ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Поліція закрила справу проти Портнова, який погрожував редакції розслідувань «Схеми»

Національна поліція закрила кримінальне провадження проти Андрія Портнова, який раніше публічно погрожував редакції програми журналістських розслідувань «Схеми» й оприлюднив детальні персональні дані водіїв програми. Про таке рішення у відомстві повідомили Радіо Свобода, йдеться у матеріалі «Прес на Press».

Кримінальне провадження було зареєстроване за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Провадження за першою статтею закрили 31 липня 2020, за другою – 5 серпня 2020. Підстава закриття – «у зв’язку з відсутністю складу злочину».

Як повідомили адвокати «Схем», наразі вони не отримали документів із цього приводу, але не погоджуються зі закриттям провадження.

«Ми звернулися до Нацполіції з клопотанням – повідомити про ухвалені процесуальні рішення, попросили надати копії цих рішень і матеріалів провадження для ознайомлення. Після чого будемо ухвалювати рішення щодо захисту журналістів. У тому числі, це судове оскарження», – каже адвокатка Віра Крат.

І підкреслює: «В черговий раз ми змушені констатувати, що в Україні відсутній механізм ефективного розслідування кримінальних правопорушень щодо перешкоджання законній журналістській діяльності. А безкарність є подвійною несправедливістю і свого роду «стимулює» вчинення правопорушень в майбутньому».

1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що журналіст програми Михайло Ткач готував розслідування щодо впливу та можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою.

Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані й домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем».

Тоді керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми» і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.

Національна поліція України 6 листопада зареєструвала кримінальне провадження через тиск Андрія Портнова. Пізніше адвокати подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» і стягнути моральну шкоду.

7 листопада 2019 року Андрій Портнов подав зворотню заяву до поліції з проханням порушити кримінальне провадження за статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя) і 171 (перешкоджання професійній діяльності), називаючи це «симетричними діями».

31 серпня суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова в рамках письмового провадження (без запрошення сторін) винесла рішення, яким відмовила водію «Схем» Борису Мазуру у задоволенні цивільного позову про захист права на приватність та прохання зобов’язати Андрія Портнова вилучити з публічного простору його персональні дані. Окрім відмови у позові, суддя також постановила стягнути з водія «Схем» витрати Портнова на адвокатів у розмірі 52 500 гривень.

Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа висловило розчарування відмовою суду задовольнити позов. У медіакорпорації нагадали, що неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності всіх причетних до тиску і погроз журналістам та іншим працівникам програми «Схеми» через їхню професійну діяльність.

 
…

«Репортери без кордонів» розкритикували рішення Нацради забрати ліцензію в радіо «Прямий FM»

Організація засуджує переслідування цієї медіагрупи впродовж близько року і закликає відновити ліцензію
…

Вперше з часів Холодної війни: Радіо Свобода відновлює свою роботу в Угорщині

Угорська служба Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода відновлює свою роботу після зниження рівня свободи слова в країні. Служба припинила функціонувати після Холодної війни.

«Ми дуже раді повернутися до Угорщини із сучасним програмуванням та зобов’язаннями РВЄ / РС служити суспільним інтересам, повідомляючи про питання, які мають найбільше значення для нашої аудиторії», – повідомила в.о. президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

Вона наголосила, що РВЄ / РС має видатну команду місцевих журналістів, які готові надавати надійну й незаангажовану інформацію.

Службу очолив Гюла Чак, колишній журналіст та редактор панєвропейської мережі Euronews, продюсер й угорський кореспондент BBC.

Радіо Свобода оголосило про плани відновити роботу Угорської служби восени 2019 року. Це відбулося на тлі втрати Угорщиною 16 позицій в Індексі свободи преси у світі , який укладає міжнародна організація «Репортери без кордонів». За два роки країна впала з 73 на 89 позицію.

В останні 10 років уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана забрав контроль над більшістю видань у країні. Зокрема, у 2011 році уряд почав контролювати Суспільне телебачення, радіостанції та державне агентство новин.

Перша Угорська служба РВЄ / РС (Szabad Európa Rádió) працювала з німецького Мюнхена під час Холодної війни й припинила роботу в 1993 році.

В останні роки Радіо Свобода відкрила свої бюро у ще двох країнах – Болгарії та Румунії.

 
…

Рішенням суду щодо дій Портнова розчаровані, тиск на журналістів неприпустимий – в.о. президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

«Завжди була така думка про те, що Портнов має вплив на суди…»
…

Нацрада позбавила радіо «Прямий FM» ліцензії на мовлення

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення позбавила радіо «Прямий FM» ліцензії на мовлення.

Під час засідання член Нацради Олег Черниш наголосив, що за відсутність мовлення протягом року з дати видачі ліцензії українське законодавство передбачає санкцію у вигляді позбавлення ліцензії, передає агентство «Інтерфакс-Україна».

