ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Президент РВЄ / РС закликав звільнити затриманого в Криму фрілансера Радіо Свобода Єсипенка

16 лютого в Центрі громадських зв’язків ФСБ Росії заявили, що Владиславові Єсипенку, затриманому в окупованому Криму 10 березня, інкримінують збір інформації «в інтересах спецслужб України»
…

Протягом 2020 року у світі загинули 65 журналістів та працівників медіа – звіт

Найбільше вбивств журналістів відбулося в Мексиці, найбільше ув’язнених – у Туреччині
…

Голови Мінкульту і МЗС України засудили репресії проти журналістів у Білорусі

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко засудили утиски журналістів у Білорусі. Спільну заяву урядовці оприлюднили 21 лютого.

«Весь демократичний світ визнає засоби масової інформації четвертою владою та не втручається у їхню професійну діяльність. Наступ на свободу слова, життя та здоров’я журналістів у Республіці Білорусь відкрито порушує ці базові принципи», – йдеться в заяві.

Читайте також: У Білорусі судять журналістку і лікаря, обвинувачених у розголошенні обставин вбивства Романа Бондаренка

Як зазначають міністри, Україна долучається до міжнародної спільноти в осуді дій білоруської влади щодо представників медіа. Окрему увагу вони звернули на дії Москви.

«Особливе занепокоєння викликає деструктивна діяльність Росії, яка з використанням своєї армії пропагандистів повністю узурпувала інформаційний простір Білорусі, позбавивши білорусів права на вільний доступ до різних джерел інформації», – зазначають вони.

18 лютого суд у Мінську засудив до двох років колонії журналісток каналу «Белсат» Катерину Андрєєву (Бахвалову) і Дар’ю Чульцову – за стрім з акції протесту 15 листопада. За версією слідства, журналістки організовували акцію протесту і створювали її масовість, щоб протистояти співробітникам міліції. Правозахисники визнали Чульцову і Андрєєву політичними ув’язненими.

16 лютого у всій Білорусі відбулася серія обшуків щонайменше у 25 журналістів і правозахисників. Влада пояснила обшуки наміром «встановити обставини фінансування протестної діяльності». Дії білоруської влади викликали жорстку критику в Євросоюзі.

 
…

«Це війна»: переслідування журналістів за професійну діяльність у Білорусі (відео)

Наразі влада Білорусі утримує одинадцять журналістів за звинуваченнями, які правозахисники вважають політично вмотивованими
…

Печерський суд знову став на бік Портнова, який оприлюднив персональні дані учасників команди «Схеми»

Печерський суд вдруге став на сторону Андрія Портнова, який раніше оприлюднив у своєму телеграм-каналі персональні, захищені законом дані водіїв програми «Схеми»
…

Частка каналу «Наш» зросла в 3,5 раза після відключення «каналів Медведчука»

Частка каналу «Наш» проросійського політика Євгена Мураєва зросла в 3,5 раза після відключення каналів «112 Україна», NewsOne та ZIK, які пов’язують з іншим проросійськими політиком Віктором Медведчуком, повідомляє «Детектор медіа».

«Якщо 2 лютого канал мав частку 0,47% за аудиторією «18+, Вся Україна», то 3 лютого вона сягнула до 1,72%. А у великих містах з населенням 50 тис.+ канал вийшов у лідери з часткою 2,65%, випередивши «Прямий» з часткою 2,13%. При цьому в середньому у січні «Наш» мав досить скромні показники і займав останні позиції в топі інформаційних мовників з часткою 0,38% за вибіркою «Вся Україна» та 0,52% за вибіркою 50 тис.+, аудиторія 18+», – пише видання.

Журналісти називають канал «Прямий», який пов’язують з колишнім президентом Петром Порошенком, «другим бенефіціаром відключення». Його частка зросла з 1,31% до 2,2% за аудиторією «18+, Вся Україна». У містах з населенням понад 50 тисяч: з 1,68% до 2,13%.

Показники інших інформаційних мовників також зросли. У перший день відключення 3 лютого у порівнянні з 2 лютим, за аудиторією «18+, Вся Україна» частка «24 каналу» зросла з 0,38% до 0,40%, «5 каналу» – з 0,76% до 0,83%, «Еспресо» з 0,87% до 0,90%. Єдиний канал з поміж умовно інформаційних, частка якого знизилась у перший день відключення «каналів Медведчука», – це «УНІАН»: 2 лютого він мав 0,42%, а 3 лютого 0,38% за згаданою аудиторією.

«Детектор медіа» зазначає, що показники інформаційного каналу «Україна 24» неможливо оцінити, адже дані по ньому в панелі закриті.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Верховний суд отримав позов із вимогою скасувати санкції проти каналів Козака.

 
…

Росія: Радіо Свобода оскаржило судові рішення про маркування контенту

«Кремль намагається ускладнити нашій аудиторії, що зростає, доступ до вільної інформації» – президент RFE/RL
…

Медійні організації: закриття «каналів Медведчука» є питанням безпеки, а не свободи слова

Санкції проти телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK запровадили 2 лютого
…

Разумков про відмову підтримати санкції проти «каналів Медведчука»: це погано

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що запроваджувати санкції проти телеканалів – «це погано». Так спікер парламенту прокоментував виданню «Бабель» свою відмову підтримати санкції під час засідання Ради національної безпеки і оборони.

«Я утримався. Санкції добрі там, де ми не можемо покарати за українським законодавством. А тут усе не на місці. І до каналів санкції – це погано. Незважаючи на те, чиї вони», – сказав Разумков.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та Zik, юридичним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко заявив, що «позасудова раптова заборона діяльності трьох українських телеканалів – це надзвичайна ситуація».

Українські провайдери вже почали вимикати «112 Україна», NewsOne та Zik.

 
…

«Кейс є винятковим, але вчасним»: міністр інформполітики прокоментував санкції проти «каналів Медведчука»

Рішення про санкції проти телеканалів «112 Україна», NewsOne та Zik давно зріло в суспільстві, заявив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко в телеграмі.

«Цей кейс є винятковим(!), але вчасним. І не тільки через інформаційний тероризм і загрозу безпеці України цих інструментів пропаганди Кремля. Але й через масові порушення журналістських стандартів, фейки та маніпуляції», – написав Ткаченко.

Він вважає «112 Україна», NewsOne та Zik «іноземною пропагандистською машиною, яка була сформована в Україні і опосередковано профінансована Москвою, де про свободу слова вже давно не йдеться».

«Тому рішення РНБО – симетричне на щоденні інформаційні та пропагандистські атаки на нашу свободу та незалежність. Це логічне завершення розслідування Тимчасової слідчої комісії, у якій я брав участь ще під час роботи народним депутатом. Тоді ми з’ясовували, як відбувалися оборудки під час зміни власників телеканалів 112, ZIK та NewsOne, які сьогодні належать одній людині – правій руці Медведчука, депутату Тарасу Козаку», – додав Ткаченко.

