ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Київський апеляційний суд частково зберіг докази у справі підпалу автомобіля працівника редакції «Схем»

Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу Броварської прокуратури та наклав арешт на речові докази, що, за оцінкою адвокатів, можуть доводити причетність одного з підозрюваних у кримінальній справі про підпал автомобіля знімальної групи «Схем», яку розслідує Національна поліція. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода із зали суду.

Адвокати «Схем» наголошують: це дозволить належним чином зберегти ці докази у справі, і слідчі зможуть ними скористатися для доведення чи спростування вини ймовірного палія, та притягнути ймовірних виконавців підпалу автівки до відповідальності.

У серпні 2020 року Броварський міськрайонний суд відмовив у накладенні арешту на вилучене під час обшуків у підозрюваних майно – зокрема, мобільні телефони, якими користувалися на місці злочину, одяг із слідами нафтопродуктів, які, ймовірно, використовувалися для підпалу, та інші речі, серед яких 15 тисяч доларів готівки.

Судді в апеляції скасували ухвалу судді першої інстанції і частково задовольнили клопотання слідчого у справі про підпал – наклали арешт на мобільні телефони, картки та одяг, який належав одному із підозрюваних у підпалі, Кирилу Баріхашвілі, і який знайшли під час обшуку і затримання. В іншій частині скарги відмовлено – зокрема, слідство не змогло довести, що 15 тисяч доларів, які знайшли у помешканні Баріхашвілі, також належать йому, тому суд постановив повернути ці кошти, а також інше майно, яке вилучили під час обшуків та належить його батькам.

Раніше, під час обрання запобіжного заходу підозрюваний відмовився свідчити проти себе у залі суду. Усі звинувачення Кирило Баріхашвілі заперечує.

Адвокатка потерпілого у справі Бориса Мазура, керівниця юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк наголошує на важливості ухваленого рішення для подальшого руху справи про підпал автомобіля «Схем». «Рішення суду дозволило зберегти доказову базу – і одяг, і мобільні телефони прив’язують ймовірного виконавця до місця злочину. Їхня втрата могла би зашкодити слідству та унеможливити притягнення винних до відповідальності», – наголосила юристка.

Оксана Максименюк прогнозує, що завдяки рішенню Київського апеляційного суду слід очікувати передачі справи про підпал автівки «Схем» до суду. «Тепер справу передадуть до суду щодо одного з підозрюваних, якого затримали раніше. Інші фігуранти наразі в розшуку, тому стосовно них справа ще не буде слухатися», – повідомила Максименюк.

Уночі 17 серпня 2020 року в Броварах на Київщині невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.

Через підпал автомобіля знімальної групи «Схем» Національна поліція розпочала кримінальне провадження за статтею про умисне знищення або пошкодження майна. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».​

26 серпня 2020 року поліція затримала підозрюваного Кирила Баріхашвілі. Броварський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб з можливістю внести заставу у розмірі 175 650 грн. Менше ніж за тиждень він вніс заставу та вийшов з-під варти. Баріхашвілі причетність до підпалу заперечує.

З 30 серпня поліція розшукує двох чоловіків, яких підозрюють в організації підпалу автомобіля журналістських розслідувань «Схеми». Про це повідомив начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов у фейсбуці. Крім того, він оприлюднив їхні фото та прізвища.

«Розшукуємо двох «джентельменів» за організацію підпалу автівки програми «Схеми» Радіо Свобода. Це на додачу до раніше заарештованого Броварським судом. Наступного тижня їм оберуть запобіжний захід. Сподіваємось на арешт!!! Цілковито розглядаємо їхню діяльність у складі організованої злочинної групи. Журналістам не буде складно встановити, до яких груп відносилися ці чоловіки, в яких акціях вони брали участь і які «ЗМІ» дуже активно висвітлювали їхню діяльність. Встановлюємо замовників. І це точно особи, яким було вигідно створити напруження між владою, правоохоронцями і журналістською спільнотою, шляхом знищення майна відомих в суспільстві діячів. Зробимо все можливе, щоб усі причетні стали відомі всій країні та були притягнуті до відповідальності», – написав Андрій Нєбитов.

Раніше Броварський міськрайонний суд відмовив у накладенні арешту на вилучене під час обшуків у Кирила Баріхашвілі майно. Адвокати «Схем» висловлювали побоювання, що відмова у арешті може призвести до втрати ключових доказів у справі підпалу автівки «Схем» будуть втрачені, а справа може залишитися не розкритою.

На той час виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інцидент.

Крім того, провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля закликав президент України Володимир Зеленський, народні депутати з різних політичних сил, Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ), правозахисна організація Freedom House, Міжнародна та Європейська федерації журналістів, низка дипломатів, зокрема посольство США в Україні.
…

Захист «Схем» звернувся до Верховного суду через Портнова

Захист водія програми журналістських розслідувань «Схеми» Бориса Мазура звернувся до Верховного суду в суперечці з колишнім народним депутатом та ексзаступником голови Адміністрації президента Андрієм Портновим, не погоджуючись із рішеннями перших двох інстанцій на його користь. Касаційна скарга подана на рішення Печерського районного суду, який у серпні відмовив члену команди «Схем» у задоволенні позову про захист права на приватність і відхилив прохання зобов’язати Андрія Портнова видалити зі свого публічного телеграм-каналу персональні дані Бориса Мазура, та постановив відшкодувати 52 тисячі гривень Андрію Портнову його витрат на юридичне обслуговування. У грудні Київський апеляційний суд закріпив це рішення, теж ставши на сторону Андрія Портнова.

Адвокатка «Схем» та керівниця юридичного напрямку «Інституту розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк, яка представляє інтереси Бориса Мазура у цій справі, подала скаргу до Касаційного цивільного суду Верховного суду із вимогою повністю скасувати постанову Київського апеляційного суду та рішення Печерського районного суду за позовом до Андрія Портнова, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги водія «Схем» в повному обсязі – тобто, видалити його персональні дані та скасувати відшкодування витрат на юридичне обслуговування.

Захист вважає, що суди таким чином створили небезпечну практику, через яку можуть бути поширені персональні дані будь-якої особи, хоча закон забороняє поширення такої інформації.

«Право однієї особи не може переважати над правом іншої особи. Держава у цьому випадку – як суд – мала б втрутитися в цю ситуацію і захистити право, розглянувши всі докази», – підкреслила Оксана Максименюк.

За оцінкою адвокатки, суд цього не зробив і не дослідив справу належним чином.

«Суд у рішенні керувався виключно тими аргументами, які надавав представник Портнова – чому він поширив персональні дані. Ми не ставили питання, чому він це зробив – ми вимагали видалити персональні дані», – зазначила захисниця «Схем».

«Ми розраховуємо, що касаційний суд уважно розгляне справу, перевірить всі аргументи сторін та вірно застосує норми закону про захист персональних даних. На нашу думку, рішення Печерського суду було прийнято з порушенням таких норм, тому рішення мають бути скасовані, а персональна інформація видалена», – зазначила адвокатка «Схем».

Крім того, захист у касаційній скарзі окремо вказав на те, що вважає розмір компенсації витрат на юридичне обслуговування надмірним. «Покладення на позивача суми витрат на правничу допомогу у розмірі 52,5 тисячі гривень має не функцію компенсації, а функцію «стримування» та «цензури» щодо працівника редакції, яка проводить журналістські розслідування. Така компенсація явно спричиняє «охолоджувальний ефект» на роботу не тільки позивача, але і цілої редакції та загалом журналістів, які готують матеріали суспільного інтересу та стосуються публічних осіб, що самі привертають до себе увагу своїми діями та заявами», – йдеться у скарзі.

Попри незгоду з надмірністю цих витрат, аби не допустити арешт майна в рамках примусового виконання судового рішення, ці кошти все ж таки були сплачені Андрію Портнову, повідомила юристка.

«Ми вирішили заплатити, оскільки тоді, коли рішення суду набирає сили, воно має бути виконане. Якщо рішення не буде виконане у добровільному порядку, то в цьому випадку може бути застосоване примусове виконання рішення, таке як арешт майна та коштів на рахунках. Сподіваємося, що Верховний суд винесе законне рішення і сума коштів на правову допомогу буде повернута після скасування рішення», – пояснила адвокатка «Схем».

1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водіїв знімальної групи «Схем», які допомагали журналісту програми Михайлу Ткачу в підготовці розслідування щодо впливу та можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою. Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані та домашня адреса водіїв, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за місцем проживання. Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». При цьому, ексчиновник заявив, що він також є журналістом.

Пізніше адвокати подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» та стягнути моральну шкоду.