«5 канал» повідомив, що претензії Нацради полягали у тому, що радіо отримало ліцензію на мовлення у шістьох населених пунктах, але вчасно змогло запуститися лише в чотирьох. Представники каналу пояснювали, що це відбулося по незалежних від них причинах та заявляли, що вони повідомляли про це Нацраду.

Головна продюсерка телеканалу «Прямий» Світлана Орловська перед ухваленням рішення заявляла, що не очікує позитивного рішення Національної ради, оскільки системний тиск на канал триває давно.
…

Підпал авто «Схем»: суд у Броварах обирає запобіжний захід одному з підозрюваних

У п’ятницю, 28 серпня, Броварський міськрайонний обирає запобіжний захід одному із підозрюваних у причетності до підпалу автівки програми журналістських розслідувань «Схеми», повідомляє кореспондент Радіо Свобода з місця подій. 

У цілях слідства сторона обвинувачення попросила не називати імені і прізвища підозрюваного. 

Чоловіка підозрюють у причетності до підпалу, а саме в участі у розвідці перед скоєнням злочину. 

Сам підозрюваний відмовляється коментувати журналістам ситуацію. 

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Поліція через підпал автомобіля розпочала кримінальне провадження за статтею про умисне знищення або пошкодження майна. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».​

26 серпня поліція затримала двох підозрюваних у підпалі автомобіля – киянина та жителя Луганської області. Ще двоє перебувають у розшуку.

 
…

МВС припускає, що Портнов міг отримати матеріали справи про підпал авто «Схем» внаслідок витоку

Міністерство внутрішніх справ України припускає, що колишній заступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов міг отримати матеріали справи про підпал автомобіля «Схем» після «витоку» інформації, повідомила головна редакторка Радіо Свобода Інна Кузнецова у фейсбуці після зустрічі з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та керівництвом Національної поліції.

«Щодо публікації громадянином Андрієм Портновим матеріалів слідства у цій справі, то у МВС пояснили, що це міг бути витік фотографії з місця обшуку від кола осіб, які мали доступ до цих відомостей, і серед них не тільки поліцейські, але і процесуальні керівники (прокуратура)», – написала Кузнецова.

Вона повідомила, що подякувала за активні дії для пошуку причетних до підпалу автомобіля програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода й телеканалу «UA: Перший»), й нагадала, що тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала встановити не лише виконавців злочину, а й замовників.

«Окремо нагадала міністру про те, що, за свідченням адвоката Михайла Ткача, досі відсутній рух у іншій кримінальній справі – щодо ймовірного стеження за допомогою прослуховуючих пристроїв чи спроб їхнього встановлення в квартирі журналіста Михайла Ткача, яку теж порушила та розслідує Національна поліція», – додала Кузнецова.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що поліція вранці 26 серпня затримала підозрюваного у підпалі автомобіля програми журналістських розслідувань «Схеми». За його словами, це мешканець Луганщини. Пізніше міністр заявив, що затриманих двоє.

Після затримання Андрій Портнов опублікував фотографію посвідчення, яке нібито знайшли під час обшуку у справі підпалу автівки «Схем». Це була прострочена прескарта позаштатного кореспондента партійної газети «Солідарність. Блок Петра Порошенка».

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Поліція через підпал автомобіля розпочала кримінальне провадження за статтею про умисне знищення або пошкодження майна. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».​

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інцидент.

Крім того, провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля закликав Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ), правозахисна організація Freedom House, Міжнародна та Європейська федерації журналістів, низка українських політиків та дипломатів, зокрема посольства США в Україні.
…

«Європейська солідарність»: підозрюваний у підпалі авто «Схем» ніколи не працював у газеті БПП

«Російська пропаганда не здатна вигадати нічого нового. Оприлюднене саме Портновим прострочене «посвідчення»… стало ще однією «візиткою Яроша»
…

Джапарова: класична журналістика в Криму неможлива, 11 громадянських журналістів за ґратами

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова заявила в ефірі Радіо Свобода, що класична журналістика в Криму неможлива, а 11 громадянських журналістів перебувають за ґратами влади, яку встановила на окупованому українському півострові Росія.

«Скажу, що з останнього, те, що ми відстежуємо. Наприклад, класична журналістика в Криму неможлива. Ми переживали це разом і з «Крим.Реалії» (проєкт Української редакції Радіо Свобода – ред.), коли починали працювати після окупації, після того, як ми виїхали з Криму. Десятки ЗМІ змушені були виїхати. І таким феноменальним явищем в Криму було формування громадянської журналістики, коли люди, які не згодні з тими правопорушеннями, які відбувалися, з обшуками в будинках кримських татар, просто брали телефони, фільмували, викладали в соціальні мережі. І таких людей так само саджають за грати. На сьогодні їх 11. І ми як міністерство започатковуємо кампанію на підтримку громадянських журналістів», – наголосила вона в «Суботньому інтерв’ю».

