ВИБОРЧА ГАЗЕТА

В МЗС прокоментували інформацію про затримання громадян України в Мінську

Консул України очікує на офіційне підтвердження затримання громадян України в Білорусі, заявляє Міністерство закордонних справ.

За заявою, посольство вже зв’язалося з місцевими правоохоронними органами.

«Консул очікує від білоруської сторони на офіційне підтвердження факту затримання та доступу до затриманих громадян для надання первинної консульської допомоги. Справа перебуває на контролі МЗС та Посольства України в Білорусі», – йдеться в повідомленні міністерства.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка. Причина затримання на цей момент невідома.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.

Ромалійська і Гребенюк є громадянами України, Баранюк – громадянин Росії.

 
…

Влада Білорусі нехтує правами своїх громадян на інформацію без цензури – керівниця Радіо Свобода

Затримані журналісти проєкту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее время» виконували свою роботу з висвітлення виборів президента Білорусі, заявляє тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Телеканал «Настоящее время» вчасно запросив акредитацію для своїх журналістів перед президентськими виборами, але вона їм не була надана. Відмова влади вчасно акредитувати наших журналістів – ще один приклад нехтування правами вільної преси та правом громадян Білорусі на інформацію без цензури. Ми обурені затриманням наших журналістів і вимагаємо дотримання владою визнаного в усьому світі права журналістів на виконання своєї професійної діяльності», – заявляє Дейзі Сінделар.

Читайте також: 25 ПЕН-центрів виступили проти політичних репресій у Білорусі​

Раніше 7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка. Причина затримання на цей момент невідома.

Ромалійська і Гребенюк є громадянами України, Баранюк – громадянин Росії.

«Настоящее время» направило запити про затримання кореспондентів у МВС Білорусі.

 
…

Напад на бізнес-центр: голова НСЖУ звинуватив силовиків у «дискредитації» журналістів

Служба безпеки України наразі не коментувала заяву Сергія Томіленка
…

Білорусь: журналістів Радіо Свобода викликали на допит через справу про «насильство щодо міліціонерів»

Журналістів Радіо Свобода викликали на допити до Слідчого комітету Білорусі в рамках кримінальної справи щодо протестів 14 липня в Мінську. За повідомленням місцевої служби, 3 серпня допитали оператора Андрія Рабчика, також на допит має прийти кореспондент Алесь Пілецький.

За словами Рабчика, його допитали як свідка.

«Особливо питали про події, які сталися біля площі Перемоги, що бачив, як там опинився. Загалом, склалося враження, що їх цікавлять не стільки обставини події, скільки пошук ймовірних організаторів, хоча мені здається, що там все відбулося стихійно», – розповів оператор Радіо Свобода після допиту.

У місцевому управлінні Слідчого комітету допит Рабчика пояснили «слідчими діями» в рамках кримінальної справи.

Крім того, на 6 серпня на допит викликаний кореспондент білоруського «Єврорадіо».

14 липня Алеся Пілецького та Андрія Рабчика затримали під час прямої трансляції. Поліція утримувала їх кілька годин. Також 15 липня міліціонери затримали та побили журналіста Радіо Свобода Антона Трафимовича, який висвітлював протести в Мінську.

Після цих акцій Міністерство внутрішніх справ Білорусі заявило про відкриття кримінальної справи через нібито насильство проти співробітників правоохоронних органів.

 
…

Кортеж депутата від ОПЗЖ Григорія Суркіса регулярно порушує ПДР на номерах «прикриття» – «Схеми»

Народний депутат від фракції «Опозиційна платформа – За життя» Григорій Суркіс пересувається Києвом на автомобілі з номерними знаками, яких немає у єдиному державному реєстрі Нацполіції, змінюючи їх час від часу. Це унеможливлює нарахування йому штрафів за порушення правил дорожнього руху.

При цьому його кортеж та кортеж його брата-бізнесмена Ігоря Суркіса, які часто пересуваються разом, регулярно здійснюють порушення ПДР. Про це йдеться у розслідуванні «Королі доріг» програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).

Журналісти «Схем» кілька разів фіксували, як народний депутат пересувався у автівці із різними несправжніми номерами разом із супроводом охорони та при цьому порушував правила дорожнього руху.

3 червня знімальна група помітила, як у центрі Києва на вулиці Грушевського кортеж із кількох автомобілів, яким користується Григорій Суркіс, рухався зустрічною смугою, щоб об’їхати затор. При цьому журналісти встановили, що авто охорони зареєстроване на футбольний клуб «Динамо Київ», а ось сам Maybach, яким користується нардеп, обладнаний несправжніми номерними знаками – за цим номером не зареєстрований жоден транспортний засіб.

21 травня журналісти «Схем» зафіксували, як чотири автівки Ігоря та Григорія Суркісів, виїжджаючи з парковки бутика Sanahunt, для того, щоб оминути затор, перетнули подвійну суцільну лінію, виїхали на зустрічну смугу та рушили проти напрямку транспорту. 

Пізніше, 15 червня «Схеми» помітили, як кортеж Григорія Суркіса проїхав пішохідною зоною поруч зі стадіоном «Динамо», а потім виїхав на зустрічну смугу. Тоді Maybach був із номерними знаками прикриття, які у базі закріплені за зовсім іншим авто (марки SsangYong).

