ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Білорусь: КДБ затримав журналістку, яка готувала публікацію про загиблого Романа Бондаренка

Увечері 19 листопада в Мінську затримали журналістку порталу Tut.by Катерину Борисевич, яка готувала матеріал про загиблого мінчанина Романа Бондаренка. Про це повідомляють білоруські медіа.

За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, Борисевич відвезли до слідчого ізолятора КДБ Білорусі, завтра її мають допитати, але невідомо, в якому статусі.

Донька Борисевич повідомила виданню Tut.by, що журналістка вийшла в магазин, але згодом повернулася в супроводі силовиків. В квартирі відбувся обшук і вилучили ноутбук. Менш як за годину Борисевич забрали люди в масках.

Читайте також: Прокуратура Білорусі попередила священників, які критикували владу за знищення меморіалу Бондаренка

Портал оприлюднив відео, на якому видно, як жінка виходить із під’їзду свого дому в супроводі людей в цивільному та масках.

Незадовго до цього Генеральна прокуратура Білорусі повідомила про відкриття кримінальної справи щодо лікаря лікарні швидкої допомоги та «іншої особи» за фактами «розкриття лікарської таємниці, яке потягнуло за собою тяжкі наслідки». Йдеться про результати медичного огляду Романа Бондаренка, який помер після викрадення й побиття.

Результати медичного огляду Бондаренка, який вперше опублікував Tut.by, підтверджують, що він прибув до мінської швидкої допомоги абсолютно тверезим – всупереч версії, висловленій владою та особисто Олександром Лукашенко.

Читайте також: У Білорусі взяли під варту четвертого за тиждень співробітника Радіо Свобода

Житель Мінська Роман Бондаренко був жорстоко побитий увечері 11 листопада і помер в лікарні на наступний день. З’являється все більше свідчень того, що нападники могли бути пов’язані з правоохоронними органами. Загибель Бондаренка викликала масове обурення, марш його пам’яті 15 листопада в Мінську був розігнаний владою.

 
…

Журналісти угорського державного мовника MTVA працювали за «темниками» – розслідування Радіо Свобода

Розслідування Радіо Свобода виявило, що журналісти громадського мовника Угорщини MTVA стикалися з тиском, керівники вказували журналістам, як висвітлювати певні питання, включно з діяльністю опозиційних партій та кандидатів.

На одному із записів звучить голос старшого редактора MTVA Балажа Бенде, який сказав журналістам: «Я впевнений, ніхто не буде здивований, почувши, що не список опозиції має підтримку цієї установи». Також редактор повідомляв, як треба висвітлювати теми мігрантів, ЛГБТ-руху, змін клімату та інші.

Журналістам, які не погоджувалися працювати за таких умов, пропонували звільнитися.

Як ідеться в розслідуванні, тиск на MTVA призвів до виборів у Європарламент у 2019 році.

В останні 10 років уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана встановив контроль над більшістю видань у країні. Починаючи з 2010 року, державні агентства новин, телеканали та радіостанції Угорщини поступово переходять під жорсткий політичний контроль. У 2019 році близько 500 приватних засобів інформації були зосереджені в Центральноєвропейському фонді преси та засобів масової інформації (KESMA), який має тісні зв’язки з урядом Віктора Орбана.

У серпні 2020 року Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода відновило роботу в Угорщині через зниження рівня свободи слова в країні. Угорську службу очолив Гюла Чак, колишній журналіст та редактор панєвропейської мережі Euronews, продюсер й угорський кореспондент BBC.

Це відбулося на тлі втрати Угорщиною 16 позицій в Індексі свободи преси у світі (зараз ця країна 89-та), який укладає міжнародна організація «Репортери без кордонів».
…

Журналісти не розкрили свої джерела в суді, позов ексголови ОП до «Схем» частково задоволено

Шевченківський районний суд Києва 4 листопада частково задовольнив позов екскерівника Офісу президента Андрія Богдана до журналістів програми «Схеми», у якому той просив спростувати інформацію, яка стосувалася кількості його перельотів до Росії та в напрямку Білорусі. Захист журналістів подаватиме апеляцію.

«Суд від початку розгляду справи перешкоджав у зборі належних доказів у справі, чим продемонстрував свою незацікавленість у встановленні істини», – розповів адвокат журналістів Анатолій Попов.

«Ще на етапі підготовчих засідань Шевченківський районний суд Києва відмовив у задоволенні нашого клопотання, у якому ми просили суд в установленому законом порядку витребувати докази про перельоти Андрія Богдана. Мова йшла про перельоти в Росію та в напрямку Білорусі, інформацію про які «Схеми» отримали від своїх джерел на умовах конфіденційності та оприлюднили в своїй програмі, через що керівник Офісу президента і подав позов на журналістів. Суддя у справі Ірина Фролова відмовила адвокатам у надсиланні запитів в офіційні органи України та Російської Федерації, які б допомогли встановити істину в рамках судового процесу», – розповів Анатолій Попов.