В українському Криму після незаконної окупації півострова Росією, яку не визнає Київ і міжнародна спільнота, тривають репресії проти незгодних із запровадженим Москвою російським режимом. Серед найбільш переслідуваних – журналісти, «офіційні» і громадянські, які висвітлюють реальні події на півострові, не прикрашені офіційною російською пропагандою.
…

У Білорусі затримали і висилають до Росії журналістів Радіо Свобода

У столиці Білорусі Мінську 21 серпня вдень затримали двох журналістів Російської служби Радіо Свобода, Юлію Вишневецьку і Андрія Кисельова. Їх зупинили для перевірки документів, доставили до райвідділку міліції, і через кілька годин влада країни ухвалила вислати їх назад до Росії в супроводі працівника російського консульства.

Обоє працюють у Московському бюро Радіо Свобода. Перед їхнім від’їздом до Мінська редакція зверталася до Міністерства закордонних справ Білорусі з проханням про офіційний дозвіл на їхню акредитацію для роботи на території цієї країни для висвітлення подій після президентських виборів 9 серпня.

Іще до цих виборів, 7 серпня, в Білорусі затримали і вислали з країни трьох журналістів телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», – Ірину Ромалійську, Івана Гребенюка (громадян України) і Юрія Баранюка (громадянина Росії). Їм оголосили про заборону в’їзду в Білорусь на 10 років.

За офіційною версією, причиною став неврегульований статус їхньої акредитації, хоча телеканал так само запросив цю акредитацію заздалегідь. Журналісти вважають, що справжньою причиною став їхній чотиригодинний телеефір каналу попереднього дня з зірваного владою мітингу опозиційної кандидатки на посаду президента Білорусі Світлани Тихановської, який тільки в соцмережах отримав понад пів мільйона переглядів.

Від самого вечора дня президентських виборів 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати цих виборів, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту. У неділю 16 серпня вони стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни – на вулиці вийшли сотні тисяч людей.

За твердженням офіційних результатів, Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемогти в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів.
…

«Репортери без кордонів» стурбовані підпалом машини «Схем» та ймовірним прослуховуванням Ткача

Організація звертає увагу й на інші напади на журналістів Радіо Свобода
…

МВС про розслідування підпалу авто «Схем»: очікуємо на результат, про який одразу поінформуємо

Українські правоохоронці продовжують розслідувати підпал автомобіля програми журналістських розслідувань «Схеми», повідомив виконувач обов’язків директора Департаменту комунікацій МВС Ярослав Тракало у коментарі Радіо Свобода.

«Слідство триває. Справа перебуває на контролі керівництва Нацполіції та МВС. Очікуємо на результат, про який одразу поінформуємо громадськість», – сказав Тракало Радіо Свобода.

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».

Посольство Сполучених Штатів у Києві висловило стурбованість останніми випадками, пов’язаними з журналістами проєкту розслідувань «Схеми».
…

Суд заарештував експоліцейського через підпал авто журналістки Радіо Свобода у Львові

Голова Галицького суду Львова Ірина Волоско обрала запобіжний захід експравоохоронцю Михайлові Чердаку, який причетний до підпалу машини львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук.

Його заарештували з правом внесення застави у розмірі 168 тисяч гривень.

Оперативники СБУ у Львівській області затримали колишнього поліцейського 17 серпня. Він переховувався від слідства на одній із квартир Львова.

У ніч на 30 січня 2020 року 19-річний тодішній студент університету «Львівська політехніка» Якоб Сарахман підпалив машину. Згодом його затримали та відрахували з вишу. У ході слідства він назвав ім’я замовника – поліцейського Михайла Чердака, який наразі звільнений із поліції.

25 травня Галицький суд Львова виніс вирок у справі Сарахмана – 5 років позбавлення волі з 3-річним іспитовим терміном.

Також у справі фігурує ще одне прізвище – безробітного, раніше судимого Вадима Дмитренка.

Щодо двох підозрюваних – Михайла Чердака і Вадима Дмитренка було порушене кримінальне провадження за статтею 347 (умисне пошкодження майна журналіста) Кримінального кодексу України.

У день затримання ймовірного замовника підпалу авто львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук відбувся підпал машини іншого співробітника Радіо Свобода – водія програми журналістських розслідувань «Схеми» Бориса Мазура.

 
…

Віцеспікерка Ради звернулася до Венедіктової та Авакова через пошкодження майна співробітників «Схем»

Віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк звернулася до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова через підпал автомобіля водія програми журналістських розслідувань «Схеми» Бориса Мазура та можливе прослуховування журналіста Михайла Ткача.

Вона закликала правоохоронців провести швидке, повне та неупереджене розслідування інцидентів та притягнути винних осіб до відповідальності.