2 липня журналісти зафіксували, як той самий кортеж їхав зустрічною смугою на Парковій дорозі в той час, коли там дозволено рух в односторонньому напрямку. 

«Схеми» також помітили, що цього разу Maybach знову мав інші номерні знаки «прикриття». 

Крім того, як з’ясували «Схеми», 20 липня автомобіль народного депутата Суркіса використовував несправжні номерні знаки під час відвідин Міністерства внутрішніх справ. Журналісти зафіксували, як на вулиці, яка веде до МВС, проти руху транспорту стояло авто охорони народного депутата Григорія Суркіса.

«Згодом із закритої території МВС виїхав броньований Maybach – такий саме, як у Григорія Суркіса. Але з іншими номерними знаками, як з’ясували журналісти, які не зареєстровані на жодне авто. Знімальна група помітила, як Maybach під’їхав до Верховної Ради, де на нього вже чекало те саме авто охорони нардепа», – йдеться у розслідуванні.

«Схеми» зафіксували, як кортеж заїхав на закриту територію стадіону «Динамо», де розташовується офіс братів Суркісів. Через годину Maybach вже на інших номерах «прикриття» разом з тією саме автівкою охорони та іншим кортежем залишив стадіон «Динамо». Автівки при цьому знову порушили правила дорожнього руху, проїхавши на червоне світло.

«Брати Суркіси – чи не єдині українські олігархи, які особисто їздять за кермом. Але використання номерів-прикриття унеможливлює нарахування їм штрафів за порушення ПДР», – йдеться в розслідуванні.

«Схеми» звернулися із запитом до депутата Григорія Суркіса з проханням повідомити, на яких підставах він використовує несправжні номерні знаки та чому його кортеж регулярно порушує правила дорожнього руху. На час публікації парламентар не відповів.

Посада Григорія Суркіса не належить до таких, якими передбачена державна охорона (а значить, заходи «шифрування»). Вона надається народним депутатам лише за наявності загрози життю та здоров’ю, і для цього потрібне окреме розпорядження Голови Управління державної охорони або президента. В УДО при цьому повідомили, що «управління державної охорони України не володіє такою інформацією, не є її розпорядником і не може повідомити будь-яких додаткових відомостей».

Також «Схеми» розповідали, що керівник офісу президента Андрій Єрмак, його заступник Кирило Тимошенко, а також перший помічник президента Сергій Шефір пересуваються на автомобілях із номерами, які не відображаються в єдиному реєстрі Міністерства внутрішніх справ. Це так само унеможливлює нарахування їм штрафів за ймовірне порушення правил дорожнього руху.
…

Арлем Дезір іде з посади представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ – Томіленко

Арлем Дезір іде з посади представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, повідомив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, про це Дезір повідомив у своєму листі на адресу НСЖУ. Термін його повноважень закінчується 18 липня.

«Я збираюся закінчити свій мандат, я переживаю, що залишаю Інституцію без керівника з повноваженнями. Але почуваюся краще, знаючи, що є сильна команда на місці і що ви будете продовжувати боротися за свободу ЗМІ та свободу вираження поглядів. Для мене було справжньою честю служити Представником ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації», – цитує Томіленко лист Дезіра.

Арлем Дезір обраний на посаду представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ в липні 2017 року. Як повідомляла директорка міжнародних кампаній «Репортерів без кордонів» Ребекка Вінсент, 10 липня 2020 року Азербайджан і Таджикистан заблокували призначення Арлема Дезіра на другий строк повноважень. Ці країни мають одні з найгірших показників свободи ЗМІ в регіоні ОБСЄ.
…

HRW закликала українську владу розслідувати погрози на адресу співзасновниці «Заборони»

Правозахисна організація Human Rights Watch закликала українську владу розслідувати погрози на адресу співзасновниці видання «Заборона» Катерини Сергацкової.

«Журналісти не повинні боятися за свої життя через теми, про які вони пишуть. Українська влада повинна негайно розслідувати ці погрози та гарантувати безпеку для Сергацкової та її сім’ї», – заявив директор правозахисної організації Human Rights Watch з питань Європи та Центральної Азії Г’ю Вільямсон.

3 липня «Заборона» опублікувала статтю про ймовірні зв’язки між лідерами ультраправих та неонацистських груп з керівництвом фактчекінгового проєкту StopFake. У відповідь організація розкритикувала матеріал і назвала його частиною тренду «цькування та залякування від проросійського медіа».

Згодом коментатори в соціальних мережах почали погрожувати Сергацковій через нібито проросійську пропаганду. 11 липня український журналіст зі 130 тисячами підписників опублікував у Facebook фото Сергацкової та її сина, розповів деталі її біографії та припустив, що вона працює на російську розвідку.

У коментарях дописувачі погрожували співзасновниці «Заборони» вбивством та фізичним насиллям, публікували її адресу та фотографію її будинку. Хоча пост згодом видалили, журналіст продовжив образи на адресу Сергацкової.

У великій кількості дописів згадується, що вона була громадянкою Росії. Український паспорт журналістка отримала у 2015 році.

