ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Автору Радіо Свобода Станіславу Асєєву присудили премію «Вільна преса Східної Європи 2020»

Українському журналісту й авторові Радіо Свобода Станіславу Асєєву присудили міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards) за його репортажі про становище полонених і життя у зоні бойових дій. 

Про це повідомили засновники премії – німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» імені Ебелін і Герда Буцеріуса (ZEIT-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) і норвезька «Фундація Свобода слова» (The Fritt Ord Foundation).

«Станіслав Асєєв – відомий журналіст і письменник із Донецька в Україні. У 2017 році його затримали сепаратистські сили і катували в неволі. До того його репортажі – написані під вигаданим ім’ям – були важливим джерелом інформації про життя за лінією фронту на сході України», – йдеться в повідомленні.

Автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв був звільнений у рамках обміну утримуваними особами на Донбасі 29 грудня 2019 року. Бойовики «ДНР» звинувачували його в шпигунстві й утримували з травня 2017 року.

Цього року премією також відзначено проєкт журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), азербайджанського фотографа Азіза Карімова і російські видання «Медиазона» і «Проект.Медиа».

«Цьогорічні премії «Вільної преси» присуджені хоробрим журналістам та редакціям, які безстрашно викривають корупцію і зловживання владою, порушення прав людей і які не піддаються залякуванням їхньої влади. Таким чином вони захищають свободу преси, яка є наріжною для функціонування громадянського суспільства», – пояснює Майкл Гьорінг, генеральний директор ZEIT Foundation.

«Розслідувальна журналістика й висвітлення спірних питань в авторитарних країнах вимагають багато відваги та великих запасів витривалості. Інформація, яку вдається публікувати лауреатам премії в результаті непростих досягнень у ворожому середовищі – життєво важлива та вирішальна для демократичних рухів у Східній Європі», – додав Кнут Олав Емас, виконавчий директор Fritt Ord Foundation.

Церемонія нагородження і конференція у зв’язку з пандемією відбудуться в червні 2021 року в Гамбурзі (Німеччина).

Премія ім. Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи» вручається щорічно, починаючи з 2000 року, журналістам та засобам масової інформації за їхню якість, професіоналізм і громадянську мужність.

Премія спрямована на заохочення тих журналістів, які, незважаючи на офіційні тиск і економічні труднощі, кидають виклик цензурі у всіх її проявах, у тому числі й самоцензурі.

З 2004 року премію вручає німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» ім. Ебелін і Герда Буцеріуса (Zeit-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) у співпраці з норвезьким фондом «Вільне слово» (Institusjonen Fritt Ord), який вручає премію «Вільна преса Росії». На здобуття нагороди можуть висуватися журналісти та ЗМІ з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Росії та України.

У 2019-му році премією було відзначено український видання НВ. У 2016 році – сайт «Наші гроші». У 2015 році премію отримали «Слідство.інфо», Сергій Гармаш та Валентина Самар. У 2014 році лауреатами стали Тетяна Чорновол, Юлія Мостова і Мустафа Найєм. У 2013 – Сергій Лещенко. У 2012 – журнал «Український тиждень», у 2011 – шеф-редакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова.
…

Програмі розслідувань «Схеми» присуджено міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020»

Проєкту журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» присуджено міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards) за розслідувальну журналістику.

Про це повідомили засновники премії – німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» ім. Ебелін і Герда Буцеріуса (ZEIT-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) і норвезька «Фундація Свобода слова» (The Fritt Ord Foundation).

«Телевізійна програма «Схеми» – це взірець  розслідувальної журналістики. Програма є спільним проєктом Радіо Свобода та UA:Перший. Завдяки своїм розслідуванням редакція щотижневої програми проливає світло на політичну корупцію та політичні зв’язки. На журналістів та команду неодноразово скоювали напади у зв’язку з їхньою роботою», – відзначають на сайті Free Media Awards.

Цьогоріч премією також відзначено українського журналіста й автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва, азербайджанського фотографа Азіза Карімова і російські видання «Медиазона» та «Проект.Медиа».

«Цьогорічні премії «Вільної преси» присуджені хоробрим журналістам та редакціям, які безсташно викривають корупцію і зловживання владою, порушення прав людей і які не піддаються залякуванням їхньої влади. Таким чином вони захищають свободу преси, яка є наріжною для функціонування громадянського суспільства», – пояснює Майкл Гьорінг, генеральний директор ZEIT Foundation.

«Розслідувальна журналістика й висвітлення спірних питань в авторитарних країнах вимагають багато відваги та великих запасів витривалості. Інформація, яку вдається публікувати лауреатам премії в результаті непростих досягнень у ворожому середовищі – життєво важлива та вирішальна для демократичних рухів у Східній Європі», – додає Кнут Олав Емас, виконавчий директор Fritt Ord Foundation.

Проєкт «Схеми» був номінований на здобуття премії Юрієм Дуркотом – українським письменником і перекладачем та одним з членів журі.