Адвокат зазначив, що рішення Шевченківського суду чинності не набрало, і найближчим часом воно буде оскаржене в апеляційному порядку.

«Дійшло до того, що суддя своїм рішенням зобов’язала журналістів спростувати і ту інформацію, яку підтверджував сам Богдан. Це викликає щонайменше подив. Очевидно, що таке рішення має бути переглянуте та скасоване в апеляції. Рішення першої інстанції чинності не набрало, і ми однозначно будемо оскаржувати його», – зазначив Анатолій Попов.

У серпні минулого року голова Офісу президента Андрій Богдан подав позов проти «Схем» – про захист честі і гідності. Богдан вимагав спростувати оприлюднені журналістами дані про кількість його перельотів в Росію та в напрямку Білорусі.

Також журналісти «Схем» оприлюднили дані, що Андрій Богдан був у складі урядової делегації на чолі з Миколою Азаровим, яка літала на переговори в Санкт-Петербург 19–20 листопада 2013 року. Уже наступного дня після повернення делегації з РФ, український уряд різко змінив геополітичний курс у бік Росії, зупинивши підготовку до підписання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Це рішення уряду викликало спротив українців і вилилось у Революцію гідності.

Про те, яка саме була позиція Богдана щодо зміни геополітичного курсу в бік Росії, від нього самого дізнатись не вдалося. На письмовий запит в Офісі президента «Схемам» тоді відповіли відмовою в інтерв’ю.
…

В 2020 році Нацполіція почала розслідувати 173 справи про порушення щодо журналістів

У 2020 році Національна поліція України почала розслідувати 173 факти перешкоджання професійної діяльності журналістів. Про це пресслужба Нацполіції повідомила 2 листопада, в Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що Міністерство внутрішніх справ побудувало «тісну співпрацю зі спілкою журналістів України».

Він також нагадав про справу черкаського журналіста Вадима Комарова, який помер після побиття в 2019 році. За словами Геращенка, Головне слідче управління Нацполіції співпрацює з черкаським осередком для пошуку безпосередніх учасників та організаторів нападу на Комарова.

«В цілому ми налагодили роботу таким чином, що керівники обласних управлінь поліції ведуть окремий облік злочинів щодо перешкоджання законних прав журналістів – це, зокрема, 171 стаття Кримінального кодексу України, окремим обліком ведуться всі факти нападів на журналістів. Ми миттєво реагуємо і, я думаю, що за останні півтора року журналістська спільнота бачить, що ми робимо в цьому напрямку», – цитує Геращенка пресслужба Нацполіції.

Як зазначив наступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Степан Довгунь, зі 173 відкритих станом на жовтень у поточному році проваджень 132 стосуються перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, 41 – погроз або насильства щодо журналіста.

При цьому до суду направлено обвинувальній акти в дев’яти кримінальних провадженнях за 10 правопорушеннями. З них шість актів стосуються перешкоджання діяльності журналістів, чотири – погроз чи насильства щодо журналітів. Загалом наразі триває досудове розслідування в 211 кримінальних провадженнях щодо злочинів проти працівників медіа.

Читайте також: Верховна Рада не збирається надалі позбавляти журналістів акредитації – керівниця пресслужби

Крім того, як в Департаменті захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції сторили окремий підрозділ для захисту журналістів, заявив голова департамент Євгеній Макаров.

«Для оперативної комунікації із журналістами створено електронну адресу, куди всі представники ЗМІ можуть надавати інформацію про вчинення відносно них будь-яких протиправних дій: dzisd_media@police.gov.ua», – заявляє пресслужба Нацполіції з посиланянм на слова Макарова.

2 листопада посольство США в Україні закликало українську владу встановити справедливість у справах про вбивство журналістів, в тому числі Георгія Гонгадзе та Павла Шеремета.
…

Верховна Рада не збирається надалі позбавляти журналістів акредитації – керівниця пресслужби

Верховна Рада не збирається надалі позбавляти журналістів акредитації, повідомила керівниця пресслужби парламенту Ірина Кармелюк у коментарі Радіо Свобода.

«Я думаю, що ми не будемо проводити таку практику. Усі матимуть право ходити. Заради Бога, не треба – не будемо перевіряти», – сказала Кармелюк.

За її словами, під час минулого скликання у Верховній Раді були акредитовані близько шести тисяч журналістів. Зараз акредитованих представників ЗМІ близько трьох тисяч. Усі вони мають право заходити в парламент.

Кармелюк пояснила, що пресслужба Верховної Ради моніторить активність акредитованих журналістів.

«Це наша робота. Як пресслужба, ми кожен рік пишемо листи журналістам. Там, де ми не бачимо публікацій активних, ми їм пишемо лист, що просимо надати публікації. Раніше такі випадки були, при попередньому скликанні. Дійсно, там багато людей, які не пишуть, не висвітлюють і не можуть надати жодних публікацій», – заявила Кармелюк Радіо Свобода.