Сама Сергацкова заявила, що вона була об’єктом онлайн-цькування і раніше. Зокрема, через розслідування діяльності українських правоохоронців. Водночас цього разу цькування викликає в неї більше страху.
…

Світлані Прокоп’євій присудили премію за свободу преси

Комитет был создан в 1981, его первым председателем был Уолтер Кронкайт
…

Борг «Суспільного» перед «Євроньюз» повністю закритий – Аласанія

Борг Національної суспільної телерадіокомпанії України перед компанією «Євроньюз» повністю закритий, повідомив голова правління НСТУ Зураб Аласанія у Facebook.

«Одна з найкритичніших проблем «Суспільного», котру, як і проблему «Ери-Деркача», дуже не хотілося б залишати в спадок наступним управлінцям (хоч ті проблеми спадком «Суспільному» і дістались) – борг АТ «Євроньюз». 10,5 мільйонів євро. Так ось: не залишимо; борг повністю закрито», – написав Аласанія.

Він зазначив, що весь бюджет НСТУ на 29 каналів у 2020 році становить 40,3 мільйона євро.

«АТ «Євроньюз» негайно розпочало процедуру відкликання свого позову і розблокування в банку Швейцарії заарештованої у 2017 році суми розміром у 15 млн євро («страхова» гарантія для проведення «Євробачення-2017», що мала по завершенню «Євробачення» одразу повернутися в Україну, але була заморожена АТ «Євроньюз» в забезпечення свого позову)», – заявив Аласанія.

Він сподівається, що після отримання цих грошей уряд «зможе і захоче» компенсувати «Суспільному» хоч частину витрат на погашення боргу перед «Євроньюз».

18 лютого відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наклав арешти задля примусового стягнення з ПАТ «НСТУ» на користь АТ «Євроньюз» боргу в розмірі 10,5 млн євро. Рахунки розблокували 3 червня. Після цього НСТУ зобов’язалася погасити борг, який отримала в спадок від Національної телекомпанії України.
…

«На 17 камерах зафіксовано ймовірного злочинця» – поліція про розслідування вбивства черкаського журналіста

Розслідування убивства черкаського журналіста Вадима Комарова триває уже рік
…

За пів року до журналістів в Україні 40 разів застосовували силу – НСЖУ

Протягом першого півріччя 2020 року працівники ЗМІ в Україні 40 разів зазнавали фізичної агресії, повідомила Національна спілка журналістів за результатами моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», проведеного спільно з партнерськими громадськими організаціями.

При цьому в червні НСЖУ зафіксувала 10 інцидентів фізичної агресії щодо працівників ЗМІ. Три з них пов’язані зі зйомками щодо недотримання карантинних обмежень, йдеться в повідомленні.

Половина постраждалих у червні – жінки, найбільше інцидентів трапилося у Києві, повідомили у НСЖУ.

«Найбільш «ризикованими» темами для журналістів у червні стали карантин та акції протесту прихильників громадського активіста Сергія Стерненка в Києві», – йдеться в повідомленні.

У НСЖУ засудили напади і висловили сподівання на належне їх розслідування.

У травні Україна на 6 пунктів покращила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».

 
…

70 років з початку мовлення Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

4 липня 1950 року почало мовлення Радіо Вільна Європа, яке згодом стало Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС).

Перша радіопередача була адресована слухачам за «залізною завісою» у комуністичний Чехословаччині.

Через сімдесят років мовник передає новини через радіо, телебачення та цифрові засоби масової інформації у 23 державах, включно з Україною.

«РВЄ/РС має благородну місію і протягом десятиліть відігравало історичну роль у країнах, які борються за демократію та права людини, – заявила в.о. президента медіакомпанії Дейзі Сінделар. – Інструменти змінилися, але виклики в принципі однакові. Ми знаємо, що навіть у найважчих умовах наша робота по-справжньому впливає на людей, яким більше нікуди звертатися за достовірною інформацією про важливі для них питання».

З нагоди 70-ї річниці РВЄ/РС та 25-ї річниці переїзду медіакорпорації зі штаб-квартири в Мюнхені до Праги, голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл сказав: «Для багатьох моїх сучасників і для мене, РВЄ/РС – це джерело вільної інформації та вікно у вільний світ. Я пишаюся тим, що зараз РВЄ/РС мовить з Праги, тому ми можемо брати участь у поширенні вільної інформації до Росії та інших пострадянських країн. Для громадян цих держав зараз це так само важливо, як і трансляції з Мюнхена були для нас».

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода має редакційну незалежність і фінансується Конгресом США через Американське агентство глобальних медіа. 

Українська редакція Радіо Свобода була створена у серпні 1954 року, в червні 1992 року мовник відкрив бюро у Києві.

Від початку російської агресії у 2014 році редакція розпочала проекти для окупованих теренів і про їхні проблеми – Крим.Реалії і Донбас.Реалії.

Про 70 років Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода коротко читайте тут.

 
…

Представництво ЄС радить продовжити громадське обговорення закону про медіа

Представництво Євросоюзу в Україні 3 липня прокоментувало розгляд законопроєкту про медіа. В своїй заяві дипломатична місія закликала продовжувати громадські обговорення документу.

«Ми підтримуємо прогрес щодо законопроєкту про медіа в Україні №2693 у відповідальному комітеті Верховної Ради та узгодження українського законодавства про ЗМІ згідно з правилами ЄС. Заохочуємо подальші громадські обговорення законопроєкту та продовжуємо спільну роботу з Офісом Ради Європи в Україні в обміні досвідом з Україною», – заявляє представництво блоку.