Кондратюк також пообіцяла парламентський контроль.

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою негласного стеження (тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ з різних під’їздів).

Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

11 серпня програми Ткач подав скаргу на бездіяльність слідчих Національної поліції України, які не провели перевірку місця подій спеціальним обладнанням для виявлення прослуховуючого обладнання та слідів його встановлення чи зняття, а під час огляду приміщення користувались лише «підручними засобами».

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці та відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача та виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, вірогідно, свідчать саме про спроби встановити прихований пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи мова йде про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; та хто може за цим стояти.

Поліція розпочала два кримінальні провадження через ситуацію з Михайлом Ткачем (за статтями про порушення недоторканності приватного життя та про незаконний обіг та використання прихованих записувальних пристроїв) і ще одне – через підпал автомобіля Бориса Мазура (умисне знищення або пошкодження майна).

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати обидва інциденти.

Згодом міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ) закликав українську владу провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля програми журналістських розслідувань «Схеми» та можливого прослуховування журналіста програми Михайла Ткача.
…

Автору Радіо Свобода Станіславу Асєєву присудили премію «Вільна преса Східної Європи 2020»

Українському журналісту й авторові Радіо Свобода Станіславу Асєєву присудили міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards) за його репортажі про становище полонених і життя у зоні бойових дій. 

Про це повідомили засновники премії – німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» імені Ебелін і Герда Буцеріуса (ZEIT-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) і норвезька «Фундація Свобода слова» (The Fritt Ord Foundation).

«Станіслав Асєєв – відомий журналіст і письменник із Донецька в Україні. У 2017 році його затримали сепаратистські сили і катували в неволі. До того його репортажі – написані під вигаданим ім’ям – були важливим джерелом інформації про життя за лінією фронту на сході України», – йдеться в повідомленні.

Автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв був звільнений у рамках обміну утримуваними особами на Донбасі 29 грудня 2019 року. Бойовики «ДНР» звинувачували його в шпигунстві й утримували з травня 2017 року.

Цього року премією також відзначено проєкт журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), азербайджанського фотографа Азіза Карімова і російські видання «Медиазона» і «Проект.Медиа».

«Цьогорічні премії «Вільної преси» присуджені хоробрим журналістам та редакціям, які безстрашно викривають корупцію і зловживання владою, порушення прав людей і які не піддаються залякуванням їхньої влади. Таким чином вони захищають свободу преси, яка є наріжною для функціонування громадянського суспільства», – пояснює Майкл Гьорінг, генеральний директор ZEIT Foundation.

«Розслідувальна журналістика й висвітлення спірних питань в авторитарних країнах вимагають багато відваги та великих запасів витривалості. Інформація, яку вдається публікувати лауреатам премії в результаті непростих досягнень у ворожому середовищі – життєво важлива та вирішальна для демократичних рухів у Східній Європі», – додав Кнут Олав Емас, виконавчий директор Fritt Ord Foundation.

Церемонія нагородження і конференція у зв’язку з пандемією відбудуться в червні 2021 року в Гамбурзі (Німеччина).

Премія ім. Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи» вручається щорічно, починаючи з 2000 року, журналістам та засобам масової інформації за їхню якість, професіоналізм і громадянську мужність.

Премія спрямована на заохочення тих журналістів, які, незважаючи на офіційні тиск і економічні труднощі, кидають виклик цензурі у всіх її проявах, у тому числі й самоцензурі.

З 2004 року премію вручає німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» ім. Ебелін і Герда Буцеріуса (Zeit-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) у співпраці з норвезьким фондом «Вільне слово» (Institusjonen Fritt Ord), який вручає премію «Вільна преса Росії». На здобуття нагороди можуть висуватися журналісти та ЗМІ з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Росії та України.

У 2019-му році премією було відзначено український видання НВ. У 2016 році – сайт «Наші гроші». У 2015 році премію отримали «Слідство.інфо», Сергій Гармаш та Валентина Самар. У 2014 році лауреатами стали Тетяна Чорновол, Юлія Мостова і Мустафа Найєм. У 2013 – Сергій Лещенко. У 2012 – журнал «Український тиждень», у 2011 – шеф-редакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова.
…

Програмі розслідувань «Схеми» присуджено міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020»

Проєкту журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» присуджено міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards) за розслідувальну журналістику.

Про це повідомили засновники премії – німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» ім. Ебелін і Герда Буцеріуса (ZEIT-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) і норвезька «Фундація Свобода слова» (The Fritt Ord Foundation).

«Телевізійна програма «Схеми» – це взірець  розслідувальної журналістики. Програма є спільним проєктом Радіо Свобода та UA:Перший. Завдяки своїм розслідуванням редакція щотижневої програми проливає світло на політичну корупцію та політичні зв’язки. На журналістів та команду неодноразово скоювали напади у зв’язку з їхньою роботою», – відзначають на сайті Free Media Awards.