Церемонія нагородження і конференція у зв’язку з пандемією відбудуться в червні 2021 року в Гамбурзі (Німеччина).

Премія ім. Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи» вручається щорічно, починаючи з 2000 року, журналістам та засобам масової інформації за їхню якість, професіоналізм і громадянську мужність. Премія спрямована на заохочення тих журналістів, які, незважаючи на офіційні тиск і економічні труднощі, кидають виклик цензурі у всіх її проявах, у тому числі й самоцензурі. З 2004 року премію вручає німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» ім. Ебелін і Герда Буцеріуса (Zeit-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) у співпраці з норвезьким фондом «Вільне слово» (Institusjonen Fritt Ord), який вручає премію «Вільна преса Росії». На здобуття нагороди можуть висуватися журналісти та ЗМІ з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Росії та України.

У 2019-му році премією було відзначено український видання НВ. У 2016 році – сайт «Наші гроші». У 2015 році премію отримали «Слідство.інфо», Сергій Гармаш та Валентина Самар. У 2014 році лауреатами стали Тетяна Чорновол, Юлія Мостова і Мустафа Найєм. У 2013 – Сергій Лещенко. У 2012 – журнал «Український тиждень», у 2011 – шеф-редакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова.

«Схеми» – це спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший, що викриває високопосадову корупцію та непрозорість української влади. Щотижнева програма виходить в ефір з липня 2014 року.

У проєкті під керівництвом головної редакторки Наталки Седлецької працюють журналісти-розслідувачі Михайло Ткач, Сергій Андрушко, Максим Савчук, Валерія Єгошина, Олександр Чорновалов, Георгій Шабаєв, а також редактори, оператори, водії, режисери монтажу, дизайнер та звукорежисер. 

 
…

«Схеми» опублікували відео моменту підпалу авто редакції з камер спостереження

Програма журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) оприлюднила відео, на якому видно момент підпалу автомобіля редакції.

«Протягом усієї ночі і дня на місці інциденту працювали поліція і наші журналісти. Ми зібрали відео з довколишніх камер спостереження та від свідків інциденту – і зрештою знайшли зафіксований момент підпалу», – повідомили у редакції «Схем».

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.

Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою негласного стеження (тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ з різних під’їздів).

Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

11 серпня програми Ткач подав скаргу на бездіяльність слідчих Національної поліції України, які не провели перевірку місця подій спеціальним обладнанням для виявлення прослуховуючого обладнання та слідів його встановлення чи зняття, а під час огляду приміщення користувались лише «підручними засобами».

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці та відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача та виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, вірогідно, свідчать саме про спроби встановити прихований пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи мова йде про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; та хто може за цим стояти.

Поліція розпочала два кримінальні провадження через ситуацію з Михайлом Ткачем (за статтями про порушення недоторканності приватного життя та про незаконний обіг та використання прихованих записувальних пристроїв) і ще одне – через підпал автомобіля Бориса Мазура (умисне знищення або пошкодження майна).

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати обидва інциденти.
…

СБУ затримала експоліцейського, причетного до підпалу авто львівської журналістки Радіо Свобода

43-річний Михайло Чердак до сьогодні перебував у розшуку
…

Депутатки від ЄС вимагають швидко розслідувати пошкодження майна співробітників «Схем»

«Разом з Марією Іоновою, Іриною Фріз, Іванною Климпуш-Цинцадзе, Вікторією Сюмар спрямували звернення до МВС і Національної поліції» – Ірина Геращенко
…

Вночі спалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми», який належить водію проєкту

Вночі 17 серпня невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Про це повідомила головна редакторка програми Наталка Седлецька. 

Це трапилось близько 00:30 17 серпня у Броварах. 

«Співробітнику програми розслідувань «Схеми» спалили авто. Борис Мазур – наш незмінний водій і постійний учасник знімальної групи. Це трапилось під його будинком у Броварах о пів на першу ночі, машина відновленню не підлягає», – зазначила Седлецька. 

Оперативно-слідча група провела огляд місця події.

Седлецька наголосила, що підпал пов’язаний саме з професійною журналістською діяльністю «Схем», «яка комусь дуже не подобається».

«З очевидних думок – десь рік тому Андрій Портнов опублікував усі персональні дані наших водіїв – їхні паспорти, номери авто, адреси проживання та погрожував редакції. У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу, яка, втім, не рушить з місця. А у минулу п’ятницю Портнов вкотре опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер», – написала Седлецька.

Водночас, за її словами, «навряд чи доводиться обмежуватись лише цією версією».

«Цю машину дуже добре знають у широкому колі фігурантів наших матеріалів. Цей автомобіль по суті був нашим робочим інструментом, за допомогою якого ми зняли велику кількість журналістських розслідувань», – заявила головна редакторка «Схем».

«Був хлопок, що дає підстави стверджувати, що відбувся саме підпал, – розповів адвокат Володимир Щиголь, який виїхав на місце. – В подальшому, коли проводився огляд, було з’ясовано, що найбільш вірогідно підпал відбувся з лівої частини з боку переднього колеса». 