Читайте також: «Закон про медіа»: чіткі правила для усіх чи наступ на свободу слова й інтернет​

1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт про медіа попри заклики громадських організацій і журналістів відхилити його.

Напередодні було оприлюднене звернення, яке підписали 70 представників ЗМІ та громадських організацій України, що закликали Верховну Раду відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова.

Верховна Рада 19 травня відправила законопроєкт про медіа на повторне перше читання у травні цього року.
…

Раду закликають відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова

«Проєкт закону «Про медіа»… – це законопроєкт про захист влади від журналістів, про санкції, про контроль за поширенням інформації і думки»
…

НСТУ запустило новинний сайт, присвячений Криму

Національна суспільна телерадіокомпанія повідомляє про початок роботи окремого новинного сайту Суспільне Крим, присвяченого анексованому півострову.

Сайт працює українською, російською, кримськотатарською та англійською мовами. Як повідомляє пресслужба Суспільного, це перший для НСТУ запуск чотиримовного ресурсу.

Читайте також: В окупованому Сімферополі суд відхилив скаргу адвоката Полозова на недопуск до захисту Чубарова​

За словами шефредактора телеканалу UA:Крим Аліма Абдулхаірова, сайт орієнтований не лише на Україну та анексований Крим зокрема, а й за межі України.

«Створюючи сайт «Суспільне Крим», ми мали на меті збільшити нашу аудиторію в діджиталі. Ми хочемо виконувати функції Суспільного мовника й за межами України, тому ресурс працюватиме чотирма мовами – кримськотатарською, українською, російською та англійською», – цитує Абдулхаірова пресслужба НСТУ.

Читайте також: Рахунки «Суспільного» розблоковані​

За повідомленням НСТУ, старшим редактором ресурсу стане Микола Матвійчук. Планується, що «Суспільне Крим» стане частиною загальнонаціональної платформи «Суспільне Новини».
…

У Криму посилилося блокування українського FM-радіосигналу – правозахисники

Ситуація з прийманням українського FM-радіосигналу в окупованому Росією Криму (на півночі півострова) в червні погіршилася порівняно з попереднім моніторингом у березні, повідомляє Кримська правозахисна група.

У червні сигнал українських FM-радіостанцій чути тільки в 5 з 19 населених пунктів регіону, мовиться в повідомленні. Ще в березні мовлення українських радіостанцій за допомогою трансляційних веж, розташованих у Чонгарі і Чаплинці, було чутно в 9 населених пунктах.

При цьому кількість українських радіостанцій, які можна слухати в Криму, теж істотно скоротилася, звертають увагу правозахисники.

У Воїнці можна почути тільки одну українську радіостанцію, в Червоноармійському й Істочному – по дві радіостанції, а в Передмістному і Новоолександрівці – по три українські FM-радіостанції. Біля КПВВ «Чонгар», на окупованій території півострова, можна послухати програми п’яти українських FM-радіо, чотири українські радіостанції чутно з боку Криму біля КПВВ «Чаплинка».

У 14 населених пунктах (Вишнівка, Мартинівка, Завіт-Ленінський, Солоне Озеро, Єрмакове, Придорожнє, Зарічне, Джанкой, Овочеве, Лобанове, Зелена Нива, Красноперекопськ, Армянськ, Ішунь) на українських радіочастотах транслюють свої програми російські FM-станції.

У березні 2020 року в населених пунктах Вишнівка, Єрмакове, Придорожнє і Зелена Нива можна було почути сигнал однієї української радіостанції. У червні цей сигнал зловити не вдалося.

При цьому в 16 населених пунктах із 19 на деяких частотах зафіксовано одночасне мовлення двох станцій – української і російської. Це, вважають правозахисники, свідчить про цілеспрямоване блокування українського FM-радіомовлення російськими станціями.

Радіо «Культура», «Промінь», «Армія FM» і «Нова Каховка» чутно в двох населених пунктах із усього списку, Радіо «НВ» – в трьох, «Українське радіо» і Радіо Крим.Реалії – в одному з 19 перевірених.

Таким чином, мовиться в повідомленні Кримської правозахисної групи, в порівнянні з березнем 2020 року на півночі Криму суттєво зменшилася покриття FM-мовлення Радіо Крим.Реалії, яке раніше було чутно в шести населених пунктах зі списку. Поширення сигналу радіостанції «Армія FM» скоротилося з чотирьох населених пунктів до двох.

Мовлення українських FM-станцій із телерадіовежі, розташованої в Чаплинці, в північному Криму заглушують такі російські радіостанції:

частоту радіо «Культура» 95,3 – радіо «Крим»;
частоту «Перець FM» 96,4 – радіо «Море»;
частоту радіо «Мейдан» 102,3 – «Спутнік»;
частоту радіо «Хаят» 103,5 – «Маяк»;
частоту радіо «Промінь» 106,4 – «Ватан Седаси».

Мовлення українських FM-станцій із телерадіовежі, розташованої в Чонгарі, в північному Криму перекривають такі російські станції:

частоту «Українського радіо» 100,7 – радіо «Спутнік»;
частоту радіо «Промінь» 102,6 – «Весті»;
частоту «Армія FM» 103 – радіо «Крим»;
частоту Радіо «НВ» 104,1 – радіо «Море»;
частоту Радіо Крим.Реалії 105,9 – «Весті»;
частоту радіо «Херсон FM» 107,8 -–«Ватан Седаси».