Цьогоріч премією також відзначено українського журналіста й автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва, азербайджанського фотографа Азіза Карімова і російські видання «Медиазона» та «Проект.Медиа».

«Цьогорічні премії «Вільної преси» присуджені хоробрим журналістам та редакціям, які безсташно викривають корупцію і зловживання владою, порушення прав людей і які не піддаються залякуванням їхньої влади. Таким чином вони захищають свободу преси, яка є наріжною для функціонування громадянського суспільства», – пояснює Майкл Гьорінг, генеральний директор ZEIT Foundation.

«Розслідувальна журналістика й висвітлення спірних питань в авторитарних країнах вимагають багато відваги та великих запасів витривалості. Інформація, яку вдається публікувати лауреатам премії в результаті непростих досягнень у ворожому середовищі – життєво важлива та вирішальна для демократичних рухів у Східній Європі», – додає Кнут Олав Емас, виконавчий директор Fritt Ord Foundation.

Проєкт «Схеми» був номінований на здобуття премії Юрієм Дуркотом – українським письменником і перекладачем та одним з членів журі.

Церемонія нагородження і конференція у зв’язку з пандемією відбудуться в червні 2021 року в Гамбурзі (Німеччина).

Премія ім. Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи» вручається щорічно, починаючи з 2000 року, журналістам та засобам масової інформації за їхню якість, професіоналізм і громадянську мужність. Премія спрямована на заохочення тих журналістів, які, незважаючи на офіційні тиск і економічні труднощі, кидають виклик цензурі у всіх її проявах, у тому числі й самоцензурі. З 2004 року премію вручає німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» ім. Ебелін і Герда Буцеріуса (Zeit-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) у співпраці з норвезьким фондом «Вільне слово» (Institusjonen Fritt Ord), який вручає премію «Вільна преса Росії». На здобуття нагороди можуть висуватися журналісти та ЗМІ з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Росії та України.

У 2019-му році премією було відзначено український видання НВ. У 2016 році – сайт «Наші гроші». У 2015 році премію отримали «Слідство.інфо», Сергій Гармаш та Валентина Самар. У 2014 році лауреатами стали Тетяна Чорновол, Юлія Мостова і Мустафа Найєм. У 2013 – Сергій Лещенко. У 2012 – журнал «Український тиждень», у 2011 – шеф-редакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова.

«Схеми» – це спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший, що викриває високопосадову корупцію та непрозорість української влади. Щотижнева програма виходить в ефір з липня 2014 року.

У проєкті під керівництвом головної редакторки Наталки Седлецької працюють журналісти-розслідувачі Михайло Ткач, Сергій Андрушко, Максим Савчук, Валерія Єгошина, Олександр Чорновалов, Георгій Шабаєв, а також редактори, оператори, водії, режисери монтажу, дизайнер та звукорежисер. 

 
…

«Схеми» опублікували відео моменту підпалу авто редакції з камер спостереження

Програма журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) оприлюднила відео, на якому видно момент підпалу автомобіля редакції.

«Протягом усієї ночі і дня на місці інциденту працювали поліція і наші журналісти. Ми зібрали відео з довколишніх камер спостереження та від свідків інциденту – і зрештою знайшли зафіксований момент підпалу», – повідомили у редакції «Схем».

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.

Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою негласного стеження (тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ з різних під’їздів).

Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

11 серпня програми Ткач подав скаргу на бездіяльність слідчих Національної поліції України, які не провели перевірку місця подій спеціальним обладнанням для виявлення прослуховуючого обладнання та слідів його встановлення чи зняття, а під час огляду приміщення користувались лише «підручними засобами».

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці та відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача та виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, вірогідно, свідчать саме про спроби встановити прихований пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи мова йде про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; та хто може за цим стояти.

Поліція розпочала два кримінальні провадження через ситуацію з Михайлом Ткачем (за статтями про порушення недоторканності приватного життя та про незаконний обіг та використання прихованих записувальних пристроїв) і ще одне – через підпал автомобіля Бориса Мазура (умисне знищення або пошкодження майна).

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати обидва інциденти.
…

СБУ затримала експоліцейського, причетного до підпалу авто львівської журналістки Радіо Свобода

43-річний Михайло Чердак до сьогодні перебував у розшуку
…

Депутатки від ЄС вимагають швидко розслідувати пошкодження майна співробітників «Схем»

«Разом з Марією Іоновою, Іриною Фріз, Іванною Климпуш-Цинцадзе, Вікторією Сюмар спрямували звернення до МВС і Національної поліції» – Ірина Геращенко
…

Вночі спалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми», який належить водію проєкту

Вночі 17 серпня невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Про це повідомила головна редакторка програми Наталка Седлецька. 

