ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Баришівське правосуддя: «позивачка» до SkyUp написала заяву про відмову від позову – «Схеми»

Мешканка Баришівки Оксана Пасенко подала заяву про відмову від начебто свого позову щодо SkyUp, на підставі якого Баришівський районний суд 24 травня призупинив ліцензію авіакомпанії на перевезення пасажирів. Причиною відмови Пасенко вказала те, що вона ніколи не була клієнткою цього авіаперевізника. Про це повідомляють «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Таємниця Баришівського суду».

За даними журналістів, 25 червня Державна авіаційна служба України поштою отримала копію відмови від позову від Оксани Пасенко.

«Ми не знаємо, чи зареєстрована вона в суді. Авіакомпанія копії поки не отримувала», – повідомив «Схемам» директор з юридичних питань компанії SkyUp Airlines Дмитро Толкачов. 

Про те, що позивачка жодного разу не користувалась послугами цього авіаперевізника, вона сама раніше розповіла журналістам програми, яким вдалось її відшукати.

«Тимчасово не працюю. Дома відпочиваю. Я позов написала, що я туди (до суду – ред.) не зверталась і не користувалась послугами (авіакомпанії – ред.)», – заявила вона. 

У позовній заяві нібито Оксани Пасенко, яка опинилася у розпорядженні «Схем», йшлося про те, що мешканка Баришівки придбала квитки на рейс 17 травня до Шарм-ель-Шейха з вильотом з аеропорту «Київ» (Жуляни) – на рейс, який начебто мав виконувати SkyUp. Тоді як 16 травня, як зазначено в документі, «туристці» повідомили, що виліт переноситься на 20 травня через нібито відсутність літаків. Всі ці дані разом з добіркою негативних відгуків щодо авіакомпанії в мережі, «позивачка» вказала в заяві як причину відмови від поїздки. Це подальшому і стало підставою для Баришівського суду ухвалити рішення про призупинення ліцензії приватному українському авіаперевізнику.

У свою чергу в авіакомпанії у відповідь на запит «Схем» відповіли, що затримки у рейсах в той день дійсно були – але не на три дні, а максимум – на 4 години, і не з Жулян, а з Борисполя. Вильотів у SkyUp Airlines з аеропорту Київ у травні взагалі не було.

Юрист з авіаційного права Андрій Гук, який проаналізував цю ухвалу Баришівського суду, вважає: там не мали права розглядати цю справу.

«Як би ви позов не обізвали, він є авіаційною пасажирською справою, яка повинна слухатися виключно в одному суді – де зареєстрована авіакомпанія і в такому випадку позивач не має права вибору суду. Компанія SkyUp точно не зареєстрована в Баришівському районі, тому цей суд в принципі не міг розглядати пасажирську справу», – заявив він.

І додав: малоймовірно, що суддя не знав би загальної частини процесуального кодексу, який регулює виключну підсудність. «Тобто, на мою думку суддя… є ознаки того, що завідомо порушено це правило», – підсумував Гук.

Раніше 18 червня Оксана Пасенко звернулася до поліції із заявою про те, що не подавала позов. Хоч вона й не мала власних документів, заява зареєстрована в Баришівському відділенні поліції Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київській області.

24 травня Баришівський районний суд Київської області зупинив ліцензію «першого українського лоукосту» SkyUp. Водночас суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті».

Коментуючи новину міністр інфраструктури Володимир Омелян запевнив, що компанія продовжить працювати в нормальному режимі без жодних стресів для пасажирів. Крім того, міністр побачив у цьому рішенні сліди співвласника найбільшого авіаперевізника країни, компанії МАУ Ігоря Коломойського.

«Схеми» також знайшли «сліди Коломойского» в історії з Баришівським судом і SkyUp.

 
…

Прес-служба Медведчука заперечує інформацію про покупку ним «Інтера»

Прес-служба співзасновника партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука заперечує інформацію про покупку ним частини телеканалу «Інтер».

«Ряд ЗМІ поширює неправдиву інформацію про нібито придбання Медведчуком телеканалу «Інтер». Ця інформація не відповідає дійсності. Немає ні факту придбання каналу або частки в ньому, ні будь-яких планів щодо здійснення подібної угоди», – заявили в прес-службі політика.

Telegram-канал «Українського Інституту аналізу та менеджменту політики» повідомляв, що Медведчук нібито купив у Дмитра Фірташа 80% акцій телеканалу «Інтер».

У червня до орбіти Віктора Медведчука потрапив телеканал Zik. Кум російського президента Володимира Путіна через своїх союзників уже має вплив на ще два інформаційні телеканали – «112 Україна» та NewsOne.
…

27 червня виповнюється 1000 днів із моменту затримання журналіста Сущенка в Росії

27 червня виповнюється 1000 днів із моменту затримання українського журналіста Романа Сущенка в Росії.

Власного кореспондента агентства «Укрінформу» у Франції затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди він прибув із приватною поїздкою. 7 жовтня 2016 року йому висунули обвинувачення у «шпигунстві».

Співробітники ФСБ Росії звинувачують Сущенка у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Журналісту дали 12 років за ґратами.

​
…

Німеччина закликає українську владу розслідувати напад на журналіста Комарова

Представники влади Німеччини закликають українську владу ретельно розслідувати напади на журналістів і громадських активістів, що стаються в Україні, зокрема вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова.

