ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Три розслідування «Схем» увійшли до шорт-листа конкурсу «Честь професії»

Розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Приватний загін під крилом Нацполіції», «Американські «Айленди» для українського флоту» та «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка» – увійшли до короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії-2019». 

Розслідування про таємну відпустку президента Порошенка на Мальдівах Михайла Ткача та Наталки Седлецької та про американські «Айленди» Валерії Єгошиної відібрані до номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу». Ще одне розслідування Валерії про таємний загін МВС потрапило в номінацію «Найкращий матеріал з громадянською позицією».

У розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» журналісти розповіли про таємну поїздку президента України Петра Порошенка у відпустку на Мальдіви. Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, що становить понад 14 мільйонів гривень.

​Розслідування «Американські «Айленди» для українського флоту» пролило світло на бюрократичне затягування процесу отримання американських катерів з боку української влади та вказало на існування можливої прихованої причини цього – а саме на потенційний комерційний інтерес заводу президента «Кузня на Рибальському», що отримує державне замовлення з бюджету на виробництво кораблів для українського флоту.

​А в розслідуванні «Приватний загін під крилом Нацполіції» журналісти викрили, що створення, існування й діяльність відділу воєнізованої охорони «Безпека життя» у структурі Національної поліції суперечить чинному законодавству, а його працівників можуть використовувати для захисту приватних або політичних інтересів оточення керівництва МВС.

​

Конкурс професійної журналістики «Честь професії-2019» проводить Незалежна асоціація телерадіомовців та Українська асоціація медіа-бізнесу (попередня назва – Українська асоціація видавців періодичної преси).

​У 2017 році журналіст «Схем» Сергій Андрушко отримав нагороду цього конкурсу у номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу» зі спецрепортажем «Гра в імітацію», присвяченим реформі державної служби, після якої чиновників категорії «А» на посаду відбирає спеціальна комісія.

У жовтні 2017 року Валерія Єгошина отримала премію на конкурсі журналістських розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка у номінації «Найкраще розслідування в інтернет-ЗМІ» за спецпроект «Спадок у руїнах». Це дослідження щодо власників 24 будинків у Києві, які мають історичну, культурну чи архітектурну цінність, але при цьому закинуті й перебувають в аварійному стані.

У червні 2018 року Валерія Єгошина стала переможницею Національної премії журналістських розслідувань – вона здобула нагороду за матеріал «Управління захисту власних інтересів».

А у грудні 2018-го журналістка «Схем» Катерина Каплюк здобула третє місце на V Національному конкурсі журналістських розслідувань та аналітичних досліджень «Є-Розслідування» у номінації «Журналістське розслідування» – із матеріалом  «Депутат від БПП Єфімов. Виконроб Донбасу».

 
…

Радіо Свобода: представники влади в світі продовжують втручання в справи ЗМІ

Влада багатьох країн світу продовжує втручатися в діяльність журналістів і ставить під загрозу їхню безпеку, заявила напередодні Всесвітнього дня свободи преси виконувач обов’язків президента медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Радіо Свобода протягом багатьох десятиліть висвітлювало події в країнах з високим рівнем ризику, і це завжди було нелегко. Але все більш зухвалі дії урядів і безкарність зловмисників поглиблюють проблеми і ризики, з якими стикаються наші журналісти», – йдеться в заяві Сінделар.

Вона нагадала про обмеження свободи преси, з якими за останній рік зіткнулися журналісти Радіо Свобода.

Зокрема, в російському Пскові порушено кримінальну справу стосовно Світлани Прокоп’євої, яка з 2014 року є позаштатним кореспондентом медіакорпорації. Журналістку підозрюють в публічному виправданні тероризму через коментар в ефірі радіостанції «Ехо Москви в Пскові» в листопаді минулого року. Прокоп’єва висловила свою думку про причини теракту біля будівлі ФСБ в Архангельську. Вона припустила, що вчинок 17-річного хлопця, який сам загинув під час нападу на регіональне управління ФСБ, міг бути викликаний репресивними діями політичного режиму і почуттям «безнадійності», поширеним серед російської молоді.

Крім того, в Росії, на думку Сінделар, викликає побоювання недавно ухвалений закон про «суверенний інтернет». Правозахисники вважають, що у влади з’явилася додаткова можливість для цензури в мережі.

В Україні журналісти-розслідувачі стикаються з тиском з боку чиновників і олігархів, йдеться в заяві. На сході України в полоні підтримуваних Росією бойовиків вже більше двох років перебуває блогер і позаштатний кореспондент Радіо Свобода в Донецьку Станіслав Асєєв.

У Казахстані поліцейські перешкоджають діяльності журналістів під час висвітлення протестних акцій. З серйозними обмеженнями з боку влади стикаються в своїй роботі співробітники Радіо Свобода в Афганістані, Пакистані, Туркменистані й інших країнах.

Всесвітній день свободи преси відзначається щорічно 3 травня з 1994 року. У грудні 1993 року його проголосила Генеральна асамблея ООН.

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода – некомерційна медіакорпорація, яка фінансується за рахунок грантів, що надаються Конгресом США, яка поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення). Американським чиновникам заборонено втручатися в питання редакційної політики. Радіо Свобода бачить своє завдання в просуванні демократичних цінностей та інститутів шляхом звернення до аудиторії тих країн, в яких свобода преси обмежена владою або поки що не стала нормою громадського життя.

 
…

НСЖУ нагородила кримського журналіста Семену грамотою за вірність ідеалам професії

Національна спілка журналістів України на розширеному засіданні правління в Києві нагородила кримського журналіста, автора проекту Радіо Свобода Крим.Реалії Миколу Семену грамотою за плідну творчу і громадську діяльність і вірність ідеалам журналістиці.