Він наголосив, що свобода слова та права людини для України – ключове.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та Zik, юридичним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко заявив, що «позасудова раптова заборона діяльності трьох українських телеканалів – це надзвичайна ситуація».

Українські провайдери вже почали вимикати «112 Україна», NewsOne та Zik.

 
…

Білорусь: у Мінську затримали понад 20 людей, в тому числі – журналістку зі Швейцарії

У центрі Мінська затримали понад 20 людей, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Серед затриманих – швейцарська журналістка Люция Чиркі, яка має акредитацію для праці в Білорусі. Причину затримання їй не повідомили, а її місце перебування наразі невідоме, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Ініціатива «Списки затриманих» повідомляє про 15 затриманих станом на 16:00 за мінським часом (15:00 за Києвом).

Читайте також: Reuters: президент Литви висунув Світлану Тихановську на Нобелівську премію миру

За повідомленням місцевого каналу «Мотолько», затримання відбувалися на Жовтневій площі, автобуси силовиків стоять за Будинком уряду. Зокрема силовики викрали з вулиці пару молодих людей.

31 січня в Білорусі тривають районні акції протесту, найбільш активні відбуваються в Мінську, там же й найбільше затримань.

 
…

Влада Ірану блокує месенджер Signal – аналітики

Іран, ймовірно, блокує приватний зашифрований месенджер Signal – про це свідчать дані аналітичного щомісячного видання Peivast, оприлюднені 25 січня.

Раніше цього ж дня на блокування месенджера вказала Відкрита обсерваторія втручання в роботу мереж (OONI).

«Сьогодні Іран, схоже, почав блокувати застосунок Signal», – йдеться в повідомленні організації.

14 січня Signal зник з локальних платформ для застосунків після того, як фільтраційний комітет Ірану, за повідомленнями, визнав його таким, що поширює «злочинний вміст».

Влада не оприлюднювала офіційних коментарів про рішення заблокувати Signal.

Читайте також: Нові правила WhatsApp: чому користувачі переходять до інших месенджерів

Чимало іранців почали користуватися цим месенджером останніми днями після повідомлень про оновлення політики приватності WhatsApp, після якого дані користувачів цього додатку опиняться в розпорядженні компанії Facebook.

У 2019 році Іран заблокував Телеграм, який використовувало близько половини 81-мільйонного населення країни, пояснивши це міркуваннями національної безпеки. Влада країни блокує десятки тисяч вебсайтів, в тому числі сайти новинних видань та соцмереж. Громадяни країн отримують доступ до них завдяки застосункам для обходу блокування.
…

Київський апеляційний суд частково зберіг докази у справі підпалу автомобіля працівника редакції «Схем»

Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу Броварської прокуратури та наклав арешт на речові докази, що, за оцінкою адвокатів, можуть доводити причетність одного з підозрюваних у кримінальній справі про підпал автомобіля знімальної групи «Схем», яку розслідує Національна поліція. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода із зали суду.

Адвокати «Схем» наголошують: це дозволить належним чином зберегти ці докази у справі, і слідчі зможуть ними скористатися для доведення чи спростування вини ймовірного палія, та притягнути ймовірних виконавців підпалу автівки до відповідальності.

У серпні 2020 року Броварський міськрайонний суд відмовив у накладенні арешту на вилучене під час обшуків у підозрюваних майно – зокрема, мобільні телефони, якими користувалися на місці злочину, одяг із слідами нафтопродуктів, які, ймовірно, використовувалися для підпалу, та інші речі, серед яких 15 тисяч доларів готівки.

Судді в апеляції скасували ухвалу судді першої інстанції і частково задовольнили клопотання слідчого у справі про підпал – наклали арешт на мобільні телефони, картки та одяг, який належав одному із підозрюваних у підпалі, Кирилу Баріхашвілі, і який знайшли під час обшуку і затримання. В іншій частині скарги відмовлено – зокрема, слідство не змогло довести, що 15 тисяч доларів, які знайшли у помешканні Баріхашвілі, також належать йому, тому суд постановив повернути ці кошти, а також інше майно, яке вилучили під час обшуків та належить його батькам.

Раніше, під час обрання запобіжного заходу підозрюваний відмовився свідчити проти себе у залі суду. Усі звинувачення Кирило Баріхашвілі заперечує.

Адвокатка потерпілого у справі Бориса Мазура, керівниця юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк наголошує на важливості ухваленого рішення для подальшого руху справи про підпал автомобіля «Схем». «Рішення суду дозволило зберегти доказову базу – і одяг, і мобільні телефони прив’язують ймовірного виконавця до місця злочину. Їхня втрата могла би зашкодити слідству та унеможливити притягнення винних до відповідальності», – наголосила юристка.

Оксана Максименюк прогнозує, що завдяки рішенню Київського апеляційного суду слід очікувати передачі справи про підпал автівки «Схем» до суду. «Тепер справу передадуть до суду щодо одного з підозрюваних, якого затримали раніше. Інші фігуранти наразі в розшуку, тому стосовно них справа ще не буде слухатися», – повідомила Максименюк.

Уночі 17 серпня 2020 року в Броварах на Київщині невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.

Через підпал автомобіля знімальної групи «Схем» Національна поліція розпочала кримінальне провадження за статтею про умисне знищення або пошкодження майна. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».​

26 серпня 2020 року поліція затримала підозрюваного Кирила Баріхашвілі. Броварський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб з можливістю внести заставу у розмірі 175 650 грн. Менше ніж за тиждень він вніс заставу та вийшов з-під варти. Баріхашвілі причетність до підпалу заперечує.

З 30 серпня поліція розшукує двох чоловіків, яких підозрюють в організації підпалу автомобіля журналістських розслідувань «Схеми». Про це повідомив начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов у фейсбуці. Крім того, він оприлюднив їхні фото та прізвища.

«Розшукуємо двох «джентельменів» за організацію підпалу автівки програми «Схеми» Радіо Свобода. Це на додачу до раніше заарештованого Броварським судом. Наступного тижня їм оберуть запобіжний захід. Сподіваємось на арешт!!! Цілковито розглядаємо їхню діяльність у складі організованої злочинної групи. Журналістам не буде складно встановити, до яких груп відносилися ці чоловіки, в яких акціях вони брали участь і які «ЗМІ» дуже активно висвітлювали їхню діяльність. Встановлюємо замовників. І це точно особи, яким було вигідно створити напруження між владою, правоохоронцями і журналістською спільнотою, шляхом знищення майна відомих в суспільстві діячів. Зробимо все можливе, щоб усі причетні стали відомі всій країні та були притягнуті до відповідальності», – написав Андрій Нєбитов.

