ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Журналісти оголосили про створення руху проти цензури після звільнення Аласанії

Незалежні журналісти виступили на підтримку голови правління НСТУ Зураба Аласанії, з яким Наглядова рада «Суспільного» на засіданні 31 січня 2019 року достроково розірвала договір, та оголосили про створення неформальної спільноти для протидії цензурі під назвою Ініціатива «34».

«Ми, що нижче підписалися, вважаємо дії Наглядової ради Суспільного телебачення прямим проявом цензури та надзвичайно небезпечним прецедентом для країни», – йдеться в оприлюдненій заяві.

​

Журналісти вимагають «негайного скасування результатів голосування та відставки нинішнього складу Наглядової ради, яка своїми діями поставила під загрозу реформу суспільного мовлення в країні та створила небезпечний прецедент звільнення керівника незалежної інституції через політичні мотиви».

Підписанти заявили, що вважають рішення щодо звільнення Аласанії неприйнятним – адже воно було здійснено «непрозорим, таємним голосуванням з очевидним порушенням процедури, духу закону про суспільне мовлення, функцій незалежної Наглядової ради та здорового глузду». А голосування Наглядової ради називають «огидним проявом боягузтва та підлабузництва».

«Опублікована частина претензій до Аласанії, на жаль, не залишає сумнівів у тому, що це рішення є політичним та було ухвалене на догоду владі. Жодні помилки, яких міг припускатися Аласанія та його команда в роботі, не виправдовують його звільнення в гарячу та відповідальну політичну пору, за два місяці до президентських виборів», – зазначено в заяві.

Відтак журналісти заявили про створення неформальної спільноти незалежних журналістів під назвою Ініціатива «34» – адже саме 34-та стаття Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

До нового об’єднання увійшли незалежні журналісти, в тому числі учасники відомого руху «Стоп Цензурі», який протидіяв наступу на свободу слова за часів президентства Віктора Януковича. Серед підписантів: Катя Горчинська, Олексій Мацука, Сергій Андрушко, Наталка Седлецька, Михайло Ткач, Олександр Чорновалов, Катерина Каплюк, Олена Притула, Євген Будерацький, Роман Романюк, Наталія Судакова, Катерина Сергацкова, Тетяна Пеклун, Денис Бігус, Крістіна Бердинських, Ольга Руденко, Кіра Толстякова, Валерія Єгошина, Анна Бабінець, Дарина Шевченко, Євгенія Моторевська, Катерина Лихогляд, Настя Станко, Наталя Гуменюк, Олег Новіков, Аліса Юрченко, Дмитро Дєнков, Ірина Андрейців, Аліна Полякова, Сергій Сидоренко, Максим Савчук, Федір Попадюк, Христина Бондарєва, Данило Мокрик, Анатолій Марциновський, Катерина Гладка, Андрій Яніцький, Тетяна Козак, Дмитро Бобрицький, Іван Верстюк, Наталка Ричкова, Катерина Шаповал, Наталія Міняйло, Юрій Бутусов, Наталія Гривняк, Інна Борзило, Олександр Чекмишев.

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

У ймовірному фрагменті проекту рішення Наглядової ради щодо відсторонення Аласанії, який він згодом оприлюднив, йому закидали «деполітизацію новин» і «відсторонення від влади».

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність того, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.

 
…

«Деполітизація новин» і «відсторонення від влади» – Аласанія оприлюднив фрагмент проекту рішення про звільнення

Зураб Аласанія опублікував у Facebook фрагмент ймовірного проекту рішення наглядової ради «Суспільного мовлення» про його звільнення з посади голови правління НСТУ. У викладеному фрагменті вказано, що за час керівництва Аласанія «не організував мовлення телеканалу «UA: Перший» ні як «суспільно-політичного каналу» (відповідно до вимог закону), ні як каналу «інформаційного і суспільно-політичного мовлення з елементами просвітництва».

«Не рішення, але частина проекту такого рішення НР, на якому НР базує відсторонення. Хоч би не палилися так відкрито…», – написав Аласанія.

В оприлюдненому документі, зокрема, вказано, що телеканал не висвітлив або частково висвітлив «такі важливі події», як хресна хода за помісну церкву влітку 2018 року, засідання Генеральної асамблеї ООН у вересні 2018 року «з вкрай важливих для України питань (включно з виступом президента України).

Також у проекті вказано, що за керівництва Зураба Аласанії «компанія впродовж 2018 року впроваджувала хибно зрозумілий принцип «відсторонення від влади», аж до повної деполітизації новин, що прямо суперечить вимозі ПАТ «НСТУ» – «Надавати суспільству достовірну і збалансовану інформацію про Україну і світ».