Вона підтвердила, що ініціатива позбавити акредитації журналістів «Слідства.Інфо» надійшла від пресслужби парламенту.

«Вони не відповіли, тому що в них неправильно була надана адреса. Ось у чому питання. Це технічний момент. Ніхто проти них нічого не копає. Ніхто не хоче позбавляти їх якоїсь акредитації. Під час акредитації на всі свої видання вони дали неправильну адресу. Через те вони не отримували нашу кореспонденцію – там, де ми писали ці листи», – каже керівниця пресслужби Ради.

За словами Кармелюк, журналісти могли просто зателефонувати в парламент і поцікавитися, чому їх позбавили акредитації. Тоді інцидент був би вичерпаним. Вона переконує, що дзвінка з редакції не було.

28 жовтня з’явилася інформація, що Верховна Рада скасувала акредитацію більш як двох десятків ЗМІ. Серед них – «Слідство.Інфо», «Громадське телебачення Донбасу» та «НикВести». Увечері стало відомо, що всі видання знову акредитовані.

 
…

НСЖУ: від початку року зафіксовано 56 випадків фізичної агресії до журналістів

Від початку 2020 року Національна спілка журналістів України зареєструвала 56 інцидентів, пов’язаних із фізичною агресією і грубим перешкоджанням професійній діяльності. У вересні зафіксовано сім таких інцидентів, свідчать дані моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який НСЖУ проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями. 

Більшість нападів на журналістів у вересні можна пов’язати із політичною активізацією у регіонах, спричиненою кампанією з місцевих виборів, кажуть у НСЖУ.

У Національній спілці журналістів України зазначають, що фізична агресія щодо журналістів проявляється і в Києві, і у райцентрах та є свідченням небезпечності професії.

«Грубі погрози ножем чи зброєю, напади, штовханина, ворожнеча – це все про реалії роботи українських журналістів, – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Наші колеги – жертви нападів – не миряться з агресією, активно звертаються із заявами до поліції. Але безпечнішою професія стане лише тоді, коли нападники отримуватимуть вагоме покарання за перешкоджання журналістській діяльності».

«Індекс фізичної безпеки журналістів» – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів в Україні. «Індекс…» укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.

Напередодні в Інституті масової інформації оприлюднили дані свого щомісячного моніторингу «Барометр свободи слова». Згідно з ним, у вересні експерти ІМІ зафіксували в Україні 15 порушень свободи слова – переважно це було застосування фізичної агресії проти журналістів.

«Цього місяця журналістів били, перешкоджали їхній діяльності, погрожували та чинили юридичний тиск. Так, найбільшу кількість порушень зафіксовано в категорії «перешкоджання законній журналістській діяльності» – дев’ять (ця кількість дещо зросла, як порівняти із серпнем, коли було зафіксовано шість таких випадків)», – повідомили в ІМІ.

Серед перешкоджань експерти ІМІ зафіксували випадки, пов’язані з початком виборчого процесу, закривання камери й хапання руками в суді. 

У травні Україна на 6 пунктів покращила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».
…

Захист журналіста Ткача через суд оскаржує закриття справи щодо Портнова, який погрожував редакції «Схем»

Печерський районний суд Києва призначив на середу, 7 жовтня, розгляд скарги адвокатів журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача на закриття Національною поліцією кримінального провадження щодо Андрія Портнова, який раніше публічно погрожував редакції програми журналістських розслідувань «Схеми» й оприлюднив детальні персональні дані водіїв програми. Засідання має розпочатися о 14:30, головуватиме суддя Вячеслав Підпалий.

Адвокатка журналіста Віра Крат подала клопотання до Печерського районного суду, в якому йдеться про намір оскаржити закриття кримінального провадження щодо ексдепутата і чиновника часів президентства Віктора Януковича Андрія Портнова.

Восени 2019 року кримінальне провадження було зареєстроване за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Провадження за першою статтею закрили 31 липня 2020 року, за другою – 5 серпня 2020 року. Підстава закриття – «у зв’язку з відсутністю складу злочину».

Адвокатка «Схем» вбачає в закритті справи порушення прав журналістів на захист.

«Ми вважаємо, що дії досудового розслідування неправомірні. Журналіста «Схем» Михайла Ткача не було допитано як потерпілого і до сьогодні, тобто майже через рік після відкриття провадження. А також не було вручено відповідні процесуальні документи про закриття кримінального провадження. Через що він не зміг реалізувати своє право на оскарження своєчасно. Тому ми звернулися з відповідною скаргою до Печерського районного суду», – відзначила адвокатка Віра Крат.

Також адвокатка додала: «Особа, яка вчинила, на нашу думку, неправомірні дії, відома. Вона не відмовляється від цього. Усі можуть оцінити суть цього порушення, хто читає Telegram цієї особи. Ми вважаємо, що наявні всі ознаки кримінального правопорушення, і тільки через притягнення до кримінальної відповідальності можна встановити справедливість і захистити права журналістів».