Грамоту передали представникам редакції Крим.Реалії, бо Микола Семена, згідно з рішенням підконтрольного Кремлю суду в Криму, не може залишати територію анексованого півострова.

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Захист Семени подав скаргу до Європейського суду з прав людини. Однак ЄСПЛ відмовив в пріоритетному розгляді скарги Миколи Семени.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України, Держдепартамент США, Євросоюз і низка міжнародних організацій засудили винесений журналістові вирок.

Екс-президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Том Кент називав необґрунтованими звинувачення проти журналіста Миколи Семени, і зазначав, що вирок, винесений підконтрольним Кремлю судом в Криму, має бути скасований.
…

Поліція затримала двох підозрюваних у вбивстві журналістки у Північній Ірландії

Двоє чоловіків були заарештовані у зв’язку з убивством журналістки Ліри МакКі під час заворушень у Лондондеррі, адміністративному центрі північно-західної частини одноіменного графства регіону Північної Ірландії, повідомила 20 квітня британська поліція.

Обидва підозрюваних, яким відповідно18 і 19 років, були заарештовані в Деррі за антитеррористичними законами і передані до Белфасту на допит, йдеться у заяві.

29-річна розслідувачка МакКі була на місці подій в районі Ленд-Роверз, коли протестувальники почали закидати поліцейських коктейлями Молотова, цеглою і пляшками. Вона загинула від випадкової кулі.

За словами журналіста Джейка Ганрагана, який також був присутній на місці сутичок, його колега «потрапила під перехресний вогонь».

Читайте тут: Під час протестів у Північній Ірландії застрелили журналістку

У останньому дописі в Twitter МакКі назвала протистояння між поліцією і учасниками акції протесту «повним божевіллям».

Ліра МакКі була редактором новинного сайту Mediagazer, який базується у столиці Північної Ірландії Белфасті.

Вона зокрема висвітлювала вплив десятків років насильства у Північній Ірландії, зокрема, через спроби відділитись від Великої Британії. У 2018 році її називали майбутньою зіркою розслідувальної журналістики.

 
…

В Україні вручатимуть премію імені Гонгадзе

В Україні вручатимуть премію для журналістів імені Георгія Гонгадзе. Про це оголосили 9 квітня в Києві.

Як повідомляє інтернет-видання «Українська правда», засновником премії виступив Український ПЕН (національне представництво міжнародної неурядової організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів) у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи й «Українською правдою», засновником якої був убитий журналіст.

Премію присуджуватимуть журналістам, які слідують принципам і цінностям незалежної журналістики, демонструють професійність, компетентність, інноваційність, створюють матеріали, що приводять до вирішення або розуміння певних проблем у суспільстві та змін у країні, а також роблять суттєвий внесок у розвиток медіа-середовища в цілому.

Розмір щорічної винагороди становитиме три тисячі доларів, перший лауреат отримає її вже цього року.

2019 року до журі входитимуть Мирослава Гонгадзе, Андрій Курков, Олена Притула, Микола Демченко, Євген Глібовський, Алла Лазарева, Олександр Саврук, Лариса Денисенко, Сергій Плохій. 

Дивіться також: 18 років з дня зникнення Георгія Гонгадзе: 6 архівних відео, які показують, яким був журналіст 

Церемонія нагородження відбуватиметься щороку 21 травня у день народження Георгія Гонгадзе. Цього року журналістові виповнилося б 50 років.

Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016.

Замовників убивства так і не було встановлено.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.
…

Крим: заарештований у березні ялтинський журналіст Гайворонський вийшов на волю

Заарештований 26 березня ялтинський журналіст Євген Гайворонський вийшов 7 квітня на свободу з ізолятора тимчасового тримання (ІТТ) Сімферополя. Про це Гайворонський повідомив в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії. Він також розповів про подробиці арешту і тиску на нього.

«Вони, мабуть, щоб мене зламати, тримали в камері на трьох самого. Хоча в інших камерах місць не вистачало. Приїжджали співробітники центру «Е», МВС Криму, все керівництво прямо, погрожували мені … Сказали: «Те, що ти вибрав собі політику називати себе громадянином України, тобі не допоможе … Ми тебе далі будемо упаковувати, ми тобі наркоманію прідумаємо. І ще на 12 днів закриємо за те, що ти відмовлявся з нами проїхати і чинив опір співробітникам поліції. Твої ж родичі тут живуть» … Ось такий був пресинг всі 12 днів », – сказав Гайворонський.

Він також зазначив, що побоюється за своє життя, тому хоче виїхати на материкову частину України.

26 березня Гайворонського затримали за підозрою у вживанні наркотичних речовин, пізніше того ж дня підконтрольний Росії суд у Ялті заарештував його на 12 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП Росії (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). Крім того, суд зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності.

Раніше севастопольський інформаційний сайт «Примечания» оголосив, що припинив співпрацю з Гайворонським після його «проукраїнських висловлювань» і коментарів, які «не відображають позицію редакції».

Сам журналіст заявляв, що сайт припинив із ним співпрацю через позицію з питання анексії Криму, критики на адресу президента Росії Володимира Путіна і призначеної кремлем влади півострова.

На початку цього місяця російські силовики провели обшук вдома у журналіста. У нього вилучили документи, електронну техніку, телефон, комп’ютер.

