то очевидне лідерство в цьому антирейтингу веде місто Київ та область, зокрема, зафіксовано 29 інцидентів фізичної агресії. На другому місці – Дніпропетровська область – 10 випадків застосування сили до журналістів. На третьому – Одеська область із 7 інцидентами. Відзначу, що торік Одещина посіла друге місце – у 2017 було зафіксовано 10 інцидентів», – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова.
…

Дочка Сущенка оприлюднила нові його малюнки (фото)

Дочка ув’язненого у Росії українського журналіста Романа Сущенка Юлія оприлюднила нові його малюнки, які він створив у колонії Кіровської області.

«Символічний зимовий пейзаж з Києво-Печерською лаврою (папір, олівець, ручка гелева, кулькова, пастель), «Букет квітів» (папір, пастель) та дві автівки для брата (папір, ручка гелева, олівець, пастель)», – написала вона у Facebook.

16 січня стало відомо, що Романові Сущенко вперше за 2,5 рок дозволили тривале (триденне) побачення з рідними. Як зазначила тоді Юлія Сущенко, зараз у батька залишаються проблеми зі здійсненням телефонних дзвінків, також журналісту не віддають кореспонденцію.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

20 листопада 2018 року президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
…

ІМІ: 235 порушень свободи слова зафіксували в Україні 2018 року

Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щорічного дослідження ІМІ «Барометр свободи слова». Як повідомляє організація, ця цифра є меншою, ніж за аналогічний період 2017 року, коли зафіксували 281 порушення.

За даними дослідження, в першому півріччі 2018 року спостерігалося зростання кількості порушень, особливо фізичної агресії, порівняно з 2017 роком, але у другому півріччі, орієнтовно з серпня, «відбулася певна «стабілізація» кількості порушень прав журналістів».

«Ми пов’язуємо це з кількома причинами: по-перше, з публічним резонансом після жорсткого нападу на активістку Катерину Гандзюк і надзвичайно негативною реакцією суспільства та міжнародної спільноти на цей випадок, що, можливо, дещо охолодило потенційних нападників. Так само ми не виключаємо, що убивство Гандзюк могло мати і певний охолоджувальний ефект на журналістів, особливо в регіонах, які почали більш обережно критикувати, це питання потребує окремого дослідження. І нарешті, ми спостерігаємо затишшя перед традиційною «бурею» виборчих процесів 2019 року», – заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Основним викликом для свободи слова у 2018 році в ІМІ називають фізичну агресію щодо журналістів. Категоріями-лідерами за кількістю порушень стали перешкоджання, погрози і напади на журналістів. Із загальної кількості порушень 173 випадки стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

Читайте також: «Індекс свободи преси» 2018: ненависть до журналістики загрожує демократіям

Згідно з дослідженням, регіоном-лідером за кількістю порушень прав журналістів із початку року так і залишається Київ з областю (97). Далі йдуть Миколаївщина (16 випадків), Дніпропетровщина і Полтавщина (по 12), Одещина (11), Львівщина (10).

Порушували переважно право журналістів на професію, згідно з моніторингом, приватні особи, представники центральної й місцевої влади та правоохоронці.

В ІМІ уточнили, що ці дані стосуються неокупованої території України. На окупованих територіях Донецької й Луганської областей, у зв’язку з дуже обмеженими можливостями доступу до цих територій, ІМІ вдалося зафіксувати лише два порушення (у 2017 році – три), йдеться в повідомленні. Зокрема, 2018 року на сепаратистських сайтах знову оприлюднили персональні дані журналістів 11 українських ЗМІ. Крім того, в організації звернули увагу на те, що в полоні підтримуваних Росією бойовиків у Донецьку продовжує перебувати журналіст Станіслав Асєєв.

Читайте також: Комітет захисту журналістів: у 2018 році 34 журналісти загинули через свою професійну діяльність

В анексованому Росією Криму в 2018 році було зафіксовано 12 нових випадків порушень свободи слова (у 2017 році – 16 випадків).

Відповідно до моніторингу міжнародної організації «Репортери без кордонів», Україна посіла торік 101-е місце в «Індексі свободи преси».
…

Радіо Свобода відновлює роботу своєї редакції в Румунії

Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода 14 січня відновила роботу своєї редакції в Румунії.

Сервіс Radio Europa Liberă працюватиме винятково на цифрових платформах.

Згідно з даними незалежних спостерігачів, включно з «Репортерами без кордонів», останніми роками рівень свободи слова в Румунії поступово знижується. Через контроль ЗМІ з боку влади або місцевих олігархів редакційна незалежність та збалансована інформація стали менш доступними для багатьох румунів. Крім того, поширеною стала дезінформація про західні інституції та демократичні практики.

Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав відновлення роботи Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода й заявив, що «вільну Румунію не можна уявити у вільній Європі без… вільної преси». Редакція в цій країні не працювала з 2008 року.

Румунську службу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода очолила журналістка Сабіна Фаті.

У січні запланований перезапуск ще однієї служби РВЄ/РС – болгарської. Вона припинила функціонування у 2004 році.

Раніше Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода працювало в країнах Східної Європи до їхнього вступу в Європейський союз та НАТО. 

РВЄ/РС є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США через гранти, які надає через Американське агентство глобальних медіа (U.S. Agency for Global Media, USAGM).

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода керується законодавством США для надання точного, об’єктивного та професійного журналістського продукту для своєї аудиторії. Американським урядовцям, включно з керівництвом USAGM, заборонено втручатися в журналістську подачу інформації РВЄ/РС.
…

Керівника «РИА Новости Украина» судитимуть у Києві – прокуратура

Керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського судитимуть у Києві, повідомили Радіо Свобода в прес-службі прокуратури Автономної Республіки Крим.

У відомстві додали, що досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо Вишинського завершене. Йому та адвокатам надали доступ до матеріалів справи.

До цього судові засідання в справі керівника «РИА Новости Украина» відбувалися в Херсоні.

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинському загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

Читайте також: Вишинський, якого в Україні підозрюють у держзраді, отримав у Росії премію імені Політковської

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Як заявляють у СБУ, щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, які надходили з Росії через Сербію.
…

У Польщі в автокатастрофі загинув український журналіст – посольство

Посольство України у Польщі підтверджує загибель у ДТП журналіста Романа Киселя.

Як повідомляє Укрінформ, аварія трапилася вранці 10 січня в місті Ілжа Мазовецького воєводства, у ній загинули 37-річний журналіст та його мати. За даними агентсва, окрім них, у машині також була дружина Романа Киселя (зараз у реанімації), та його дитина (за даними агентства, вона у задовільному стані).
…