Раніше Броварський міськрайонний суд відмовив у накладенні арешту на вилучене під час обшуків у Кирила Баріхашвілі майно. Адвокати «Схем» висловлювали побоювання, що відмова у арешті може призвести до втрати ключових доказів у справі підпалу автівки «Схем» будуть втрачені, а справа може залишитися не розкритою.

На той час виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інцидент.

Крім того, провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля закликав президент України Володимир Зеленський, народні депутати з різних політичних сил, Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ), правозахисна організація Freedom House, Міжнародна та Європейська федерації журналістів, низка дипломатів, зокрема посольство США в Україні.
…

Захист «Схем» звернувся до Верховного суду через Портнова

Захист водія програми журналістських розслідувань «Схеми» Бориса Мазура звернувся до Верховного суду в суперечці з колишнім народним депутатом та ексзаступником голови Адміністрації президента Андрієм Портновим, не погоджуючись із рішеннями перших двох інстанцій на його користь. Касаційна скарга подана на рішення Печерського районного суду, який у серпні відмовив члену команди «Схем» у задоволенні позову про захист права на приватність і відхилив прохання зобов’язати Андрія Портнова видалити зі свого публічного телеграм-каналу персональні дані Бориса Мазура, та постановив відшкодувати 52 тисячі гривень Андрію Портнову його витрат на юридичне обслуговування. У грудні Київський апеляційний суд закріпив це рішення, теж ставши на сторону Андрія Портнова.

Адвокатка «Схем» та керівниця юридичного напрямку «Інституту розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк, яка представляє інтереси Бориса Мазура у цій справі, подала скаргу до Касаційного цивільного суду Верховного суду із вимогою повністю скасувати постанову Київського апеляційного суду та рішення Печерського районного суду за позовом до Андрія Портнова, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги водія «Схем» в повному обсязі – тобто, видалити його персональні дані та скасувати відшкодування витрат на юридичне обслуговування.

Захист вважає, що суди таким чином створили небезпечну практику, через яку можуть бути поширені персональні дані будь-якої особи, хоча закон забороняє поширення такої інформації.

«Право однієї особи не може переважати над правом іншої особи. Держава у цьому випадку – як суд – мала б втрутитися в цю ситуацію і захистити право, розглянувши всі докази», – підкреслила Оксана Максименюк.

За оцінкою адвокатки, суд цього не зробив і не дослідив справу належним чином.

«Суд у рішенні керувався виключно тими аргументами, які надавав представник Портнова – чому він поширив персональні дані. Ми не ставили питання, чому він це зробив – ми вимагали видалити персональні дані», – зазначила захисниця «Схем».

«Ми розраховуємо, що касаційний суд уважно розгляне справу, перевірить всі аргументи сторін та вірно застосує норми закону про захист персональних даних. На нашу думку, рішення Печерського суду було прийнято з порушенням таких норм, тому рішення мають бути скасовані, а персональна інформація видалена», – зазначила адвокатка «Схем».

Крім того, захист у касаційній скарзі окремо вказав на те, що вважає розмір компенсації витрат на юридичне обслуговування надмірним. «Покладення на позивача суми витрат на правничу допомогу у розмірі 52,5 тисячі гривень має не функцію компенсації, а функцію «стримування» та «цензури» щодо працівника редакції, яка проводить журналістські розслідування. Така компенсація явно спричиняє «охолоджувальний ефект» на роботу не тільки позивача, але і цілої редакції та загалом журналістів, які готують матеріали суспільного інтересу та стосуються публічних осіб, що самі привертають до себе увагу своїми діями та заявами», – йдеться у скарзі.

Попри незгоду з надмірністю цих витрат, аби не допустити арешт майна в рамках примусового виконання судового рішення, ці кошти все ж таки були сплачені Андрію Портнову, повідомила юристка.

«Ми вирішили заплатити, оскільки тоді, коли рішення суду набирає сили, воно має бути виконане. Якщо рішення не буде виконане у добровільному порядку, то в цьому випадку може бути застосоване примусове виконання рішення, таке як арешт майна та коштів на рахунках. Сподіваємося, що Верховний суд винесе законне рішення і сума коштів на правову допомогу буде повернута після скасування рішення», – пояснила адвокатка «Схем».

1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водіїв знімальної групи «Схем», які допомагали журналісту програми Михайлу Ткачу в підготовці розслідування щодо впливу та можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою. Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані та домашня адреса водіїв, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за місцем проживання. Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». При цьому, ексчиновник заявив, що він також є журналістом.

Пізніше адвокати подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» та стягнути моральну шкоду.

31 серпня суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова в рамках письмового провадження (без запрошення сторін) винесла рішення, яким відмовила водію «Схем» Борису Мазуру у задоволенні позову про захист права на приватність та прохання зобов’язати Андрія Портнова вилучити з публічного простору його персональні дані. Окрім відмови у позові, суддя також постановила стягнути з водія «Схем» витрати Портнова на адвокатів у розмірі 52 500 гривень.

Суддя Печерського суду Києва Світлана Волкова, яка ухвалила рішення у справі оприлюднення персональної інформації на користь Портнова, раніше також виносила рішення про «безперервне проживання Портнова» в Україні протягом останніх 5 років – хоча після втечі експрезидента Януковича він мешкав в Австрії. Тоді суд прийняв аргумент, що Портнов перебував у відрядженні за кордоном.

14 грудня Апеляційний суд міста Києва відмовив у задоволенні апеляційної скарги водія «Схем» Бориса Мазура на рішення Печерського районного суду, який у серпні відмовив йому у задоволенні позову про захист права на приватність. Рішення на користь Андрія Портнова ухвалила колегія суддів Апеляційного суду міста Києва у складі Ганни Крижанівської, Максима Оніщука та Вікторії Шебуєвої.

Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа висловило розчарування відмовою Печерського районного суду Києва задовольнити позов водія програми розслідувань «Схеми» до колишнього народного депутата та ексзаступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова, який раніше оприлюднив детальні персональні дані водіїв редакції. У компанії нагадали, що неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності всіх причетних до тиску і погроз журналістам та іншим працівникам програми «Схеми» через їхню професійну діяльність. Про це йшлося у заяві виконувачки обов’язків президента Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Дейзі Сінделар.
…

Колишні керівники Радіо Свобода закликали Байдена швидко звільнити гендиректора USAGM

П’ять колишніх керівників Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) закликали обраного президента США Джо Байдена після інавгурації 20 січня швидко звільнити генерального директора Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Майкла Пека і вжити інших кроків, щоб «захистити недоторканність» фінансованих США мовників, які працюють на іноземну аудиторію.

У спільному листі до Байдена колишні президенти RFE/RL заявили, що Пек своїми «кадровими та політичними діями намагався нав’язати ідеологічне забарвлення програм та жорсткий державний та політичний контроль, що ризикує знищити довіру та ефективність всього міжнародного мовлення США».