Монітори КПГ за допомогою автомагнітол перевірили, які українські FM-радіостанції можна послухати в 19 населених пунктах північного Криму: містах Армянськ, Красноперекопськ, Джанкой, а також у населених пунктах, що розташовані вздовж основних автодоріг, – Ішунь, Зелена Нива, Вишнівка, Червоноармійське, Істочне, Новоолександрівка, Мартинівка, Солоне Озеро, Завіт-Ленінський, Єрмакове, Придорожнє, Передмістне, Зарічне, Овочеве, Лобанове, Воїнка.

«Таким чином, окупаційна влада Криму позбавила громадян України доступу до інформації незалежних українських радіостанцій. При цьому влада Росії повністю ігнорує той факт, що глушіння радіосигналів заборонено Міжнародною конвенцією електрозв’язку в 1947 році і Генеральною асамблеєю ООН у 1950 році», – наголошують правозахисники.

За їхніми словами, дії російської влади в Криму призводять до знищення плюралізму думок і фактичної заміни незалежних ЗМІ джерелами державної російської пропаганди. За допомогою цієї практики кримчан позбавляють можливості отримувати інформацію про Україну і порушення у сфері прав людини, які регулярно відбуваються в Криму. Підконтрольні Кремлю російські ЗМІ приховують більшість таких фактів від жителів півострова. Інформаційна ізоляція окупованого півострова посилюється, що грубо порушує стандарти свободи слова, а також дає державі-окупантові додаткові можливості для подальшого порушення прав і свобод людини в Криму.

«Для запобігання цьому необхідно, щоб демократичні країни посилили тиск на владу Росії з вимогою припинити цензуру, необґрунтовані блокування й інші форми обмеження свободи незалежних медіа на території Криму. Правоохоронним органам України необхідно ретельно розслідувати факти незаконного блокування медіа і захоплення радіочастот у Криму в контексті міжнародного збройного конфлікту і притягати винних до відповідальності», – вважають у Кримській правозахисній групі.

Радіо Крим.Реалії мовить на частоті 105,9 FM на північний Крим. Крім того, в середині листопада 2019 року Радіо Крим.Реалії почало цілодобове мовлення з Чонгара (південь Херсонської області) на середніх хвилях на частоті 648 АМ.

Росія припинила мовлення українських ЗМІ на контрольованих нею територіях України – в окупованих Криму і частині Донбасу. Українські засоби масової інформації шукають можливості доносити свій сигнал до аудиторії на непідконтрольній наразі Києву території.
…

«112 Україна» планує показати концерт у Кремлі до Дня вшанування жертв війни

Телеканал «112 Україна» планує показати концерт у Кремлі до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

Згідно з анонсом на сайті телеканалу, в ефірі покажуть концерт «Напередодні переможної весни» за участі народної артистки Грузії та Росії Тамари Гвердцителі та «інших зірок естради, що представляють, зокрема, Грузію та Білорусь».

Влітку 2018 року програма «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «​UA: Перший») першою встанововила зв’язок менеджменту телеканалу «112 Україна» із проросійським політиком Віктором Медведчуком після зміни редакційної політики телеканалу. Згодом оточення Віктора Медведчука стало контролювати групу із трьох телеканалів: «112 Україна», NewsOne і ZIK.
22 червня в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. У цей день у 1941 році нацистська Німеччина розпочала бойові дії проти Радянського Союзу. (Друга світова війна на той час уже тривала майже два роки). Інститут національної пам’яті України оцінює втрати України у війні у 8-10 мільйонів життів.

…

До шорт-листу номінантів на премію Presszvanie ввійшли троє журналістів Радіо Свобода

До шорт-листу номінантів на журналістську премію Presszvanie ввійшли троє журналістів Радіо Свобода, повідомили організатори.

Це Ігор Токар (номінація «Телекомунікації та IT»), Анастасія Магазова і Ольга Омельянчук (номінація «Якість життя: суспільство та соціальні ініціативи»).

Після оголошення переможців на церемонії нагородження всі оцінки журі будуть у відкритому доступі на сайті премії. Організатори повідомлять дату церемонії нагородження додатково, як тільки нормалізується ситуація з пандемією і будуть дозволені масові заходи, мовиться в повідомленні.

Presszvanie – це щорічна премія для журналістів і редакторів, яка вручається за лідерство і професіоналізм. Премія заснована у 2005 році і проходить під егідою громадської організації «Пресзваніє Україна», мета якої – сприяти професійному розвитку журналістів в Україні, навчаючи і відзначаючи заслуги найвидатніших. Проєкт має два основні напрямки діяльності: нагорода і освітня платформа для журналістів.

2018 року журналісти Радіо Свобода отримали шість нагород цього конкурсу.
…

Радіо Свобода почало приймати заявки на стипендію Вацлава Гавела

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода і Міністерство закордонних справ Чехії оголосили про старт прийому заявок на стипендію Вацлава Гавела для журналістів на 2020-2021 академічний рік.

Заявки приймаються до 11 серпня 2020 року включно. Стажування триватиме з 4 січня по 30 липня 2021 року.

Мета програми полягає в тому, щоб допомогти журналістам із країн, у яких бракує свободи преси, реалізуватися з дотриманням професійних стандартів. Програма ґрунтується на вірі колишнього президента Чехії Вацлава Гавела в визначальну роль журналістики в опорі тиранії. Крім Радіо Свобода та МЗС Чехії, програму підтримує також Фонд Дагмар та Вацлава Гавела VIZE97.