Про це йдеться в заяві уповноваженої німецького уряду з прав людини Бербель Кофлер, оприлюдненої посольством Німеччини.

«Останніми роками спостерігається зростання нападів на журналістів та активістів громадянського суспільства, зокрема в українській глибинці. Я закликаю нове керівництв України і політиків усіх рівнів серйозно поставитися до випадків насилля й репресій стосовно журналістів та активістів. Очікую від українських правоохоронних органів, що вони цілеспрямовано і повністю проведуть розслідування цього випадку, так само, як і всіх інших. В Україні не місце культурі страху та безкарності», – йдеться в заяві.

Читайте також: Ще один журналіст загинув: за що вбили Вадима Комарова?

20 червня стало відомо, що помер черкаський журналіст Вадим Комаров, якого побили у Черкасах 4 травня. Поліція повідомляла, що на чоловіка напав невідомий. Комарова з тяжкими тілесними ушкодженнями госпіталізували. Правоохоронці відкрили справу за статтею «замах на умисне вбивство». У НСЖУ назвали Комарова «незручним для багатьох місцевих політиків».

Слідство у справі про вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова розглядає три версії, серед них – професійна діяльність журналіста.
…

Оператор «24-го каналу» лежить у лікарні з інсультом після нападу в Харкові

Оператор телевізійного «24-го каналу» Вадим Макарюк лежить у лікарні з інсультом після нападу в Харкові.

На «24-му каналі» повідомили, що стан оператора наразі тяжкий: внаслідок кроволиву в мозок у Макарюка стався інсульт.

7 червня оператор знімав матеріал на ринку «Барабашово», коли стався конфлікт між підприємцями та активістами. Після того, як його привезли до лікарні, він сказав, що кілька нападників бігли за ним, а потім били ногами, передає «24-й канал».

Поліція відкрила кримінальне провадження за трьома статтями: погроза або насильство щодо журналіста, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів і розбій.

9 червня Макарюку виповнилося 36 років.
…

Дві роботи «Схем» – у четвірці фіналістів Національного конкурсу журналістських розслідувань

Два матеріали програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «П. дав добро» і «Великий куш» – увійшли до фіналу Національного конкурсу журналістських розслідувань. Результати конкурсу були оголошені під час щорічної журналістської конференції «Межигір’я-фест», що проходить вшосте в колишній резиденції екс-президента Віктора Януковича.

У фільмі-розслідуванні «П. дав добро» ​журналісти «Схем» оприлюднили записи телефонних розмов з участю соратника і близького друга президента Ігоря Кононенка, на яких обговорюється схема виведення сотень мільйонів гривень із українських обленерго. А в матеріалі «Великий куш» журналісти розповіли, як майже 2 мільярди гривень вивели з банку сина екс-президента Віктора Януковича через банк Петра Порошенка – на чому той отримав до 20 мільйонів гривень комісійних.

Перемогу здобула робота проекту Bihus.Info про масштабні розкрадання в оборонці «Армія! Друзі! Бабки!». А спеціальну нагороду від організаторів фестивалю отримали журналісти «Громадського» телебачення Анастасія Станко, Анна Тохмахчі та Анастасія Канарьова за матеріал «Таємний ізолятор СБУ».

Торік основну премію Національного конкурсу журналістських розслідувань здобула журналістка «Схем» Валерія Єгошина за матеріал «Управління захисту власних інтересів». А в 2017-му спеціальний приз отримав журналіст «Схем» Михайло Ткач за розслідування «Прем’єр Гройсман «у приймах» про голову уряду Володимира Гройсмана.

У жовтні 2017 року Валерія Єгошина отримала премію на конкурсі журналістських розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка у номінації «Найкраще розслідування в інтернет-ЗМІ» за спецпроект «Спадок у руїнах». Це дослідження щодо власників 24 будинків у Києві, які мають історичну, культурну чи архітектурну цінність, але при цьому закинуті й перебувають в аварійному стані.
…

У Дніпрі під поліцією активісти провели акцію «Стоп свавіллю!» на підтримку свободи мирних зібрань

У Дніпрі, під будівлею обласної поліції, відбулась акція «Стоп свавіллю!» на підтримку свободи мирних зібрань в Україні й рівненських активістів, затриманих поліцією під приводом несанкціонованості їхньої акції. Під стінами дніпровської поліції зібрались громадські активісти.

У руках вони тримали плакати з написами «Демократія не боїться аркуша паперу!», а також плакати зі світлинами, які, за задумом учасників, ілюструють дотримання права на свободу мирних зібрань в Україні і його недотримання в Росії. Одна з учасниць одягла на руки іграшкові кайданки, дехто – заклеїв собі руки й рот липкою стрічкою.

За словами координарки акції Євгенії Зламанюк, плакат зі світлинами розгону поліцією мирних демонстрантів у Росії має стати пересторогою українським правоохоронцям.

«Це попередження. Це два паралельні світи, які не мають перетнутись. В Україні мирні акції громадян відбуваються зазвичай безперешкодно. В Росії розганяють мирні акції навіть під найневиннішими гаслами, коли вони не санкціоновані владою», – сказала координаторка.

