Суд у справах Майдану вперше скасував трансляцію засідання – адвокати
By Gromada | 07/07/2020 | Повідомлення, СуспільствоСуддя Подільського районного суду Олена Павленко скасувала онлайн-трансляцію засідання в одній зі справ Майдану, повідомляє Адвокатська дорадча група.
За заявою правників, це перший такий випадок в розгляді справ про злочини проти учасників Революції гідності 2013-2014 років. Таким чином суд задовольнив клопотання адвоката обвинуваченого – екскомандира 1 роти київського загону спецпризначення «Беркут» Михайла Добровольського.
«Аргументував (адвокат – ред.) це тим, що онлайн-трансляція судового процесу стала підставою для скасування вироків судів тому що свідки можуть корегувати свої покази в зв’язку. Прокурор Гаркуша заперечив проти скасування онлай-трансляції. Це здивувало суддю і вона двічі перепитали, чи дійсно Олег Гаркуша прокурор офісу Генерального прокурора, оскільки у всіх інших прокурорів ОГПУ начебто узгоджена інша позиція з цього приводу», – йдеться в заяві.
Проти скасування трансляції також виступила адвокатка потерпілих Євгенія Закревська. Як зазначають у групі, саме сторона потерпілих клопотала про трансляцію засідань три роки тому. Наразі адвокати вважають її ще більш обґрунтованою в умовах карантину.
«Мотивація суду: свідки і потерпілі у справі будуть дивитись трансляцію і готуватися, і корегувати свої покази, і наполягання представника потерпілих на онлайн-трансляції начебто підтверджує цю тезу. Це при тому, що в суді вже третій рік здійснюється дослідження письмових доказів зі швидкістю 20 хвилин в три місяці. Натомість сторона потерпілих наполягала на першочерговому допиті потерпілих і свідків по епізодах злочину», – стверджують адвокати Майдану.
Вони також вказують на те, що технічні проблеми з трансляцією, на які також посилається суд, ще жодного разу не призводили до затримки чи відкладення засідань.
Добровольського звинувачують у перевищенні службових повноважень щодо мітингарів 23 січня 2014 року.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…