Євген Гайворонський народився в Донецьку, навчався на журфаку місцевого вишу і займався в місті журналістською діяльністю. В Ялті він живе кілька років. Працював прес-секретарем у місцевій проросійській громадській організації «Народное единство», активісти якої в березні 2014 роки збирали підписи за проведення «референдуму» про приєднання півострова до Росії. Потім Гайворонський редагував проросійський «Євразійський журнал». На цій посаді він хвалив президента Росії Володимира Путіна під час перегляду його щорічного послання, яке транслювалося на набережній Ялти.

Деякий час Гайворонський був кореспондентом кримської редакції російського видання «Комсомольська правда». Після звільнення з неї почав співпрацювати з севастопольським виданням «Примечания», яке називають опозиційним за критику місцевої влади.

 
…

Агентство Reuters видалило текст про 400 тисяч доларів за зустріч Порошенка й Трампа

Раніше, 28 березня, BBC вибачилася перед президентом України через статтю про нього і заявила, що виплатить йому компенсацію
…

Кривий Ріг: суд визнав екс-посадовця винним у нападі на журналіста

Саксаганський районний суд Кривого Рогу на Дніпропетровщині визнав винним в перешкоджанні журналістській діяльності екс-посадовця КП «Швидкісний трамвай» Юрія Островського, причетного інциденту з журналістом інформаційного порталу «Перший Криворізький» Миколою Чирвою на території комунального підприємства.

За рішенням суду, екс-посадовця визнали винним у правопорушеннях, передбачених статтями 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та 125 (легкі тілесні ушкодження) Кримінального кодексу України. 

Екс-посадовця засудили до 200 годин громадських робіт та виплати 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень) штрафу. Окрім того, його зобов’язали відшкодувати 5 тисяч гривень моральних збитків Миколі Чирві. 

Раніше адвокат підсудного просив своєму підзахисному покарання у вигляді штрафу. Сторона обвинувачення наполягала на покаранні у вигляді двох років обмеження волі. 

18 липня 2018 року в Кривому Розі на території комунального підприємства «Швидкісний трамвай» стався напад на фотокореспондента інформаційного порталу «Перший Криворізький» Миколу Чирву, коли той намагався зібрати інформацію про жорстоке поводження з безпритульними собаками на території КП.

До інциденту був причетний працівник підприємства, який представився як заступник начальника охорони. За даними очевидців, він припустився грубого висловлювання, вживши слово «хохли», і вдарив журналіста в обличчя. Поліція спершу відкрила кримінальне провадження за статтею «легкі тілесні ушкодження», а потім перекваліфікувала його на «погрози журналісту».

​

У коментарі Радіо Свобода Юрій Островський повідомив, що після інциденту звільнився з роботи за власним бажанням і провини не визнає: він стверджував, що свідомо спровокував конфлікт, аби не пропустити «невідомих осіб на територію стратегічно важливого об’єкту».

Редакція інформаційного порталу «Перший Криворізький», де працює потерпілий журналіст, заявила, що розцінює інцидент «як перешкоджання журналістській діяльності», а також звернулась до СБУ, зазначивши, що «у словах і діях нападника вбачається елемент розпалювання національної ворожнечі (стаття 161 Кримінального кодексу України)».
…

Радіо Свобода закликає Україну боротися із загрозами журналістам-розслідувачам

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) занепокоєне зростанням тиску на журналістів-розслідувачів в Україні.

Виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар заявила, що можливість журналістів робити їхню роботу є необхідною для будь-якої демократії й закликала українську владу «виконувати міжнародні зобов’язання», щоб створити безпечні умови для роботи журналістів Радіо Свобода.

6 березня під час зйомок у селищі Чабани Київської області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

У лютому журналіст «Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції. Упродовж півроку за ним і знімальною групою стежили охоронці найбагатшого в Україні бізнесмена Ріната Ахметова.

Комітет захисту журналістів висловив занепокоєння інцидентами та закликав українську владу забезпечити безпеку працівників «Схем» та притягти винних до відповідальності.

Ще раніше, у серпні 2018 року, Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.
…

На знімальну групу «Схем» напали під час зйомок на Київщині

6 березня під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

​Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна –заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації «Розвиток Київщини», почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. Серед нападників – голова цієї ГО Валерій Присяжний.

​На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої.

​

Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

«Наша знімальна група виконувала редакційне завдання – поїхала до Чабанівської селищної ради, щоб отримати інформацію для матеріалу, який готується до ефіру – він стосується виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Знімальна група спокійно зайшла до селищної ради і повідомила, що вони – від Радіо Свобода. Натомість у кабінет керівництва сільради увірвались кілька молодих людей і накинулись на оператора, щоб перешкодити зйомці. Вдарили по голові, пошкодили техніку. Ми написали заяву до поліції, яка швидко прибула за нашим викликом та оперативно спрацювала на місці», – повідомила головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька.

Юристка Інституту регіонального розвитку преси (ІРРП) Людмила Панкратова зазначила: «Вбачається, що журналістам не тільки перешкоджали у проведенні зйомок, але і застосували фізичну агресію: було пошкоджено відеокамеру, а оператор зазнав тілесних ушкоджень. Попередньо, ці дії можуть попадати під кваліфікацію частини 2 ст. 345-1 КК України, яка передбачає: «Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк».

Юристка зазначила також, що ІРРП буде надавати правову допомогу у захисті прав журналістів по цій справі.

Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

«Застосування сили щодо знімальної групи і журналістів, які працювали за редакційним завданням і проводили відеозйомку в приміщенні селищної ради, тобто у публічному місці, – є неприпустимим. Відтак подія була негайно зареєстрована належним чином, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 171 – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Найближчим часом члени знімальної групи, щодо яких було вчинене правопорушення, отримають запрошення до поліції для проведення слідчих дій – надання показів і опізнання осіб, які перешкоджали проведенню відеозйомки», – зазначив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Це не вперше журналістам «Схем» перешкоджають виконувати їхню професійну діяльність.