Учасниками можуть стати журналісти з України, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та Росії.

Стипендіатів спершу на два тижні направлять до місцевого бюро Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, де вони отримають уявлення про місцеву роль і редакційну практику Радіо Свобода і познайомляться з колегами. Наступні півроку стипендіати проведуть у штабквартирі у Празі, де у своїй мовній редакції навчатимуться в процесі спільної роботи з досвідченими професіоналами Радіо Свобода. Після перебування в столиці Чехії стипендіати повернуться до бюро у своїй країні, де продовжать роботу ще протягом місяця.

Очікується, що після цієї програми стипендіати покращать свої журналістські навички, розширять професійний кругозір і поглиблять розуміння проблем і завдань, з якими стикається їхня країна. Також вони краще зрозуміють роль незалежних ЗМІ у своєму регіоні.

На час програми переможець отримуватиме щомісячну стипендію – розмір відповідатиме шкалі заробітної плати конкретного бюро. Також покриватимуться кошти на дорогу і проживання для поїздки в Прагу. 

У різні роки стипендіатами програми ставали: Наталія Седлецька, Ольга Мальчевська, Сафіє Абляєва, Ярослава Куцай, Гліб Жаворонков.

 
…

Філіппінську журналістку, яка критикувала владу, засудили за «наклеп»

Суд на Філіппінах визнав журналістку, голову критичного до президента Родріго Дутерте сайту Марію Рессу винною в «кібернаклепі». Таке рішення суд Маніли ухвалив 15 червня.

Резонансна справа Ресси вважалася тестом на рівень свободи пресси в цій країні.

Суд засудив Рессу та її колишнього автора Рейналдо Сантос-молодшого терміну ув’язнення до шести років у в’язниці. Мінімальний термін складатиме не менше, ніж шість місяців та один день.

«Ми плануємо протидіяти будь-яким атакам на свободу слова», – сказала Ресса після оголошення вироку, пообіцявши продовжити боротьбу.

Обох журналістів звільнили під заставу до апеляції.

Групи з захисту свободи слова вважають справу політично вмотивованою атакою на медіа, спрямовану на придушення критики уряду.

Вона стосується матеріалів, які 2012 року оприлюднив сайт Ресси Rappler. Стаття, оновлення якої з’явилося 2014-го, посилалася на звіт розвідки, який пов’язував філіппінського підприємця з вбивством, торгівелю людьми та наркотиками.

Матеріал з’явився до того, як влада ухвалила закон проти «кібернаклепу», але прокурори наполягали на тому, що невелике редагування робить його таким, що підлягає засудженню.

Сайт Rappler наразився на гнів уряду через критику методів Дутерте у боротьбі з наркоторгівлею. За даними правозахисників, сувора політика влади в цій сфері призвела до понад 10 тисяч смертей.

Ця справа – одна з кількох проти колишньої журналістки CNN Марії Ресси та її вебсайту.

Ліцензія Rapper на роботу була відкликана в 2018 році через звинувачення в порушенні обмежень щодо закордонних власників. Редакцію також звинувачують в ухиленні від сплати податків.
…

Рахунки «Суспільного» розблоковані

Рахунки «Суспільного» розблоковані, повідомила Національна суспільна телерадіокомпанія України.

«Відсьогодні, 3 червня, «Суспільний мовник» може вільно користуватися коштами з комерційних рахунків», – заявили в НСТУ.

Там нагадали, що 18 лютого відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наклав арешти задля примусового стягнення з ПАТ «НСТУ» на користь АТ «Євроньюз» боргу в розмірі 10,5 млн євро.

«У лютому цього року «Євроньюз» подав заяву до суду з проханням видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 та копію ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі №910/12143/15, мотивовану тим, що зазначені документи «Євроньюз» втратив. Заяву «Євроньюз» суд задовольнив і видав дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі №910/12143/15», – розповіли в НСТУ.

Не погодившись з ухвалою, 18 лютого компанія звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило зазначену ухвалу скасувати. 18 травня апеляційну скаргу задовольнили, а справу повернули до Господарського суду м. Києва.

За даними компанії, 29 травня Господарський суд Києва призначив судове засідання на 5 червня й підтримав ухвалу, якою зупинив виконання за дублікатом наказу 2017 року про примусове стягнення коштів із НСТУ.

«Не дочекавшись рішення суду, 1 червня АТ «Євроньюз» звертається до державного виконавця з проханням повернути виконавчий документ, який зобов’язував примусово стягнути кошти з НСТУ, для надання можливості НСТУ самостійно сплатити борг, а не через блокування рахунків і примусове стягнення виконавчою службою. Відповідно після повернення виконавчого документа «Євроньюзу» арешт із рахунків НСТУ знімається», – заявили в НСТУ.

2 червня відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняв арешт із рахунків ПАТ «НСТУ».