Це трапилось близько 00:30 17 серпня у Броварах. 

«Співробітнику програми розслідувань «Схеми» спалили авто. Борис Мазур – наш незмінний водій і постійний учасник знімальної групи. Це трапилось під його будинком у Броварах о пів на першу ночі, машина відновленню не підлягає», – зазначила Седлецька. 

Оперативно-слідча група провела огляд місця події.

Седлецька наголосила, що підпал пов’язаний саме з професійною журналістською діяльністю «Схем», «яка комусь дуже не подобається».

«З очевидних думок – десь рік тому Андрій Портнов опублікував усі персональні дані наших водіїв – їхні паспорти, номери авто, адреси проживання та погрожував редакції. У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу, яка, втім, не рушить з місця. А у минулу п’ятницю Портнов вкотре опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер», – написала Седлецька.

Водночас, за її словами, «навряд чи доводиться обмежуватись лише цією версією».

«Цю машину дуже добре знають у широкому колі фігурантів наших матеріалів. Цей автомобіль по суті був нашим робочим інструментом, за допомогою якого ми зняли велику кількість журналістських розслідувань», – заявила головна редакторка «Схем».

«Був хлопок, що дає підстави стверджувати, що відбувся саме підпал, – розповів адвокат Володимир Щиголь, який виїхав на місце. – В подальшому, коли проводився огляд, було з’ясовано, що найбільш вірогідно підпал відбувся з лівої частини з боку переднього колеса». 

За словами захисника, криміналісти взяли зразки речовини, за допомогою якої, ймовірно, був підпалений автомобіль співробітника «Схем». 

«Хімічні зразки, які були відібрані за місцем вчинення злочину, будуть відправлені на експертизу і буде встановлено, за допомогою якої речовини було здійснено підпал. А далі слідство буде встановлювати походження речовини і так далі», – пояснив Щиголь.

І додав: «Враховуючи те, що ця машина постійно використовувалась у професійній журналістській діяльності, очевидно має місце, окрім самого знищення майна – ще й перешкоджання журналістській діяльності, що є теж кримінальним злочином. У слідчого тепер є 24 години, щоб визначити кваліфікацію, внести відомості до ЄРДР і правильно скерувати розслідування».

Раніше знімальна група «Схем» неодноразово зазнавала перешкоджань своїй професійній діяльності. 

У листопаді 2019 року колишній народний депутат та ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані члена знімальної групи програми «Схеми: корупція в деталях» Бориса Мазура, а саме його повні паспортні дані та домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя і ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». 

Тоді Національна поліція України зареєструвала кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Кримінальне провадження і досі на стадії досудового розслідування. 

8 серпня 2020 року журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайло Ткач повідомив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою прослуховування. Поліція розпочала два кримінальних провадження: одне за статтею про порушення недоторканності приватного життя журналіста, друге – щодо незаконного обігу й використання прихованих записувальних пристроїв, але так і не провела огляд приміщення за допомогою спеціального обладнання, яке здатне виявити наявність пристроїв для прослуховування. 

У жовтні 2015 року під час зйомок сюжету про дорогі автомобілі працівників СБУ, що не відповідають їхнім офіційним доходам, на знімальну групу «Схем» у складі Михайла Ткача й Кирила Лазаревича скоїли напад співробітники СБУ. Під час затримання, як свідчать записи відеокамер, вони застосували силу до знімальної групи, відібрали і пошкодили техніку. 

У вересні 2017 року співробітники Державного управління охорони скоїли напад на знімальну групу «Схем» біля одного з ресторанних комплексів під Києвом, де, за інформацією журналістів, святкували весілля сина тодішнього генпрокурора Юрія Луценка Олександра. У момент, коли закриту вечірку мав залишити на той час президент України Петро Порошенко, працівники УДО напали на знімальну групу програми, в результаті чого оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку та пошкодження руки.

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука, коли журналісти проводили зйомки біля аеропорту «Київ» (Жуляни), фіксуючи прямі перельоти Медведчука до Росії. У грудні того ж року одному з нападників оголосили підозру. Судовий розгляд справи по суті триває і досі.

27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головної редакторки «Схем» Наталки Седлецької. У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької. У липні 2019 року ЄСПЛ завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти ГПУ і перейшов до стадії винесення рішення. За словами адвоката Седлецької Сергія Зайця, цей етап може тривати протягом року або півтора.

22 лютого 2019 року журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке тривало протягом пів року. 

6 березня 2019 року під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру.

Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. 

 
…

Підпал автомобіля «Схем»: поліція відкрила провадження

Поліція Київської області розпочала кримінальне провадження «за фактом пожежі автомобіля працівника ЗМІ», повідомляє пресслужба Нацполіції.

Вночі 17 серпня невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. 