22 лютого журналіст«Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції – півроку за ним і знімальною групою півроку стежили охоронці найбагатшого олігарха Ріната Ахметова. Того ж дня поліція порушила кримінальне провадження – через перешкоджання професійній діяльності журналіста.

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука біля ВІП-терміналу аеропорту «Київ».

У вересні 2017 рокуна журналістів «Схем» скоїли напад співробітники Державного управління охорони біля одного з ресторанів у Кончі-Заспі під Києвом. У закладі в цей час перебували президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко та ціла низка політиків на святкуванні

2 жовтня 2015 року співробітники СБУ затримали та пошкодили техніку журналістів, коли вони знімали елітні автомобілі, на яких приїздять на роботу працівники центрального офісу відомства.

 
…

13 фізичних атак на журналістів зафіксовано з початку року – НСЖУ

За два перші місяці 2019 року зафіксовано 13 випадків фізичної агресії щодо журналістів, повідомила Національна спілка журналістів України. У січні було сім таких випадків, у лютому – шість.

Найбільше – п’ять атак на журналістів – зафіксували в Києві та області, ще два – в Одесі, один випадок у Херсоні. Також п’ять інцидентів було на заході країни: два – у Чернівецькій області та по одному у Львові, Закарпатті й на Тернопільщині.

За даними НСЖУ, один із найжорстокіших нападів стався увечері 24 січня. У Голосіївському районі Києва невідомі побили та пограбували журналістів проекту «Стоп корупції» Олександра Золотнюка та Владислава Марченка, які готували сюжет про незаконний видобуток піску.

«Найбільше постраждав Олександр Золотнюк – у нього забої м’яких тканин, вибитий зуб, опік сітківки. За фактом події звернулися до поліції, відкрито кримінальне провадження по ст. 187 (розбій). Але нас така кваліфікація не влаштовує, вимагаємо зміну статті на 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста)», – розповів начальник юридичного департаменту «Стоп корупції» Роксолана Арійончик.

За його словами, у цій справі затримали сімох підозрюваних, двох відпустили, до решти застосували запобіжний захід – домашній арешт із 23.00 до 7.00. Також встановлена особа організатора, він зараз у розшуку.

Водночас експерти Індексу фізичної безпеки журналістів вирішили не включати до моніторингу три інциденти, де журналісти заявляють, що не вбачають свідомого перешкоджання журналістській діяльності, або де обставини подій свідчать про побутовий характер пригод.
…

«Ахметов проти «Схем»: журналіста Ткача допитали в справі щодо стеження охоронцями олігарха

У Головному слідчому управлінні Національної поліції України 28 лютого відбувся допит журналіста програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Михайла Ткача за його заявою щодо перешкоджання його професійній діяльності, яку він написав 22 лютого.

За день до того, 21 лютого, редакція оприлюднила фото- і відеодокази стеження охоронцями найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова за знімальною групою «Схем» під час виконання ними своїх професійних обов’язків.

Михайла Ткача спершу хотіли допитати у якості свідка, але його адвокат Оксана Максименюк з Інституту розвитку регіональної преси наполягла на тому, щоб журналіста визнали потерпілим.

«Великий плюс у тому, що Михайла визнали потерпілим – адже в потерпілого більше прав: він є учасником судового провадження, у нього є право ознайомлюватись з усіма матеріалами, подавати скарги, заяви тощо. Свідок не має таких прав – його допитали і все. У нього обмежена процесуальна дієздатність», – пояснює адвокат.

Іншим важливим моментом, на думку адвоката, є те, що допит проводив старший слідчий з особливо важливих справ Головного слідчого управління Нацполіції – це може бути свідченням того, що «справа поки в пріоритеті».

За словами Максименюк, далі слідство має встановити інші обставини справи, отримати відео сюжету, на яке посилається заявник, допитати свідків та осіб, які, на думку заявника, здійснювали переслідування.

Раніше «Схеми» розповіли, що за їхньою знімальною групою систематично протягом півроку стежили кілька автівок. Усі вони належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта Донбас», кінцевим бенефіціаром якої є олігарх Рінат Ахметов.

Згодом в Ахметова заперечили звинувачення в стеженні та заявили про втручання в особисте життя олігарха журналістом «Схем» Михайлом Ткачем – таку відповідь охоронна фірма ТОВ «Дельта Донбас» Ріната Ахметова оприлюднила в ефірі телеканалу «Україна», який також належить йому.

Редакція «Схем» заперечила всі закиди у свій бік і зазначила, що Рінат Ахметов є PEP-ом – політично пов’язаною особою. Він не є публічним діячем, але має тісні зв’язки на найвищому державному рівні. Водночас, журналісти оприлюднили відеодокази того, що охоронці Ахметова точно знали ще від листопада 2018-го, що стежать не за «невідомими особами» – а саме за журналістами Радіо Свобода.

​Розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» також закликали учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34» та міжнародна організація «Комітеті захисту журналістів». Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.
…

«Новое время» проти ГПУ: засідання суду перенесли через неявку прокурорів

27 лютого мало відбутися друге засідання Київського апеляційного суду за скаргою видання «Новое время» на Печерський районний суд міста Києва, який своїм рішенням надав Генпрокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції НВ та журналіста Івана Верстюка. Але його перенесли на 1 березня – через неявку представників ГПУ.