Представників поліції, які вийшли до них із будівлі, активісти попросили прокоментувати інцидент у Рівному й чітко роз’яснити, чи є обов’язковим в Україні завчасне повідомлення про акцію.

Як сказала громадська активістка Людмила Шамрай, приблизно половина вуличних заходів, які вона організовувала в Дніпрі, проводилась без попереднього інформування міськради.

«Половину своїх заходів я проводила без заявок. А тепер я розумію, що, виявляється, за це мене можуть затримати? Рівненських активістів затримали за це, як на мене, там поліція просто перестаралась», – сказала Людмила Шамрай.

Заступник начальника ГУ Нацполіції в Дніпропетровській області Володимир Богоніс наголосив, що стаття, за якою склали протокол на протестувальників у Рівному, «мертва».

«У Конституції України вказано, що повідомлення потрібне, але в рішенні Конституційного суду сказано, що немає форми, в який чин. Якщо законодавець не визначив форму, то, наприклад, я підійду до громадянина, який пікетує, і він скаже, що проводить акцію, то це вже і є повідомлення. Нам потрібне повідомлення для того, щоб допомогти, а не для того, щоб запобігти», – сказав у коментарі Радіо Свобода Володимир Богоніс.

25 травня 2019 року двоє молодих людей – 20-річний юнак і 16-літня дівчина – стали на центральній площі Рівного із плакатами: «Імпічмент президенту», «Україна – поза законом», «Не кумівство, а по-братськи».

Вони поводили себе спокійно і не порушували громадського порядку. Але до них підійшов поліцейський, який «запросив» пікетувальників пройти до міськвідділу поліції. Там їх протримали близько трьох годин і склали адміністративний протокол про проведення несанкціонованого мітингу. У соцмережах розпочалося активне обговорення події.
…

Бердинських перемогла в суді у справі щодо доступу ГПУ до даних з її телефону

Печерський районний суд міста Києва 30 травня відмовився задовольнити клопотання слідчих про доступ до даних з телефону журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських за півтора роки. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода із суду.

«Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Іжука Р.Б. про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні від 16.11.2017 року відмовити», – йдеться в ухвалі суду.

Рішення ухвалене слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва Карабанем В.М. Воно є остаточним і не підлягає оскарженню.

«Сьогоднішнє рішення Печерського суду означає, що Генеральна прокуратура не має права перевіряти мій телефон і отримувати дані за півтора роки, – підсумувала Крістіна Бердинських. – Це перемога для всіх журналістів, тому що було вже кілька випадків подібних, і наша мета була захистити права журналістів на захист джерел інформації. І, нарешті, це вдалося, ми захистили і це велика перемога».

Також вона висловила сподівання, що надалі «Генеральна прокуратура за будь-яких президентів більше не буде вдаватися до тих небезпечних прецедентів і не буде намагатися перевіряти телефони журналістів, намагаючись викрити джерела їхньої інформації».

Слідчий ГПУ, за словами самої журналістки, на судове засідання не з’явився.

Наприкінці серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефонів журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької та журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.

20 вересня суд не зміг розглянути скаргу Крістіни Бердинських на ухвалу Печерського суду про доступ ГПУ до даних з її телефону. Як з’ясувалося під час засідання, матеріали судового провадження з Печерського райсуду не надійшли до Апеляційного суду. Крім того, на засідання не з’явилася сторона обвинувачення. 26 вересня Апеляційний суд міста Києва направив на повторний розгляд до Печерського районного суду міста Києва клопотання ГПУ.

Єдиний розгляд клопотання ГПУ про доступ до телефонних даних журналістки «Новое время» Крістіни Бердинських відбувся 12 листопада. За подальші півроку до 30 травня 2019 року жодне засідання не відбулось. За словами журналістки, попередні рази суддя переносив засідання через свої хворобу, відпустку, завантаженість іншими судовими справами, відсутність вільних залів судових засідань тощо.
…

«Кому вірить Донбас?»: трансляція відкритого ефіру Донбас.Реалії у Слов’янську

У Слов’янську Донецької області відбувається відкритий ефір Радіо Донбас.Реалії під назвою «Кому вірить Донбас?» Радіо Свобода з 16:30 транслює подію наживу. 

«Два роки тому у Донецьку кинули за ґрати журналіста Станіслава Асєєва (Васіна). Його ім’я стало відоме всьому світу, але це не змусило російські гібридні сили звільнити автора дописів про окупований Донецьк. Сьогодні в Донецьку та Луганську практично не залишилося журналістів. Люди там цілком ізольовані від світу. Але і решта України ізольована від них. Чи потрібні сьогодні зв’язки з окупованими територіями? Як донести правдиву інформацію за лінію розмежування?» – запитують журналісти Радіо Донбас.Реалії.

Під час ефіру в Слов’янську журналісти також презентують книгу Станіслава Асєєва «В ізоляції».
…

«Кому вірить Донбас?»: трансляція відкритого ефіру Радіо Донбас.Реалії у Слов’янську

У Слов’янську Донецької області відбувається відкритий ефір Радіо Донбас.Реалії під назвою «Кому вірить Донбас?» Радіо Свобода з 16:30 транслює подію наживу. 