USAGM курує п’ять американських мереж іномовлення, серед яких «Голос Америки», Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFE/RL), Офіс мовлення на Кубу, Радіо Вільна Азія (RFA) і Близькосхідна мовна мережа (MBN).

Пек був призначений головою USAGM за пропозицією президента США Дональда Трампа в червні 2020 року.

«Пек пропонує радикальні зміни в управлінні RFE/RL, RFA та MBN, намагаючись поставити своїх власних ідеологічних агентів в їхні адміністрації протягом наступних двох років і принципово змінити відносини цих мереж з урядом», – йдеться в листі.

Документ підписали Кевін Клоуз (1994-1997), Том Дайн (1997-2000), Джеффрі Ґедмін (2007-2011), Том Кент (2016-2018) та Джеймі Флай (2019-2020), якого звільнили з посади одразу після призначення Пека.

У листі пропонується затвердити «незалежні корпоративні ради, що самопоповнюються, за зразком давно успішного Національного фонду демократії, які можуть мінімізувати або усунути будь-який майбутній ризик того типу політизації», який вони ризикують отримати за час роботи Пека.

Сам керівник USAGM наразі публічно не коментував лист колишніх президентів RFE/RL.

Наприкінці грудня 2020 року представники 23 мовних служб Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (Radio Free Europe/Radio Liberty) написали відкритого листа Пеку, звинувачуючи його у «вихолощенні незалежності тієї новинної організації, яку йому довірили захищати».

У коментарі CNBC Пек тоді заявив, що цей лист «сповнений неточностей». За його словами, «не було спроб «скомпрометувати свободу (організації) від політичного впливу».

 
…

Журналістську стипендію імені Вацлава Гавела отримав Артур Корнієнко

Журналістську стипендію імені Вацлава Гавела від Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода на 2020-2021 академічний рік з України отримав Артур Корнієнко.

Корнієнко більше п’яти років працює в журналістиці – пише про політику, бізнес, соціум та культуру. Останнім часом працював в англомовному виданні The Kyiv Post. Раніше стипендіат працював журналістом Громадського телебачення, де випускав щотижневу програму новин про Східну Європу для міжнародної аудиторії, та кореспондентом UATV English, міжнародного мовника України.

Корнієнко закінчив магістерську програму Школи журналістики Українського католицького університету.

«Це чудова можливість навчитися новим форматам та як працюють професіонали одного з найпотужніших світових медіа. Особливо під час викликів пандемії COVID-19 та соціальної поляризації, коли неупередженість та повнота інформації важливі, як ніколи», – каже Корнієнко.

Читайте також: «Журналісти в Україні продовжують лишатись у небезпеці» – редакторка «УП» про нові докази у справі вбивства Павла Шеремета

Стипендія імені Вацлава Гавела дає можливість журналістам працювати під керівництвом фахівців РВЄ/РС у штаб-квартирі в Празі, а також у місцевих бюро. Мета стипендії – підтримка перспективних журналістів із країн, де є проблеми з вільними й незалежними засобами інформації, у продовженні професійної діяльності на підтримку плюралізму.

Раніше з України конкурс вигравали Наталія Седлецька (нині редакторка та ведуча програми телевізійних розслідувань «Схеми. Корупція в деталях»), Ольга Мальчевська (екскореспондентка 1+1, тепер журналістка BBC), Сафіє Абляєва (журналістка телеканалу ATR), київська журналістка та письменниця Ярослава Куцай, журналіст та одеський активіст Гліб Жаворонков, кримський журналіст Давид Аксельрод.

Стипендія імені Вацлава Гавела – це спільна ініціатива РВЄ/РС і Міністерства закордонних справ Чехії за підтримки Фонду Дагмар та Вацлава Гавела VIZE97.

Взяти участь у програмі можуть журналісти з України, Росії, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, Грузії та Молдови.
…

Журналісти Радіо Свобода звинуватили генерального директора USAGM у «вихолощенні незалежності»

Представники 23 мовних служб Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (Radio Free Europe/Radio Liberty) написали відкритого листа генеральному директорові Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Майклу Пеку, звинувачуючи його у «вихолощенні незалежності тієї новинної організації, яку йому довірили захищати».

Лист від 30 грудня, підписаний редакційною колегією RFE/RL і переважною більшістю директорів мовних служб, також направили керівництву Сенату та Палати представників, законодавцям обох партій і керівнику перехідної команди USAGM обраного президента США Джо Байдена.

Журналісти RFE/RL, зокрема, критикують перегляд Пеком угоди з мовником про надання гранту з метою «скасування» фінансової автономії та «введення призначених ним осіб як у RFE/RL, так і в раду директорів на два роки».

Автори листа стверджують, що такий крок «суперечить процесу призначення, закріпленому в законі та наших підзаконних актах, і є саме тим видом маневру політичної влади, який RFE/RL регулярно спостерігає в таких місцях, як Росія, Угорщина, Білорусь і Таджикистан».

У листі журналісти Радіо Свобода звинуватили Пека в тому, що він «не лише не виконав свій обов’язок піклуватися про RFE/RL», але й «вдався до цілеспрямованих заходів для нападу організацію й ослаблення її».

«У цей критичний момент нашої історії ми просимо вас використати дні, що у вас залишились, для підтримки плавної, професійної та прозорої передачі влади новій адміністрації USAGM», – йдеться в листі.

У коментарі CNBC Пак заявив, що цей лист «сповнений неточностей».

«Не було спроб «скомпрометувати свободу (організації) від політичного впливу». Навпаки, всі дії, які я вживав, базувалися на моїй наданій Конгресом відповідальності та відданості виконанню місії USAGM», – сказав Пек.

Протягом останніх тижнів Байден і його перехідна команда – на чолі з Річардом Стенгелем – заявили, що повністю переглянуть дії Пека, і натякнули, що можуть замінити його, але наразі незрозуміло, чи можна легко змінити його кадрові чи інші кроки.

У листопаді федеральний суддя США постановив, що Пек неналежно діяв щодо висвітлення новин і редакційного персоналу міжнародних мовників, підконтрольних його агентству, і наказав припинити втручання в ці сфери.

Менш два тижні тому Пек призначив колишнього журналіста «Голосу Америки» (VOA) Теда Ліпієна президентом RFE/RL, на додаток до низки інших призначень керівництва у VOA й інших структурах, що перебувають під контролем USAGM.

У червні Сенат, де більшість мають республіканці, затвердив Майкла Пека, висунутого президентом США Дональдом Трампом, генеральним директором Агентства США з глобальних медіа терміном на три роки. Після призначення він звільнив кількох керівників, зокрема президента Радіо Свобода Джеймі Флая. Пізніше він відмовився давати свідчення перед комісією Палати представників, яка вивчала його рішення, зокрема про звільнення керівників RFE/RL, Radio Free Asia і OCB. Тодішній директор VOA Аманда Беннетт подала у відставку за два дні до того, як Пек приєднався до агентства.