За словами захисника, криміналісти взяли зразки речовини, за допомогою якої, ймовірно, був підпалений автомобіль співробітника «Схем». 

«Хімічні зразки, які були відібрані за місцем вчинення злочину, будуть відправлені на експертизу і буде встановлено, за допомогою якої речовини було здійснено підпал. А далі слідство буде встановлювати походження речовини і так далі», – пояснив Щиголь.

І додав: «Враховуючи те, що ця машина постійно використовувалась у професійній журналістській діяльності, очевидно має місце, окрім самого знищення майна – ще й перешкоджання журналістській діяльності, що є теж кримінальним злочином. У слідчого тепер є 24 години, щоб визначити кваліфікацію, внести відомості до ЄРДР і правильно скерувати розслідування».

Раніше знімальна група «Схем» неодноразово зазнавала перешкоджань своїй професійній діяльності. 

У листопаді 2019 року колишній народний депутат та ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані члена знімальної групи програми «Схеми: корупція в деталях» Бориса Мазура, а саме його повні паспортні дані та домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя і ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». 

Тоді Національна поліція України зареєструвала кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Кримінальне провадження і досі на стадії досудового розслідування. 

8 серпня 2020 року журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайло Ткач повідомив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою прослуховування. Поліція розпочала два кримінальних провадження: одне за статтею про порушення недоторканності приватного життя журналіста, друге – щодо незаконного обігу й використання прихованих записувальних пристроїв, але так і не провела огляд приміщення за допомогою спеціального обладнання, яке здатне виявити наявність пристроїв для прослуховування. 

У жовтні 2015 року під час зйомок сюжету про дорогі автомобілі працівників СБУ, що не відповідають їхнім офіційним доходам, на знімальну групу «Схем» у складі Михайла Ткача й Кирила Лазаревича скоїли напад співробітники СБУ. Під час затримання, як свідчать записи відеокамер, вони застосували силу до знімальної групи, відібрали і пошкодили техніку. 

У вересні 2017 року співробітники Державного управління охорони скоїли напад на знімальну групу «Схем» біля одного з ресторанних комплексів під Києвом, де, за інформацією журналістів, святкували весілля сина тодішнього генпрокурора Юрія Луценка Олександра. У момент, коли закриту вечірку мав залишити на той час президент України Петро Порошенко, працівники УДО напали на знімальну групу програми, в результаті чого оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку та пошкодження руки.

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука, коли журналісти проводили зйомки біля аеропорту «Київ» (Жуляни), фіксуючи прямі перельоти Медведчука до Росії. У грудні того ж року одному з нападників оголосили підозру. Судовий розгляд справи по суті триває і досі.

27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головної редакторки «Схем» Наталки Седлецької. У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької. У липні 2019 року ЄСПЛ завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти ГПУ і перейшов до стадії винесення рішення. За словами адвоката Седлецької Сергія Зайця, цей етап може тривати протягом року або півтора.

22 лютого 2019 року журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке тривало протягом пів року. 

6 березня 2019 року під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру.

Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. 

 
…

Підпал автомобіля «Схем»: поліція відкрила провадження

Поліція Київської області розпочала кримінальне провадження «за фактом пожежі автомобіля працівника ЗМІ», повідомляє пресслужба Нацполіції.

Вночі 17 серпня невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. 

«Подія кваліфікована як умисне знищення або пошкодження майна. Призначено експертизи. Вночі на спецлінію «102» надійшло повідомлення про загоряння авто у місті Бровари. Також пошкодження отримала й автівка, яка була припаркована поруч», – йдеться в повідомленні.

У поліції додали, що під час проведення першочергових слідчих дій відібрали зразки для проведення експертного дослідження щодо встановлення причин займання авто.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

«Зусилля поліції спрямовані на встановлення камер відеонагляду та причин займання автомобіля», – йдеться в повідомленні.

Головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька заявила, що підпал пов’язаний саме з професійною журналістською діяльністю «Схем», «яка комусь дуже не подобається».

«З очевидних думок – десь рік тому Андрій Портнов опублікував усі персональні дані наших водіїв – їхні паспорти, номери авто, адреси проживання та погрожував редакції. У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу, яка, втім, не рушить з місця. А у минулу п’ятницю Портнов вкотре опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер», – написала Седлецька.

Водночас, за її словами, «навряд чи доводиться обмежуватись лише цією версією».

«Цю машину дуже добре знають у широкому колі фігурантів наших матеріалів. Цей автомобіль по суті був нашим робочим інструментом, за допомогою якого ми зняли велику кількість журналістських розслідувань», – заявила головна редакторка «Схем».

«Був хлопок, що дає підстави стверджувати, що відбувся саме підпал, – розповів адвокат Володимир Щиголь, який виїхав на місце. – В подальшому, коли проводився огляд, було з’ясовано, що найбільш вірогідно підпал відбувся з лівої частини з боку переднього колеса». 