Радіо Свобода не має підтверджень чи спростувань автентичності тексту, який оприлюднив Аласанія.

Читайте також: «Шок» чи «нарешті»? Реакції на звільнення Зураба Аласанії

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією, повідомила у Facebook представниця ради Світлана Остапа. Причини розірвання контракту не повідомляли.

Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування. 

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.

 
…

НСЖУ: 175 фізичних атак на журналістів зафіксовані за два роки

175 фізичних атак на журналістів зафіксовані за два роки, повідомила Національна спілка журналістів України під час презентації «Індексу фізичної безпеки журналістів України» за підсумками 2018 року.

Відповідно до оприлюднених даних, у 2018 році зафіксували 86 випадків фізичної агресії щодо працівників ЗМІ, ще 89 інцидентів у 2017 році. Найбільше інцидентів – 13 – сталося в травні, 12 – у березні, по 9 – у лютому та вересні 2018. Крім того, експерти відзначають, що атаки на журналістів у 2018 році супроводжувалися особливою агресією та жорстокістю, внаслідок чого чимало представників ЗМІ отримали серйозні травми.

Відповідно до оприлюднених даних «Індексу», у 12 випадках нападниками є чиновники, посадовці або депутати, також у 10 – правоохоронці, один інцидент стався із застосуванням зброї.

Національна спілка стверджує, що на 50 відсотків зросла кількість атак на жінок-журналісток. У 2018 році таких випадків зафіксували 37.

«Якщо ж говорити про регіони, то очевидне лідерство в цьому антирейтингу веде місто Київ та область, зокрема, зафіксовано 29 інцидентів фізичної агресії. На другому місці – Дніпропетровська область – 10 випадків застосування сили до журналістів. На третьому – Одеська область із 7 інцидентами. Відзначу, що торік Одещина посіла друге місце – у 2017 було зафіксовано 10 інцидентів», – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова.
…

Дочка Сущенка оприлюднила нові його малюнки (фото)

Дочка ув’язненого у Росії українського журналіста Романа Сущенка Юлія оприлюднила нові його малюнки, які він створив у колонії Кіровської області.

«Символічний зимовий пейзаж з Києво-Печерською лаврою (папір, олівець, ручка гелева, кулькова, пастель), «Букет квітів» (папір, пастель) та дві автівки для брата (папір, ручка гелева, олівець, пастель)», – написала вона у Facebook.

16 січня стало відомо, що Романові Сущенко вперше за 2,5 рок дозволили тривале (триденне) побачення з рідними. Як зазначила тоді Юлія Сущенко, зараз у батька залишаються проблеми зі здійсненням телефонних дзвінків, також журналісту не віддають кореспонденцію.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

20 листопада 2018 року президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
…

ІМІ: 235 порушень свободи слова зафіксували в Україні 2018 року

Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щорічного дослідження ІМІ «Барометр свободи слова». Як повідомляє організація, ця цифра є меншою, ніж за аналогічний період 2017 року, коли зафіксували 281 порушення.

За даними дослідження, в першому півріччі 2018 року спостерігалося зростання кількості порушень, особливо фізичної агресії, порівняно з 2017 роком, але у другому півріччі, орієнтовно з серпня, «відбулася певна «стабілізація» кількості порушень прав журналістів».

«Ми пов’язуємо це з кількома причинами: по-перше, з публічним резонансом після жорсткого нападу на активістку Катерину Гандзюк і надзвичайно негативною реакцією суспільства та міжнародної спільноти на цей випадок, що, можливо, дещо охолодило потенційних нападників. Так само ми не виключаємо, що убивство Гандзюк могло мати і певний охолоджувальний ефект на журналістів, особливо в регіонах, які почали більш обережно критикувати, це питання потребує окремого дослідження. І нарешті, ми спостерігаємо затишшя перед традиційною «бурею» виборчих процесів 2019 року», – заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Основним викликом для свободи слова у 2018 році в ІМІ називають фізичну агресію щодо журналістів. Категоріями-лідерами за кількістю порушень стали перешкоджання, погрози і напади на журналістів. Із загальної кількості порушень 173 випадки стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

Читайте також: «Індекс свободи преси» 2018: ненависть до журналістики загрожує демократіям

Згідно з дослідженням, регіоном-лідером за кількістю порушень прав журналістів із початку року так і залишається Київ з областю (97). Далі йдуть Миколаївщина (16 випадків), Дніпропетровщина і Полтавщина (по 12), Одещина (11), Львівщина (10).