31 серпня суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова в рамках письмового провадження (без запрошення сторін) винесла рішення, яким відмовила водію «Схем» Борису Мазуру у задоволенні позову про захист права на приватність та прохання зобов’язати Андрія Портнова вилучити з публічного простору його персональні дані. Окрім відмови у позові, суддя також постановила стягнути з водія «Схем» витрати Портнова на адвокатів у розмірі 52 500 гривень.

Суддя Печерського суду Києва Світлана Волкова, яка ухвалила рішення у справі оприлюднення персональної інформації на користь Портнова, раніше також виносила рішення про «безперервне проживання Портнова» в Україні протягом останніх 5 років – хоча після втечі експрезидента Януковича він мешкав в Австрії. Тоді суд прийняв аргумент, що Портнов перебував у відрядженні за кордоном.

14 грудня Апеляційний суд міста Києва відмовив у задоволенні апеляційної скарги водія «Схем» Бориса Мазура на рішення Печерського районного суду, який у серпні відмовив йому у задоволенні позову про захист права на приватність. Рішення на користь Андрія Портнова ухвалила колегія суддів Апеляційного суду міста Києва у складі Ганни Крижанівської, Максима Оніщука та Вікторії Шебуєвої.

Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа висловило розчарування відмовою Печерського районного суду Києва задовольнити позов водія програми розслідувань «Схеми» до колишнього народного депутата та ексзаступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова, який раніше оприлюднив детальні персональні дані водіїв редакції. У компанії нагадали, що неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності всіх причетних до тиску і погроз журналістам та іншим працівникам програми «Схеми» через їхню професійну діяльність. Про це йшлося у заяві виконувачки обов’язків президента Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Дейзі Сінделар.
…

Колишні керівники Радіо Свобода закликали Байдена швидко звільнити гендиректора USAGM

П’ять колишніх керівників Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) закликали обраного президента США Джо Байдена після інавгурації 20 січня швидко звільнити генерального директора Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Майкла Пека і вжити інших кроків, щоб «захистити недоторканність» фінансованих США мовників, які працюють на іноземну аудиторію.

У спільному листі до Байдена колишні президенти RFE/RL заявили, що Пек своїми «кадровими та політичними діями намагався нав’язати ідеологічне забарвлення програм та жорсткий державний та політичний контроль, що ризикує знищити довіру та ефективність всього міжнародного мовлення США».

USAGM курує п’ять американських мереж іномовлення, серед яких «Голос Америки», Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFE/RL), Офіс мовлення на Кубу, Радіо Вільна Азія (RFA) і Близькосхідна мовна мережа (MBN).

Пек був призначений головою USAGM за пропозицією президента США Дональда Трампа в червні 2020 року.

«Пек пропонує радикальні зміни в управлінні RFE/RL, RFA та MBN, намагаючись поставити своїх власних ідеологічних агентів в їхні адміністрації протягом наступних двох років і принципово змінити відносини цих мереж з урядом», – йдеться в листі.

Документ підписали Кевін Клоуз (1994-1997), Том Дайн (1997-2000), Джеффрі Ґедмін (2007-2011), Том Кент (2016-2018) та Джеймі Флай (2019-2020), якого звільнили з посади одразу після призначення Пека.

У листі пропонується затвердити «незалежні корпоративні ради, що самопоповнюються, за зразком давно успішного Національного фонду демократії, які можуть мінімізувати або усунути будь-який майбутній ризик того типу політизації», який вони ризикують отримати за час роботи Пека.

Сам керівник USAGM наразі публічно не коментував лист колишніх президентів RFE/RL.

Наприкінці грудня 2020 року представники 23 мовних служб Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (Radio Free Europe/Radio Liberty) написали відкритого листа Пеку, звинувачуючи його у «вихолощенні незалежності тієї новинної організації, яку йому довірили захищати».

У коментарі CNBC Пек тоді заявив, що цей лист «сповнений неточностей». За його словами, «не було спроб «скомпрометувати свободу (організації) від політичного впливу».

 
…

Журналістську стипендію імені Вацлава Гавела отримав Артур Корнієнко

Журналістську стипендію імені Вацлава Гавела від Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода на 2020-2021 академічний рік з України отримав Артур Корнієнко.

Корнієнко більше п’яти років працює в журналістиці – пише про політику, бізнес, соціум та культуру. Останнім часом працював в англомовному виданні The Kyiv Post. Раніше стипендіат працював журналістом Громадського телебачення, де випускав щотижневу програму новин про Східну Європу для міжнародної аудиторії, та кореспондентом UATV English, міжнародного мовника України.

Корнієнко закінчив магістерську програму Школи журналістики Українського католицького університету.

«Це чудова можливість навчитися новим форматам та як працюють професіонали одного з найпотужніших світових медіа. Особливо під час викликів пандемії COVID-19 та соціальної поляризації, коли неупередженість та повнота інформації важливі, як ніколи», – каже Корнієнко.

Читайте також: «Журналісти в Україні продовжують лишатись у небезпеці» – редакторка «УП» про нові докази у справі вбивства Павла Шеремета

Стипендія імені Вацлава Гавела дає можливість журналістам працювати під керівництвом фахівців РВЄ/РС у штаб-квартирі в Празі, а також у місцевих бюро. Мета стипендії – підтримка перспективних журналістів із країн, де є проблеми з вільними й незалежними засобами інформації, у продовженні професійної діяльності на підтримку плюралізму.

Раніше з України конкурс вигравали Наталія Седлецька (нині редакторка та ведуча програми телевізійних розслідувань «Схеми. Корупція в деталях»), Ольга Мальчевська (екскореспондентка 1+1, тепер журналістка BBC), Сафіє Абляєва (журналістка телеканалу ATR), київська журналістка та письменниця Ярослава Куцай, журналіст та одеський активіст Гліб Жаворонков, кримський журналіст Давид Аксельрод.

Стипендія імені Вацлава Гавела – це спільна ініціатива РВЄ/РС і Міністерства закордонних справ Чехії за підтримки Фонду Дагмар та Вацлава Гавела VIZE97.

Взяти участь у програмі можуть журналісти з України, Росії, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, Грузії та Молдови.
…

Журналісти Радіо Свобода звинуватили генерального директора USAGM у «вихолощенні незалежності»

Представники 23 мовних служб Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (Radio Free Europe/Radio Liberty) написали відкритого листа генеральному директорові Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Майклу Пеку, звинувачуючи його у «вихолощенні незалежності тієї новинної організації, яку йому довірили захищати».

Лист від 30 грудня, підписаний редакційною колегією RFE/RL і переважною більшістю директорів мовних служб, також направили керівництву Сенату та Палати представників, законодавцям обох партій і керівнику перехідної команди USAGM обраного президента США Джо Байдена.

Журналісти RFE/RL, зокрема, критикують перегляд Пеком угоди з мовником про надання гранту з метою «скасування» фінансової автономії та «введення призначених ним осіб як у RFE/RL, так і в раду директорів на два роки».

Автори листа стверджують, що такий крок «суперечить процесу призначення, закріпленому в законі та наших підзаконних актах, і є саме тим видом маневру політичної влади, який RFE/RL регулярно спостерігає в таких місцях, як Росія, Угорщина, Білорусь і Таджикистан».

У листі журналісти Радіо Свобода звинуватили Пека в тому, що він «не лише не виконав свій обов’язок піклуватися про RFE/RL», але й «вдався до цілеспрямованих заходів для нападу організацію й ослаблення її».

«У цей критичний момент нашої історії ми просимо вас використати дні, що у вас залишились, для підтримки плавної, професійної та прозорої передачі влади новій адміністрації USAGM», – йдеться в листі.

У коментарі CNBC Пак заявив, що цей лист «сповнений неточностей».

«Не було спроб «скомпрометувати свободу (організації) від політичного впливу». Навпаки, всі дії, які я вживав, базувалися на моїй наданій Конгресом відповідальності та відданості виконанню місії USAGM», – сказав Пек.

Протягом останніх тижнів Байден і його перехідна команда – на чолі з Річардом Стенгелем – заявили, що повністю переглянуть дії Пека, і натякнули, що можуть замінити його, але наразі незрозуміло, чи можна легко змінити його кадрові чи інші кроки.

У листопаді федеральний суддя США постановив, що Пек неналежно діяв щодо висвітлення новин і редакційного персоналу міжнародних мовників, підконтрольних його агентству, і наказав припинити втручання в ці сфери.

Менш два тижні тому Пек призначив колишнього журналіста «Голосу Америки» (VOA) Теда Ліпієна президентом RFE/RL, на додаток до низки інших призначень керівництва у VOA й інших структурах, що перебувають під контролем USAGM.