Через це журналіст Іван Верстюк звернувся до генпрокурора Юрія Луценка за поясненнями, чому представники очолюваного ним відомства були відсутніми. Відповіді від ГПУ наразі немає.

«Новое время» розцінює такі дії прокурорів як спробу затягнути процес. Адже дедлайн для добровільного надання виданням своєї внутрішньої документації Генпрокуратурі минає 4 березня, відповідно до рішення Печерського райсуду Києва.

Якщо до цього часу редакція не надасть затребувану прокуратурою інформацію, на неї чекає обшук. У виданні «Новое время» вважають, що в разі проведення слідчих дій Генпрокуратурою можуть бути розкриті джерела журналістів НВ, які є захищеними українським законодавством.

Медіаексперти і правозахисники вбачають у цій ситуації суттєву загрозу – вони вважають, що дії ГПУ щодо «Нового времени» є «посяганням на свободу преси».

18 лютого видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на електронні адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

У свою чергу, у Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Згодом міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время».
…

У Нацполіції відкрили провадження щодо стеження охоронців Ахметова за журналістами «Схем»

Раніше «Схеми» опублікували відеодокази, як охоронці олігарха Ріната Ахметова вже протягом півроку стежать за знімальною групою програми
…

CPJ закликає владу України розслідувати стеження за журналістами «Схем» і «Бігус.інфо»

Міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) висловила занепокоєння питанням безпеки українських журналістів-розслідувачів програм «Схеми» і «Бігус.інфо», які заявили про стеження. Організація закликає владу України швидко розслідувати справу.

«Стеження за роботою журналістів чітко має на меті залякати пресу і є неприйнятним. Ті, хто стоїть за стеженням за журналістами зі «Схем» і «Бігус.Інфо», мають зупинитися, а українська влада повинна провести розслідування, щоб з’ясувати, хто за це відповідальний, і притягнути їх до відповідальності», – заявила Гульноза Саїд, дослідниця відділу Європи і Центральної Азії в Комітеті захисту журналістів у Нью-Йорку.

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач минулого тижня подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Відповідні фото- та відеодокази редакція оприлюднила 21 лютого.

Водночас в Ахметова звинуватили журналіста програми «Схеми» Ткача у втручанні в приватне життя олігарха.

​Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

Розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» також закликали учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34».
…

«Схеми» звернулися в поліцію через систематичне стеження охоронців Ахметова

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Відповідні фото- та відеодокази редакція оприлюднила напередодні, 21 лютого.

У заяві журналіст просить порушити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 Кримінального кодексу України – переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю за попередньою змовою групою осіб.

«Протягом останніх кількох місяців (з осені 2018 року і до сьогодні) за мною та знімальною групою відбувається регулярне переслідування, – йдеться в заяві Михайла Ткача. – Одні й ті ж 2-3 автомобілі переслідують редакційну машину, коли я з оператором їду на зйомки, як у місті Києві, так і поза містом».

Всі ці автівки належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта-Донбас», кінцевим бенефіціарним власником якої є український олігарх Рінат Ахметов. До того ж, за спостереженнями «Схем», стеження за знімальною групою відбувалося в ті дні, коли Рінат Ахметов перебував у Києві.

«На моє переконання, Ахметов Рінат Леонідович є організатором цього злочину, тобто відповідно до ч. 3 ст. 27 КК України такою особою, яка організувала вчинення злочину, забезпечувала фінансування злочинної діяльності організованої групи. Натомість, встановити усіх виконавців, організатора/-ів, підбурювача/-ів та пособника/-ів можливо лише під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження, відкрити яке, зокрема з цією метою, я й прошу цією заявою», – зазначає у своїй заяві в поліцію Михайло Ткач.

«Редакція програми «Схеми» та я особисто переконані, що такі дії спрямовані на перешкоджання моїй законній професійній діяльності журналіста. Така позиція є обґрунтованою, оскільки журналісти програми «Схеми» неодноразово викривали інформацію щодо самого Ахметова за часів після Революції Гідності, а також продовжують фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави», – йдеться в заяві.

Раніше медіаюристи на прохання редакції «Схем» ознайомились із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності.

«Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал», – зауважує директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

Заяву в поліцію журналісти склали разом з юристами Інституту розвитку регіональної преси, які надають юридичний супровід програмі «Схеми».

Редакція звернулася до прес-служби Ріната Ахметова з питанням, із чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.

Раніше із закликом розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» виступили учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34».

Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

 
…

Луценко про «Новое время»: не йдеться про ущемлення журналістської діяльності

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявляє, що в ситуації з вимогою ГПУ доступу до внутрішніх документів видання «Новое время» не йдеться про «жодне ущемлення журналістської діяльності». Про це він сказав 20 лютого на брифінгу. Фрагмент відео у Facebook оприлюднила журналістка Альона Лунькова.

За словами генпрокурора, йдеться лише про «прохання надати інформацію».

«Якщо хтось із журналістів вважає такі дії такими, що перешкоджають здійсненню журналістської діяльності, прошу дуже: можете звернутися або до мене безпосередньо, або письмово, і ми обов’язково знайдемо оптимальний шлях», – сказав Луценко.

Він додав, що слідство «інколи потребує даних, які публікують журналісти».

«Не для того, щоб розслідувати роль журналістів, а для того, щоб виявляти витоки всередині правоохоронних органів, а також інколи отримувати невідомі слідству факти. І тоді ми не маємо іншого варіанту, як звертатися із проханням надати інформацію від ЗМІ. І не більше того. Ні про які наслідки для журналістів або видань не йдеться взагалі», – сказав генпрокурор.