Демократи та деякі республіканці звинуватили Пека в тому, що він намагається перетворити американські новинні мережі на протрампівські ЗМІ.

Законодавство вимагає, щоб інформаційні організації, що контролюються USAGM, були об’єктивними і збалансованими.
…

У Китаї до 4 років ув’язнення засудили журналістку, яка висвітлювала спалах COVID-19 в Ухані

Китайський суд виніс вирок громадській журналістці Жань Жан, яка повідомляла про початок коронавірусної епідемії у місті Ухань в лютому 2020 року. Її засудили до чотирьох років ув’язнення, повідомив її адвокат Рен Куаннью журналістам поруч із будівлею суду Нового району Пудонг.

І 37-річна колишня юристка Жань записувала відео переповнених крематоріїв і лікарень, які широко розходилися соцмережами. Ці кадри показували, як місто намагається протидіяти поширенню COVID-19 на початку спалаху.

Жінку звинуватили у «пошуку приводів для сварок та провокуванні турбот» за її висвітлення хаотичної першої реакції на перші випадки.

«Жань Жан виглядала пригніченою, коли вирок був виголошений», – сказав Рен Куаннью.

Читайте також: Китай готовий постачати Україні вакцину від COVID-19 – Кулеба

Він додав, що мати Жань плакала під час виголошення вироку. За словами Рена, є підстави турбуватися про здоров’я Жань. Вона оголосила голодування в червні, з того часу її годували силоміць через ніс.

Адвокат журналістки зазначив, що минулого тижня вона пообіцяла відмовлятися від їжі «до самого кінця», якщо отримає важкий вирок.

Жань Жан – перша з групи громадських журналістів, яких затримали раніше цього року через висвітлення ситуації в Ухані.

Китай наражався на критику через першу реакцію на поширення коронавірусу, в тому числі на обвинувачення в приховуванні інформації про збудника та захворювання. Тільки 17 грудня Пекін погодився прийняти слідчу групу Всесвітньої організації охорони здоров’я надіслати групу розслідувачів, яка має виявити походження коронавірусу SARS-CoV-2.
…

Розслідувач «Схем» Михайло Ткач став «журналістом року» за версією «Української правди»

Журналіст-розслідувач програми «Схеми» Михайло Ткач отримав перемогу в номінації «журналіст року» за версією видання «Українська правда». Серед інших лауреатів премії «Люди 2020 року» від УП – поет Сергій Жадан, волонтерка Леся Литвинова, соціальний проєкт «Підвези медика на роботу», режисер Антоніо Лукіч, журналіст Роман Вінтонів, додаток Reface та лікар з Одещини Іван Черненко.

«Проєкт «Схеми» добре відомий українцям відкриттями топ-корупції. А сам Михайло – знайомими інтонаціями в стилі «шоста година вечора, автомобіль на номерах прикриття виїжджає з воріт Офісу президента». Він найчастіше розповідає глядачам про таємні візити та підкилимні домовленості у вищих ешелонах влади. В обмін на це журналіст стає мало не особистим ворогом деяких можновладців», – відзначають в УП.

Сам журналіст Михайло Ткач, отримуючи нагороду, прокоментував свою роботу: «Я вважаю, що наша країна припинить ходити по колу лише тоді, коли влада припинить себе ставити вище за закон. І я вважаю, що влада припинить ставити себе вище за закон лише тоді, коли будуть створені незалежні інституції, які контролюватимуть владу. І однією з таких інституцій я вважаю незалежну журналістику».

«Українська правда» до свого 20-річчя започаткувала премію з кількома номінаціями. Переможців визначає голосуванням редакція разом з Клубом читачів УП та Editors club.

Михайло Ткач долучився до проєкту розслідувань політичної корупції «Схеми: корупція в деталях» у 2015 році. Протягом цього часу він випустив десятки розслідувань про представників найвищих ешелонів влади України. Усі матеріали авторства Михайла можна переглянути тут.

«Схеми: корупція в деталях» – проєкт журналістських розслідувань, заснований Радіо Свобода у 2014 році, який виходить на телеканалі UA:Перший. Авторка та головна редакторка проекту – Наталія Седлецька.

У серпні 2020-го «Схемам» було присуджено міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards) за розслідувальну журналістику.

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ із різних під’їздів. Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці і відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача і виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, ймовірно, свідчать про спроби встановити пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи йдеться про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; і про те, хто може за цим стояти.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інциденти, які могли сприяти створенню загрозливого середовища для журналістів в Україні.

Журналісти низки видань і представники руху «Медіа за усвідомлений вибір» 8 серпня оприлюднили відкриту заяву, в якій відзначили, що «схвильовані втручанням у роботу свого колеги журналіста-розслідувача Михайла Ткача», і виступили з вимогою розслідувати ймовірне прослуховування його оселі. Також висловила стривоженість інцидентами організація «Репортери без кордонів», закликавши до ретельного розслідування. Згодом і Міжнародна організація Комітет захисту журналістів (CPJ) закликала українську владу провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля програми «Схеми» та можливого прослуховування журналіста програми Михайла Ткача.
…

ДБР хоче вилучити матеріали справи про підпал авто «Схем», захист журналістів подав апеляцію

Слідчі Державного бюро розслідувань через суд отримали дозвіл на вилучення частини матеріалів кримінальної справи про підпал автомобіля знімальної групи «Схем», яке розслідує Національна поліція. Відповідна ухвала Краматорського міського суду Донецької області була винесена 16 листопада на прохання слідчих ДБР, які проводять паралельне розслідування про перевищення поліцейськими своїх службових повноважень під час затримання одного з підозрюваних у підпалі авто. Захист журналістів вважає, що це може заблокувати подальше розслідування справи та її передачу до суду, тому адвокати подали апеляцію на це рішення, йдеться в заяві Інституту розвитку регіональної преси від 14 грудня.

Уночі 17 серпня цього року в Броварах на Київщині невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.

У серпні у день затримання підозрюваного у підпалі слідчі територіального управління ДБР у Краматорську відкрили кримінальне провадження за статтею «Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями».

Кримінальне провадження зареєстрували за заявою Кирила Баріхашвілі, єдиного затриманого підозрюваного у справі підпалу автомобіля знімальної групи «Схем».

Слідчі ДБР звернулися з клопотанням до Краматорського міського суду Донецької області з проханням надати їм тимчасовий дозвіл до речей та документів, що містяться у справі про підпал автомобіля редакції, яку розслідує Броварське відділення Головного управління Нацполіції в Київській області.

16 листопада суддя Краматорського міського суду постановив дві ухвали, якими задовольнив прохання слідчих Державного бюро розслідувань і надав їм доступ до, зокрема:

– 15 процесуальних документів за підписом слідчого Броварського слідчого відділення, який брав участь в затриманні та обшуку помешкання підозрюваного у підпалі авто редакції, з метою ознайомлення та вилучення оригіналів;

– матеріалів кримінального провадження щодо підпалу автомобіля знімальної групи «Схем», включно з флешками та жорсткими дисками;

– протоколу затримання підозрюваного у підпалі авто з можливістю вилучення оригіналу.