У червні Сенат, де більшість мають республіканці, затвердив Майкла Пека, висунутого президентом США Дональдом Трампом, генеральним директором Агентства США з глобальних медіа терміном на три роки. Після призначення він звільнив кількох керівників, зокрема президента Радіо Свобода Джеймі Флая. Пізніше він відмовився давати свідчення перед комісією Палати представників, яка вивчала його рішення, зокрема про звільнення керівників RFE/RL, Radio Free Asia і OCB. Тодішній директор VOA Аманда Беннетт подала у відставку за два дні до того, як Пек приєднався до агентства.

Демократи та деякі республіканці звинуватили Пека в тому, що він намагається перетворити американські новинні мережі на протрампівські ЗМІ.

Законодавство вимагає, щоб інформаційні організації, що контролюються USAGM, були об’єктивними і збалансованими.
…

У Китаї до 4 років ув’язнення засудили журналістку, яка висвітлювала спалах COVID-19 в Ухані

Китайський суд виніс вирок громадській журналістці Жань Жан, яка повідомляла про початок коронавірусної епідемії у місті Ухань в лютому 2020 року. Її засудили до чотирьох років ув’язнення, повідомив її адвокат Рен Куаннью журналістам поруч із будівлею суду Нового району Пудонг.

І 37-річна колишня юристка Жань записувала відео переповнених крематоріїв і лікарень, які широко розходилися соцмережами. Ці кадри показували, як місто намагається протидіяти поширенню COVID-19 на початку спалаху.

Жінку звинуватили у «пошуку приводів для сварок та провокуванні турбот» за її висвітлення хаотичної першої реакції на перші випадки.

«Жань Жан виглядала пригніченою, коли вирок був виголошений», – сказав Рен Куаннью.

Читайте також: Китай готовий постачати Україні вакцину від COVID-19 – Кулеба

Він додав, що мати Жань плакала під час виголошення вироку. За словами Рена, є підстави турбуватися про здоров’я Жань. Вона оголосила голодування в червні, з того часу її годували силоміць через ніс.

Адвокат журналістки зазначив, що минулого тижня вона пообіцяла відмовлятися від їжі «до самого кінця», якщо отримає важкий вирок.

Жань Жан – перша з групи громадських журналістів, яких затримали раніше цього року через висвітлення ситуації в Ухані.

Китай наражався на критику через першу реакцію на поширення коронавірусу, в тому числі на обвинувачення в приховуванні інформації про збудника та захворювання. Тільки 17 грудня Пекін погодився прийняти слідчу групу Всесвітньої організації охорони здоров’я надіслати групу розслідувачів, яка має виявити походження коронавірусу SARS-CoV-2.
…

Розслідувач «Схем» Михайло Ткач став «журналістом року» за версією «Української правди»

Журналіст-розслідувач програми «Схеми» Михайло Ткач отримав перемогу в номінації «журналіст року» за версією видання «Українська правда». Серед інших лауреатів премії «Люди 2020 року» від УП – поет Сергій Жадан, волонтерка Леся Литвинова, соціальний проєкт «Підвези медика на роботу», режисер Антоніо Лукіч, журналіст Роман Вінтонів, додаток Reface та лікар з Одещини Іван Черненко.

«Проєкт «Схеми» добре відомий українцям відкриттями топ-корупції. А сам Михайло – знайомими інтонаціями в стилі «шоста година вечора, автомобіль на номерах прикриття виїжджає з воріт Офісу президента». Він найчастіше розповідає глядачам про таємні візити та підкилимні домовленості у вищих ешелонах влади. В обмін на це журналіст стає мало не особистим ворогом деяких можновладців», – відзначають в УП.

Сам журналіст Михайло Ткач, отримуючи нагороду, прокоментував свою роботу: «Я вважаю, що наша країна припинить ходити по колу лише тоді, коли влада припинить себе ставити вище за закон. І я вважаю, що влада припинить ставити себе вище за закон лише тоді, коли будуть створені незалежні інституції, які контролюватимуть владу. І однією з таких інституцій я вважаю незалежну журналістику».

«Українська правда» до свого 20-річчя започаткувала премію з кількома номінаціями. Переможців визначає голосуванням редакція разом з Клубом читачів УП та Editors club.

Михайло Ткач долучився до проєкту розслідувань політичної корупції «Схеми: корупція в деталях» у 2015 році. Протягом цього часу він випустив десятки розслідувань про представників найвищих ешелонів влади України. Усі матеріали авторства Михайла можна переглянути тут.

«Схеми: корупція в деталях» – проєкт журналістських розслідувань, заснований Радіо Свобода у 2014 році, який виходить на телеканалі UA:Перший. Авторка та головна редакторка проекту – Наталія Седлецька.

У серпні 2020-го «Схемам» було присуджено міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards) за розслідувальну журналістику.

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ із різних під’їздів. Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці і відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача і виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, ймовірно, свідчать про спроби встановити пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи йдеться про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; і про те, хто може за цим стояти.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інциденти, які могли сприяти створенню загрозливого середовища для журналістів в Україні.

Журналісти низки видань і представники руху «Медіа за усвідомлений вибір» 8 серпня оприлюднили відкриту заяву, в якій відзначили, що «схвильовані втручанням у роботу свого колеги журналіста-розслідувача Михайла Ткача», і виступили з вимогою розслідувати ймовірне прослуховування його оселі. Також висловила стривоженість інцидентами організація «Репортери без кордонів», закликавши до ретельного розслідування. Згодом і Міжнародна організація Комітет захисту журналістів (CPJ) закликала українську владу провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля програми «Схеми» та можливого прослуховування журналіста програми Михайла Ткача.
…

ДБР хоче вилучити матеріали справи про підпал авто «Схем», захист журналістів подав апеляцію

Слідчі Державного бюро розслідувань через суд отримали дозвіл на вилучення частини матеріалів кримінальної справи про підпал автомобіля знімальної групи «Схем», яке розслідує Національна поліція. Відповідна ухвала Краматорського міського суду Донецької області була винесена 16 листопада на прохання слідчих ДБР, які проводять паралельне розслідування про перевищення поліцейськими своїх службових повноважень під час затримання одного з підозрюваних у підпалі авто. Захист журналістів вважає, що це може заблокувати подальше розслідування справи та її передачу до суду, тому адвокати подали апеляцію на це рішення, йдеться в заяві Інституту розвитку регіональної преси від 14 грудня.

Уночі 17 серпня цього року в Броварах на Київщині невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.

У серпні у день затримання підозрюваного у підпалі слідчі територіального управління ДБР у Краматорську відкрили кримінальне провадження за статтею «Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями».

Кримінальне провадження зареєстрували за заявою Кирила Баріхашвілі, єдиного затриманого підозрюваного у справі підпалу автомобіля знімальної групи «Схем».

Слідчі ДБР звернулися з клопотанням до Краматорського міського суду Донецької області з проханням надати їм тимчасовий дозвіл до речей та документів, що містяться у справі про підпал автомобіля редакції, яку розслідує Броварське відділення Головного управління Нацполіції в Київській області.

16 листопада суддя Краматорського міського суду постановив дві ухвали, якими задовольнив прохання слідчих Державного бюро розслідувань і надав їм доступ до, зокрема:

– 15 процесуальних документів за підписом слідчого Броварського слідчого відділення, який брав участь в затриманні та обшуку помешкання підозрюваного у підпалі авто редакції, з метою ознайомлення та вилучення оригіналів;

– матеріалів кримінального провадження щодо підпалу автомобіля знімальної групи «Схем», включно з флешками та жорсткими дисками;

– протоколу затримання підозрюваного у підпалі авто з можливістю вилучення оригіналу.

«Строк дії ухвали встановити до 15 грудня 2020 року», – йдеться в ухвалі суду.

27 листопада сторонам провадження відкрили матеріали справи для ознайомлення, утім тепер, після рішення Краматорського суду, частину із них можуть забрати слідчі ДБР.

Юристи Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП), які представляють інтереси членів редакції «Схем», висловлюють занепокоєння намірами слідчих ДБР вилучити матеріали кримінального провадження. Вони припускають, що активність слідчих ДБР пов’язана з близьким завершенням досудового розслідування для передачі справи до суду.

«Моделюємо можливий розвиток подій: оригінали документів вилучають, учасники кримінального провадження не мають можливості з ними ознайомитися, це гальмує справу, її не передають до суду. Варіант другий: справу таки передають, але без оригіналів, документи не визнаватимуться як докази і це суттєво ускладнить притягнення винних до відповідальності (банально, не вистачить доказів). І третій варіант: навіть якщо оригінали повернуть, але вже на етапі судового розгляду, то це теж може вплинути на доказовість, бо тоді документи до справи вже не долучать», – йдеться у заяві Інституту розвитку регіональної преси.