Компанія починає погашення боргу з власного бюджету, щоб унеможливити подальше блокування рахунків компанії, і планує завершити виплати «Євроньюз» до кінця місяця. «Суспільне» наголосило, що отримало борг у спадок від Національної телекомпанії України, яка припинила свою діяльність у 2017 році.
…

ДБР не побачило «складу злочину» в діях депутата, який напав на журналістів у Раді і забрав телефони

Державне бюро розслідувань 8 травня закрило справу про перешкоджання професійній діяльності журналістів видання «Цензор.нет» Івана Марусенка та Михайла Криворучкіна з боку народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Олександра Пономарьова, який у лютому 2018 року в кулуарах Верховної Ради напав на них, вирвавши з рук телефони.

Слідчий ДБР не побачив у цих діях парламентаря «складу злочину». Водночас потерпілий журналіст Іван Марусенко вважає це рішення незаконним і вже подав скаргу на ім’я генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханням його скасувати.

У постанові про закриття кримінального провадження слідчий ДБР Олександр Амелін обґрунтував своє рішення тим, що «розмова двох депутатів мала конфіденційний характер», «дозвіл на зйомку її учасники не давали», а тому, на його думку, «перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не утворює складу злочину». Текст постанови слідчого ДБР є в розпорядженні редакції.

Адвокат журналіста Івана Марусенка Анатолій Попов направив скаргу на рішення слідчого ДБР до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – адже «скарга на незаконне закриття цього кримінального провадження має бути предметом уваги та розгляду генерального прокурора, який входить… до системи прокурорів, які мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих», а «вручення підозри народному депутату – це компетенція виключно генерального прокурора».

У скарзі захист журналіста звернув увагу на обставини справи: «Обставини справи чітко вказують про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. проводили відеозйомку відкрито. Спілкування між депутатами Соболєвим С.В. та Пономарьовим О.С. проводилося у публічному місці, де перебувають депутати, журналісти та інші особи, які дотичні як до діяльності депутатського корпусу, так і до висвітлення цієї діяльності публічного характеру. Обставини справи вказують на те, що спілкування між депутатами відбувалося саме за результатами їхньої діяльності як народних депутатів і саме таку діяльність висвітлюють журналісти, які акредитовані у Верховній Раді України», – йдеться в документі.

Тому, на думку юриста, це «спростовує висновок слідчого Амеліна О.В. про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. мали отримати «дозвіл на зйомку» у народних депутатів України Соболєва С.В. та Пономарьова О.С».

Крім того, за словами адвоката Попова, жодних зауважень чи прохань від депутата Пономарьова припинити його знімати під час окремого спілкування з журналістами не надходило. Натомість саме в той момент, йдеться у скарзі, парламентар «здійснив напад на журналістів і вихопив з їхніх рук мобільні телефони, які журналісти використовували при здійсненні своєї професійної діяльності».

«Небезпека позиції, яка висловлена ДБР в обґрунтування підстав для закриття цього кримінального провадження полягає в тому, що ДБР запроваджує нові стандарти в оцінці діяльності журналістів, розподіляючи її на законну і незаконну за принципом щодо отримання згоди публічної особи на висвітлення питань діяльності такої особи. Тобто, якщо депутат Пономарьов не хоче, щоб про його діяльність журналісти збирали інформацію, то така діяльність журналістів, на думку слідства, вже вважається незаконною. Очевидно, що запровадження таких стандартів зведе нанівець роль ЗМІ як «сторожового пса демократії», – підкреслив Анатолій Попов. – Не кажучи вже про те, що така позиція слідства прямо іде всупереч усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо права на висвітлення діяльності публічних осіб, до яких за визначенням відносяться політики».

У 2018 році у Верховній Раді тодішній народний депутат від депутатської групи «Воля народу» Олександр Пономарьов (нині він депутат від партії «Опозиційна платформа – За життя») напав на журналіста «Цензор.нет» Івана Марусенко та його колегу Михайла Криворучкіна й вирвав у них з рук телефони, якими вони здійснювали зйомку.

Того ж дня за цим фактом було відкрито кримінальне провадження щодо перешкоджанню законної діяльності журналістів.

Згодом, у травні 2016 року в Генпрокуратурі повідомили, що направили до Верховної Ради подання на притягнення депутата Олександра Пономарьова до кримінальної відповідальності. Однак у червні того ж року регламентний комітет Верховної Ради відмовився його підтримати, визнавши подання тодішнього генпрокурора Юрія Луценка «невмотивованим», а докази «сумнівними».

Розгляд справи тривав близько двох років. А на початку 2020 року провадження було передано до Державного бюро розслідувань.

 
…

П’ять матеріалів журналістів Радіо Свобода потрапили до коротких списків конкурсу «Честь професії»

П’ять матеріалів журналістів Радіо Свобода потрапили до коротких списків конкурсу професійної журналістики «Честь професії».

У номінації «найкраще інтерв’ю» на перемогу претендує матеріал під назвою «Народ был в напряжении: ощущения ужаса, который может произойти – Чийгоз» журналістів проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Катерини Некречої та Євгена Лубчака.

У категорії «найкраще новинне висвітлення резонансної події» може перемогти матеріал «Пытаются выдавить крымских татар»: день массовых обысков и задержаний в Крыму» Олени Ремовської та Юлії Стець з проєкту Крим. Реалії.

На нагороду за «найкраще розслідування» претендують одразу два матеріали програми «Схеми. Корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»): «Слуга власного бізнесу: кіпрська таємниця депутата Холодова» та «П. дав добро».