За словами захисника, криміналісти взяли зразки речовини, за допомогою якої, ймовірно, був підпалений автомобіль співробітника «Схем». 

«Хімічні зразки, які були відібрані за місцем вчинення злочину, будуть відправлені на експертизу і буде встановлено, за допомогою якої речовини було здійснено підпал. А далі слідство буде встановлювати походження речовини і так далі», – пояснив Щиголь.

Раніше знімальна група «Схем» неодноразово зазнавала перешкоджань своїй професійній діяльності. 

У листопаді 2019 року колишній народний депутат та ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані члена знімальної групи програми «Схеми: корупція в деталях» Бориса Мазура, а саме його повні паспортні дані та домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя і ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». 

Тоді Національна поліція України зареєструвала кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Кримінальне провадження і досі на стадії досудового розслідування. 

8 серпня 2020 року журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайло Ткач повідомив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою прослуховування. Поліція розпочала два кримінальних провадження: одне за статтею про порушення недоторканності приватного життя журналіста, друге – щодо незаконного обігу й використання прихованих записувальних пристроїв, але так і не провела огляд приміщення за допомогою спеціального обладнання, яке здатне виявити наявність пристроїв для прослуховування. 
…

Платформа Ради Європи віднесла справу журналіста Ткача до таких, що становлять загрозу свободі слова в Україні

Платформа Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів опублікувала інформацію про справу щодо ймовірного прослуховування у квартирі журналіста Радіо Свобода Михайла Ткача, віднісши її до категорії «подій, які мають «охолоджувальний ефект» для свободи медіа» в Україні. Після оприлюднення повідомлення на платформі Ради Європи уряд України повинен офіційно відреагувати на заяву.

Згідно з інформацією на сайті платформи, наразі український уряд не надав Раді Європи пояснень щодо цієї справи. Відповідне повідомлення платформа Ради Європи розмістила 14 серпня за поданням Європейської федерації журналістів – європейської регіональної організації Міжнародної федерації журналістів.  

«8 серпня 2020 року український журналіст-розслідувач Михайло Ткач повідомив у поліцію про ознаки засобів прихованого прослуховування в його квартирі. В останні тижні Ткач отримував попередження від своїх джерел, його поінформували про можливу вказівку організувати спостереження для пошуку компрометуючої інформації про нього», – йдеться на сайті Платформи Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів. 

«Поліція оглянула квартиру та виявила три отвори на спільному горищі, доступному з різних під’їздів, та отвір у кухонній стелі. Повідомляється, що поліція не доклала зусиль для виявлення слідів спроб встановити чи зняти прослуховування. Того ж дня Національна поліція порушила кримінальну справу за статтею «порушення недоторканності приватного життя», – йдеться у повідомленні. 

На платформі Ради Європи також процитували голову Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, який закликав владу ретельно розслідувати інформацію про можливе прослуховування журналіста.

8 серпня поліція розпочала кримінальне провадження за статтею про порушення недоторканності приватного життя журналіста програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайла Ткача, який зранку того дня повідомив, що виявив вдома ознаки встановлення пристрою для прослуховування.

Того ж дня Національна поліція відкрила ще одне кримінальне провадження – за статтею щодо незаконного обігу та використання прихованих записувальних пристроїв, про що журналіста повідомили лише 13, коли він із адвокатом прибув на допит у Другий територіальний відділ Шевченківського управління поліції міста Києва.

Журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач – автор численних розслідувань про кулуари української політики, таємні зв’язки представників влади з олігархами та елітний стиль життя українських високопосадовців. 

Читайте також: Отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача, вірогідно, зробили для стеження – фахівці​

«Схеми» – це спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший, що викриває високопосадову корупцію та непрозорість української влади. Щотижнева програма виходить в ефір з липня 2014 року, під керівництвом журналістки-розслідувачки, головної редакторки проєкту Наталії Седлецької. 

Платформа Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів заснована 4 грудня 2014 року. Вона дозволяє організаціям-партнерам розміщувати повідомлення про загрози, інформація про які проходить процес перевірки відповідно до їхніх стандартів. Платформа створена для захисту журналістів, надання кращої відповіді на загрози і випадки насильства проти працівників медіа і створення механізму раннього попередження і можливостей реагування в рамках Ради Європи.
…

Білорусь: проти українських правозахисників, затриманих у Мінську, порушили кримінальну справу

Українські правозахисники Костянтин Реуцький і Євген Васильєв, затримані раніше 12 серпня в Мінську, проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10–12 серпня, повідомила Радіо Свобода білоруська правозахисниця Тетяна Ревяко з правозахисного центру «Весна».

За її словами, в рамках слідства був проведений обшук у квартирі самої Тетяни Ревяко, в який зупинилися її українські колеги вранці 12 серпня. Слідчі вилучили комп’ютер Реуцького, внутрішній український паспорт Васильєва й інші їхні речі. Постанову на обшук підписав прокурор Советського району Мінська Шаблінський.