Порушували переважно право журналістів на професію, згідно з моніторингом, приватні особи, представники центральної й місцевої влади та правоохоронці.

В ІМІ уточнили, що ці дані стосуються неокупованої території України. На окупованих територіях Донецької й Луганської областей, у зв’язку з дуже обмеженими можливостями доступу до цих територій, ІМІ вдалося зафіксувати лише два порушення (у 2017 році – три), йдеться в повідомленні. Зокрема, 2018 року на сепаратистських сайтах знову оприлюднили персональні дані журналістів 11 українських ЗМІ. Крім того, в організації звернули увагу на те, що в полоні підтримуваних Росією бойовиків у Донецьку продовжує перебувати журналіст Станіслав Асєєв.

Читайте також: Комітет захисту журналістів: у 2018 році 34 журналісти загинули через свою професійну діяльність

В анексованому Росією Криму в 2018 році було зафіксовано 12 нових випадків порушень свободи слова (у 2017 році – 16 випадків).

Відповідно до моніторингу міжнародної організації «Репортери без кордонів», Україна посіла торік 101-е місце в «Індексі свободи преси».
…

Радіо Свобода відновлює роботу своєї редакції в Румунії

Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода 14 січня відновила роботу своєї редакції в Румунії.

Сервіс Radio Europa Liberă працюватиме винятково на цифрових платформах.

Згідно з даними незалежних спостерігачів, включно з «Репортерами без кордонів», останніми роками рівень свободи слова в Румунії поступово знижується. Через контроль ЗМІ з боку влади або місцевих олігархів редакційна незалежність та збалансована інформація стали менш доступними для багатьох румунів. Крім того, поширеною стала дезінформація про західні інституції та демократичні практики.

Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав відновлення роботи Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода й заявив, що «вільну Румунію не можна уявити у вільній Європі без… вільної преси». Редакція в цій країні не працювала з 2008 року.

Румунську службу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода очолила журналістка Сабіна Фаті.

У січні запланований перезапуск ще однієї служби РВЄ/РС – болгарської. Вона припинила функціонування у 2004 році.

Раніше Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода працювало в країнах Східної Європи до їхнього вступу в Європейський союз та НАТО. 

РВЄ/РС є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США через гранти, які надає через Американське агентство глобальних медіа (U.S. Agency for Global Media, USAGM).

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода керується законодавством США для надання точного, об’єктивного та професійного журналістського продукту для своєї аудиторії. Американським урядовцям, включно з керівництвом USAGM, заборонено втручатися в журналістську подачу інформації РВЄ/РС.
…

Керівника «РИА Новости Украина» судитимуть у Києві – прокуратура

Керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського судитимуть у Києві, повідомили Радіо Свобода в прес-службі прокуратури Автономної Республіки Крим.

У відомстві додали, що досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо Вишинського завершене. Йому та адвокатам надали доступ до матеріалів справи.

До цього судові засідання в справі керівника «РИА Новости Украина» відбувалися в Херсоні.

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинському загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

Читайте також: Вишинський, якого в Україні підозрюють у держзраді, отримав у Росії премію імені Політковської

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Як заявляють у СБУ, щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, які надходили з Росії через Сербію.
…

У Польщі в автокатастрофі загинув український журналіст – посольство

Посольство України у Польщі підтверджує загибель у ДТП журналіста Романа Киселя.

Як повідомляє Укрінформ, аварія трапилася вранці 10 січня в місті Ілжа Мазовецького воєводства, у ній загинули 37-річний журналіст та його мати. За даними агентсва, окрім них, у машині також була дружина Романа Киселя (зараз у реанімації), та його дитина (за даними агентства, вона у задовільному стані).
…

Томос із Стамбула прилетів у Рівне – відео

Подячний молебень із нагоди отримання томосу пройшов у Свято-Покровському кафедральному соборі міста Рівного. Разом із главою ПЦУ Епіфанієм на молебень прибув президент Петро Порошенко. В центрі презентували документ, який повернувся із Стамбула, де напередодні його підписали усі члени Синоду Вселенського патріархату. (Відео Адміністрація президента)
…

Труханов виштовхав журналіста, щоб залишити брифінг після суду

Одеський міський голова Геннадій Труханов відштовхнув кореспондента Радіо Свобода, щоб піти з брифінгу – журналіста відтягали охоронці. Інцидент стався 27 грудня після засідання суду, в рамках якого Труханова й інших посадових осіб обвинувачують у привласненні 185 мільйонів гривень з одеського міського бюджету.