У спецномінації «Конструктивна журналістика» до короткого списку премії потрапив матеріал Ярослави Трегубової «Як це – виховувати сина з синдромом Дауна. Історія батьків, які руйнують стереотипи».

Загалом журналісти подали на конкурс 615 матеріалів. Із повним переліком коротких списків премії можна ознайомитися за посиланням.

Конкурс відбувається за підтримки USAID, Internews та посольства Швеції в Україні.
…

Лауреатом премії Гонгадзе став Павло Казарін (оновлено)

Лауреатом Премії імені Георгія Гонгадзе став публіцист та телеведучий Павло Казарін. Серед іншого він є оглядачем Крим.Реалії, проєкту Радіо Свобода.

Церемонія нагородження відбулася в ефірі суспільного телеканалу «UA: Культура».

Іншими двома фіналістами Премії стали засновник «Телебачення Торонто» Роман Вінтонів та засновник проєкту Ukrainer Богдан Логвиненко.

Сума винагороди для лауреата складає 100 тисяч гривень.

Серед критеріїв для висунення кандидатів: інноваційність, значний внесок у розвиток жанру чи журналістського середовища, незалежність та відданість принципам професії. За умовами премії, лише члени Капітули мають право номінувати журналістів на її здобуття.

Цього року до капітули Премії ввійшли: дружина Георгія Гонгадзе, журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе, президент Українського ПЕН, письменник Андрій Курков, журналістка, співзасновниця та власниця видання «Українська правда» Олена Притула, меценат Премії та представник powered KMBS Alumni platform Микола Сушко, письменниця, правозахисниця Лариса Денисенко, засновник «Історичної правди» та Музею-архіву преси, перший лауреат Премії імені Гонгадзе​ Вахтанг Кіпіані, релігієзнавець, письменник Ігор Козловський, правозахисник, публіцист, віцеректор Українського католицького університету у Львові Мирослав Маринович, співзасновниця та головна редакторка видання «Дзеркало тижня» Юлія Мостова.

Оголошення лауреата премії традиційно відбувається у день народження журналіста Георгія Гонгадзе.

Премія була заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з powered KMBS Alumni platform та виданням «Українська правда». Першим лауреатом Премії став Вахтанг Кіпіані.
…

Сьогодні вручають премію Ґонґадзе – трансляція

21 травня о 19:15 в ефірі суспільного телеканалу «UA: Культура» відбудеться церемонія нагородження лауреата Премії імені Георгія Ґонґадзе 2020 року.

Подивитись церемонію можна буде на YouTube-каналі «UA: Культура»​, Фейсбук-сторінках Премії, Українського ПЕН та самого телеканалу.

Фіналістами Премії цього року стали засновник «Телебачення Торонто» Роман Вінтонів, публіцист, телеведучий Павло Казарін та засновник проєкту Ukrainer Богдан Логвиненко. Сума винагороди для лауреата складає 100 тисяч гривень.

Серед критеріїв для висунення кандидатів: інноваційність, значний внесок у розвиток жанру чи журналістського середовища, незалежність та відданість принципам професії. За умовами премії, лише члени Капітули мають право номінувати журналістів на її здобуття.

Цього року до капітули Премії ввійшли: дружина Георгія Ґонґадзе, журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби «Голосу Америки» Мирослава Ґонґадзе, президент Українського ПЕН, письменник Андрій Курков, журналістка, співзасновниця та власниця видання «Українська правда» Олена Притула, меценат Премії та представник powered KMBS Alumni platform Микола Сушко, письменниця, правозахисниця Лариса Денисенко, засновник «Історичної правди» та Музею-архіву преси, перший лауреат Премії імені Ґонґадзе Вахтанґ Кіпіані, релігієзнавець, письменник Ігор Козловський, правозахисник, публіцист, віцеректор Українського католицького університету у Львові Мирослав Маринович, співзасновниця та головна редакторка видання «Дзеркало тижня» Юлія Мостова.

Оголошення лауреата премії традиційно відбувається у день народження журналіста Георгія Ґонґадзе.

Премія була заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з powered KMBS Alumni platform та виданням «Українська правда». Першим лауреатом Премії став Вахтанґ Кіпіані.
…

Нацрада призначила позапланову перевірку телеканалу NewsOne через заяви про євреїв у Третьому рейху

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення призначила позапланову перевірку телеканалу NewsOne через заяви про євреїв у військах нацистського Третього рейху та існування єврейських дивізій СС (так званих «захисних загонів»).

За даними Нацради, заяви пролунали 8 травня в ефірі програми «Протистояння» з вуст підприємця Андрія Пальчевського та політолога Вадима Карасьова.

«Поширені в ефірі ТОВ «Новини 24 години» твердження щодо служби значної кількості євреїв у військах нацистського Третього рейху та існування єврейських дивізій СС мають ознаки заперечення і спотворення Голокосту, який підірвав підґрунтя європейської цивілізації, розпалення ворожнечі щодо єврейського народу, який зазнав мільйонних жертв як від дій формувань СС, так і від інших військових формувань нацистського Третього рейху», – заявили в Нацраді.

Регулятор вбачає в заявах ознаки пропаганди або розпалювання національної расової чи релігійної ворожнечі та ненависті. Перевірка телекомпанії відбудеться після завершення карантину.

За даними ЗМІ, телеканал NewsOne належить народному депутату від «Опозиційної платформи – За життя» Віктору Медведчуку.
…