«Щоб уникнути втручань, що можуть зруйнувати справу, а також щоб винних притягнули до відповідальності, надзвичайно важливо не допустити вилучення оригіналів документів і надати суду максимум доказів», – заявили юристи ІРРП.

І додали: «Ми переконані, що слідчі ДБР роблять важливу роботу, перевіряючи, чи не порушили права підозрюваного під час затримання, проте їхні дії не мають перешкоджати основному розслідуванню».

11 грудня захист «Схем» подав у Донецький апеляційний суд скаргу на дві ухвали Краматорського міського суду Донецької області з вимогою скасувати їх, повідомила адвокатка ІРРП Оксана Максименюк.

Радіо Свобода звернулося до слідчого ДБР Євгена Андрєєва, який розслідує звинувачення у перевищенні службових повноважень співробітниками Національної поліції при затриманні підозрюваного у підпалі авто «Схем». Він відмовився від коментарів. На офіційний запит у відомстві не відповіли.

Адвокат підозрюваного у підпалі автомобіля «Схем» Юрій Сабарін також не коментує звернення свого підзахисного до Державного бюро розслідувань.

«Триває досудове розслідування. Є таке поняття – таємниця досудового розслідування. Я не маю права коментувати», – сказав адвокат.

Редакція звернулася по коментар до МВС.

Через підпал автомобіля знімальної групи «Схем» влітку 2020 року Національна поліція розпочала кримінальне провадження за статтею про умисне знищення або пошкодження майна. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».​

26 серпня поліція затримала підозрюваного Кирила Баріхашвілі. Броварський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб з можливістю внести заставу у розмірі 175 650 грн. Менше ніж за тиждень він вніс заставу та вийшов з-під варти. Баріхашвілі причетність до підпалу заперечує.

З 30 серпня поліція розшукує двох чоловіків, яких підозрюють в організації підпалу автомобіля журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»). Про це повідомив начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов у фейсбуці. Крім того, він оприлюднив їхні фото та прізвища.

«Розшукуємо двох «джентельменів» за організацію підпалу автівки програми «Схеми» Радіо Свобода. Це на додачу до раніше заарештованого Броварським судом. Наступного тижня їм оберуть запобіжний захід. Сподіваємось на арешт!!! Цілковито розглядаємо їхню діяльність у складі організованої злочинної групи. Журналістам не буде складно встановити, до яких груп відносилися ці чоловіки, в яких акціях вони брали участь і які «ЗМІ» дуже активно висвітлювали їхню діяльність. Встановлюємо замовників. І це точно особи, яким було вигідно створити напруження між владою, правоохоронцями і журналістською спільнотою, шляхом знищення майна відомих в суспільстві діячів. Зробимо все можливе, щоб усі причетні стали відомі всій країні та були притягнуті до відповідальності», – написав Андрій Нєбитов.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інцидент.

Крім того, провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля закликав президент України Володимир Зеленський, народні депутати з різних політичних сил, Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ), правозахисна організація Freedom House, Міжнародна та Європейська федерації журналістів, низка дипломатів, зокрема посольство США в Україні.

 
…

МЗС Китаю підтвердило затримання журналістки Bloomberg

МЗС Китаю підтвердило, що місцева співробітниця Bloomberg News затриманий за підозрою у діяльності, що загрожує національній безпеці.

Речник міністерства Ван Венбін заявив 14 грудня, що помічниця редактора Гейз Фан наразі перебуває під слідством і що її «законні права та інтереси повністю забезпечені».

Минулого тижня агентство Bloomberg повідомило, що не може зв’язатися з Фан з 7 грудня і воно отримало повідомлення про її затримання лише після кількаденних звернень до урядових установ у Пекіні та посольства Китаю у Вашингтоні.

Європейський Союз та асоціація іноземних журналістів у Пекіні виступили із заявами, в яких висловили занепокоєння затриманням Фан.

Читайте також: В Ірані до 8 років тюрми засудили науковця, який досліджує дитячі шлюби та жіноче обрізання

Своєю чергою Ван заявив, ЄС мусить «неухильно поважати судовий суверенітет Китаю і припинити робити безвідповідальні зауваження».

«Наскільки мені відомо, китайська громадянка Фан підозрюється у вчиненні злочинної діяльності, яка загрожує національній безпеці Китаю, і нещодавно Бюро національної безпеки Пекіна вжило щодо неї примусових заходів згідно із законом», – сказав Ван.

Пекін дозволяє своїм громадянам працювати перекладачами, дослідниками та помічниками іноземних інформаційних організацій, але забороняє їм працювати зареєстрованими журналістами з правом незалежного висвітлення.

Китай відомий як одна з країн-лідерів за рівнем переслідування журналістів.
…

У Парижі знову протестують проти «закону про глобальну безпеку» – понад сотня затриманих

У Парижі на протестах проти «закону про глобальну безпеку» 12 грудня, під час яких відбулися сутички між протестуючими та поліцейськими силами, затримали понад сотню людей, повідомляють французькі медіа.

За словами міністра внутрішніх справ Франції Жеральда Дармонена, у кількох учасників заходу знайшли гайкові ключі та викрутки.

Інформаційне агентство AFP, посилаючись на міністра, повідомляє про 119 затриманих.

Паризька префектура зазначила, що в акції протесту взяли участь активісти неформального руху «Чорний блок». Поліція заявила, що їм заборонено збиратися в організовані групи та організовувати чергові заворушення у столиці Франції.

Читайте також: Катування і нове «колишнє КДБ»: правозахисники про підсумки 2020 року

За повідомленнями ЗМІ, на одній з вулиць підпалили скутер, проте не було повідомлень про погроми, подібні до тих, що відбулися минулої суботи.

5 грудня під час маршу протесту в 20-му окрузі Парижа було знищено відділення банку в 20 окрузі Парижа, а до цього в результаті заворушень загорівся фасад Банку Франції.

Марші та мітинги проти закону про глобальну безпеку відбулися 12 грудня по всій Франції, зокрема в Монпельє, Страсбурзі, Ліллі, Ліоні, Тулузі та Марселі. Тисячі людей протестували в Ліоні. У Страсбурзі, попри сильний дощ, на вулиці вийшло близько півтори тисячі людей.

На думку активістів, закон про глобальну безпеку, який регулює роботу поліції, призведе до фактичної заборони відео- та фотозйомки правоохоронців, а розслідування випадків насильства з боку поліції стане складнішим.

Читайте також: Французькі журналісти домоглися перегляду обмежень свободи слова

Стаття 24 законопроекту, яка вже була затверджена Національними зборами, передбачає покарання у вигляді в’язниці до року та штраф у розмірі 45 тисяч євро за поширення зображення особи або будь-якого іншого елемента ідентифікації працівника поліції або жандарма, знятого під час виконання службових обов’язків, щоб «завдати шкоди його фізичній або психічній недоторканності». Прихильники закону впевнені, що нові правила не забороняють знімати поліцейських і не обмежують свободу слова.

Представники парламентської більшості пообіцяли переглянути формулювання статті, але слова депутатів не переконали протестувальників.
…

Проєкт Крим.Реалії отримав премію «Високі стандарти журналістики»

Проєкт служби Радіо Свобода – Крим.Реалії отримав відзнаку «Високі стандарти журналістики-2020» у категорії «За якісний регіональний/нішевий медійний проєкт».

Головний редактор проєкту Крим.Реалії –​ Володимир Притула повідомив, що грошову частку відзнаки передадуть дітям кримчан, які стали жертвами російської анексії Криму: активістів, громадянських журналістів, утримуваних за політичними мотивами російською владою, зщокрема і сину зниклого в 2014 році під час окупації Росією Криму активіста Тимура Шаймарданова – Марку, який був присутній на церемонії нагородження у Львові в суботу, 12 грудня.

«Ми сприймаємо цю нагороду як відзнаку усіх кримських журналістів, які продовжують працювати на окупованому півострові – попри тиск, цькування і реальні загрози для їхнього життя і свободи. Це нагорода тим громадянським журналістам, які за свої стріми і відео з місць арештів та обшуків тепер перебувають в російських тюрмах. Це нагорода і тим кримським журналістам, які вимушені були покинути близьких людей, рідний дім, виплеканий сад чи виноградник, але не покинули свою професію – тут, на материку. Всі вони – мужні і самовіддані професіонали. І саме тому для нас усіх важливо, що ця відзнака – нагорода саме за професійність у журналістиці. Попри тиск і виклики як в окупованому Криму, так і на материковій Україні, журналісти Крим.Реалії прагнуть залишатися відповідальними і професійними. Дякуємо, що ви це оцінили», – сказав Притула про нагородження Крим.Реалії.