Після закінчення засідання, де колегія суддів визначалася із порядком слухання справи, міський голова Одеси Геннадій Труханов давав традиційний брифінг для ЗМІ. Коли запитання міському голові почав ставити кореспондент Радіо Свобода Михайло Штекель, політик почав наближатися на нього і не вислухавши запитання заявив, «що вже закінчив».

Коли кореспондент намагався все ж таки поставити запитання, його відтягнули в сторону невідомі особи. Деякі з них часто супроводжують міського голову на ці судові засідання. Після того, як невідомі відтягнули кореспондента, до місця інциденту приїхали правоохоронці. Вони відтягали журналіста від невідомих осіб, кажучи, що той нібито хоче побитися із міським головою.

У Національній спілці журналістів України заявляє, що в даному випадку йдеться про перешкоджання законній діяльності журналіста. «Власне, обставини такого перешкоджання зафіксовані на відео журналіста Радіо Свобод» Михайла Штекеля. Окремої оцінки заслуховують сумнівні дії з боку представників державних правоохоронних органів, які, по суті, також не здійснили належних заходів із захисту журналіста і навіть навпаки – своїми діями сприяли перешкоджанню виконанню журналістом своїх службових обов’язків», – заявив адвокат, правозахисник і секретар НСЖУ Валерій Макеєв.

 
…

Суд знову не зміг почати розгляд справи Медведчука проти Гопко щодо «образи честі і гідності»

Печерський районний суд міста Києва вдруге переніс розгляд позову щодо «образи честі і гідності» лідера проросійського руху «Український вибір» і голови політради партії «За життя» Віктора Медведчука проти народного депутата і голови парламентського комітету в закордонних справах Ганни Гопко.

Цього разу підставою для відтермінування судового засідання стала неявка адвокатів відповідача, а також заява представника Віктора Медведчука – народного депутата від «Опозиційного блоку» та заступника голови громадського руху «Український вибір» Василя Німченка – про неотримання відзивної заяви від захисників Гопко. 

Наступний судовий розгляд запланований на 19 лютого 2019 року.

Читайте також: Медведчук, українські моряки та томос: 6 тез Путіна про Україну на підсумковій прес-конференції

20 грудня Печерський районний суд міста Києва вже переносив розгляд справи Медведчука-Гопко через клопотання сторони обвинувачення про необхідність додаткового часу для ознайомлення з відзивною заявою зі сторони відповідача. 

Віктор Медведчук подав позов проти Ганни Гопко через її вересневий пост у Facebook, в якому вона закликала українців вийти до Генеральної прокуратури України на акцію #МедведчукПідАрешт.

«У роковини смерті Василя Стуса ми нагадаємо про Його ката, який тут, в Україні, веде бізнес, купує канали, рветься до влади. Адже #Медведчук є виродком системи, що знищила Стуса, а тепер уособлює сили реваншу, щоб знищити Україну», – йшлося тоді у дописі народного депутата.

Читайте також: Сюмар виграла суд у депутата Німченка в справі щодо нападу охоронців Медведчука на журналістів «Схем»

У позові до Гопко Медведчук вимагає визнати поширену нею інформацію недостовірною, видалити допис, опублікувати резолютивну частину судового рішення, покрити судові витрати, а також заплатити політику за моральну шкоду одну гривню.

Водночас адвокат Гопко Юрій Демченко наголошує, що її критика діяльності Медведчука є оціночним судженням та висловленням власного бачення, а тому спростуванню не підлягає.

«Більше того, Ганна Гопко як народний депутат повинна інформувати громадськість про суспільно важливі справи, серед яких і діяльність проросійських політиків в Україні», – наголошує адвокат.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

«Я можу дивитися в очі і говорити про те, що стосовно Василя Стуса ніякої вини: ні внутрішньої, ні зовнішньої я не відчуваю і ніколи не відчував», – заявляв політик у 2013 році в інтерв’ю Радіо Свобода.
…

Нацрада оголосила попередження телеканалам NewsOne та «ПравдаТУТ»

Йдеться про порушення правил мовлення у День пам’яті – 100 років з дня початку «червоного терору»
…

Комітет Ради звернувся до міжнародних організацій через появу Портникова в санкційному списку Росії

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики висловлює «глибоку стурбованість» через появу оглядача Радіо Свобода Віталія Портникова в санкційному списку Росії.

Комітет звертає на це увагу Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, Європейського союзу, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, організацій Amnesty International, «Репортери без кордонів», «Міжнародна підтримка медіа», Freedom House, Комітету захисту журналістів.

Українські політики закликають міжнародне співтовариство застосувати нові санкції проти Росії.