За даними Ревяко, українці перебувають у слідчому ізоляторі.

Справа заведена щодо подій у Мінську, які почалися 10 серпня, каже Ревяко. При цьому вона звертає увагу: «Вони тільки сьогодні (12 серпня – ред.) приїхали до Білорусі, попили кави, вийшли на прогулянку і були затримані, ні в яких заворушеннях вони участі не брали».

Обидва українці прибули до Білорусі від правозахисної організації «Восток-SOS» у рамках місії допомоги білоруським колегам, які мають дуже багато роботи в зв’язку з арештами, які почалися після масових протестів із приводу виборів президента 9 серпня, які широко вважають нечесними.

«Вони прибули до нас у важкий час, щоб підтримати нас – так заведено у правозахисників, ми також бували в Україні і інших державах у схожі моменти», – каже Ревяко.

Про затримання українців центр «Весна» повідомив посольство України в Мінську. У посольстві України в Мінську Радіо Свобода повідомили, що українські консули в курсі справи про затримання правозахисників і займаються нею.

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що вже на той час у Білорусі затримали дев’ять українців і побили українського фотокореспондента.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, силовики затримали чи й побили ще кількох іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
…

Білоруська служба Радіо Свобода поновлює радіомовлення на середніх хвилях

У Білорусі після виборів президента, які відбулися 9 серпня, виникли перебої з роботою інтернет-сервісів, які відтоді тривають
…

Ромалійська припускає, що приводом для депортації з Білорусі став ефір «Настоящего времени»

Одна із затриманих у Мінську журналістів проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Ірина Ромалійська припустила, що приводом для затримання та депортації її та колег стала їхня журналістська робота в Білорусі. Про це вона написала в себе на фейсбуці.

Ромалійська зазначила, що заборону на в’їзд до Білорусі, про яку раніше повідомляв її колега Іван Гребенюк, отримали всі троє.

«Наскільки я зрозуміла, приводом (для депортації – ред.) став вчорашній ефір «Настоящего времени». Співробітники, які нас допитували, переповідали мені точки, з яких я включалася», – написала вона.

За її повідомленням та повідомленням Гребенюка, журналісти вилітають до Одеси.

Як повідомляло «Настоящее время», вчорашній чотиригодинний ефір каналу з зірваного мітингу опозиційної кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановській тільки в соцмережах отримав понад пів мільйона переглядів.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

За попередніми даними, затримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Згодом стало відомо, що затриманих планують депортувати з Білорусі.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням. 
…

«На 10 років заборона в’їзду» – журналіст «Настоящего времени» про депортацію з Білорусі

Затриманий раніше в Білорусі журналіст телеканалу «Настоящее время» Іван Гребенюк повідомив, що разом із колегами вже перебуває в аеропорту і чекає на виліт.

«Все добре! Спасибі всім! Депортація. Під пильним супроводом. На 10 років заборона в‘їзду», – написав Гребенюк на своїй сторінці у «Фейсбуці».

За словами журналіста, він вилітає до України найближчим доступним рейсом – до Одеси.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

За попередніми даними, затримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Згодом стало відомо, що затриманих планують депортувати з Білорусі.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.

 
…

В МЗС прокоментували інформацію про затримання громадян України в Мінську

Консул України очікує на офіційне підтвердження затримання громадян України в Білорусі, заявляє Міністерство закордонних справ.

За заявою, посольство вже зв’язалося з місцевими правоохоронними органами.

«Консул очікує від білоруської сторони на офіційне підтвердження факту затримання та доступу до затриманих громадян для надання первинної консульської допомоги. Справа перебуває на контролі МЗС та Посольства України в Білорусі», – йдеться в повідомленні міністерства.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка. Причина затримання на цей момент невідома.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.

Ромалійська і Гребенюк є громадянами України, Баранюк – громадянин Росії.

 
…

Влада Білорусі нехтує правами своїх громадян на інформацію без цензури – керівниця Радіо Свобода

Затримані журналісти проєкту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее время» виконували свою роботу з висвітлення виборів президента Білорусі, заявляє тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Телеканал «Настоящее время» вчасно запросив акредитацію для своїх журналістів перед президентськими виборами, але вона їм не була надана. Відмова влади вчасно акредитувати наших журналістів – ще один приклад нехтування правами вільної преси та правом громадян Білорусі на інформацію без цензури. Ми обурені затриманням наших журналістів і вимагаємо дотримання владою визнаного в усьому світі права журналістів на виконання своєї професійної діяльності», – заявляє Дейзі Сінделар.

Читайте також: 25 ПЕН-центрів виступили проти політичних репресій у Білорусі​

Раніше 7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка. Причина затримання на цей момент невідома.

Ромалійська і Гребенюк є громадянами України, Баранюк – громадянин Росії.

«Настоящее время» направило запити про затримання кореспондентів у МВС Білорусі.