«Строк дії ухвали встановити до 15 грудня 2020 року», – йдеться в ухвалі суду.

27 листопада сторонам провадження відкрили матеріали справи для ознайомлення, утім тепер, після рішення Краматорського суду, частину із них можуть забрати слідчі ДБР.

Юристи Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП), які представляють інтереси членів редакції «Схем», висловлюють занепокоєння намірами слідчих ДБР вилучити матеріали кримінального провадження. Вони припускають, що активність слідчих ДБР пов’язана з близьким завершенням досудового розслідування для передачі справи до суду.

«Моделюємо можливий розвиток подій: оригінали документів вилучають, учасники кримінального провадження не мають можливості з ними ознайомитися, це гальмує справу, її не передають до суду. Варіант другий: справу таки передають, але без оригіналів, документи не визнаватимуться як докази і це суттєво ускладнить притягнення винних до відповідальності (банально, не вистачить доказів). І третій варіант: навіть якщо оригінали повернуть, але вже на етапі судового розгляду, то це теж може вплинути на доказовість, бо тоді документи до справи вже не долучать», – йдеться у заяві Інституту розвитку регіональної преси.

«Щоб уникнути втручань, що можуть зруйнувати справу, а також щоб винних притягнули до відповідальності, надзвичайно важливо не допустити вилучення оригіналів документів і надати суду максимум доказів», – заявили юристи ІРРП.

І додали: «Ми переконані, що слідчі ДБР роблять важливу роботу, перевіряючи, чи не порушили права підозрюваного під час затримання, проте їхні дії не мають перешкоджати основному розслідуванню».

11 грудня захист «Схем» подав у Донецький апеляційний суд скаргу на дві ухвали Краматорського міського суду Донецької області з вимогою скасувати їх, повідомила адвокатка ІРРП Оксана Максименюк.

Радіо Свобода звернулося до слідчого ДБР Євгена Андрєєва, який розслідує звинувачення у перевищенні службових повноважень співробітниками Національної поліції при затриманні підозрюваного у підпалі авто «Схем». Він відмовився від коментарів. На офіційний запит у відомстві не відповіли.

Адвокат підозрюваного у підпалі автомобіля «Схем» Юрій Сабарін також не коментує звернення свого підзахисного до Державного бюро розслідувань.

«Триває досудове розслідування. Є таке поняття – таємниця досудового розслідування. Я не маю права коментувати», – сказав адвокат.

Редакція звернулася по коментар до МВС.

Через підпал автомобіля знімальної групи «Схем» влітку 2020 року Національна поліція розпочала кримінальне провадження за статтею про умисне знищення або пошкодження майна. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».​

26 серпня поліція затримала підозрюваного Кирила Баріхашвілі. Броварський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб з можливістю внести заставу у розмірі 175 650 грн. Менше ніж за тиждень він вніс заставу та вийшов з-під варти. Баріхашвілі причетність до підпалу заперечує.

З 30 серпня поліція розшукує двох чоловіків, яких підозрюють в організації підпалу автомобіля журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»). Про це повідомив начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов у фейсбуці. Крім того, він оприлюднив їхні фото та прізвища.

«Розшукуємо двох «джентельменів» за організацію підпалу автівки програми «Схеми» Радіо Свобода. Це на додачу до раніше заарештованого Броварським судом. Наступного тижня їм оберуть запобіжний захід. Сподіваємось на арешт!!! Цілковито розглядаємо їхню діяльність у складі організованої злочинної групи. Журналістам не буде складно встановити, до яких груп відносилися ці чоловіки, в яких акціях вони брали участь і які «ЗМІ» дуже активно висвітлювали їхню діяльність. Встановлюємо замовників. І це точно особи, яким було вигідно створити напруження між владою, правоохоронцями і журналістською спільнотою, шляхом знищення майна відомих в суспільстві діячів. Зробимо все можливе, щоб усі причетні стали відомі всій країні та були притягнуті до відповідальності», – написав Андрій Нєбитов.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інцидент.

Крім того, провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля закликав президент України Володимир Зеленський, народні депутати з різних політичних сил, Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ), правозахисна організація Freedom House, Міжнародна та Європейська федерації журналістів, низка дипломатів, зокрема посольство США в Україні.

 
…

МЗС Китаю підтвердило затримання журналістки Bloomberg

МЗС Китаю підтвердило, що місцева співробітниця Bloomberg News затриманий за підозрою у діяльності, що загрожує національній безпеці.

Речник міністерства Ван Венбін заявив 14 грудня, що помічниця редактора Гейз Фан наразі перебуває під слідством і що її «законні права та інтереси повністю забезпечені».

Минулого тижня агентство Bloomberg повідомило, що не може зв’язатися з Фан з 7 грудня і воно отримало повідомлення про її затримання лише після кількаденних звернень до урядових установ у Пекіні та посольства Китаю у Вашингтоні.

Європейський Союз та асоціація іноземних журналістів у Пекіні виступили із заявами, в яких висловили занепокоєння затриманням Фан.

Читайте також: В Ірані до 8 років тюрми засудили науковця, який досліджує дитячі шлюби та жіноче обрізання

Своєю чергою Ван заявив, ЄС мусить «неухильно поважати судовий суверенітет Китаю і припинити робити безвідповідальні зауваження».

«Наскільки мені відомо, китайська громадянка Фан підозрюється у вчиненні злочинної діяльності, яка загрожує національній безпеці Китаю, і нещодавно Бюро національної безпеки Пекіна вжило щодо неї примусових заходів згідно із законом», – сказав Ван.

Пекін дозволяє своїм громадянам працювати перекладачами, дослідниками та помічниками іноземних інформаційних організацій, але забороняє їм працювати зареєстрованими журналістами з правом незалежного висвітлення.

Китай відомий як одна з країн-лідерів за рівнем переслідування журналістів.
…

У Парижі знову протестують проти «закону про глобальну безпеку» – понад сотня затриманих

У Парижі на протестах проти «закону про глобальну безпеку» 12 грудня, під час яких відбулися сутички між протестуючими та поліцейськими силами, затримали понад сотню людей, повідомляють французькі медіа.

За словами міністра внутрішніх справ Франції Жеральда Дармонена, у кількох учасників заходу знайшли гайкові ключі та викрутки.

Інформаційне агентство AFP, посилаючись на міністра, повідомляє про 119 затриманих.

Паризька префектура зазначила, що в акції протесту взяли участь активісти неформального руху «Чорний блок». Поліція заявила, що їм заборонено збиратися в організовані групи та організовувати чергові заворушення у столиці Франції.