«Єдиною причиною таких політичних переслідувань є журналістська позиція Віталія Портникова. Ось чому це спроба обмежити свободу слова, а також складова гібридної інформаційної війни Російської Федерації», – заявили в комітеті Ради.

У зверненні йдеться, що запроваджені Росією санкції «є безпідставними і не мають нічого спільного з міжнародним правом».

Віталій Портников з 1991 року співпрацює з Українською та Російською редакціями Радіо Свобода. Він назвав свою появу в санкційному списку «попередженням вбивць».

22 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження економічних санкцій проти України. Тоді він доручив урядові підготувати перелік фізичних і юридичних осіб, на яких будуть поширюватися санкції, і визначити, в чому вони полягатимуть.

23 жовтня Дмитро Медвєдєв заявив, що санкції передбачатимуть блокування активів, заборону на виведення капіталів і постачання низки товарів, а також заборону на ввіз до Росії певних товарів українського походження.

Загалом під санкції потрапили 322 громадян України і 68 українських підприємств.
…

У листопаді в Україні зафіксовані 18 випадків порушення свободи слова – ІМІ

У листопаді в Україні зафіксовані 18 випадків порушення свободи слова у восьми регіонах, повідомив Інститут масової інформації. З них 14 випадків – це фізична агресія щодо журналістів.

Найбільшу кількість порушень – дев’ять – експерти зафіксували в категорії «перешкоджання законній журналістській діяльності». У жовтні таких випадків було вісім, у вересні – п’ять, у серпні – чотири.

«Журналістам представники місцевої та центральної влади перешкоджали знімати, намагалися вигнати із засідання, невідомі особи відбирали камеру, обливали кефіром, забороняли вести відеозйомку, плювали в обличчя», – заявили в ІМІ

Згідно з повідомленням, далі за кількістю порушень ідуть погрози журналістам – чотири випадки.

Загалом із початку року Інститут масової інформації зафіксував 89 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, 31 випадок погроз, 29 випадків побиття журналістів, 17 випадків обмеження доступу до інформації та 14 випадків кібератак.

Відповідно до моніторингу міжнародної організації «Репортери без кордонів» Україна посідає 101-е місце в «Індексі свободи преси».
…

Сущенко вперше зателефонував з колонії – адвокат

Засуджений у Росії український журналіст Роман Сущенко вперше зателефонував з колонії. Його адвокат Марк Фейгін повідомив у Facebook, що журналіст перебуває у виправній колонії №11 у Кіровській області Росії.

«Щойно з ВК-11 мені зателефонував Роман Сущенко. Дали 15 хвилин для розмови. У нього все в порядку, передавав усім привіт», – зазначив Фейгін.

20 листопада президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.
…

Міністр про можливий воєнний стан: жодних обмежень свободи слова не буде

Жодних обмежень свободи слова не буде у випадку запровадження воєнного стану в Україні, запевнив міністр інформаційної політики Юрій Стець під час засідання Ради національної безпеки та оборони.

«Очевидно, що жодних обмежень свободи слова не буде. Але треба розуміти, що означає це чергова військова агресія з боку Росії. Це для нас із вами значить, що ми маємо користуватися офіційними джерелами інформації. Що стосується міжнародної співпраці – це МЗС, що стосується військових – Міністерство оборони, так само є майданчиком інші військові служби. І хочу наголосити, у нас є ця інформація, що, очевидно, будуть користуватися соціальними медіа для того, щоб дезінформувати, посіяти паніку», – заявив Стець.

Читайте також: Україна готується до воєнного стану. Живий блог

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.

На ранок 26 листопада за часом Нью-Йорка (о 18-й за Києвом) Україна скликала термінове засідання Ради безпеки ООН у зв’язку з нападом Росії українські військові кораблі.
…

НСЖУ ініціює новорічну акцію на підтримку Асєєва, Семени та Сущенка

«Листівки планується передати адресатам через рідних та близьких»
…

Рішення ЄСПЛ щодо Седлецької є лише другим подібним рішенням в історії суду – суддя

Рішення Європейського суду з прав людини щодо журналістки Радіо Свобода і головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької і застосування «Правила 39» щодо статті 10 Конвенції стало лише другим подібним випадком в історії суду. Про це суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська розповіла в інтерв’ю «Європейській правді».

Зазвичай Європейський суд з прав людини застосовує «Правило 39», коли вважає, що без певних дій вирішення справи суттєво ускладниться чи стане неможливим. В Україні «Правило 39» переважно застосовується з іншої причини – через ненадання термінової медичної допомоги в місцях позбавлення волі.