 
…

Напад на бізнес-центр: голова НСЖУ звинуватив силовиків у «дискредитації» журналістів

Служба безпеки України наразі не коментувала заяву Сергія Томіленка
…

Білорусь: журналістів Радіо Свобода викликали на допит через справу про «насильство щодо міліціонерів»

Журналістів Радіо Свобода викликали на допити до Слідчого комітету Білорусі в рамках кримінальної справи щодо протестів 14 липня в Мінську. За повідомленням місцевої служби, 3 серпня допитали оператора Андрія Рабчика, також на допит має прийти кореспондент Алесь Пілецький.

За словами Рабчика, його допитали як свідка.

«Особливо питали про події, які сталися біля площі Перемоги, що бачив, як там опинився. Загалом, склалося враження, що їх цікавлять не стільки обставини події, скільки пошук ймовірних організаторів, хоча мені здається, що там все відбулося стихійно», – розповів оператор Радіо Свобода після допиту.

У місцевому управлінні Слідчого комітету допит Рабчика пояснили «слідчими діями» в рамках кримінальної справи.

Крім того, на 6 серпня на допит викликаний кореспондент білоруського «Єврорадіо».

14 липня Алеся Пілецького та Андрія Рабчика затримали під час прямої трансляції. Поліція утримувала їх кілька годин. Також 15 липня міліціонери затримали та побили журналіста Радіо Свобода Антона Трафимовича, який висвітлював протести в Мінську.

Після цих акцій Міністерство внутрішніх справ Білорусі заявило про відкриття кримінальної справи через нібито насильство проти співробітників правоохоронних органів.

 
…

Кортеж депутата від ОПЗЖ Григорія Суркіса регулярно порушує ПДР на номерах «прикриття» – «Схеми»

Народний депутат від фракції «Опозиційна платформа – За життя» Григорій Суркіс пересувається Києвом на автомобілі з номерними знаками, яких немає у єдиному державному реєстрі Нацполіції, змінюючи їх час від часу. Це унеможливлює нарахування йому штрафів за порушення правил дорожнього руху.

При цьому його кортеж та кортеж його брата-бізнесмена Ігоря Суркіса, які часто пересуваються разом, регулярно здійснюють порушення ПДР. Про це йдеться у розслідуванні «Королі доріг» програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).

Журналісти «Схем» кілька разів фіксували, як народний депутат пересувався у автівці із різними несправжніми номерами разом із супроводом охорони та при цьому порушував правила дорожнього руху.

3 червня знімальна група помітила, як у центрі Києва на вулиці Грушевського кортеж із кількох автомобілів, яким користується Григорій Суркіс, рухався зустрічною смугою, щоб об’їхати затор. При цьому журналісти встановили, що авто охорони зареєстроване на футбольний клуб «Динамо Київ», а ось сам Maybach, яким користується нардеп, обладнаний несправжніми номерними знаками – за цим номером не зареєстрований жоден транспортний засіб.

21 травня журналісти «Схем» зафіксували, як чотири автівки Ігоря та Григорія Суркісів, виїжджаючи з парковки бутика Sanahunt, для того, щоб оминути затор, перетнули подвійну суцільну лінію, виїхали на зустрічну смугу та рушили проти напрямку транспорту. 

Пізніше, 15 червня «Схеми» помітили, як кортеж Григорія Суркіса проїхав пішохідною зоною поруч зі стадіоном «Динамо», а потім виїхав на зустрічну смугу. Тоді Maybach був із номерними знаками прикриття, які у базі закріплені за зовсім іншим авто (марки SsangYong).

2 липня журналісти зафіксували, як той самий кортеж їхав зустрічною смугою на Парковій дорозі в той час, коли там дозволено рух в односторонньому напрямку. 

«Схеми» також помітили, що цього разу Maybach знову мав інші номерні знаки «прикриття». 

Крім того, як з’ясували «Схеми», 20 липня автомобіль народного депутата Суркіса використовував несправжні номерні знаки під час відвідин Міністерства внутрішніх справ. Журналісти зафіксували, як на вулиці, яка веде до МВС, проти руху транспорту стояло авто охорони народного депутата Григорія Суркіса.

«Згодом із закритої території МВС виїхав броньований Maybach – такий саме, як у Григорія Суркіса. Але з іншими номерними знаками, як з’ясували журналісти, які не зареєстровані на жодне авто. Знімальна група помітила, як Maybach під’їхав до Верховної Ради, де на нього вже чекало те саме авто охорони нардепа», – йдеться у розслідуванні.

«Схеми» зафіксували, як кортеж заїхав на закриту територію стадіону «Динамо», де розташовується офіс братів Суркісів. Через годину Maybach вже на інших номерах «прикриття» разом з тією саме автівкою охорони та іншим кортежем залишив стадіон «Динамо». Автівки при цьому знову порушили правила дорожнього руху, проїхавши на червоне світло.