Адвокатка підкреслила, що журналісти розраховують на судовий контроль за дотримання прав, свобод та інтересів, та зазначила, що у таких діях правоохоронців, як закриття кримінального провадження, є порушення прав потерпілого. «З яких причин слідство дійшло висновку про відсутність тут складу кримінального правопорушення нам невідомо. Ми з таким висновком категорично не погоджуємося. І будем захищатися в установленому законом порядку», – прокоментувала Віра Крат.

1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що журналіст програми Михайло Ткач готував розслідування щодо впливу та можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою.

Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані й домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем».

Тоді керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми» і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.

Національна поліція України 6 листопада зареєструвала кримінальне провадження через тиск Андрія Портнова. Пізніше адвокати подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» і стягнути моральну шкоду.

7 листопада 2019 року Андрій Портнов подав заяву до поліції з проханням порушити кримінальне провадження за статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя) і 171 (перешкоджання професійній діяльності), називаючи це «симетричними діями».

31 серпня суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова в рамках письмового провадження (без запрошення сторін) ухвалила рішення, яким відмовила водію «Схем» Борису Мазуру в задоволенні цивільного позову про захист права на приватність та прохання зобов’язати Андрія Портнова вилучити з публічного простору його персональні дані. Окрім відмови в позові, суддя також постановила стягнути з водія «Схем» витрати Портнова на адвокатів у розмірі 52 500 гривень.

Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа висловило розчарування відмовою суду задовольнити позов. У медіакорпорації нагадали, що неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності всіх причетних до тиску і погроз журналістам та іншим працівникам програми «Схеми» через їхню професійну діяльність.

 
…

Радіо Свобода починає приймати заявки на регіональну стипендіальну програму для журналістів

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода починає приймати заявки на стипендіальну програму Regional Reporting Fellowships на 2020-2021 роки.

Заявки прийматимуть до 30 жовтня 2020 року.

Метою стипендії є сприяння професійному розвитку журналістів-початківців у країнах «Східного партнерства» ЄС та Західних Балкан на підтримку свободи та незалежності ЗМІ.

Програма базується на місії Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода сприяти незалежній і об’єктивній журналістиці, а також підтримувати демократію і права людини. Програма фінансується за рахунок гранту посольства США в Чеській Республіці.

Переможців програми інтегрують у щоденну роботу бюро, де вони працюватимуть повний робочий день, щоб виробляти контент для всіх журналістських платформ та братимуть участь у редакційних дискусіях .

Програма триватиме з 4 січня 2021 року до 31 серпня 2021 року. Вона включатиме візит до офісу Радіо Свобода в Празі для додаткового професійного розвитку.

Учасники програми отримуватимуть щомісячну стипендію. У випадку потреби стипендіатам нададуть житло.

Стипендіатами премії ставали Анастасія Магазова, Наталія Патрікєєва, Вікторія Жуган, Ольга Комарова та Михайло Штекель.
…

Поліція шукає особу, яка погрожувала журналістці після матеріалу про вплив телеграм-каналів на Раду – МВС

Броварське відділення поліції Київської області продовжує встановлювати особу, яка погрожувала журналістці Любові Величко після публікації її розслідування під назвою «Тєлєга» для Слуги. Як телеграм-канали, що, ймовірно, ведуться з Росії, впливають на роботу Ради». Про це Міністерство внутрішніх справ України повідомило у відповідь на запит Радіо Свобода від 23 липня.

Провадження відкрите за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо журналіста).

«У кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на повне та неупереджене дослідження всіх обставин погроз на адресу Величко Л.М., а також встановлення особи, яка вчинила вказаний злочин. Висунуто та відпрацьовується низка версій вчинення злочину, серед яких і вчинення злочину, пов’язаного з професійною діяльністю», – розповіли Радіо Свобода в МВС.

29 липня журналістка Любов Величко заявила, що подала до Броварського міського відділу поліції дві заяви щодо погроз їй вбивством та перешкоджання журналістській діяльності. Вона тоді заявляла, що поліція збирається відкрити два кримінальні провадження: одне мало стосуватися погрози вбивством, інше – перешкоджання журналістській діяльності. 

За її словами, перша заява стосувалася невідомих осіб, які погрожували їй вбивством, а в другій фігурувала Ольга Шарій, дружина блогера Анатолія Шарія. Величко повідомляла, що до другої заяви долучила відео, де Ольга Шарій «обливає» її лайкою й тисне на неї як на журналіста.

21 серпня Величко писала у фейсбуці, що Броварський міськрайонний суд зобов’язав поліцію відкрити провадження проти Ольги Шарій. Міністерство внутрішніх справ у відповіді на запит Радіо Свобода не наводить даних про це провадження.

Ольга Шарій не коментувала звинувачення з боку Любові Величко.
…

У Києві відкрили меморіальну дошку Георгію Гонгадзе

У центрі Києві відкрили меморіальну дошку журналісту Георгію Гонгадзе, який зник 16 вересня 2000 року.