​«Досить довго Суд справді вважав, що «невиправна шкода», яка дає підстави для застосування 39-го правила – це тільки статті 2 і 3 Конвенції, тобто право на життя і заборона катування. Були ще виняткові випадки, коли йшлося про доступ людини до адвоката або про спір між батьками щодо місця перебування дитини», – пояснила Ганна Юдківська.

«Але справа Седлецької – це зовсім інша історія. В історії ЄСПЛ це друга справа, коли Суд застосував 39-те правило щодо статті 10 Конвенції, яка гарантує свободу висловлення поглядів. Тут не йдеться про загрозу життю – але Суд вирішив, що порушення принципу свободи слова також може завдати невиправної шкоди», – додала суддя.

Перший випадок, коли ЄСПЛ застосував 39-те правило у скарзі про порушення статті 10, стався минулого року в справі проти Грузії за скаргою опозиційного телеканалу «Руставі-2».

У жовтні ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних авторки та ведучої програми «Схем» Наталки Седлецької. Це рішення ЄСПЛ означало, що слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних із телефону журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення.

Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня та діяли один місяць.

У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефону протягом 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.

Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

 
…

Народні депутати пропонують запровадити кримінальну відповідальність за наклеп

Народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Микола Паламарчук, Артур Палатний, Олег Велікін пропонують запровадити кримінальну відповідальність за наклеп. Відповідний законопроект зареєстрований на сайті Верховної Ради.

«Останнім часом в Україні, на жаль, свободу слова в країні дедалі частіше плутають зі вседозволеністю поширення відверто неперевірених, а то і зовсім помилкових фактів», – йдеться в пояснювальній записці.

Депутати заявляють, що одним з останніх випадків розповсюдження неправдивої інформації є випадок зі звинуваченнями, що лунають з боку деяких засобів масової інформації на адресу народного депутата України щодо причетності до нападу на херсонську чиновницю й активістку Катерину Гандзюк, яка померла 4 листопада в лікарні.

«Вважаємо, що такі дії не тільки шкодять об’єктивному проведенню досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні та встановленню реальних винуватців у цьому жахливому злочині, а й насамперед, порушують конституційний принцип, відповідно до якого будь-яка особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду», – зазначили депутати.

Парламентарі пропонують доповнити Кримінальний кодекс України статтею 151-2 – «наклеп».

На їхню думку, наклеп, «тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію», повинен каратися штрафом у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 – 8 500 гривень) або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі до двох років.

Якщо наклеп буде поширений шляхом публічного демонстрування у творах, у засобах масової інформації або в мережі Інтернет, депутати пропонують штрафувати винних на суму від 8 500 до 25 500 гривень або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.

В Україні кримінальна відповідальність за наклеп існувала до 2001 року, доки діяв Кримінальний кодекс УРСР іще 1960 року. У нинішньому Кримінальному кодексі 2001 року статті за наклеп немає.

Декриміналізацію дій, що раніше кваліфікувалися як наклеп, привітали правозахисники. Наступними роками в Україні було здійснено вже кілька спроб повернути кримінальну відповідальність за наклеп. Правозахисники різко критикували ті спроби, які врешті не були запроваджені.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Поліція не побачила криміналу в побитті журналістів «Схем» співробітниками УДО – НСЖУ

Головне управління Нацполіції на Київщині не виявило кримінального правопорушення в побитті журналістів «Схем» Михайла Ткача і Бориса Троценка співробітниками Управління державної охорони біля місця проведення приватної вечірки генпрокурора у вересні минулого року.

Про це йдеться у відповіді, яку Національна спілка журналістів України отримала від Головного управління Національної поліції в Київській області щодо стану розслідування інцидентів фізичної агресії проти журналістів, які були зафіксовані в моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко у своєму Facebook.

«Журналістська спільнота була обурена цинізмом співробітників УДО, чия нахабна поведінка була зафіксована на відео.. Але…. Пройшов рік. І показовий напад на журналістів, які мають сміливість вимагати від Топ-посадовців підзвітності, поповнює сумний список системної безкарності», – написав Томіленко.

​У ніч на 16 вересня минулого року на журналістів «Схем» Михайла Ткача та Бориса Троценка напали співробітники УДО поряд з ресторанним комплексом у Козині, де журналісти знімали святкування з нагоди весілля сина генерального прокурора Юрія Луценка.

​Під час зйомок на в’їзді до комплексу знімальна група неодноразово демонструвала журналістські посвідчення співробітникам УДО. Але щойно з закритої вечірки зібрався виїжджати президент України Петро Порошенко, двоє представників УДО застосували фізичну силу до журналістів – щоб перешкодити зйомці виходу і виїзду президента.