«Брати Суркіси – чи не єдині українські олігархи, які особисто їздять за кермом. Але використання номерів-прикриття унеможливлює нарахування їм штрафів за порушення ПДР», – йдеться в розслідуванні.

«Схеми» звернулися із запитом до депутата Григорія Суркіса з проханням повідомити, на яких підставах він використовує несправжні номерні знаки та чому його кортеж регулярно порушує правила дорожнього руху. На час публікації парламентар не відповів.

Посада Григорія Суркіса не належить до таких, якими передбачена державна охорона (а значить, заходи «шифрування»). Вона надається народним депутатам лише за наявності загрози життю та здоров’ю, і для цього потрібне окреме розпорядження Голови Управління державної охорони або президента. В УДО при цьому повідомили, що «управління державної охорони України не володіє такою інформацією, не є її розпорядником і не може повідомити будь-яких додаткових відомостей».

Також «Схеми» розповідали, що керівник офісу президента Андрій Єрмак, його заступник Кирило Тимошенко, а також перший помічник президента Сергій Шефір пересуваються на автомобілях із номерами, які не відображаються в єдиному реєстрі Міністерства внутрішніх справ. Це так само унеможливлює нарахування їм штрафів за ймовірне порушення правил дорожнього руху.
…

Арлем Дезір іде з посади представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ – Томіленко

Арлем Дезір іде з посади представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, повідомив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, про це Дезір повідомив у своєму листі на адресу НСЖУ. Термін його повноважень закінчується 18 липня.

«Я збираюся закінчити свій мандат, я переживаю, що залишаю Інституцію без керівника з повноваженнями. Але почуваюся краще, знаючи, що є сильна команда на місці і що ви будете продовжувати боротися за свободу ЗМІ та свободу вираження поглядів. Для мене було справжньою честю служити Представником ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації», – цитує Томіленко лист Дезіра.

Арлем Дезір обраний на посаду представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ в липні 2017 року. Як повідомляла директорка міжнародних кампаній «Репортерів без кордонів» Ребекка Вінсент, 10 липня 2020 року Азербайджан і Таджикистан заблокували призначення Арлема Дезіра на другий строк повноважень. Ці країни мають одні з найгірших показників свободи ЗМІ в регіоні ОБСЄ.
…

HRW закликала українську владу розслідувати погрози на адресу співзасновниці «Заборони»

Правозахисна організація Human Rights Watch закликала українську владу розслідувати погрози на адресу співзасновниці видання «Заборона» Катерини Сергацкової.

«Журналісти не повинні боятися за свої життя через теми, про які вони пишуть. Українська влада повинна негайно розслідувати ці погрози та гарантувати безпеку для Сергацкової та її сім’ї», – заявив директор правозахисної організації Human Rights Watch з питань Європи та Центральної Азії Г’ю Вільямсон.

3 липня «Заборона» опублікувала статтю про ймовірні зв’язки між лідерами ультраправих та неонацистських груп з керівництвом фактчекінгового проєкту StopFake. У відповідь організація розкритикувала матеріал і назвала його частиною тренду «цькування та залякування від проросійського медіа».

Згодом коментатори в соціальних мережах почали погрожувати Сергацковій через нібито проросійську пропаганду. 11 липня український журналіст зі 130 тисячами підписників опублікував у Facebook фото Сергацкової та її сина, розповів деталі її біографії та припустив, що вона працює на російську розвідку.

У коментарях дописувачі погрожували співзасновниці «Заборони» вбивством та фізичним насиллям, публікували її адресу та фотографію її будинку. Хоча пост згодом видалили, журналіст продовжив образи на адресу Сергацкової.

У великій кількості дописів згадується, що вона була громадянкою Росії. Український паспорт журналістка отримала у 2015 році.

Сама Сергацкова заявила, що вона була об’єктом онлайн-цькування і раніше. Зокрема, через розслідування діяльності українських правоохоронців. Водночас цього разу цькування викликає в неї більше страху.
…

Світлані Прокоп’євій присудили премію за свободу преси

Комитет был создан в 1981, его первым председателем был Уолтер Кронкайт
…

Борг «Суспільного» перед «Євроньюз» повністю закритий – Аласанія

Борг Національної суспільної телерадіокомпанії України перед компанією «Євроньюз» повністю закритий, повідомив голова правління НСТУ Зураб Аласанія у Facebook.

«Одна з найкритичніших проблем «Суспільного», котру, як і проблему «Ери-Деркача», дуже не хотілося б залишати в спадок наступним управлінцям (хоч ті проблеми спадком «Суспільному» і дістались) – борг АТ «Євроньюз». 10,5 мільйонів євро. Так ось: не залишимо; борг повністю закрито», – написав Аласанія.

Він зазначив, що весь бюджет НСТУ на 29 каналів у 2020 році становить 40,3 мільйона євро.