У короткому списку номінантів у цій категорії були також видання Платформа і Reporters.

Крім того, на церемонії оголосили переможців у категоріях «За стійкий, якісний медійний проєкт/продукт» і «За швидкий і якісний розвиток у професії».

Hromadske вело пряму трансляцію з церемонії нагородження.

В експертну групу премії в 2020 році увійшли: шеф-редактор інтернет-видання LB.ua Соня Кошкіна, засновник Школи журналістики УКУ Ігор Балинський, шеф-редактор видання «Детектор Медіа» Наталія Лігачова, медіаексперт, викладач Могилянської школи журналістики (НаУКМА) Діана Дуцик, викладач Школи журналістики УКУ Зоя Красовська, журналіст і ведучий Павло Казарін, журналіст, публіцист, історик Вахтанг Кіпіані, публіцист, викладач Школи журналістики УКУ, виконавчий директор Львівського медіафоруму Юрій Опока, ведучий телеканалу «Прямий» Валерій Калниш.

Раніше проєкт української служби Радіо Свобода Крим.Реалії увійшов до списку «Медіавподобання українських експертів і журналістів».

Крим.Реалії – проєкт української служби Радіо Свобода – стартував у березні 2014 року, в перші дні окупації та анексії Російською Федерацією Кримського півострова. Перший російськомовний сайт Крым.Реалии побачив світ 25 березня 2014 року, а україномовний Крим.Реалії та сайт кримськотатарською мовою Qırım.Aqiqat – на початку квітня того ж року.

У вересні 2015 року кримська команда запустила Радіо Крим.Реалії, яке транслює свої передачі на середніх хвилях 549 АМ на більшу частину території Криму, південний схід України та передгірні райони Північного Кавказу Росії, а з вересня 2017 року – цілодобовий канал Радіо Крим.Реалії на частоті 105,9 FM, який можна слухати на північному сході Криму.

Через тиск і загрози понад півсотні журналістів, які співпрацювали з Крим.Реалії, були змушені покинути межі Кримського півострова або припинити таку співпрацю.

Проєкт продовжує працювати для кримчан, попри протидію з боку російської влади на півострові. Журналісти Крим.Реалії і далі надають своїй аудиторії те, що їй недоступно з місцевих засобів інформації: новини без цензури, відповідальний обмін думками, відкрите обговорення проблем.

Премія «Високі стандарти журналістики» — відзнака, створена 2016 року засновником GROWFORD Institute Віталієм Ломаковичем. На думку засновника, ця премія має стати «додатковим стимулом для українських ЗМІ бути чесними, об’єктивними і принциповими». До участі допускаються журналісти, які є громадянами України або працюють тут на постійній основі, мають чітку громадянську позицію. Організатори відзначають журналістів премією щороку.
…

У Нацполіції не повідомляють про хід справи щодо ймовірного прослуховування журналіста «Схем» Ткача

У Національній поліції відмовилися надавати на запит Радіо Свобода інформацію стосовно ходу досудового розслідування у справі щодо ймовірного прослуховування Михайла Ткача – журналіста-розслідувача програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший).

«Досудове розслідування на даний час триває. Більш детальні відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора», – зазначили у Головному слідчому управлінні Нацполіції у місті Києві Радіо Свобода у відповідь на запит із проханням повідомити, чи є прогрес у розслідуванні справи.

Національна поліція з 8 серпня проводить розслідування за двома статтями: «порушення недоторканності приватного життя» і щодо незаконного обігу й використання прихованих записувальних пристроїв, однак протягом 4 місяців у відомстві ні на запити журналістів, ані на звернення адвокатів так і не надали жодної інформації про хід справи.

Адвокат журналіста Анатолій Попов вказує на неефективність проведення розслідування ймовірного прослуховування Михайла Ткача. «Це вже, на жаль, традиційно для Національної поліції. Коли вони не бачать перспективи швидкого розслідування, вони просто цю справу зливають, фактично. Роблять якісь запити, експертизи довготривалі, і на цьому вони завершують розслідування».

«Розслідування по суті, на наш погляд, не відбувається», – зауважив захисник Ткача.

Крім того, Попов звернув увагу на те, що справу досі не передають до Служби безпеки України – у серпні він звернувся з відповідним клопотанням до прокуратури.

«Ми ставили питання про передачу (справи – прим.) у зв’язку з неефективним розслідуванням засобами Національної поліції до СБУ, але органи прокуратури навіть не розглянули зазначене клопотання. Мотивується це тим, що наразі справа перебуває в експертній установі, і з цих мотивів навіть не розглянули це питання про передачу для ефективного розслідування до Служби безпеки України, оскільки ставиться питання про ймовірне прослуховування незаконною апаратурою», – зазначив Анатолій Попов, адвокат Михайла Ткача.

Голова Національної поліції Ігор Клименко 5 жовтня у інтерв’ю виданню «РБК-Україна» заявив, що «у справі є нові подробиці», але оскільки слідство триває, він не може їх розголошувати.

17 серпня Платформа Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів опублікувала інформацію про справу щодо ймовірного прослуховування журналіста Михайла Ткача, віднісши її до категорії «подій, які мають «охолоджувальний ефект» для свободи медіа» в Україні. Після оприлюднення повідомлення на платформі Ради Європи уряд України повинен офіційно відреагувати на заяву.

У відповіді українського уряду від 12 листопада сказано, що «для забезпечення всебічного, повного та неупередженого розслідування обставин кримінального провадження та ухвалення обґрунтованих процесуальних рішень, стан досудового розслідування було заслухано на засіданні Головного управління Національної поліції України в Києві та відповідно до ст. 39 Кримінального кодексу України були надані письмові вказівки щодо цього досудового розслідування».

У відповіді також зазначено, що «Україна вживає всіх можливих заходів для встановлення причетних до вчинення цього кримінального правопорушення і вважає неприйнятним будь-який тиск або погрози журналістам та ЗМІ».

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ із різних під’їздів. Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

Пізніше захист Ткача подав скаргу на бездіяльність слідчих Національної поліції України, які не провели перевірку місця подій спеціальним обладнанням для виявлення прослуховувального обладнання і слідів його встановлення чи зняття, а під час огляду приміщення користувались лише «підручними засобами».

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці і відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача і виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, ймовірно, свідчать про спроби встановити пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи йдеться про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; і про те, хто може за цим стояти.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інциденти, які могли сприяти створенню загрозливого середовища для журналістів в Україні.

17 серпня головна редакторка Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова зустрілася з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та керівництвом Національної поліції через підпал автомобіля водія програми журналістських розслідувань «Схеми» Бориса Мазура та через можливе прослуховування журналіста програми Михайла Ткача.

Після цієї зустрічі заступник директора Департаменту комунікації МВС Ярослав Тракало на своїй сторінці у мережі Facebook відзначив, що розслідування справ щодо журналістів буде максимально об’єктивним та відкритим для суспільства.

Журналісти низки видань і представники руху «Медіа за усвідомлений вибір» 8 серпня оприлюднили відкриту заяву, в якій відзначили, що «схвильовані втручанням у роботу свого колеги журналіста-розслідувача Михайла Ткача», і виступили з вимогою розслідувати ймовірне прослуховування його оселі.

Також висловила стривоженість інцидентами організація «Репортери без кордонів», закликавши до ретельного розслідування.

Міжнародна організація Комітет захисту журналістів (CPJ) 17 серпня також закликала українську владу провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля програми «Схеми» та можливого прослуховування журналіста програми Михайла Ткача.

 
…

НСЖУ та ІМІ оприлюднили звіти про напади на журналістів в Україні

Провідні медійні організації, які здійснюють моніторинг порушень свободи слова, оприлюднили дані про випадки фізичної агресії проти журналістів.

За даними Національної спілки журналістів України, лише за три осінні місяці 2020 року сталося 25 випадків фізичної агресії щодо українських журналістів.

«За останні чотири роки це найбільша кількість інцидентів, які фіксувалися восени – найменше нападали на журналістів у 2019 році (16 інцидентів протягом вересня-листопада), у 2017 році – 21 інцидент, 2018 – 23. Головною причиною зростання агресії наприкінці цього року є напружена кампанія з місцевих виборів та конфліктна поведінка порушників запроваджених урядом карантинних обмежень», – ідеться в повідомленні НСЖУ.