​У результаті нападу оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку й пошкодження руки. Журналісти написали заяву до поліції про перешкоджання законній журналістській діяльності.

У підсумку, трьох військовослужбовців Управління державної охорони України було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за перешкоджання зйомці знімальною «Схем».

У вересні на зустрічі з журналістами одразу після нападу, начальник Управління державної охорони Валерій Гелетей повідомив, що перевірка не виявила порушень у діях його підлеглих.

«Військовослужбовець упав. Там який горб! У темряві, пісок. Спіткнувся, впав і зачепився за оператора», – зазначив Гелетей, коментуючи напад на знімальну групу програми.

Закрита вечірка з нагоди весілля сина генерального прокурора відбулася 15 вересня 2017 року в ресторанному комплексі під Києвом. Журналістам вдалося зафіксувати, як службові автомобілі використовувалися для складання подарунків і перевезення осіб, які не входять до держструктур, зокрема візажистки нареченої.

Приватний захід із участю голови держави охоронявся силами Управління державної охорони. Біля місця святкування до другої години ночі чергували швидкі, реанімобіль і пожежні машини. Також журналісти помітили снайперів, які охороняли вечірку.

​На святі старшого сина Юрія Луценка були присутні перші особи держави, а також низка міністрів і народних депутатів. Щоб журналісти не побачили відвідувачів, співробітники Управління державної охорони всіляко намагалися завадити їм зафіксувати ці події на відео, а під час виїзду зі святкування президента Порошенка скоїли фізичний напад на знімальну групу, щоб перешкодити зйомці цього моменту.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Слідчі ГПУ не полишають спроб отримати доступ до телефону журналістки Бердинських, але попросили у суду перерву

Печерський районний суд Києва оголосив перерву у розгляді клопотання слідчого Генпрокуратури про доступ до широкого масиву даних з телефону журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.

На початку засідання слідчий Генеральної прокуратури Руслан Іжук просив суд відкласти розгляд клопотання про доступ до смс, дзвінків та місцезнаходження телефону Крістіни Бердинських протягом 17 місяців, до остаточного рішення Європейського суду з прав людини у аналогічній справі щодо журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької.

Захист Бердинських з проханням слідчого відкладати судовий розгляд не погодився і наполягав, аби Генпрокуратура повністю відмовилась від спроб отримувати дані з мобільного журналістки. Утім, суддя оголосив перерву – наступне засідання відбудеться 20 грудня 2018 року.

«Враховуючи клопотання слідчого, а також позицію Європейського суду з прав людини, у судовому засіданні оголошується перерва», – повідомив суддя Володимир Карабань.

18 жовтня 2018 року Європейський суд з прав людини відповідно до «Правила 39» свого Регламенту продовжив дію невідкладних тимчасових забезпечувальних заходів у справі Наталки Седлецької та присудив уряду України «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених у рішенні Апеляційного суду Києва від 18 вересня 2018 року» на невизначений термін.

«Ваша честь, я вважаю, що це може бути відкладено і на п’ять років, тому що Європейський суд подекуди розглядає справи і п’ять і шість років. Я вважаю, що було б доцільно взагалі відмовитися від такого клопотання з огляду на розгляд справи Європейським судом, але, звісно, це позиція слідчого», – заявила адвокатка Бердинських Людмила Опришко.

​«Ми очікували на те, що клопотання слідчого не буде задоволено в будь-якій формі щодо доступу. І що український суд нарешті припинить ганьбитися в цій історії, а винесе чітке і зрозуміле рішення. Мені здається, що українські суди бояться брати на себе відповідальність і відмовляти українській прокуратурі, чітко вказувати, що вони порушили права журналістів», – коментує рішення суду Крістіна Бердинських.

26 вересня Апеляційний суд Києва направив на повторний розгляд у суд першої інстанції клопотання Генеральної прокуратури про доступ до даних із телефона журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.

Читайте також: Закон про захист викривачів: навіщо потрібен та чому важливий​

Бердинських оскаржувала слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу Європейського суду зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Доступ до даних до журналістів викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.
…

НСЖУ нагородила засудженого в Росії Сущенка премією за захист свободи слова

Національна спілка журналістів України нагородила засудженого в Росії українського журналіста, кореспондента агентства «Укрінформ» Романа Сущенка Національною премією за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка.

Відзнаку прийняла його дочка Юлія, яка також працює в «Укрінформі».