«Два роки тому у Донецьку кинули за ґрати журналіста Станіслава Асєєва (Васіна). Його ім’я стало відоме всьому світу, але це не змусило російські гібридні сили звільнити автора дописів про окупований Донецьк. Сьогодні в Донецьку та Луганську практично не залишилося журналістів. Люди там цілком ізольовані від світу. Але і решта України ізольована від них. Чи потрібні сьогодні зв’язки з окупованими територіями? Як донести правдиву інформацію за лінію розмежування?» – запитують журналісти Радіо Донбас.Реалії.

Під час ефіру в Слов’янську журналісти також презентують книгу Станіслава Асєєва «В ізоляції».
…

МВС: від початку року порушили 63 справи через злочини проти журналістів

За чотири місяці 2019 року слідчі Національної поліції України розпочали досудове розслідування у 63 кримінальних провадженнях за злочинами у сфері професійної діяльності журналістів, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ.

Справи були порушені за статтями: перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, погроза або насильство щодо журналіста, умисне знищення або пошкодження майна журналіста, посягання на життя журналіста.

Як повідомили у МВС, за результатами розслідування до суду направили шість обвинувальних актів, 52 провадження за погодженням прокуратури вирішили закрити.

Протягом минулого року слідчі поліції почали досудове розслідування у 258 кримінальних провадженнях за злочинами, пов’язаними з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, йдеться в повідомленні.

Найбільше кримінальних правопорушень зареєстрували в Києві (47), Закарпатській (30), Чернівецькій (25), Одеській (24), Дніпропетровській (14) областях. У Львівській – 12, Донецькій – 11, Рівненській – 10, Вінницькій, Полтавській, Харківській – по 8, Запорізькій та Херсонській – по 7, Київській – 6, Луганській, Сумській, Черкаській та Чернігівській областях – по 5.

«За вказаний період до суду направлено 26 кримінальних проваджень за 33 кримінальними правопорушеннями… У 243 кримінальних провадженнях протягом звітного періоду слідчими ухвалене рішення про їх закриття», – додали в МВС.

Починаючи з 1994 року, 3 травня відзначають Всесвітній день свободи преси. У грудні 1993 року його проголосила Генеральна асамблея ООН.
…

Пікет на підтримку українського журналіста Романа Сущенка у Брюсселі – відео

У Брюсселі 3 травня у Всесвітній день свободи преси відбувся пікет на підтримку українського журналіста Романа Сущенка, організований Товариством українців Бельгії. Арештований у Росії у вересні 2016 року, він був засуджений до 12 років позбавлення волі 6 червня 2018 року за обвинуваченнями, які в Україні та світі називають несправедливими та політично мотивованими.
…

Три розслідування «Схем» увійшли до шорт-листа конкурсу «Честь професії»

Розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Приватний загін під крилом Нацполіції», «Американські «Айленди» для українського флоту» та «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка» – увійшли до короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії-2019». 

Розслідування про таємну відпустку президента Порошенка на Мальдівах Михайла Ткача та Наталки Седлецької та про американські «Айленди» Валерії Єгошиної відібрані до номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу». Ще одне розслідування Валерії про таємний загін МВС потрапило в номінацію «Найкращий матеріал з громадянською позицією».

У розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» журналісти розповіли про таємну поїздку президента України Петра Порошенка у відпустку на Мальдіви. Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, що становить понад 14 мільйонів гривень.

​Розслідування «Американські «Айленди» для українського флоту» пролило світло на бюрократичне затягування процесу отримання американських катерів з боку української влади та вказало на існування можливої прихованої причини цього – а саме на потенційний комерційний інтерес заводу президента «Кузня на Рибальському», що отримує державне замовлення з бюджету на виробництво кораблів для українського флоту.

​А в розслідуванні «Приватний загін під крилом Нацполіції» журналісти викрили, що створення, існування й діяльність відділу воєнізованої охорони «Безпека життя» у структурі Національної поліції суперечить чинному законодавству, а його працівників можуть використовувати для захисту приватних або політичних інтересів оточення керівництва МВС.

​

Конкурс професійної журналістики «Честь професії-2019» проводить Незалежна асоціація телерадіомовців та Українська асоціація медіа-бізнесу (попередня назва – Українська асоціація видавців періодичної преси).

​У 2017 році журналіст «Схем» Сергій Андрушко отримав нагороду цього конкурсу у номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу» зі спецрепортажем «Гра в імітацію», присвяченим реформі державної служби, після якої чиновників категорії «А» на посаду відбирає спеціальна комісія.

У жовтні 2017 року Валерія Єгошина отримала премію на конкурсі журналістських розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка у номінації «Найкраще розслідування в інтернет-ЗМІ» за спецпроект «Спадок у руїнах». Це дослідження щодо власників 24 будинків у Києві, які мають історичну, культурну чи архітектурну цінність, але при цьому закинуті й перебувають в аварійному стані.

У червні 2018 року Валерія Єгошина стала переможницею Національної премії журналістських розслідувань – вона здобула нагороду за матеріал «Управління захисту власних інтересів».

А у грудні 2018-го журналістка «Схем» Катерина Каплюк здобула третє місце на V Національному конкурсі журналістських розслідувань та аналітичних досліджень «Є-Розслідування» у номінації «Журналістське розслідування» – із матеріалом  «Депутат від БПП Єфімов. Виконроб Донбасу».