Дошка встановлена на будівлі Національної спілки журналістів за адресою Хрещатик, 27-а.

Кошти на виготовлення дошки виділив Департамент охорони культурної спадщини КМДА.

Автор меморіалу – скульптор Василь Маркуш.

Засновник видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі під Таращею Київської області виявили тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати журналісту. У 2009 році в Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.

Крім того, у січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.

Замовником убивства Георгія Гонгадзе слідство визнало колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, який давно вже був мертвим. За офіційною версією, у 2005 році Кравченко вчинив самогубство двома пострілами в голову. Родина Гонгадзе вважає, що справжніх замовників вбивства досі не названо.

Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві.

 
…

У Києві відкриють меморіальну дошку Георгію Гонгадзе

16 вересня на фасаді Національної спілки журналістів України встановлять меморіальну дошку Герою України, засновнику «Української правди» Георгію Гонгадзе.

«Цього дня минає 20 років із дня зникнення та убивства журналіста. Виготовлення дошки ініціювала Київська міська рада, виконавець – Департамент охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації. Автор меморіальної дошки – скульптор Василь Маркуш; робота погоджена з родиною журналіста, зокрема, із Мирославою Гонгадзе», – розповіли в НСЖУ.

Меморіальну дошку відкриють о 12:00 на вулиці Хрещатик,27а.

Засновник видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі під Таращею Київської області виявили тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати журналісту. У 2009 році в Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.

Крім того, у січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.

Замовником убивства Георгія Гонгадзе слідство визнало колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, який давно вже був мертвим. За офіційною версією, у 2005 році Кравченко вчинив самогубство двома пострілами в голову. Родина Гонгадзе вважає, що справжніх замовників вбивства досі не названо.

Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві.
…

Напад на «Схеми» на Київщині: поліція закрила справу

Національна поліція закрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання роботі журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), на яких був здійснений напад навесні 2019 у селищі Чабани на Київщині під час зйомок про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. У відомстві повідомили Радіо Свобода, що причина закриття – «закінчення строку досудового розслідування». Адвокати «Схем» готують оскарження, йдеться у матеріалі «Прес на Press».

«За результатами досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні 22 липня 2020 прийнято рішення про його закриття у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, яке в установленому законом порядку не скасовано», – йдеться у відповіді Нацполіції на запит Радіо Свобода.

Досудове розслідування за частиною З статті 171 «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» здійснював слідчий відділ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області.

Адвокати «Схем» збираються оскаржити це рішення.

«Незрозуміло, на яких підставах слідство вирішило закрити провадження, адже в матеріалах справи було багато доказів, які могли б лягти в основу обвинувального вироку і притягнення до відповідальності. Фактично були і особи впізнані, і отримано відеозапис того, що відбувалося у кабінеті селищної ради і як перешкоджали роботі журналістів, і як вдарили оператора та пошкодили техніку. Тому рішення слідства про закриття справи нам незрозуміле», – коментує адвокатка «Схем» та керівниця юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк.

Читайте також: Поліція закрила справу проти Портнова, який погрожував редакції розслідувань «Схеми»

Адвокатка додала, що редакція досі не отримала постанову про закриття справи, що є незаконним.

«Наступний наш крок – подання клопотання про надання копії постанови про закриття кримінального провадження. А далі – підготовка скарги до суду про незаконність закриття кримінальної справи», – сказала вона.

6 березня 2019 року під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад.

Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна –заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації «Розвиток Київщини», почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. За свідченням знімальної групи, серед нападників був – голова цієї ГО Валерій Присяжний. Наразі вони публічно не коментували інцидент.

Читайте також: Рішенням суду щодо дій Портнова розчаровані, тиск на журналістів неприпустимий – в.о. президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

У серпні 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура скасувала підозри в причетності до незаконного відчуження 15 гектарів особливо цінних земель Національної академії аграрних наук України п’ятьом посадовцям НААН. Про ймовірні земельні махінації, в результаті яких державна земля Національної академії аграрних наук переходила у приватну власність керівництва академії та членів їхніх родин йшлося в розслідуванні «Аграрні барони».

 
…

Поліція закрила справу проти Портнова, який погрожував редакції розслідувань «Схеми»

Національна поліція закрила кримінальне провадження проти Андрія Портнова, який раніше публічно погрожував редакції програми журналістських розслідувань «Схеми» й оприлюднив детальні персональні дані водіїв програми. Про таке рішення у відомстві повідомили Радіо Свобода, йдеться у матеріалі «Прес на Press».

Кримінальне провадження було зареєстроване за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Провадження за першою статтею закрили 31 липня 2020, за другою – 5 серпня 2020. Підстава закриття – «у зв’язку з відсутністю складу злочину».

Як повідомили адвокати «Схем», наразі вони не отримали документів із цього приводу, але не погоджуються зі закриттям провадження.