Загалом від початку 2020 року зафіксовано 74 таких інциденти, йдеться в моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який НСЖУ проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями.

Інститут масової інформації (ІМІ) лише в листопаді нарахував 19 порушень свободи слова, з них 10 стосувалися фізичної агресії щодо журналістів. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

З початку року ІМІ зафіксував загалом 205 випадків порушення свободи слова, з них 155 – це фізична агресія проти журналістів.

У травні 2020 року Україна на 6 пунктів поліпшила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».
…

42 країни з Ради прав людини ООН засудили переслідування журналістів в Білорусі

Журналісти в Білорусі стикаються з «безпрецедентним тиском», заявив постійний представник Великої Британії у Раді з прав людини ООН Джуліан Брейтуейт. Його звернення підписали 42 держави.

«Ми глибоко занепокоєні надмірним застосуванням сили владою проти журналістів, в тому числі повідомленнями про катування та жорстоке, нелюдське або принизливе для гідності поводження чи покарання… З травня 390 журналістів повідомили про певну форму переслідування. Покарання журналістів за те, що вони виконують свою роботу, є неприйнятним, і ми закликаємо Білорусь негайно звільнити всіх затриманих та зняти всі звинувачення», – йдеться в заяві, яку підписала у Україна.

Читайте також: Державний департамент США засудив дії влади Білорусі проти журналістів

У заяві згадується кримінальне обвинувачення проти журналістки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої (Бахвалавої), яку затримали після прямого ефіру з місця жорсткого розгону протестувальників на «площі Змін» в Мінську 15 листопада.

«Ми наполегливо закликаємо Білорусь поважати свободу слова для всіх, в тому числі журналістів та працівників засобів масової інформації. Ми закликаємо Білорусь дотримуватися рекомендацій Московського механізму ОБСЄ з питань свободи слова та ЗМІ. Дедалі сильніші обмеження для незалежних ЗМІ повинні припинитися», – підсумовує заява держав-членів Ради ООН з прав людини.

Силовики неоднарозово затримували журналістів у Білорусі після початку протестів у серпні. Проти деяких із них порушили кримінальні провадження або ж засудили до арештів.

 
…

Білорусь: КДБ затримав журналістку, яка готувала публікацію про загиблого Романа Бондаренка

Увечері 19 листопада в Мінську затримали журналістку порталу Tut.by Катерину Борисевич, яка готувала матеріал про загиблого мінчанина Романа Бондаренка. Про це повідомляють білоруські медіа.

За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, Борисевич відвезли до слідчого ізолятора КДБ Білорусі, завтра її мають допитати, але невідомо, в якому статусі.

Донька Борисевич повідомила виданню Tut.by, що журналістка вийшла в магазин, але згодом повернулася в супроводі силовиків. В квартирі відбувся обшук і вилучили ноутбук. Менш як за годину Борисевич забрали люди в масках.

Читайте також: Прокуратура Білорусі попередила священників, які критикували владу за знищення меморіалу Бондаренка

Портал оприлюднив відео, на якому видно, як жінка виходить із під’їзду свого дому в супроводі людей в цивільному та масках.

Незадовго до цього Генеральна прокуратура Білорусі повідомила про відкриття кримінальної справи щодо лікаря лікарні швидкої допомоги та «іншої особи» за фактами «розкриття лікарської таємниці, яке потягнуло за собою тяжкі наслідки». Йдеться про результати медичного огляду Романа Бондаренка, який помер після викрадення й побиття.

Результати медичного огляду Бондаренка, який вперше опублікував Tut.by, підтверджують, що він прибув до мінської швидкої допомоги абсолютно тверезим – всупереч версії, висловленій владою та особисто Олександром Лукашенко.

Читайте також: У Білорусі взяли під варту четвертого за тиждень співробітника Радіо Свобода

Житель Мінська Роман Бондаренко був жорстоко побитий увечері 11 листопада і помер в лікарні на наступний день. З’являється все більше свідчень того, що нападники могли бути пов’язані з правоохоронними органами. Загибель Бондаренка викликала масове обурення, марш його пам’яті 15 листопада в Мінську був розігнаний владою.

 
…

Журналісти угорського державного мовника MTVA працювали за «темниками» – розслідування Радіо Свобода

Розслідування Радіо Свобода виявило, що журналісти громадського мовника Угорщини MTVA стикалися з тиском, керівники вказували журналістам, як висвітлювати певні питання, включно з діяльністю опозиційних партій та кандидатів.

На одному із записів звучить голос старшого редактора MTVA Балажа Бенде, який сказав журналістам: «Я впевнений, ніхто не буде здивований, почувши, що не список опозиції має підтримку цієї установи». Також редактор повідомляв, як треба висвітлювати теми мігрантів, ЛГБТ-руху, змін клімату та інші.

Журналістам, які не погоджувалися працювати за таких умов, пропонували звільнитися.

Як ідеться в розслідуванні, тиск на MTVA призвів до виборів у Європарламент у 2019 році.

В останні 10 років уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана встановив контроль над більшістю видань у країні. Починаючи з 2010 року, державні агентства новин, телеканали та радіостанції Угорщини поступово переходять під жорсткий політичний контроль. У 2019 році близько 500 приватних засобів інформації були зосереджені в Центральноєвропейському фонді преси та засобів масової інформації (KESMA), який має тісні зв’язки з урядом Віктора Орбана.

У серпні 2020 року Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода відновило роботу в Угорщині через зниження рівня свободи слова в країні. Угорську службу очолив Гюла Чак, колишній журналіст та редактор панєвропейської мережі Euronews, продюсер й угорський кореспондент BBC.

Це відбулося на тлі втрати Угорщиною 16 позицій в Індексі свободи преси у світі (зараз ця країна 89-та), який укладає міжнародна організація «Репортери без кордонів».
…

Журналісти не розкрили свої джерела в суді, позов ексголови ОП до «Схем» частково задоволено

Шевченківський районний суд Києва 4 листопада частково задовольнив позов екскерівника Офісу президента Андрія Богдана до журналістів програми «Схеми», у якому той просив спростувати інформацію, яка стосувалася кількості його перельотів до Росії та в напрямку Білорусі. Захист журналістів подаватиме апеляцію.

«Суд від початку розгляду справи перешкоджав у зборі належних доказів у справі, чим продемонстрував свою незацікавленість у встановленні істини», – розповів адвокат журналістів Анатолій Попов.

«Ще на етапі підготовчих засідань Шевченківський районний суд Києва відмовив у задоволенні нашого клопотання, у якому ми просили суд в установленому законом порядку витребувати докази про перельоти Андрія Богдана. Мова йшла про перельоти в Росію та в напрямку Білорусі, інформацію про які «Схеми» отримали від своїх джерел на умовах конфіденційності та оприлюднили в своїй програмі, через що керівник Офісу президента і подав позов на журналістів. Суддя у справі Ірина Фролова відмовила адвокатам у надсиланні запитів в офіційні органи України та Російської Федерації, які б допомогли встановити істину в рамках судового процесу», – розповів Анатолій Попов.

Адвокат зазначив, що рішення Шевченківського суду чинності не набрало, і найближчим часом воно буде оскаржене в апеляційному порядку.

«Дійшло до того, що суддя своїм рішенням зобов’язала журналістів спростувати і ту інформацію, яку підтверджував сам Богдан. Це викликає щонайменше подив. Очевидно, що таке рішення має бути переглянуте та скасоване в апеляції. Рішення першої інстанції чинності не набрало, і ми однозначно будемо оскаржувати його», – зазначив Анатолій Попов.

У серпні минулого року голова Офісу президента Андрій Богдан подав позов проти «Схем» – про захист честі і гідності. Богдан вимагав спростувати оприлюднені журналістами дані про кількість його перельотів в Росію та в напрямку Білорусі.

Також журналісти «Схем» оприлюднили дані, що Андрій Богдан був у складі урядової делегації на чолі з Миколою Азаровим, яка літала на переговори в Санкт-Петербург 19–20 листопада 2013 року. Уже наступного дня після повернення делегації з РФ, український уряд різко змінив геополітичний курс у бік Росії, зупинивши підготовку до підписання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Це рішення уряду викликало спротив українців і вилилось у Революцію гідності.

Про те, яка саме була позиція Богдана щодо зміни геополітичного курсу в бік Росії, від нього самого дізнатись не вдалося. На письмовий запит в Офісі президента «Схемам» тоді відповіли відмовою в інтерв’ю.
…

В 2020 році Нацполіція почала розслідувати 173 справи про порушення щодо журналістів

У 2020 році Національна поліція України почала розслідувати 173 факти перешкоджання професійної діяльності журналістів. Про це пресслужба Нацполіції повідомила 2 листопада, в Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що Міністерство внутрішніх справ побудувало «тісну співпрацю зі спілкою журналістів України».