 
…

Радіо Свобода: представники влади в світі продовжують втручання в справи ЗМІ

Влада багатьох країн світу продовжує втручатися в діяльність журналістів і ставить під загрозу їхню безпеку, заявила напередодні Всесвітнього дня свободи преси виконувач обов’язків президента медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Радіо Свобода протягом багатьох десятиліть висвітлювало події в країнах з високим рівнем ризику, і це завжди було нелегко. Але все більш зухвалі дії урядів і безкарність зловмисників поглиблюють проблеми і ризики, з якими стикаються наші журналісти», – йдеться в заяві Сінделар.

Вона нагадала про обмеження свободи преси, з якими за останній рік зіткнулися журналісти Радіо Свобода.

Зокрема, в російському Пскові порушено кримінальну справу стосовно Світлани Прокоп’євої, яка з 2014 року є позаштатним кореспондентом медіакорпорації. Журналістку підозрюють в публічному виправданні тероризму через коментар в ефірі радіостанції «Ехо Москви в Пскові» в листопаді минулого року. Прокоп’єва висловила свою думку про причини теракту біля будівлі ФСБ в Архангельську. Вона припустила, що вчинок 17-річного хлопця, який сам загинув під час нападу на регіональне управління ФСБ, міг бути викликаний репресивними діями політичного режиму і почуттям «безнадійності», поширеним серед російської молоді.

Крім того, в Росії, на думку Сінделар, викликає побоювання недавно ухвалений закон про «суверенний інтернет». Правозахисники вважають, що у влади з’явилася додаткова можливість для цензури в мережі.

В Україні журналісти-розслідувачі стикаються з тиском з боку чиновників і олігархів, йдеться в заяві. На сході України в полоні підтримуваних Росією бойовиків вже більше двох років перебуває блогер і позаштатний кореспондент Радіо Свобода в Донецьку Станіслав Асєєв.

У Казахстані поліцейські перешкоджають діяльності журналістів під час висвітлення протестних акцій. З серйозними обмеженнями з боку влади стикаються в своїй роботі співробітники Радіо Свобода в Афганістані, Пакистані, Туркменистані й інших країнах.

Всесвітній день свободи преси відзначається щорічно 3 травня з 1994 року. У грудні 1993 року його проголосила Генеральна асамблея ООН.

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода – некомерційна медіакорпорація, яка фінансується за рахунок грантів, що надаються Конгресом США, яка поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення). Американським чиновникам заборонено втручатися в питання редакційної політики. Радіо Свобода бачить своє завдання в просуванні демократичних цінностей та інститутів шляхом звернення до аудиторії тих країн, в яких свобода преси обмежена владою або поки що не стала нормою громадського життя.

 
…

НСЖУ нагородила кримського журналіста Семену грамотою за вірність ідеалам професії

Національна спілка журналістів України на розширеному засіданні правління в Києві нагородила кримського журналіста, автора проекту Радіо Свобода Крим.Реалії Миколу Семену грамотою за плідну творчу і громадську діяльність і вірність ідеалам журналістиці.

Грамоту передали представникам редакції Крим.Реалії, бо Микола Семена, згідно з рішенням підконтрольного Кремлю суду в Криму, не може залишати територію анексованого півострова.

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Захист Семени подав скаргу до Європейського суду з прав людини. Однак ЄСПЛ відмовив в пріоритетному розгляді скарги Миколи Семени.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України, Держдепартамент США, Євросоюз і низка міжнародних організацій засудили винесений журналістові вирок.

Екс-президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Том Кент називав необґрунтованими звинувачення проти журналіста Миколи Семени, і зазначав, що вирок, винесений підконтрольним Кремлю судом в Криму, має бути скасований.
…

Поліція затримала двох підозрюваних у вбивстві журналістки у Північній Ірландії

Двоє чоловіків були заарештовані у зв’язку з убивством журналістки Ліри МакКі під час заворушень у Лондондеррі, адміністративному центрі північно-західної частини одноіменного графства регіону Північної Ірландії, повідомила 20 квітня британська поліція.

Обидва підозрюваних, яким відповідно18 і 19 років, були заарештовані в Деррі за антитеррористичними законами і передані до Белфасту на допит, йдеться у заяві.

29-річна розслідувачка МакКі була на місці подій в районі Ленд-Роверз, коли протестувальники почали закидати поліцейських коктейлями Молотова, цеглою і пляшками. Вона загинула від випадкової кулі.

За словами журналіста Джейка Ганрагана, який також був присутній на місці сутичок, його колега «потрапила під перехресний вогонь».

Читайте тут: Під час протестів у Північній Ірландії застрелили журналістку

У останньому дописі в Twitter МакКі назвала протистояння між поліцією і учасниками акції протесту «повним божевіллям».

Ліра МакКі була редактором новинного сайту Mediagazer, який базується у столиці Північної Ірландії Белфасті.

Вона зокрема висвітлювала вплив десятків років насильства у Північній Ірландії, зокрема, через спроби відділитись від Великої Британії. У 2018 році її називали майбутньою зіркою розслідувальної журналістики.