Читайте також: Катування і нове «колишнє КДБ»: правозахисники про підсумки 2020 року

За повідомленнями ЗМІ, на одній з вулиць підпалили скутер, проте не було повідомлень про погроми, подібні до тих, що відбулися минулої суботи.

5 грудня під час маршу протесту в 20-му окрузі Парижа було знищено відділення банку в 20 окрузі Парижа, а до цього в результаті заворушень загорівся фасад Банку Франції.

Марші та мітинги проти закону про глобальну безпеку відбулися 12 грудня по всій Франції, зокрема в Монпельє, Страсбурзі, Ліллі, Ліоні, Тулузі та Марселі. Тисячі людей протестували в Ліоні. У Страсбурзі, попри сильний дощ, на вулиці вийшло близько півтори тисячі людей.

На думку активістів, закон про глобальну безпеку, який регулює роботу поліції, призведе до фактичної заборони відео- та фотозйомки правоохоронців, а розслідування випадків насильства з боку поліції стане складнішим.

Читайте також: Французькі журналісти домоглися перегляду обмежень свободи слова

Стаття 24 законопроекту, яка вже була затверджена Національними зборами, передбачає покарання у вигляді в’язниці до року та штраф у розмірі 45 тисяч євро за поширення зображення особи або будь-якого іншого елемента ідентифікації працівника поліції або жандарма, знятого під час виконання службових обов’язків, щоб «завдати шкоди його фізичній або психічній недоторканності». Прихильники закону впевнені, що нові правила не забороняють знімати поліцейських і не обмежують свободу слова.

Представники парламентської більшості пообіцяли переглянути формулювання статті, але слова депутатів не переконали протестувальників.
…

Проєкт Крим.Реалії отримав премію «Високі стандарти журналістики»

Проєкт служби Радіо Свобода – Крим.Реалії отримав відзнаку «Високі стандарти журналістики-2020» у категорії «За якісний регіональний/нішевий медійний проєкт».

Головний редактор проєкту Крим.Реалії –​ Володимир Притула повідомив, що грошову частку відзнаки передадуть дітям кримчан, які стали жертвами російської анексії Криму: активістів, громадянських журналістів, утримуваних за політичними мотивами російською владою, зщокрема і сину зниклого в 2014 році під час окупації Росією Криму активіста Тимура Шаймарданова – Марку, який був присутній на церемонії нагородження у Львові в суботу, 12 грудня.

«Ми сприймаємо цю нагороду як відзнаку усіх кримських журналістів, які продовжують працювати на окупованому півострові – попри тиск, цькування і реальні загрози для їхнього життя і свободи. Це нагорода тим громадянським журналістам, які за свої стріми і відео з місць арештів та обшуків тепер перебувають в російських тюрмах. Це нагорода і тим кримським журналістам, які вимушені були покинути близьких людей, рідний дім, виплеканий сад чи виноградник, але не покинули свою професію – тут, на материку. Всі вони – мужні і самовіддані професіонали. І саме тому для нас усіх важливо, що ця відзнака – нагорода саме за професійність у журналістиці. Попри тиск і виклики як в окупованому Криму, так і на материковій Україні, журналісти Крим.Реалії прагнуть залишатися відповідальними і професійними. Дякуємо, що ви це оцінили», – сказав Притула про нагородження Крим.Реалії.

У короткому списку номінантів у цій категорії були також видання Платформа і Reporters.

Крім того, на церемонії оголосили переможців у категоріях «За стійкий, якісний медійний проєкт/продукт» і «За швидкий і якісний розвиток у професії».

Hromadske вело пряму трансляцію з церемонії нагородження.

В експертну групу премії в 2020 році увійшли: шеф-редактор інтернет-видання LB.ua Соня Кошкіна, засновник Школи журналістики УКУ Ігор Балинський, шеф-редактор видання «Детектор Медіа» Наталія Лігачова, медіаексперт, викладач Могилянської школи журналістики (НаУКМА) Діана Дуцик, викладач Школи журналістики УКУ Зоя Красовська, журналіст і ведучий Павло Казарін, журналіст, публіцист, історик Вахтанг Кіпіані, публіцист, викладач Школи журналістики УКУ, виконавчий директор Львівського медіафоруму Юрій Опока, ведучий телеканалу «Прямий» Валерій Калниш.

Раніше проєкт української служби Радіо Свобода Крим.Реалії увійшов до списку «Медіавподобання українських експертів і журналістів».

Крим.Реалії – проєкт української служби Радіо Свобода – стартував у березні 2014 року, в перші дні окупації та анексії Російською Федерацією Кримського півострова. Перший російськомовний сайт Крым.Реалии побачив світ 25 березня 2014 року, а україномовний Крим.Реалії та сайт кримськотатарською мовою Qırım.Aqiqat – на початку квітня того ж року.

У вересні 2015 року кримська команда запустила Радіо Крим.Реалії, яке транслює свої передачі на середніх хвилях 549 АМ на більшу частину території Криму, південний схід України та передгірні райони Північного Кавказу Росії, а з вересня 2017 року – цілодобовий канал Радіо Крим.Реалії на частоті 105,9 FM, який можна слухати на північному сході Криму.

Через тиск і загрози понад півсотні журналістів, які співпрацювали з Крим.Реалії, були змушені покинути межі Кримського півострова або припинити таку співпрацю.

Проєкт продовжує працювати для кримчан, попри протидію з боку російської влади на півострові. Журналісти Крим.Реалії і далі надають своїй аудиторії те, що їй недоступно з місцевих засобів інформації: новини без цензури, відповідальний обмін думками, відкрите обговорення проблем.

Премія «Високі стандарти журналістики» — відзнака, створена 2016 року засновником GROWFORD Institute Віталієм Ломаковичем. На думку засновника, ця премія має стати «додатковим стимулом для українських ЗМІ бути чесними, об’єктивними і принциповими». До участі допускаються журналісти, які є громадянами України або працюють тут на постійній основі, мають чітку громадянську позицію. Організатори відзначають журналістів премією щороку.
…

У Нацполіції не повідомляють про хід справи щодо ймовірного прослуховування журналіста «Схем» Ткача

У Національній поліції відмовилися надавати на запит Радіо Свобода інформацію стосовно ходу досудового розслідування у справі щодо ймовірного прослуховування Михайла Ткача – журналіста-розслідувача програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший).

«Досудове розслідування на даний час триває. Більш детальні відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора», – зазначили у Головному слідчому управлінні Нацполіції у місті Києві Радіо Свобода у відповідь на запит із проханням повідомити, чи є прогрес у розслідуванні справи.

Національна поліція з 8 серпня проводить розслідування за двома статтями: «порушення недоторканності приватного життя» і щодо незаконного обігу й використання прихованих записувальних пристроїв, однак протягом 4 місяців у відомстві ні на запити журналістів, ані на звернення адвокатів так і не надали жодної інформації про хід справи.