Він також нагадав про справу черкаського журналіста Вадима Комарова, який помер після побиття в 2019 році. За словами Геращенка, Головне слідче управління Нацполіції співпрацює з черкаським осередком для пошуку безпосередніх учасників та організаторів нападу на Комарова.

«В цілому ми налагодили роботу таким чином, що керівники обласних управлінь поліції ведуть окремий облік злочинів щодо перешкоджання законних прав журналістів – це, зокрема, 171 стаття Кримінального кодексу України, окремим обліком ведуться всі факти нападів на журналістів. Ми миттєво реагуємо і, я думаю, що за останні півтора року журналістська спільнота бачить, що ми робимо в цьому напрямку», – цитує Геращенка пресслужба Нацполіції.

Як зазначив наступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Степан Довгунь, зі 173 відкритих станом на жовтень у поточному році проваджень 132 стосуються перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, 41 – погроз або насильства щодо журналіста.

При цьому до суду направлено обвинувальній акти в дев’яти кримінальних провадженнях за 10 правопорушеннями. З них шість актів стосуються перешкоджання діяльності журналістів, чотири – погроз чи насильства щодо журналітів. Загалом наразі триває досудове розслідування в 211 кримінальних провадженнях щодо злочинів проти працівників медіа.

Читайте також: Верховна Рада не збирається надалі позбавляти журналістів акредитації – керівниця пресслужби

Крім того, як в Департаменті захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції сторили окремий підрозділ для захисту журналістів, заявив голова департамент Євгеній Макаров.

«Для оперативної комунікації із журналістами створено електронну адресу, куди всі представники ЗМІ можуть надавати інформацію про вчинення відносно них будь-яких протиправних дій: dzisd_media@police.gov.ua», – заявляє пресслужба Нацполіції з посиланянм на слова Макарова.

2 листопада посольство США в Україні закликало українську владу встановити справедливість у справах про вбивство журналістів, в тому числі Георгія Гонгадзе та Павла Шеремета.
…

Верховна Рада не збирається надалі позбавляти журналістів акредитації – керівниця пресслужби

Верховна Рада не збирається надалі позбавляти журналістів акредитації, повідомила керівниця пресслужби парламенту Ірина Кармелюк у коментарі Радіо Свобода.

«Я думаю, що ми не будемо проводити таку практику. Усі матимуть право ходити. Заради Бога, не треба – не будемо перевіряти», – сказала Кармелюк.

За її словами, під час минулого скликання у Верховній Раді були акредитовані близько шести тисяч журналістів. Зараз акредитованих представників ЗМІ близько трьох тисяч. Усі вони мають право заходити в парламент.

Кармелюк пояснила, що пресслужба Верховної Ради моніторить активність акредитованих журналістів.

«Це наша робота. Як пресслужба, ми кожен рік пишемо листи журналістам. Там, де ми не бачимо публікацій активних, ми їм пишемо лист, що просимо надати публікації. Раніше такі випадки були, при попередньому скликанні. Дійсно, там багато людей, які не пишуть, не висвітлюють і не можуть надати жодних публікацій», – заявила Кармелюк Радіо Свобода.

Вона підтвердила, що ініціатива позбавити акредитації журналістів «Слідства.Інфо» надійшла від пресслужби парламенту.

«Вони не відповіли, тому що в них неправильно була надана адреса. Ось у чому питання. Це технічний момент. Ніхто проти них нічого не копає. Ніхто не хоче позбавляти їх якоїсь акредитації. Під час акредитації на всі свої видання вони дали неправильну адресу. Через те вони не отримували нашу кореспонденцію – там, де ми писали ці листи», – каже керівниця пресслужби Ради.

За словами Кармелюк, журналісти могли просто зателефонувати в парламент і поцікавитися, чому їх позбавили акредитації. Тоді інцидент був би вичерпаним. Вона переконує, що дзвінка з редакції не було.

28 жовтня з’явилася інформація, що Верховна Рада скасувала акредитацію більш як двох десятків ЗМІ. Серед них – «Слідство.Інфо», «Громадське телебачення Донбасу» та «НикВести». Увечері стало відомо, що всі видання знову акредитовані.

 
…

НСЖУ: від початку року зафіксовано 56 випадків фізичної агресії до журналістів

Від початку 2020 року Національна спілка журналістів України зареєструвала 56 інцидентів, пов’язаних із фізичною агресією і грубим перешкоджанням професійній діяльності. У вересні зафіксовано сім таких інцидентів, свідчать дані моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який НСЖУ проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями. 

Більшість нападів на журналістів у вересні можна пов’язати із політичною активізацією у регіонах, спричиненою кампанією з місцевих виборів, кажуть у НСЖУ.

У Національній спілці журналістів України зазначають, що фізична агресія щодо журналістів проявляється і в Києві, і у райцентрах та є свідченням небезпечності професії.

«Грубі погрози ножем чи зброєю, напади, штовханина, ворожнеча – це все про реалії роботи українських журналістів, – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Наші колеги – жертви нападів – не миряться з агресією, активно звертаються із заявами до поліції. Але безпечнішою професія стане лише тоді, коли нападники отримуватимуть вагоме покарання за перешкоджання журналістській діяльності».

«Індекс фізичної безпеки журналістів» – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів в Україні. «Індекс…» укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.

Напередодні в Інституті масової інформації оприлюднили дані свого щомісячного моніторингу «Барометр свободи слова». Згідно з ним, у вересні експерти ІМІ зафіксували в Україні 15 порушень свободи слова – переважно це було застосування фізичної агресії проти журналістів.

«Цього місяця журналістів били, перешкоджали їхній діяльності, погрожували та чинили юридичний тиск. Так, найбільшу кількість порушень зафіксовано в категорії «перешкоджання законній журналістській діяльності» – дев’ять (ця кількість дещо зросла, як порівняти із серпнем, коли було зафіксовано шість таких випадків)», – повідомили в ІМІ.

Серед перешкоджань експерти ІМІ зафіксували випадки, пов’язані з початком виборчого процесу, закривання камери й хапання руками в суді. 

У травні Україна на 6 пунктів покращила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».
…

Захист журналіста Ткача через суд оскаржує закриття справи щодо Портнова, який погрожував редакції «Схем»

Печерський районний суд Києва призначив на середу, 7 жовтня, розгляд скарги адвокатів журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача на закриття Національною поліцією кримінального провадження щодо Андрія Портнова, який раніше публічно погрожував редакції програми журналістських розслідувань «Схеми» й оприлюднив детальні персональні дані водіїв програми. Засідання має розпочатися о 14:30, головуватиме суддя Вячеслав Підпалий.

Адвокатка журналіста Віра Крат подала клопотання до Печерського районного суду, в якому йдеться про намір оскаржити закриття кримінального провадження щодо ексдепутата і чиновника часів президентства Віктора Януковича Андрія Портнова.

Восени 2019 року кримінальне провадження було зареєстроване за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Провадження за першою статтею закрили 31 липня 2020 року, за другою – 5 серпня 2020 року. Підстава закриття – «у зв’язку з відсутністю складу злочину».

Адвокатка «Схем» вбачає в закритті справи порушення прав журналістів на захист.

«Ми вважаємо, що дії досудового розслідування неправомірні. Журналіста «Схем» Михайла Ткача не було допитано як потерпілого і до сьогодні, тобто майже через рік після відкриття провадження. А також не було вручено відповідні процесуальні документи про закриття кримінального провадження. Через що він не зміг реалізувати своє право на оскарження своєчасно. Тому ми звернулися з відповідною скаргою до Печерського районного суду», – відзначила адвокатка Віра Крат.

Також адвокатка додала: «Особа, яка вчинила, на нашу думку, неправомірні дії, відома. Вона не відмовляється від цього. Усі можуть оцінити суть цього порушення, хто читає Telegram цієї особи. Ми вважаємо, що наявні всі ознаки кримінального правопорушення, і тільки через притягнення до кримінальної відповідальності можна встановити справедливість і захистити права журналістів».

Адвокатка підкреслила, що журналісти розраховують на судовий контроль за дотримання прав, свобод та інтересів, та зазначила, що у таких діях правоохоронців, як закриття кримінального провадження, є порушення прав потерпілого. «З яких причин слідство дійшло висновку про відсутність тут складу кримінального правопорушення нам невідомо. Ми з таким висновком категорично не погоджуємося. І будем захищатися в установленому законом порядку», – прокоментувала Віра Крат.