«Ми звернулися до Нацполіції з клопотанням – повідомити про ухвалені процесуальні рішення, попросили надати копії цих рішень і матеріалів провадження для ознайомлення. Після чого будемо ухвалювати рішення щодо захисту журналістів. У тому числі, це судове оскарження», – каже адвокатка Віра Крат.

І підкреслює: «В черговий раз ми змушені констатувати, що в Україні відсутній механізм ефективного розслідування кримінальних правопорушень щодо перешкоджання законній журналістській діяльності. А безкарність є подвійною несправедливістю і свого роду «стимулює» вчинення правопорушень в майбутньому».

1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що журналіст програми Михайло Ткач готував розслідування щодо впливу та можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою.

Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані й домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем».

Тоді керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми» і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.

Національна поліція України 6 листопада зареєструвала кримінальне провадження через тиск Андрія Портнова. Пізніше адвокати подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» і стягнути моральну шкоду.

7 листопада 2019 року Андрій Портнов подав зворотню заяву до поліції з проханням порушити кримінальне провадження за статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя) і 171 (перешкоджання професійній діяльності), називаючи це «симетричними діями».

31 серпня суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова в рамках письмового провадження (без запрошення сторін) винесла рішення, яким відмовила водію «Схем» Борису Мазуру у задоволенні цивільного позову про захист права на приватність та прохання зобов’язати Андрія Портнова вилучити з публічного простору його персональні дані. Окрім відмови у позові, суддя також постановила стягнути з водія «Схем» витрати Портнова на адвокатів у розмірі 52 500 гривень.

Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа висловило розчарування відмовою суду задовольнити позов. У медіакорпорації нагадали, що неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності всіх причетних до тиску і погроз журналістам та іншим працівникам програми «Схеми» через їхню професійну діяльність.

 
…

«Репортери без кордонів» розкритикували рішення Нацради забрати ліцензію в радіо «Прямий FM»

Організація засуджує переслідування цієї медіагрупи впродовж близько року і закликає відновити ліцензію
…

Вперше з часів Холодної війни: Радіо Свобода відновлює свою роботу в Угорщині

Угорська служба Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода відновлює свою роботу після зниження рівня свободи слова в країні. Служба припинила функціонувати після Холодної війни.

«Ми дуже раді повернутися до Угорщини із сучасним програмуванням та зобов’язаннями РВЄ / РС служити суспільним інтересам, повідомляючи про питання, які мають найбільше значення для нашої аудиторії», – повідомила в.о. президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

Вона наголосила, що РВЄ / РС має видатну команду місцевих журналістів, які готові надавати надійну й незаангажовану інформацію.

Службу очолив Гюла Чак, колишній журналіст та редактор панєвропейської мережі Euronews, продюсер й угорський кореспондент BBC.

Радіо Свобода оголосило про плани відновити роботу Угорської служби восени 2019 року. Це відбулося на тлі втрати Угорщиною 16 позицій в Індексі свободи преси у світі , який укладає міжнародна організація «Репортери без кордонів». За два роки країна впала з 73 на 89 позицію.

В останні 10 років уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана забрав контроль над більшістю видань у країні. Зокрема, у 2011 році уряд почав контролювати Суспільне телебачення, радіостанції та державне агентство новин.

Перша Угорська служба РВЄ / РС (Szabad Európa Rádió) працювала з німецького Мюнхена під час Холодної війни й припинила роботу в 1993 році.

В останні роки Радіо Свобода відкрила свої бюро у ще двох країнах – Болгарії та Румунії.

 
…

Рішенням суду щодо дій Портнова розчаровані, тиск на журналістів неприпустимий – в.о. президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

«Завжди була така думка про те, що Портнов має вплив на суди…»
…

Нацрада позбавила радіо «Прямий FM» ліцензії на мовлення

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення позбавила радіо «Прямий FM» ліцензії на мовлення.

Під час засідання член Нацради Олег Черниш наголосив, що за відсутність мовлення протягом року з дати видачі ліцензії українське законодавство передбачає санкцію у вигляді позбавлення ліцензії, передає агентство «Інтерфакс-Україна».

«5 канал» повідомив, що претензії Нацради полягали у тому, що радіо отримало ліцензію на мовлення у шістьох населених пунктах, але вчасно змогло запуститися лише в чотирьох. Представники каналу пояснювали, що це відбулося по незалежних від них причинах та заявляли, що вони повідомляли про це Нацраду.

Головна продюсерка телеканалу «Прямий» Світлана Орловська перед ухваленням рішення заявляла, що не очікує позитивного рішення Національної ради, оскільки системний тиск на канал триває давно.
…

Підпал авто «Схем»: суд у Броварах обирає запобіжний захід одному з підозрюваних

У п’ятницю, 28 серпня, Броварський міськрайонний обирає запобіжний захід одному із підозрюваних у причетності до підпалу автівки програми журналістських розслідувань «Схеми», повідомляє кореспондент Радіо Свобода з місця подій. 