«Одноголосно журі НСЖУ визнає цьогорічним лауреатом журналіста, нашого колегу Романа Сущенка. Роман є мужнім українським журналістом, він задає приклад, і він на сьогодні є прикладом мужності і прикладом українського журналіста, який не кориться тим обставинам, і його листи, його роботи є прикладом для нас і для міжнародних журналістів», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.

30 вересня минуло два роки відтоді, як Романа Сущенка, який від 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки», полковником, що він збирав відомості про російське військо.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​ Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту і залишив вирок чинним.
…

Українські медійники й правозахисники закликають владу розслідувати злочини проти журналістів

Українські медійні та правозахисні організації в Міжнародний день протидії безкарності за злочини проти журналістів звернулися до органів державної влади з вимогами гарантій безпеки журналістів, розслідування злочинів та покарання нападників на журналістів та ЗМІ.

За даними Інституту масової інформації, за 10 місяців 2018 року загалом зафіксований 201 випадок порушень свободи слова, з них 147 випадків стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

«Ми переконані, що влада повинна звертати більше уваги на ретельні та неупереджені розслідування всіх випадків насильства щодо журналістів та ЗМІ. На жаль, статистика є дедалі тривожнішою і свідчить про те, що переважна більшість фізичних нападів на журналістів не розслідуються», – йдеться в заяві.

Підписанти нагадали, що досі нерозкритим залишається вбивство журналіста Павла Шеремета та лише частково вдалося отримати правосуддя в справі про вбивство Георгія Гонгадзе, оскільки замовники злочину не були покарані.

«Медіаорганізації закликають правоохоронні органи активізувати процес боротьби з безкарністю і відновити активну роботу відповідних робочих груп, як ефективних майданчиків контролю за станом розслідувань. Нагадуємо, що влада демократичної і європейської країни має системно вживати зусиль, щоб гарантувати безпеку журналістів і право громадян на інформацію», – заявили автори звернення.

Серед підписантів – громадські організації «Центр демократії та верховенства права», «Інститут масової інформації», «Центр інформації про права людини», «Платформа прав людини», «Детектор медіа» та недержавний аналітичний центр «Інститут демократії імені Пилипа Орлика».
…

Сомалі посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів – CPJ

Сомалі четвертий рік поспіль посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів, повідомила неурядова організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) у звіті «Глобальний індекс безкарності-2018», який оприлюднений 29 жовтня.

До рейтингу включили 14 країн, де безкарність, на думку авторів звіту, «вкорінилася». Він виглядає таким чином:

Сомалі.
Сирія.
Ірак.
Південний Судан.
Філіппіни.
Афганістан.
Мексика.
Колумбія.
Пакистан.
 Бразилія.
 Росія.
 Бангладеш.
 Нігерія.
 Індія.

В організації підкреслюють, що до переліку знову увійшли дві країни – Афганістан, де смертник напав на групу журналістів, убивши дев’ятьох із них, та Колумбія, де, ймовірно, наркоторговці викрали та вбили еквадорську команду журналістів.

За даними «Комітету захисту журналістів», усі 14 країн з’являлися в рейтингу кілька разів із моменту його створення у 2008 році. Половину з цих держав включали до рейтингу кожного року.

В організації зазначили, що в останні десять років вбили щонайменше 324 журналістів. У 85% випадках винуватці не були покарані.

При цьому 82% вбивств журналістів останніми роками відбулися в перерахованих 14 країнах.
…

Журналістка Радіо Свобода перемогла на конкурсі «Лови фейк» із матеріалом про українського військового

Журналістка Київського бюро Радіо Свобода Євгенія Тюхтенко посіла перше місце на конкурсі «Лови фейк». Матеріал про фотофейк із українським військовим, що повертався із зони бойових дій на Донбасі додому, став найкращим у номінації «Виявлення фейкових зображень у медіа». Кореспондентці вдалося відшукати військового зі світлини і він розвінчав неправдиві твердження, що масово поширювали про це фото.

Фото військового з дівчиною біля поїзда супроводжував підпис «Боєць АТО проводжає свою дівчину в Москву». Сам солдат розповів, що насправді він повертався із зони бойових дій на Донбасі до Тернополя.

Конкурс «Лови фейк» проводив Інститут масової інформації у межах проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Мета конкурсу – популяризація якісної журналістики, виявлення фейків, неправдивих заяв політиків та підвищення медіаграмотності населення.
…

ЄСПЛ продовжив заборону українській владі на доступ до телефону Седлецької на невизначений термін

Про це йдеться в офіційному листі з суду, що надійшов зі Страсбурга на адресу редакції Радіо Свобода 17 жовтня
…