1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що журналіст програми Михайло Ткач готував розслідування щодо впливу та можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою.

Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані й домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем».

Тоді керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми» і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.

Національна поліція України 6 листопада зареєструвала кримінальне провадження через тиск Андрія Портнова. Пізніше адвокати подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» і стягнути моральну шкоду.

7 листопада 2019 року Андрій Портнов подав заяву до поліції з проханням порушити кримінальне провадження за статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя) і 171 (перешкоджання професійній діяльності), називаючи це «симетричними діями».

31 серпня суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова в рамках письмового провадження (без запрошення сторін) ухвалила рішення, яким відмовила водію «Схем» Борису Мазуру в задоволенні цивільного позову про захист права на приватність та прохання зобов’язати Андрія Портнова вилучити з публічного простору його персональні дані. Окрім відмови в позові, суддя також постановила стягнути з водія «Схем» витрати Портнова на адвокатів у розмірі 52 500 гривень.

Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа висловило розчарування відмовою суду задовольнити позов. У медіакорпорації нагадали, що неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності всіх причетних до тиску і погроз журналістам та іншим працівникам програми «Схеми» через їхню професійну діяльність.

 
…

Радіо Свобода починає приймати заявки на регіональну стипендіальну програму для журналістів

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода починає приймати заявки на стипендіальну програму Regional Reporting Fellowships на 2020-2021 роки.

Заявки прийматимуть до 30 жовтня 2020 року.

Метою стипендії є сприяння професійному розвитку журналістів-початківців у країнах «Східного партнерства» ЄС та Західних Балкан на підтримку свободи та незалежності ЗМІ.

Програма базується на місії Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода сприяти незалежній і об’єктивній журналістиці, а також підтримувати демократію і права людини. Програма фінансується за рахунок гранту посольства США в Чеській Республіці.

Переможців програми інтегрують у щоденну роботу бюро, де вони працюватимуть повний робочий день, щоб виробляти контент для всіх журналістських платформ та братимуть участь у редакційних дискусіях .

Програма триватиме з 4 січня 2021 року до 31 серпня 2021 року. Вона включатиме візит до офісу Радіо Свобода в Празі для додаткового професійного розвитку.

Учасники програми отримуватимуть щомісячну стипендію. У випадку потреби стипендіатам нададуть житло.

Стипендіатами премії ставали Анастасія Магазова, Наталія Патрікєєва, Вікторія Жуган, Ольга Комарова та Михайло Штекель.
…

Поліція шукає особу, яка погрожувала журналістці після матеріалу про вплив телеграм-каналів на Раду – МВС

Броварське відділення поліції Київської області продовжує встановлювати особу, яка погрожувала журналістці Любові Величко після публікації її розслідування під назвою «Тєлєга» для Слуги. Як телеграм-канали, що, ймовірно, ведуться з Росії, впливають на роботу Ради». Про це Міністерство внутрішніх справ України повідомило у відповідь на запит Радіо Свобода від 23 липня.

Провадження відкрите за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо журналіста).

«У кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на повне та неупереджене дослідження всіх обставин погроз на адресу Величко Л.М., а також встановлення особи, яка вчинила вказаний злочин. Висунуто та відпрацьовується низка версій вчинення злочину, серед яких і вчинення злочину, пов’язаного з професійною діяльністю», – розповіли Радіо Свобода в МВС.

29 липня журналістка Любов Величко заявила, що подала до Броварського міського відділу поліції дві заяви щодо погроз їй вбивством та перешкоджання журналістській діяльності. Вона тоді заявляла, що поліція збирається відкрити два кримінальні провадження: одне мало стосуватися погрози вбивством, інше – перешкоджання журналістській діяльності. 

За її словами, перша заява стосувалася невідомих осіб, які погрожували їй вбивством, а в другій фігурувала Ольга Шарій, дружина блогера Анатолія Шарія. Величко повідомляла, що до другої заяви долучила відео, де Ольга Шарій «обливає» її лайкою й тисне на неї як на журналіста.

21 серпня Величко писала у фейсбуці, що Броварський міськрайонний суд зобов’язав поліцію відкрити провадження проти Ольги Шарій. Міністерство внутрішніх справ у відповіді на запит Радіо Свобода не наводить даних про це провадження.

Ольга Шарій не коментувала звинувачення з боку Любові Величко.
…

У Києві відкрили меморіальну дошку Георгію Гонгадзе

У центрі Києві відкрили меморіальну дошку журналісту Георгію Гонгадзе, який зник 16 вересня 2000 року.

Дошка встановлена на будівлі Національної спілки журналістів за адресою Хрещатик, 27-а.

Кошти на виготовлення дошки виділив Департамент охорони культурної спадщини КМДА.

Автор меморіалу – скульптор Василь Маркуш.

Засновник видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі під Таращею Київської області виявили тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати журналісту. У 2009 році в Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.

Крім того, у січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.

Замовником убивства Георгія Гонгадзе слідство визнало колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, який давно вже був мертвим. За офіційною версією, у 2005 році Кравченко вчинив самогубство двома пострілами в голову. Родина Гонгадзе вважає, що справжніх замовників вбивства досі не названо.

Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві.

 
…

У Києві відкриють меморіальну дошку Георгію Гонгадзе

16 вересня на фасаді Національної спілки журналістів України встановлять меморіальну дошку Герою України, засновнику «Української правди» Георгію Гонгадзе.

«Цього дня минає 20 років із дня зникнення та убивства журналіста. Виготовлення дошки ініціювала Київська міська рада, виконавець – Департамент охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації. Автор меморіальної дошки – скульптор Василь Маркуш; робота погоджена з родиною журналіста, зокрема, із Мирославою Гонгадзе», – розповіли в НСЖУ.

Меморіальну дошку відкриють о 12:00 на вулиці Хрещатик,27а.

Засновник видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі під Таращею Київської області виявили тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати журналісту. У 2009 році в Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.

Крім того, у січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.

Замовником убивства Георгія Гонгадзе слідство визнало колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, який давно вже був мертвим. За офіційною версією, у 2005 році Кравченко вчинив самогубство двома пострілами в голову. Родина Гонгадзе вважає, що справжніх замовників вбивства досі не названо.

Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві.
…

Напад на «Схеми» на Київщині: поліція закрила справу

Національна поліція закрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання роботі журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), на яких був здійснений напад навесні 2019 у селищі Чабани на Київщині під час зйомок про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. У відомстві повідомили Радіо Свобода, що причина закриття – «закінчення строку досудового розслідування». Адвокати «Схем» готують оскарження, йдеться у матеріалі «Прес на Press».

«За результатами досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні 22 липня 2020 прийнято рішення про його закриття у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, яке в установленому законом порядку не скасовано», – йдеться у відповіді Нацполіції на запит Радіо Свобода.

Досудове розслідування за частиною З статті 171 «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» здійснював слідчий відділ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області.

Адвокати «Схем» збираються оскаржити це рішення.

«Незрозуміло, на яких підставах слідство вирішило закрити провадження, адже в матеріалах справи було багато доказів, які могли б лягти в основу обвинувального вироку і притягнення до відповідальності. Фактично були і особи впізнані, і отримано відеозапис того, що відбувалося у кабінеті селищної ради і як перешкоджали роботі журналістів, і як вдарили оператора та пошкодили техніку. Тому рішення слідства про закриття справи нам незрозуміле», – коментує адвокатка «Схем» та керівниця юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк.

Читайте також: Поліція закрила справу проти Портнова, який погрожував редакції розслідувань «Схеми»

Адвокатка додала, що редакція досі не отримала постанову про закриття справи, що є незаконним.

«Наступний наш крок – подання клопотання про надання копії постанови про закриття кримінального провадження. А далі – підготовка скарги до суду про незаконність закриття кримінальної справи», – сказала вона.

6 березня 2019 року під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад.

Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна –заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації «Розвиток Київщини», почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. За свідченням знімальної групи, серед нападників був – голова цієї ГО Валерій Присяжний. Наразі вони публічно не коментували інцидент.

Читайте також: Рішенням суду щодо дій Портнова розчаровані, тиск на журналістів неприпустимий – в.о. президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

У серпні 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура скасувала підозри в причетності до незаконного відчуження 15 гектарів особливо цінних земель Національної академії аграрних наук України п’ятьом посадовцям НААН. Про ймовірні земельні махінації, в результаті яких державна земля Національної академії аграрних наук переходила у приватну власність керівництва академії та членів їхніх родин йшлося в розслідуванні «Аграрні барони».

 
…