«АТ «Євроньюз» негайно розпочало процедуру відкликання свого позову і розблокування в банку Швейцарії заарештованої у 2017 році суми розміром у 15 млн євро («страхова» гарантія для проведення «Євробачення-2017», що мала по завершенню «Євробачення» одразу повернутися в Україну, але була заморожена АТ «Євроньюз» в забезпечення свого позову)», – заявив Аласанія.

Він сподівається, що після отримання цих грошей уряд «зможе і захоче» компенсувати «Суспільному» хоч частину витрат на погашення боргу перед «Євроньюз».

18 лютого відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наклав арешти задля примусового стягнення з ПАТ «НСТУ» на користь АТ «Євроньюз» боргу в розмірі 10,5 млн євро. Рахунки розблокували 3 червня. Після цього НСТУ зобов’язалася погасити борг, який отримала в спадок від Національної телекомпанії України.
…

«На 17 камерах зафіксовано ймовірного злочинця» – поліція про розслідування вбивства черкаського журналіста

Розслідування убивства черкаського журналіста Вадима Комарова триває уже рік
…

За пів року до журналістів в Україні 40 разів застосовували силу – НСЖУ

Протягом першого півріччя 2020 року працівники ЗМІ в Україні 40 разів зазнавали фізичної агресії, повідомила Національна спілка журналістів за результатами моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», проведеного спільно з партнерськими громадськими організаціями.

При цьому в червні НСЖУ зафіксувала 10 інцидентів фізичної агресії щодо працівників ЗМІ. Три з них пов’язані зі зйомками щодо недотримання карантинних обмежень, йдеться в повідомленні.

Половина постраждалих у червні – жінки, найбільше інцидентів трапилося у Києві, повідомили у НСЖУ.

«Найбільш «ризикованими» темами для журналістів у червні стали карантин та акції протесту прихильників громадського активіста Сергія Стерненка в Києві», – йдеться в повідомленні.

У НСЖУ засудили напади і висловили сподівання на належне їх розслідування.

У травні Україна на 6 пунктів покращила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».

 
…

70 років з початку мовлення Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

4 липня 1950 року почало мовлення Радіо Вільна Європа, яке згодом стало Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС).

Перша радіопередача була адресована слухачам за «залізною завісою» у комуністичний Чехословаччині.

Через сімдесят років мовник передає новини через радіо, телебачення та цифрові засоби масової інформації у 23 державах, включно з Україною.

«РВЄ/РС має благородну місію і протягом десятиліть відігравало історичну роль у країнах, які борються за демократію та права людини, – заявила в.о. президента медіакомпанії Дейзі Сінделар. – Інструменти змінилися, але виклики в принципі однакові. Ми знаємо, що навіть у найважчих умовах наша робота по-справжньому впливає на людей, яким більше нікуди звертатися за достовірною інформацією про важливі для них питання».

З нагоди 70-ї річниці РВЄ/РС та 25-ї річниці переїзду медіакорпорації зі штаб-квартири в Мюнхені до Праги, голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл сказав: «Для багатьох моїх сучасників і для мене, РВЄ/РС – це джерело вільної інформації та вікно у вільний світ. Я пишаюся тим, що зараз РВЄ/РС мовить з Праги, тому ми можемо брати участь у поширенні вільної інформації до Росії та інших пострадянських країн. Для громадян цих держав зараз це так само важливо, як і трансляції з Мюнхена були для нас».

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода має редакційну незалежність і фінансується Конгресом США через Американське агентство глобальних медіа. 

Українська редакція Радіо Свобода була створена у серпні 1954 року, в червні 1992 року мовник відкрив бюро у Києві.

Від початку російської агресії у 2014 році редакція розпочала проекти для окупованих теренів і про їхні проблеми – Крим.Реалії і Донбас.Реалії.

Про 70 років Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода коротко читайте тут.

 
…

Представництво ЄС радить продовжити громадське обговорення закону про медіа

Представництво Євросоюзу в Україні 3 липня прокоментувало розгляд законопроєкту про медіа. В своїй заяві дипломатична місія закликала продовжувати громадські обговорення документу.

«Ми підтримуємо прогрес щодо законопроєкту про медіа в Україні №2693 у відповідальному комітеті Верховної Ради та узгодження українського законодавства про ЗМІ згідно з правилами ЄС. Заохочуємо подальші громадські обговорення законопроєкту та продовжуємо спільну роботу з Офісом Ради Європи в Україні в обміні досвідом з Україною», – заявляє представництво блоку.

Читайте також: «Закон про медіа»: чіткі правила для усіх чи наступ на свободу слова й інтернет​

1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт про медіа попри заклики громадських організацій і журналістів відхилити його.

Напередодні було оприлюднене звернення, яке підписали 70 представників ЗМІ та громадських організацій України, що закликали Верховну Раду відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова.

Верховна Рада 19 травня відправила законопроєкт про медіа на повторне перше читання у травні цього року.
…

Раду закликають відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова

«Проєкт закону «Про медіа»… – це законопроєкт про захист влади від журналістів, про санкції, про контроль за поширенням інформації і думки»
…