«Подія кваліфікована як умисне знищення або пошкодження майна. Призначено експертизи. Вночі на спецлінію «102» надійшло повідомлення про загоряння авто у місті Бровари. Також пошкодження отримала й автівка, яка була припаркована поруч», – йдеться в повідомленні.

У поліції додали, що під час проведення першочергових слідчих дій відібрали зразки для проведення експертного дослідження щодо встановлення причин займання авто.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

«Зусилля поліції спрямовані на встановлення камер відеонагляду та причин займання автомобіля», – йдеться в повідомленні.

Головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька заявила, що підпал пов’язаний саме з професійною журналістською діяльністю «Схем», «яка комусь дуже не подобається».

«З очевидних думок – десь рік тому Андрій Портнов опублікував усі персональні дані наших водіїв – їхні паспорти, номери авто, адреси проживання та погрожував редакції. У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу, яка, втім, не рушить з місця. А у минулу п’ятницю Портнов вкотре опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер», – написала Седлецька.

Водночас, за її словами, «навряд чи доводиться обмежуватись лише цією версією».

«Цю машину дуже добре знають у широкому колі фігурантів наших матеріалів. Цей автомобіль по суті був нашим робочим інструментом, за допомогою якого ми зняли велику кількість журналістських розслідувань», – заявила головна редакторка «Схем».

«Був хлопок, що дає підстави стверджувати, що відбувся саме підпал, – розповів адвокат Володимир Щиголь, який виїхав на місце. – В подальшому, коли проводився огляд, було з’ясовано, що найбільш вірогідно підпал відбувся з лівої частини з боку переднього колеса». 

За словами захисника, криміналісти взяли зразки речовини, за допомогою якої, ймовірно, був підпалений автомобіль співробітника «Схем». 

«Хімічні зразки, які були відібрані за місцем вчинення злочину, будуть відправлені на експертизу і буде встановлено, за допомогою якої речовини було здійснено підпал. А далі слідство буде встановлювати походження речовини і так далі», – пояснив Щиголь.

Раніше знімальна група «Схем» неодноразово зазнавала перешкоджань своїй професійній діяльності. 

У листопаді 2019 року колишній народний депутат та ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані члена знімальної групи програми «Схеми: корупція в деталях» Бориса Мазура, а саме його повні паспортні дані та домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя і ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». 

Тоді Національна поліція України зареєструвала кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Кримінальне провадження і досі на стадії досудового розслідування. 

8 серпня 2020 року журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайло Ткач повідомив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою прослуховування. Поліція розпочала два кримінальних провадження: одне за статтею про порушення недоторканності приватного життя журналіста, друге – щодо незаконного обігу й використання прихованих записувальних пристроїв, але так і не провела огляд приміщення за допомогою спеціального обладнання, яке здатне виявити наявність пристроїв для прослуховування. 
…

Платформа Ради Європи віднесла справу журналіста Ткача до таких, що становлять загрозу свободі слова в Україні

Платформа Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів опублікувала інформацію про справу щодо ймовірного прослуховування у квартирі журналіста Радіо Свобода Михайла Ткача, віднісши її до категорії «подій, які мають «охолоджувальний ефект» для свободи медіа» в Україні. Після оприлюднення повідомлення на платформі Ради Європи уряд України повинен офіційно відреагувати на заяву.

Згідно з інформацією на сайті платформи, наразі український уряд не надав Раді Європи пояснень щодо цієї справи. Відповідне повідомлення платформа Ради Європи розмістила 14 серпня за поданням Європейської федерації журналістів – європейської регіональної організації Міжнародної федерації журналістів.  

«8 серпня 2020 року український журналіст-розслідувач Михайло Ткач повідомив у поліцію про ознаки засобів прихованого прослуховування в його квартирі. В останні тижні Ткач отримував попередження від своїх джерел, його поінформували про можливу вказівку організувати спостереження для пошуку компрометуючої інформації про нього», – йдеться на сайті Платформи Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів. 

«Поліція оглянула квартиру та виявила три отвори на спільному горищі, доступному з різних під’їздів, та отвір у кухонній стелі. Повідомляється, що поліція не доклала зусиль для виявлення слідів спроб встановити чи зняти прослуховування. Того ж дня Національна поліція порушила кримінальну справу за статтею «порушення недоторканності приватного життя», – йдеться у повідомленні. 

На платформі Ради Європи також процитували голову Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, який закликав владу ретельно розслідувати інформацію про можливе прослуховування журналіста.

8 серпня поліція розпочала кримінальне провадження за статтею про порушення недоторканності приватного життя журналіста програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайла Ткача, який зранку того дня повідомив, що виявив вдома ознаки встановлення пристрою для прослуховування.

Того ж дня Національна поліція відкрила ще одне кримінальне провадження – за статтею щодо незаконного обігу та використання прихованих записувальних пристроїв, про що журналіста повідомили лише 13, коли він із адвокатом прибув на допит у Другий територіальний відділ Шевченківського управління поліції міста Києва.

Журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач – автор численних розслідувань про кулуари української політики, таємні зв’язки представників влади з олігархами та елітний стиль життя українських високопосадовців. 

Читайте також: Отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача, вірогідно, зробили для стеження – фахівці​

«Схеми» – це спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший, що викриває високопосадову корупцію та непрозорість української влади. Щотижнева програма виходить в ефір з липня 2014 року, під керівництвом журналістки-розслідувачки, головної редакторки проєкту Наталії Седлецької. 

Платформа Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів заснована 4 грудня 2014 року. Вона дозволяє організаціям-партнерам розміщувати повідомлення про загрози, інформація про які проходить процес перевірки відповідно до їхніх стандартів. Платформа створена для захисту журналістів, надання кращої відповіді на загрози і випадки насильства проти працівників медіа і створення механізму раннього попередження і можливостей реагування в рамках Ради Європи.
…

Білорусь: проти українських правозахисників, затриманих у Мінську, порушили кримінальну справу

Українські правозахисники Костянтин Реуцький і Євген Васильєв, затримані раніше 12 серпня в Мінську, проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10–12 серпня, повідомила Радіо Свобода білоруська правозахисниця Тетяна Ревяко з правозахисного центру «Весна».

За її словами, в рамках слідства був проведений обшук у квартирі самої Тетяни Ревяко, в який зупинилися її українські колеги вранці 12 серпня. Слідчі вилучили комп’ютер Реуцького, внутрішній український паспорт Васильєва й інші їхні речі. Постанову на обшук підписав прокурор Советського району Мінська Шаблінський.

За даними Ревяко, українці перебувають у слідчому ізоляторі.

Справа заведена щодо подій у Мінську, які почалися 10 серпня, каже Ревяко. При цьому вона звертає увагу: «Вони тільки сьогодні (12 серпня – ред.) приїхали до Білорусі, попили кави, вийшли на прогулянку і були затримані, ні в яких заворушеннях вони участі не брали».

Обидва українці прибули до Білорусі від правозахисної організації «Восток-SOS» у рамках місії допомоги білоруським колегам, які мають дуже багато роботи в зв’язку з арештами, які почалися після масових протестів із приводу виборів президента 9 серпня, які широко вважають нечесними.

«Вони прибули до нас у важкий час, щоб підтримати нас – так заведено у правозахисників, ми також бували в Україні і інших державах у схожі моменти», – каже Ревяко.

Про затримання українців центр «Весна» повідомив посольство України в Мінську. У посольстві України в Мінську Радіо Свобода повідомили, що українські консули в курсі справи про затримання правозахисників і займаються нею.

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що вже на той час у Білорусі затримали дев’ять українців і побили українського фотокореспондента.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, силовики затримали чи й побили ще кількох іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
…

Білоруська служба Радіо Свобода поновлює радіомовлення на середніх хвилях

У Білорусі після виборів президента, які відбулися 9 серпня, виникли перебої з роботою інтернет-сервісів, які відтоді тривають
…

Ромалійська припускає, що приводом для депортації з Білорусі став ефір «Настоящего времени»

Одна із затриманих у Мінську журналістів проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Ірина Ромалійська припустила, що приводом для затримання та депортації її та колег стала їхня журналістська робота в Білорусі. Про це вона написала в себе на фейсбуці.

Ромалійська зазначила, що заборону на в’їзд до Білорусі, про яку раніше повідомляв її колега Іван Гребенюк, отримали всі троє.

«Наскільки я зрозуміла, приводом (для депортації – ред.) став вчорашній ефір «Настоящего времени». Співробітники, які нас допитували, переповідали мені точки, з яких я включалася», – написала вона.

За її повідомленням та повідомленням Гребенюка, журналісти вилітають до Одеси.

Як повідомляло «Настоящее время», вчорашній чотиригодинний ефір каналу з зірваного мітингу опозиційної кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановській тільки в соцмережах отримав понад пів мільйона переглядів.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

За попередніми даними, затримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Згодом стало відомо, що затриманих планують депортувати з Білорусі.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням. 
…

«На 10 років заборона в’їзду» – журналіст «Настоящего времени» про депортацію з Білорусі

Затриманий раніше в Білорусі журналіст телеканалу «Настоящее время» Іван Гребенюк повідомив, що разом із колегами вже перебуває в аеропорту і чекає на виліт.

«Все добре! Спасибі всім! Депортація. Під пильним супроводом. На 10 років заборона в‘їзду», – написав Гребенюк на своїй сторінці у «Фейсбуці».

За словами журналіста, він вилітає до України найближчим доступним рейсом – до Одеси.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

За попередніми даними, затримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Згодом стало відомо, що затриманих планують депортувати з Білорусі.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.

 
…