 
…

В Україні вручатимуть премію імені Гонгадзе

В Україні вручатимуть премію для журналістів імені Георгія Гонгадзе. Про це оголосили 9 квітня в Києві.

Як повідомляє інтернет-видання «Українська правда», засновником премії виступив Український ПЕН (національне представництво міжнародної неурядової організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів) у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи й «Українською правдою», засновником якої був убитий журналіст.

Премію присуджуватимуть журналістам, які слідують принципам і цінностям незалежної журналістики, демонструють професійність, компетентність, інноваційність, створюють матеріали, що приводять до вирішення або розуміння певних проблем у суспільстві та змін у країні, а також роблять суттєвий внесок у розвиток медіа-середовища в цілому.

Розмір щорічної винагороди становитиме три тисячі доларів, перший лауреат отримає її вже цього року.

2019 року до журі входитимуть Мирослава Гонгадзе, Андрій Курков, Олена Притула, Микола Демченко, Євген Глібовський, Алла Лазарева, Олександр Саврук, Лариса Денисенко, Сергій Плохій. 

Дивіться також: 18 років з дня зникнення Георгія Гонгадзе: 6 архівних відео, які показують, яким був журналіст 

Церемонія нагородження відбуватиметься щороку 21 травня у день народження Георгія Гонгадзе. Цього року журналістові виповнилося б 50 років.

Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016.

Замовників убивства так і не було встановлено.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.
…

Крим: заарештований у березні ялтинський журналіст Гайворонський вийшов на волю

Заарештований 26 березня ялтинський журналіст Євген Гайворонський вийшов 7 квітня на свободу з ізолятора тимчасового тримання (ІТТ) Сімферополя. Про це Гайворонський повідомив в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії. Він також розповів про подробиці арешту і тиску на нього.

«Вони, мабуть, щоб мене зламати, тримали в камері на трьох самого. Хоча в інших камерах місць не вистачало. Приїжджали співробітники центру «Е», МВС Криму, все керівництво прямо, погрожували мені … Сказали: «Те, що ти вибрав собі політику називати себе громадянином України, тобі не допоможе … Ми тебе далі будемо упаковувати, ми тобі наркоманію прідумаємо. І ще на 12 днів закриємо за те, що ти відмовлявся з нами проїхати і чинив опір співробітникам поліції. Твої ж родичі тут живуть» … Ось такий був пресинг всі 12 днів », – сказав Гайворонський.

Він також зазначив, що побоюється за своє життя, тому хоче виїхати на материкову частину України.

26 березня Гайворонського затримали за підозрою у вживанні наркотичних речовин, пізніше того ж дня підконтрольний Росії суд у Ялті заарештував його на 12 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП Росії (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). Крім того, суд зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності.

Раніше севастопольський інформаційний сайт «Примечания» оголосив, що припинив співпрацю з Гайворонським після його «проукраїнських висловлювань» і коментарів, які «не відображають позицію редакції».

Сам журналіст заявляв, що сайт припинив із ним співпрацю через позицію з питання анексії Криму, критики на адресу президента Росії Володимира Путіна і призначеної кремлем влади півострова.

На початку цього місяця російські силовики провели обшук вдома у журналіста. У нього вилучили документи, електронну техніку, телефон, комп’ютер.

Євген Гайворонський народився в Донецьку, навчався на журфаку місцевого вишу і займався в місті журналістською діяльністю. В Ялті він живе кілька років. Працював прес-секретарем у місцевій проросійській громадській організації «Народное единство», активісти якої в березні 2014 роки збирали підписи за проведення «референдуму» про приєднання півострова до Росії. Потім Гайворонський редагував проросійський «Євразійський журнал». На цій посаді він хвалив президента Росії Володимира Путіна під час перегляду його щорічного послання, яке транслювалося на набережній Ялти.

Деякий час Гайворонський був кореспондентом кримської редакції російського видання «Комсомольська правда». Після звільнення з неї почав співпрацювати з севастопольським виданням «Примечания», яке називають опозиційним за критику місцевої влади.

 
…

Агентство Reuters видалило текст про 400 тисяч доларів за зустріч Порошенка й Трампа

Раніше, 28 березня, BBC вибачилася перед президентом України через статтю про нього і заявила, що виплатить йому компенсацію
…

Кривий Ріг: суд визнав екс-посадовця винним у нападі на журналіста

Саксаганський районний суд Кривого Рогу на Дніпропетровщині визнав винним в перешкоджанні журналістській діяльності екс-посадовця КП «Швидкісний трамвай» Юрія Островського, причетного інциденту з журналістом інформаційного порталу «Перший Криворізький» Миколою Чирвою на території комунального підприємства.

За рішенням суду, екс-посадовця визнали винним у правопорушеннях, передбачених статтями 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та 125 (легкі тілесні ушкодження) Кримінального кодексу України. 

Екс-посадовця засудили до 200 годин громадських робіт та виплати 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень) штрафу. Окрім того, його зобов’язали відшкодувати 5 тисяч гривень моральних збитків Миколі Чирві. 

Раніше адвокат підсудного просив своєму підзахисному покарання у вигляді штрафу. Сторона обвинувачення наполягала на покаранні у вигляді двох років обмеження волі. 