«Я, як колишній журналіст, можу вам гарантувати, що жоден журналіст і жодне видання, крім тих, які пропагандують антидержавну діяльність і підтримують кремлівську практику, в Україні за мою каденцію не потерпіли і не потерплять», – наголосив він.

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого Печерський районний суд Києва дав дозвіл Генеральній прокуратурі на доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Читайте також: Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

У Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Дії ГПУ розкритикували також міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) і ОБСЄ. А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».
…

ОБСЄ закликає владу України поважати право журналістів на конфіденційність джерел

Представник ОБСЄ з питань свободи преси Арлем Дезір закликає українську владу поважати право журналістів на конфіденційність джерел інформації. Про це йдеться в заяві Дезіра, оприлюдненій 20 лютого через ситуацію довкола видання «Новое время».

«Право журналістів захищати конфіденційні джерела є ключовим для вільної преси і розслідувальної журналістики. Закликаю владу поважати цю конфіденційність, особливо коли журналісти висвітлюють питання, що становлять суспільний інтерес», – сказав Дезір.

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого Печерський районний суд Києва дав дозвіл Генеральній прокуратурі на доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Читайте також: Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

У Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Дії ГПУ розкритикував також міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ). А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».

 
…

Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

Неформальна спільнота незалежних журналістів «Ініціатива 34» закликала комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики терміново скликати позачергове засідання за участі представників Генпрокуратури стосовно її дій щодо журналу «Новое время».

«Ми висловлюємо підтримку журналістам видання «Новое время» у їхній готовності захищати свої права через суд. Водночас закликаємо невідкладно провести засідання комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики за участю представників Генеральної прокуратури, на якому розглянути дії підлеглих Луценка на предмет дотримання ними українського та міжнародного законодавства у галузі свободи слова», – йдеться у відкритій заяві журналістів-учасників «Ініціативи 34».

Наступне засідання профільного комітету Верховної Ради призначене на 27 лютого – утім, як зазначають журналісти, «немає гарантій, що Генеральна прокуратура не скористається отриманою в суді ухвалою і не прийде в редакцію «Нового времени» з обшуком до цього. Саме тому існує нагальна потреба в публічному заслуховуванні цієї справи у парламенті».

У своїй заяві учасники спільноти «Ініціатива 34» називають дії Генпрокуратури щодо журналіста та редакції видання «Новое время» «грубим порушенням законів України, та її міжнародних зобов’язань щодо забезпечення свободи слова та захисту роботи журналістів».

18 лютого видання «Новое время» завило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Своєю чергою, у Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Згодом міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время». А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».

Незалежні журналісти заявили про створення неформальної спільноти «Ініціатива 34» після звільнення Зураба Аласанії – для протидії проявам цензури. Назва спільноти відсилає до 34-тої статті Конституції України – адже саме вона гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
…

CPJ розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время»

Міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время».

«Прокуратура в Україні має розслідувати ймовірну корупцію, розкриту «Новим временем», а не тиснути на журнал і його репортера Івана Верстюка, щоб вони розкрили свої джерела. Захист джерел є фундаментальним принципом збирання інформації й ми закликаємо прокурорів закрити цю справу негайно», – заявив директор програм CPJ Карлос Мартінез де ла Серна в Нью-Йорку.

18 лютого «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції. За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.

Він є автором низки розслідувань, зокрема про корупцію в оборонних закупівлях. Розслідування Генпрокуратури, в межах якого суд виніс своє рішення, стосується його статті «Діамантова дочка». У матеріалі йшлося про навчання дочки екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця у Великій Британії.

Речниця генерального прокурора Лариса Сарган пояснила, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

У «Комітеті захисту журналістів» нагадали, що у серпні 2018 року Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.
…

Медіарух обурений загрозою розкриття джерел видання «Новое время»

Рух «Журналісти за усвідомлений вибір» (Медіарух) висловлює обурення з приводу загрози розкриття джерел видання «Новое Время» та журналіста-розслідувача Івана Верстюка.

«Ми розцінюємо відповідні дії Генпрокуратури та рішення Печерського райсуду як порушення свободи слова та права журналістів на захист джерел інформації», – ідеться в заяві спільноти, яка об’єднує «UA:Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», «Новое Время», «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», регіональні медіа, громадські організації та окремих журналістів.

«Ми закликаємо Генеральну прокуратуру України утриматися від тиску на «Новое время», та від дій, які можуть спричинити розкриття джерел журналіста-розслідувача, а також відмовитися від реалізації ухвали суду. Ми закликаємо Вищу раду правосуддя України дати оцінку професійності та доброчесності судді, який ухвалив рішення, що ставить під удар джерела журналіста і може загрожувати обшуком незалежному виданню. Ми також закликаємо правоохоронні органи і суди виробити нарешті належну практику доступу до документів ЗМІ й журналістів», – вказано в заяві.

Доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування», заявила 18 лютого речниця генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган.

Раніше того ж дня видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції. За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.
…

«Новое время» заявляє, що ГПУ вимагає доступ до внутрішніх документів редакції

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.

Відповідну постанову 13 лютого редакції вручив слідчий ГПУ.

«Якщо НВ не надасть запитувану слідчими інформацію, на видання чекає обшук», ­– заявили журналісти.

Вони розповіли, що Верстюк є автором низки розслідувань, зокрема про корупцію в оборонних закупівлях. Розслідування Генпрокуратури, в межах якого суд виніс своє рішення, стосується його статті «Діамантова дочка». У матеріалі йшлося про навчання дочки екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця у Великій Британії.