У цілях слідства сторона обвинувачення попросила не називати імені і прізвища підозрюваного. 

Чоловіка підозрюють у причетності до підпалу, а саме в участі у розвідці перед скоєнням злочину. 

Сам підозрюваний відмовляється коментувати журналістам ситуацію. 

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Поліція через підпал автомобіля розпочала кримінальне провадження за статтею про умисне знищення або пошкодження майна. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».​

26 серпня поліція затримала двох підозрюваних у підпалі автомобіля – киянина та жителя Луганської області. Ще двоє перебувають у розшуку.

 
…

МВС припускає, що Портнов міг отримати матеріали справи про підпал авто «Схем» внаслідок витоку

Міністерство внутрішніх справ України припускає, що колишній заступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов міг отримати матеріали справи про підпал автомобіля «Схем» після «витоку» інформації, повідомила головна редакторка Радіо Свобода Інна Кузнецова у фейсбуці після зустрічі з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та керівництвом Національної поліції.

«Щодо публікації громадянином Андрієм Портновим матеріалів слідства у цій справі, то у МВС пояснили, що це міг бути витік фотографії з місця обшуку від кола осіб, які мали доступ до цих відомостей, і серед них не тільки поліцейські, але і процесуальні керівники (прокуратура)», – написала Кузнецова.

Вона повідомила, що подякувала за активні дії для пошуку причетних до підпалу автомобіля програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода й телеканалу «UA: Перший»), й нагадала, що тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала встановити не лише виконавців злочину, а й замовників.

«Окремо нагадала міністру про те, що, за свідченням адвоката Михайла Ткача, досі відсутній рух у іншій кримінальній справі – щодо ймовірного стеження за допомогою прослуховуючих пристроїв чи спроб їхнього встановлення в квартирі журналіста Михайла Ткача, яку теж порушила та розслідує Національна поліція», – додала Кузнецова.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що поліція вранці 26 серпня затримала підозрюваного у підпалі автомобіля програми журналістських розслідувань «Схеми». За його словами, це мешканець Луганщини. Пізніше міністр заявив, що затриманих двоє.

Після затримання Андрій Портнов опублікував фотографію посвідчення, яке нібито знайшли під час обшуку у справі підпалу автівки «Схем». Це була прострочена прескарта позаштатного кореспондента партійної газети «Солідарність. Блок Петра Порошенка».

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Поліція через підпал автомобіля розпочала кримінальне провадження за статтею про умисне знищення або пошкодження майна. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».​

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інцидент.

Крім того, провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля закликав Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ), правозахисна організація Freedom House, Міжнародна та Європейська федерації журналістів, низка українських політиків та дипломатів, зокрема посольства США в Україні.
…

«Європейська солідарність»: підозрюваний у підпалі авто «Схем» ніколи не працював у газеті БПП

«Російська пропаганда не здатна вигадати нічого нового. Оприлюднене саме Портновим прострочене «посвідчення»… стало ще однією «візиткою Яроша»
…

Джапарова: класична журналістика в Криму неможлива, 11 громадянських журналістів за ґратами

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова заявила в ефірі Радіо Свобода, що класична журналістика в Криму неможлива, а 11 громадянських журналістів перебувають за ґратами влади, яку встановила на окупованому українському півострові Росія.

«Скажу, що з останнього, те, що ми відстежуємо. Наприклад, класична журналістика в Криму неможлива. Ми переживали це разом і з «Крим.Реалії» (проєкт Української редакції Радіо Свобода – ред.), коли починали працювати після окупації, після того, як ми виїхали з Криму. Десятки ЗМІ змушені були виїхати. І таким феноменальним явищем в Криму було формування громадянської журналістики, коли люди, які не згодні з тими правопорушеннями, які відбувалися, з обшуками в будинках кримських татар, просто брали телефони, фільмували, викладали в соціальні мережі. І таких людей так само саджають за грати. На сьогодні їх 11. І ми як міністерство започатковуємо кампанію на підтримку громадянських журналістів», – наголосила вона в «Суботньому інтерв’ю».

В українському Криму після незаконної окупації півострова Росією, яку не визнає Київ і міжнародна спільнота, тривають репресії проти незгодних із запровадженим Москвою російським режимом. Серед найбільш переслідуваних – журналісти, «офіційні» і громадянські, які висвітлюють реальні події на півострові, не прикрашені офіційною російською пропагандою.
…

У Білорусі затримали і висилають до Росії журналістів Радіо Свобода

У столиці Білорусі Мінську 21 серпня вдень затримали двох журналістів Російської служби Радіо Свобода, Юлію Вишневецьку і Андрія Кисельова. Їх зупинили для перевірки документів, доставили до райвідділку міліції, і через кілька годин влада країни ухвалила вислати їх назад до Росії в супроводі працівника російського консульства.