18 липня 2018 року в Кривому Розі на території комунального підприємства «Швидкісний трамвай» стався напад на фотокореспондента інформаційного порталу «Перший Криворізький» Миколу Чирву, коли той намагався зібрати інформацію про жорстоке поводження з безпритульними собаками на території КП.

До інциденту був причетний працівник підприємства, який представився як заступник начальника охорони. За даними очевидців, він припустився грубого висловлювання, вживши слово «хохли», і вдарив журналіста в обличчя. Поліція спершу відкрила кримінальне провадження за статтею «легкі тілесні ушкодження», а потім перекваліфікувала його на «погрози журналісту».

​

У коментарі Радіо Свобода Юрій Островський повідомив, що після інциденту звільнився з роботи за власним бажанням і провини не визнає: він стверджував, що свідомо спровокував конфлікт, аби не пропустити «невідомих осіб на територію стратегічно важливого об’єкту».

Редакція інформаційного порталу «Перший Криворізький», де працює потерпілий журналіст, заявила, що розцінює інцидент «як перешкоджання журналістській діяльності», а також звернулась до СБУ, зазначивши, що «у словах і діях нападника вбачається елемент розпалювання національної ворожнечі (стаття 161 Кримінального кодексу України)».
…

Радіо Свобода закликає Україну боротися із загрозами журналістам-розслідувачам

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) занепокоєне зростанням тиску на журналістів-розслідувачів в Україні.

Виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар заявила, що можливість журналістів робити їхню роботу є необхідною для будь-якої демократії й закликала українську владу «виконувати міжнародні зобов’язання», щоб створити безпечні умови для роботи журналістів Радіо Свобода.

6 березня під час зйомок у селищі Чабани Київської області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

У лютому журналіст «Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції. Упродовж півроку за ним і знімальною групою стежили охоронці найбагатшого в Україні бізнесмена Ріната Ахметова.

Комітет захисту журналістів висловив занепокоєння інцидентами та закликав українську владу забезпечити безпеку працівників «Схем» та притягти винних до відповідальності.

Ще раніше, у серпні 2018 року, Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.
…

На знімальну групу «Схем» напали під час зйомок на Київщині

6 березня під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

​Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна –заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації «Розвиток Київщини», почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. Серед нападників – голова цієї ГО Валерій Присяжний.

​На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої.

​

Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

«Наша знімальна група виконувала редакційне завдання – поїхала до Чабанівської селищної ради, щоб отримати інформацію для матеріалу, який готується до ефіру – він стосується виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Знімальна група спокійно зайшла до селищної ради і повідомила, що вони – від Радіо Свобода. Натомість у кабінет керівництва сільради увірвались кілька молодих людей і накинулись на оператора, щоб перешкодити зйомці. Вдарили по голові, пошкодили техніку. Ми написали заяву до поліції, яка швидко прибула за нашим викликом та оперативно спрацювала на місці», – повідомила головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька.

Юристка Інституту регіонального розвитку преси (ІРРП) Людмила Панкратова зазначила: «Вбачається, що журналістам не тільки перешкоджали у проведенні зйомок, але і застосували фізичну агресію: було пошкоджено відеокамеру, а оператор зазнав тілесних ушкоджень. Попередньо, ці дії можуть попадати під кваліфікацію частини 2 ст. 345-1 КК України, яка передбачає: «Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк».

Юристка зазначила також, що ІРРП буде надавати правову допомогу у захисті прав журналістів по цій справі.

Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

«Застосування сили щодо знімальної групи і журналістів, які працювали за редакційним завданням і проводили відеозйомку в приміщенні селищної ради, тобто у публічному місці, – є неприпустимим. Відтак подія була негайно зареєстрована належним чином, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 171 – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Найближчим часом члени знімальної групи, щодо яких було вчинене правопорушення, отримають запрошення до поліції для проведення слідчих дій – надання показів і опізнання осіб, які перешкоджали проведенню відеозйомки», – зазначив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Це не вперше журналістам «Схем» перешкоджають виконувати їхню професійну діяльність.

22 лютого журналіст«Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції – півроку за ним і знімальною групою півроку стежили охоронці найбагатшого олігарха Ріната Ахметова. Того ж дня поліція порушила кримінальне провадження – через перешкоджання професійній діяльності журналіста.

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука біля ВІП-терміналу аеропорту «Київ».

У вересні 2017 рокуна журналістів «Схем» скоїли напад співробітники Державного управління охорони біля одного з ресторанів у Кончі-Заспі під Києвом. У закладі в цей час перебували президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко та ціла низка політиків на святкуванні

2 жовтня 2015 року співробітники СБУ затримали та пошкодили техніку журналістів, коли вони знімали елітні автомобілі, на яких приїздять на роботу працівники центрального офісу відомства.

 
…

13 фізичних атак на журналістів зафіксовано з початку року – НСЖУ

За два перші місяці 2019 року зафіксовано 13 випадків фізичної агресії щодо журналістів, повідомила Національна спілка журналістів України. У січні було сім таких випадків, у лютому – шість.

Найбільше – п’ять атак на журналістів – зафіксували в Києві та області, ще два – в Одесі, один випадок у Херсоні. Також п’ять інцидентів було на заході країни: два – у Чернівецькій області та по одному у Львові, Закарпатті й на Тернопільщині.