«Корнієць – один з двох так званих «діамантових прокурорів»,  високопоставлених співробітників прокуратури, затриманих у липні 2015 року на великому хабарі. Його звільнили, але саму справу про корупцію Корнійця досі розглядає столичний Голосіївський райсуд», – пояснили журналісти.

Стаття була оприлюднена в серпні 2016 року. У ній йдеться про те, що заступник прокурора Київщини, маючи зарплату 200 тисяч гривень на рік, заплатив понад 120 тисяч фунтів стерлінгів за навчання дочки в британських школах.

Згідно з повідомленням, Генпрокуратура розцінила публікацію цих даних як розголошення таємниці слідства і в червні 2017 року вже допитувала Верстюка.

«Рішення Печерського райсуду, що дає Генпрокуратурі необмежений доступ до редакційних матеріалів, порушує, за оцінкою НВ, не тільки свободу слова, але і право журналістів на захист джерел інформації», – підкреслили журналісти.

Генеральна прокуратура України наразі не коментує заяву «Нового времени».

Наприкінці серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефонів журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької та журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.
…

ОБСЄ назвало «тривожним» звільнення Аласанії з посади голови «Суспільного»

Звільнення Зураба Аласанії з посади голови Національної суспільної телерадіокомпанії України є «тривожним», повідомив представник ОБСЄ в справах свободи засобів масової інформації Арлем Дезір.

«Це швидке рішення є тривожним і може негативно вплинути на незалежність і життєздатність суспільного медіа в Україні, зокрема перед двома важливими виборами цьогоріч», – сказав Дезір.

В ОБСЄ нагадали, що створення суспільного мовника є складним процесом, зокрема через суттєве недофінансування з боку держави впродовж останніх двох років.

«Я повторюю: будь-які сподівання, що суспільне медіа зможе надавати надійне, високоякісне та інформативне програмування, є можливе лише за умови незалежності та фінансової стабільності», – наголосив Дезір.

Він висловив сподівання, що в майбутньому наглядова рада НСТУ забезпечить незалежність суспільного мовника.

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

7 лютого «Суспільне» оприлюднило протокол засідання Наглядової ради 31 січня, на якому ухвалили дострокове розірвання контракту з головою правління Зурабом Аласанією.

Він працював на цій посаді з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, Аласанія мав продовжувати роботу до 14 травня 2021 року.
…

Міжнародна федерація журналістів закликає кандидатів у президенти гарантувати свободу слова

Голова Міжнародної федерації журналістів Філіп Лерут звернувся до кандидатів у президенти України з відкритим листом, в якому закликав підтримати Декларацію на захист свободи слова. Лист поширила Національна спілка журналістів України.

У листі Лерут зазначає, що виступає на підтримку заклику НСЖУ до всіх кандидатів гарантувати та захищати свободу слова відповідно до міжнародних стандартів.

Читайте також: Журналісти оголосили про створення руху проти цензури після звільнення Аласанії​

«Я заохочую всіх кандидатів ухвалити Декларацію на захист свободи слова, розроблену НСЖУ, і в такий спосіб заявити про свою готовність поважати свободу слова й самовираження, не вчиняти жодних дій, що неправомірно обмежують ці свободи, та публічно засуджувати такі спроби. Кандидати повинні зобов’язатися не втручатися в журналістську роботу, не використовувати правоохоронні органи та регулятори для переслідування», – зазначає Лерут.

Він також попросив кандидатів у президенти взяти на себе зобов’язання публікувати щорічний звіт про результати розслідувань нападів на журналістів.

Декларація на захист свободи слова, розроблена НСЖУ, передбачає, що кандидати в разі обрання президентом зобов’язуються:

поважати свободу слова і самовираження
не вчиняти жодних дій, що незаконно обмежують ці свободи. Публічно засуджувати подібні спроби
не перешкоджати журналістській роботі, не чинити тиск на журналістів та ЗМІ
не використовувати силові органи і регуляторів для переслідування журналістів
щорічно проводити публічні звіти керівників правоохоронних органів про результати розслідувань злочинів проти журналістів та боротьбу із безкарністю.
з повагою ставитися до роботи журналістів; не ділити їх на «своїх» і «поганих», на чіпляти ярликів і не заохочувати ворожнечу
поважати існуючі закони у сфері свободи слова, а законодавчі новації мають бути погоджені з журналістською спільнотою і медіа в ході проведення широких консультацій

За даними НСЖУ, Декларацію вже підписали 11 учасників передвиборчих перегонів: Юлія Тимошенко, Сергій Тарута, Валентин Наливайченко, Дмитро Добродомов, Ольга Богомолець, Віталій Купрій, Ігор Смешко, Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, Олександр Шевченко і Віктор Бондар.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого. Восени 2019 року мають відбутися парламентські вибори.
…

Нацрада оштрафувала канал NewsOne за мову ворожнечі

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення наклала на телеканал NewsOne штраф на суму 96 530,25 гривень. Це, відповідно до закону «Про телебачення і радіомовлення», максимальний штраф – 25% від його ліцензійного збору.

Причиною, як повідомили в Нацраді, стала «мова ворожнечі»: в ефірі ТОВ «Новини 24 години», яке користується логотипом NewsOne, 31 липня, 1, 2, 5, 6, 13 вересня 2018 року виявили «заклики до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті».

«Зокрема, мову ворожнечі було зафіксовано у виступах гостей і ведучих програм NewsOne О. Лукаш, В. Піховшека, Р. Коцаби, Є. Червоненка, А. Лесика, М. Добкіна, Д. Співака. Також до Національної ради надійшов лист від Служби безпеки України, в якому було звернено увагу на окремі програми, де поширювалися висловлювання, що містять ознаки прихованого заклику до агресивних дій та програмування агресивної поведінки глядачів», – повідомили в Нацраді.