Адвокат журналіста Анатолій Попов вказує на неефективність проведення розслідування ймовірного прослуховування Михайла Ткача. «Це вже, на жаль, традиційно для Національної поліції. Коли вони не бачать перспективи швидкого розслідування, вони просто цю справу зливають, фактично. Роблять якісь запити, експертизи довготривалі, і на цьому вони завершують розслідування».

«Розслідування по суті, на наш погляд, не відбувається», – зауважив захисник Ткача.

Крім того, Попов звернув увагу на те, що справу досі не передають до Служби безпеки України – у серпні він звернувся з відповідним клопотанням до прокуратури.

«Ми ставили питання про передачу (справи – прим.) у зв’язку з неефективним розслідуванням засобами Національної поліції до СБУ, але органи прокуратури навіть не розглянули зазначене клопотання. Мотивується це тим, що наразі справа перебуває в експертній установі, і з цих мотивів навіть не розглянули це питання про передачу для ефективного розслідування до Служби безпеки України, оскільки ставиться питання про ймовірне прослуховування незаконною апаратурою», – зазначив Анатолій Попов, адвокат Михайла Ткача.

Голова Національної поліції Ігор Клименко 5 жовтня у інтерв’ю виданню «РБК-Україна» заявив, що «у справі є нові подробиці», але оскільки слідство триває, він не може їх розголошувати.

17 серпня Платформа Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів опублікувала інформацію про справу щодо ймовірного прослуховування журналіста Михайла Ткача, віднісши її до категорії «подій, які мають «охолоджувальний ефект» для свободи медіа» в Україні. Після оприлюднення повідомлення на платформі Ради Європи уряд України повинен офіційно відреагувати на заяву.

У відповіді українського уряду від 12 листопада сказано, що «для забезпечення всебічного, повного та неупередженого розслідування обставин кримінального провадження та ухвалення обґрунтованих процесуальних рішень, стан досудового розслідування було заслухано на засіданні Головного управління Національної поліції України в Києві та відповідно до ст. 39 Кримінального кодексу України були надані письмові вказівки щодо цього досудового розслідування».

У відповіді також зазначено, що «Україна вживає всіх можливих заходів для встановлення причетних до вчинення цього кримінального правопорушення і вважає неприйнятним будь-який тиск або погрози журналістам та ЗМІ».

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ із різних під’їздів. Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

Пізніше захист Ткача подав скаргу на бездіяльність слідчих Національної поліції України, які не провели перевірку місця подій спеціальним обладнанням для виявлення прослуховувального обладнання і слідів його встановлення чи зняття, а під час огляду приміщення користувались лише «підручними засобами».

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці і відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача і виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, ймовірно, свідчать про спроби встановити пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи йдеться про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; і про те, хто може за цим стояти.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інциденти, які могли сприяти створенню загрозливого середовища для журналістів в Україні.

17 серпня головна редакторка Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова зустрілася з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та керівництвом Національної поліції через підпал автомобіля водія програми журналістських розслідувань «Схеми» Бориса Мазура та через можливе прослуховування журналіста програми Михайла Ткача.

Після цієї зустрічі заступник директора Департаменту комунікації МВС Ярослав Тракало на своїй сторінці у мережі Facebook відзначив, що розслідування справ щодо журналістів буде максимально об’єктивним та відкритим для суспільства.

Журналісти низки видань і представники руху «Медіа за усвідомлений вибір» 8 серпня оприлюднили відкриту заяву, в якій відзначили, що «схвильовані втручанням у роботу свого колеги журналіста-розслідувача Михайла Ткача», і виступили з вимогою розслідувати ймовірне прослуховування його оселі.

Також висловила стривоженість інцидентами організація «Репортери без кордонів», закликавши до ретельного розслідування.

Міжнародна організація Комітет захисту журналістів (CPJ) 17 серпня також закликала українську владу провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля програми «Схеми» та можливого прослуховування журналіста програми Михайла Ткача.

 
…

НСЖУ та ІМІ оприлюднили звіти про напади на журналістів в Україні

Провідні медійні організації, які здійснюють моніторинг порушень свободи слова, оприлюднили дані про випадки фізичної агресії проти журналістів.

За даними Національної спілки журналістів України, лише за три осінні місяці 2020 року сталося 25 випадків фізичної агресії щодо українських журналістів.

«За останні чотири роки це найбільша кількість інцидентів, які фіксувалися восени – найменше нападали на журналістів у 2019 році (16 інцидентів протягом вересня-листопада), у 2017 році – 21 інцидент, 2018 – 23. Головною причиною зростання агресії наприкінці цього року є напружена кампанія з місцевих виборів та конфліктна поведінка порушників запроваджених урядом карантинних обмежень», – ідеться в повідомленні НСЖУ.

Загалом від початку 2020 року зафіксовано 74 таких інциденти, йдеться в моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який НСЖУ проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями.

Інститут масової інформації (ІМІ) лише в листопаді нарахував 19 порушень свободи слова, з них 10 стосувалися фізичної агресії щодо журналістів. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

З початку року ІМІ зафіксував загалом 205 випадків порушення свободи слова, з них 155 – це фізична агресія проти журналістів.

У травні 2020 року Україна на 6 пунктів поліпшила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».
…

42 країни з Ради прав людини ООН засудили переслідування журналістів в Білорусі

Журналісти в Білорусі стикаються з «безпрецедентним тиском», заявив постійний представник Великої Британії у Раді з прав людини ООН Джуліан Брейтуейт. Його звернення підписали 42 держави.

«Ми глибоко занепокоєні надмірним застосуванням сили владою проти журналістів, в тому числі повідомленнями про катування та жорстоке, нелюдське або принизливе для гідності поводження чи покарання… З травня 390 журналістів повідомили про певну форму переслідування. Покарання журналістів за те, що вони виконують свою роботу, є неприйнятним, і ми закликаємо Білорусь негайно звільнити всіх затриманих та зняти всі звинувачення», – йдеться в заяві, яку підписала у Україна.

Читайте також: Державний департамент США засудив дії влади Білорусі проти журналістів

У заяві згадується кримінальне обвинувачення проти журналістки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої (Бахвалавої), яку затримали після прямого ефіру з місця жорсткого розгону протестувальників на «площі Змін» в Мінську 15 листопада.

«Ми наполегливо закликаємо Білорусь поважати свободу слова для всіх, в тому числі журналістів та працівників засобів масової інформації. Ми закликаємо Білорусь дотримуватися рекомендацій Московського механізму ОБСЄ з питань свободи слова та ЗМІ. Дедалі сильніші обмеження для незалежних ЗМІ повинні припинитися», – підсумовує заява держав-членів Ради ООН з прав людини.

Силовики неоднарозово затримували журналістів у Білорусі після початку протестів у серпні. Проти деяких із них порушили кримінальні провадження або ж засудили до арештів.

 
…