Обоє працюють у Московському бюро Радіо Свобода. Перед їхнім від’їздом до Мінська редакція зверталася до Міністерства закордонних справ Білорусі з проханням про офіційний дозвіл на їхню акредитацію для роботи на території цієї країни для висвітлення подій після президентських виборів 9 серпня.

Іще до цих виборів, 7 серпня, в Білорусі затримали і вислали з країни трьох журналістів телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», – Ірину Ромалійську, Івана Гребенюка (громадян України) і Юрія Баранюка (громадянина Росії). Їм оголосили про заборону в’їзду в Білорусь на 10 років.

За офіційною версією, причиною став неврегульований статус їхньої акредитації, хоча телеканал так само запросив цю акредитацію заздалегідь. Журналісти вважають, що справжньою причиною став їхній чотиригодинний телеефір каналу попереднього дня з зірваного владою мітингу опозиційної кандидатки на посаду президента Білорусі Світлани Тихановської, який тільки в соцмережах отримав понад пів мільйона переглядів.

Від самого вечора дня президентських виборів 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати цих виборів, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту. У неділю 16 серпня вони стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни – на вулиці вийшли сотні тисяч людей.

За твердженням офіційних результатів, Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемогти в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів.
…

«Репортери без кордонів» стурбовані підпалом машини «Схем» та ймовірним прослуховуванням Ткача

Організація звертає увагу й на інші напади на журналістів Радіо Свобода
…

МВС про розслідування підпалу авто «Схем»: очікуємо на результат, про який одразу поінформуємо

Українські правоохоронці продовжують розслідувати підпал автомобіля програми журналістських розслідувань «Схеми», повідомив виконувач обов’язків директора Департаменту комунікацій МВС Ярослав Тракало у коментарі Радіо Свобода.

«Слідство триває. Справа перебуває на контролі керівництва Нацполіції та МВС. Очікуємо на результат, про який одразу поінформуємо громадськість», – сказав Тракало Радіо Свобода.

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».

Посольство Сполучених Штатів у Києві висловило стурбованість останніми випадками, пов’язаними з журналістами проєкту розслідувань «Схеми».
…

Суд заарештував експоліцейського через підпал авто журналістки Радіо Свобода у Львові

Голова Галицького суду Львова Ірина Волоско обрала запобіжний захід експравоохоронцю Михайлові Чердаку, який причетний до підпалу машини львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук.

Його заарештували з правом внесення застави у розмірі 168 тисяч гривень.

Оперативники СБУ у Львівській області затримали колишнього поліцейського 17 серпня. Він переховувався від слідства на одній із квартир Львова.

У ніч на 30 січня 2020 року 19-річний тодішній студент університету «Львівська політехніка» Якоб Сарахман підпалив машину. Згодом його затримали та відрахували з вишу. У ході слідства він назвав ім’я замовника – поліцейського Михайла Чердака, який наразі звільнений із поліції.

25 травня Галицький суд Львова виніс вирок у справі Сарахмана – 5 років позбавлення волі з 3-річним іспитовим терміном.

Також у справі фігурує ще одне прізвище – безробітного, раніше судимого Вадима Дмитренка.

Щодо двох підозрюваних – Михайла Чердака і Вадима Дмитренка було порушене кримінальне провадження за статтею 347 (умисне пошкодження майна журналіста) Кримінального кодексу України.

У день затримання ймовірного замовника підпалу авто львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук відбувся підпал машини іншого співробітника Радіо Свобода – водія програми журналістських розслідувань «Схеми» Бориса Мазура.

 
…

Віцеспікерка Ради звернулася до Венедіктової та Авакова через пошкодження майна співробітників «Схем»

Віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк звернулася до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова через підпал автомобіля водія програми журналістських розслідувань «Схеми» Бориса Мазура та можливе прослуховування журналіста Михайла Ткача.

Вона закликала правоохоронців провести швидке, повне та неупереджене розслідування інцидентів та притягнути винних осіб до відповідальності.

Кондратюк також пообіцяла парламентський контроль.

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою негласного стеження (тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ з різних під’їздів).

Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

11 серпня програми Ткач подав скаргу на бездіяльність слідчих Національної поліції України, які не провели перевірку місця подій спеціальним обладнанням для виявлення прослуховуючого обладнання та слідів його встановлення чи зняття, а під час огляду приміщення користувались лише «підручними засобами».

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці та відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача та виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, вірогідно, свідчать саме про спроби встановити прихований пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи мова йде про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; та хто може за цим стояти.

Поліція розпочала два кримінальні провадження через ситуацію з Михайлом Ткачем (за статтями про порушення недоторканності приватного життя та про незаконний обіг та використання прихованих записувальних пристроїв) і ще одне – через підпал автомобіля Бориса Мазура (умисне знищення або пошкодження майна).

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати обидва інциденти.

Згодом міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ) закликав українську владу провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля програми журналістських розслідувань «Схеми» та можливого прослуховування журналіста програми Михайла Ткача.
…