Ідеться про такі «кліше російської пропаганди», як «партія війни», «партія миру», «братовбивча війна», «механизм раскола православия», «Россия защищает свои интересы», «мир не признает Россию агрессором» тощо. На думку СБУ, яку наведено в повідомленні, ці кліше в контексті, спрямованому на інспірацію деструктивних настроїв в українському суспільстві, продукують формування спотвореного уявлення про події в Україні, насамперед пов’язані з російською агресією.

Основною темою таких висловлювань, випливає з аналізу Нацради, є «інформація негативного характеру в контексті питань, пов’язаних із національною безпекою України та її територіальною цілісністю, актуальних станом на серпень – вересень 2018 року: заперечення присутності російських військ на території України, виправдовування дій країни-агресора, спрямованих проти територіальної цілісності України, формування уявлення глядачів про Україну як суб’єкта агресії проти частини власної території, дифамація осіб, які брали участь в антитерористичній операції або беруть участь в операції Об’єднаних сил, формування хибного, викривленого уявлення про ідеологічну спрямованість діяльності (фашизм і націонал-соціалізм) керівництва України та частини населення країни тощо».

Ідеться про таку лексику, використану в цих висловлюваннях, як «уничтожение народа Украины», «мир не признает, что они агрессоры», «индульгенция на убийство», «главный агрессор на печерских холмах», «братоубийственная война» (за словами Нацради, це наближене за змістом до словосполучення «громадянська війна») тощо.

«Фактично така подача інформації може бути сприйнята як прихований заклик, спрямований на формування в адресата бажання діяти; шляхом використання методів мовленнєвого маніпулювання свідомістю, впливу на психіку чи підсвідомість автори закликів підштовхують до певних дій, тобто програмують до агресивної поведінки аудиторію», – наголосили в Нацраді.

Відповідно до рішення Національної ради, канал має привести свою діяльність у відповідність до вимог українського законодавства протягом двох тижнів, інакше йому загрожують нові санкції.

У Нацраді при цьому звернули увагу, що представники ТОВ «Новини 24 години» на засідання не з’явилися, хоча розгляд цього питання, який мав відбутися ще 24 січня, саме на прохання мовця був перенесений на 7 лютого.

У товаристві «Новини 24 години», яке випускає в ефір телеканал NewsOne, на цей час іще публічно не коментували рішення Нацради з телерадіомовлення.

Діяльність телеканалу NewsOne, поряд зі ще кількома каналами в Україні, часто викликає невдоволення частини громадськості, його звинувачують в «антиукраїнській» і «проросійській» діяльності, Нацрада вже не раз накладала на нього санкції. На телеканалі у відповідь говорять про «утиски свободи слова».
…

Українські журналісти та активісти домовилися створити рух якісних медіа

Українські журналісти та громадські активісти об’єдналися в один рух для моніторингу роботи медіа в період президентських виборів. Презентація меморандуму про співпрацю відбулася в будівлі «Укрінформу» в Києві.

Шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова зазначила, що «в усьому світі якісні ЗМІ об’єднуються заради того, щоб захистити своє право давати якісну інформацію і захистити право громадян отримувати таку інформацію».

«Чому це треба? Проти якісних медіа працюють не лише бізнес-угруповання, а й нові технології, які мають дуже великий вплив на свідомість громадян, на те, що і як вони обирають», – каже шеф Лигачова.

Меморандум оголошує про наміри команди створити рух, який розділятиме якісні медіа та «не-медіа» – тих, хто не дотримується журналістських стандартів.

«Медіа – це ті, хто прагне доносити до свого читача інформацію, яка дозволить йому зробити усвідомлений вибір. Ми всі маємо працювати на одне, щоб існувало суспільне мовлення як інституція», – наголосила Лигачова.

Найближчим часом журналісти планують розробити положення про те, як стати членом медіаруху і як він будуватиме відносини між ЗМІ та моніторинговими організаціями.

«Цей рух особливо про захист, зараз не йдеться про окремі випадки. Відсутність цеху ми всі відчуваємо, і нашу роздрібленість теж, тому готові ввійти в цей рух і стати його частиною», – сказав Зураб Аласанія, якого 31 січня звільнили з посади голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії.

За словами виконавчого директора «Інституту масової інформації» Оксани Романюк, наступним кроком після меморандуму має бути членство українських медіа в міжнародній корпорації Trust.

«Ми запустили переговори з провідними світовими корпораціями. Це означає, що медіа, які долучаються, починають дотримуватися певних індикаторів: достовірності, балансу інформації, повноти викладу, у відповідь – корпорації індексують їх вище у своїх пошуковиках (Google, Facebook). Це об’єднання насправді задасть новий стандарт. Ми повинні повернутися до того, чим насправді є якісна журналістика – не агрегатором новин», – сказала Романюк.

За словами юриста «Центру демократії та верховенства права» Ігоря Розкладая, перше завдання новоствореного руху – щоб журналісти навчилися взаємодіяти.

«Друга річ – вибори. На жаль, поки у нас вибори царя, а не менеджера. Тому одне з завдань медіа привчати людей, давати інформацію, що взагалі відбувається, навіщо обирати та куди витрачаються кошти», – розповів Розкладай.

Ініціаторами створення руху стали Інститут масової інформації, ГО «Детектор медіа», Фундація «Суспільність», МГО «Інтерньюз Україна», ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» та інші. Співавтори проекту планують продовжувати роботу моніторингу медіа й після виборів.
…