За даними НСЖУ, один із найжорстокіших нападів стався увечері 24 січня. У Голосіївському районі Києва невідомі побили та пограбували журналістів проекту «Стоп корупції» Олександра Золотнюка та Владислава Марченка, які готували сюжет про незаконний видобуток піску.

«Найбільше постраждав Олександр Золотнюк – у нього забої м’яких тканин, вибитий зуб, опік сітківки. За фактом події звернулися до поліції, відкрито кримінальне провадження по ст. 187 (розбій). Але нас така кваліфікація не влаштовує, вимагаємо зміну статті на 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста)», – розповів начальник юридичного департаменту «Стоп корупції» Роксолана Арійончик.

За його словами, у цій справі затримали сімох підозрюваних, двох відпустили, до решти застосували запобіжний захід – домашній арешт із 23.00 до 7.00. Також встановлена особа організатора, він зараз у розшуку.

Водночас експерти Індексу фізичної безпеки журналістів вирішили не включати до моніторингу три інциденти, де журналісти заявляють, що не вбачають свідомого перешкоджання журналістській діяльності, або де обставини подій свідчать про побутовий характер пригод.
…

«Ахметов проти «Схем»: журналіста Ткача допитали в справі щодо стеження охоронцями олігарха

У Головному слідчому управлінні Національної поліції України 28 лютого відбувся допит журналіста програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Михайла Ткача за його заявою щодо перешкоджання його професійній діяльності, яку він написав 22 лютого.

За день до того, 21 лютого, редакція оприлюднила фото- і відеодокази стеження охоронцями найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова за знімальною групою «Схем» під час виконання ними своїх професійних обов’язків.

Михайла Ткача спершу хотіли допитати у якості свідка, але його адвокат Оксана Максименюк з Інституту розвитку регіональної преси наполягла на тому, щоб журналіста визнали потерпілим.

«Великий плюс у тому, що Михайла визнали потерпілим – адже в потерпілого більше прав: він є учасником судового провадження, у нього є право ознайомлюватись з усіма матеріалами, подавати скарги, заяви тощо. Свідок не має таких прав – його допитали і все. У нього обмежена процесуальна дієздатність», – пояснює адвокат.

Іншим важливим моментом, на думку адвоката, є те, що допит проводив старший слідчий з особливо важливих справ Головного слідчого управління Нацполіції – це може бути свідченням того, що «справа поки в пріоритеті».

За словами Максименюк, далі слідство має встановити інші обставини справи, отримати відео сюжету, на яке посилається заявник, допитати свідків та осіб, які, на думку заявника, здійснювали переслідування.

Раніше «Схеми» розповіли, що за їхньою знімальною групою систематично протягом півроку стежили кілька автівок. Усі вони належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта Донбас», кінцевим бенефіціаром якої є олігарх Рінат Ахметов.

Згодом в Ахметова заперечили звинувачення в стеженні та заявили про втручання в особисте життя олігарха журналістом «Схем» Михайлом Ткачем – таку відповідь охоронна фірма ТОВ «Дельта Донбас» Ріната Ахметова оприлюднила в ефірі телеканалу «Україна», який також належить йому.

Редакція «Схем» заперечила всі закиди у свій бік і зазначила, що Рінат Ахметов є PEP-ом – політично пов’язаною особою. Він не є публічним діячем, але має тісні зв’язки на найвищому державному рівні. Водночас, журналісти оприлюднили відеодокази того, що охоронці Ахметова точно знали ще від листопада 2018-го, що стежать не за «невідомими особами» – а саме за журналістами Радіо Свобода.

​Розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» також закликали учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34» та міжнародна організація «Комітеті захисту журналістів». Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.
…

«Новое время» проти ГПУ: засідання суду перенесли через неявку прокурорів

27 лютого мало відбутися друге засідання Київського апеляційного суду за скаргою видання «Новое время» на Печерський районний суд міста Києва, який своїм рішенням надав Генпрокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції НВ та журналіста Івана Верстюка. Але його перенесли на 1 березня – через неявку представників ГПУ.

Через це журналіст Іван Верстюк звернувся до генпрокурора Юрія Луценка за поясненнями, чому представники очолюваного ним відомства були відсутніми. Відповіді від ГПУ наразі немає.

«Новое время» розцінює такі дії прокурорів як спробу затягнути процес. Адже дедлайн для добровільного надання виданням своєї внутрішньої документації Генпрокуратурі минає 4 березня, відповідно до рішення Печерського райсуду Києва.

Якщо до цього часу редакція не надасть затребувану прокуратурою інформацію, на неї чекає обшук. У виданні «Новое время» вважають, що в разі проведення слідчих дій Генпрокуратурою можуть бути розкриті джерела журналістів НВ, які є захищеними українським законодавством.

Медіаексперти і правозахисники вбачають у цій ситуації суттєву загрозу – вони вважають, що дії ГПУ щодо «Нового времени» є «посяганням на свободу преси».

18 лютого видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на електронні адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

У свою чергу, у Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Згодом міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время».
…

У Нацполіції відкрили провадження щодо стеження охоронців Ахметова за журналістами «Схем»

Раніше «Схеми» опублікували відеодокази, як охоронці олігарха Ріната Ахметова вже протягом півроку стежать за знімальною групою програми
…