Внесено зміни в графіки приведення банками статутного і регулятивного капіталу до мінімального розміру
By Vyborec | 02/23/2016 | Повідомлення
“Головний посил змін від Національного банку – вкладіть в даний бізнес ще грошей, тільки при цьому законодавець вправі змінювати все, що йому захочеться, тобто вкладіть ще гроші, але правил гри – їх немає, і головне, при цьому, ви повинні це зробити в рекордні терміни”, – ось з якими словами коментує банкір на правах анонімності нову постанову від НБУ № 58, завдяки якій внесені зміни в графіки приведення банками статутного і регулятивного капіталу до мінімального розміру, передбаченого банківськими законодавством.
Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації банку не може бути менше, ніж 500 млн грн. Ситуація для вже діючих банків, статутний капітал яких не відповідає цій вимозі, дещо інша – НБУ вирішив підійти до реалізації їх графіка поступово. Згідно із законодавством, статутний капітал банків повинен бути не менше, ніж 120 млн грн до 17 червня 2016 і поступово збільшений до рівня 500 млн грн до 11 липня 2024 року. При цьому 300 млн грн до 11 січня 2017 року, 400 млн грн до 11 січня 2018 року, 450 млн грн до 11 січня 2019 року.
“Банки, як і бізнес, завжди керуються моделлю розвитку і планування мінімальним терміном на три роки, яка планується, виходячи з чинних законодавчих актів, тобто при плануванні, ви можете додатково врахувати вплив негативних факторів економічних, політичних, але ви, навіть не думаєте враховувати те, що візьмуть і змінять затверджені законодавчі акти. Всі банки розпланували свою стратегію, згідно прийнятих термінів докапіталізації, потім одного ранку, ви дізнаєтеся, що дані затверджені терміни взяли і змінили, відповідно виникає питання у акціонерів, особливо якщо вони іноземні: А як взагалі в цій країні можливо планувати бізнес?”, – розповідає наш співрозмовник.
У Нацбанку гранично впевнені, що починаючи з 2017 року банки в прискореному режимі збільшать суму мінімального капіталу, що дозволить підвищити їх фінансову стійкість і здатність протистояти ризикам. Крім того, збільшення капіталу дозволить почати відновлення кредитування економіки, що є одним з факторів прискорення економічного зростання країни.
Незважаючи на настільки форсований процес збільшення розміру статутного капіталу, представники банківської спільноти просто не впевнені, що фізично це можливо здійснити.
“Тобто по-суті банкірам дали часу 4-5 місяців, щоб знайти гроші при падінні економіки, нестабільній політичній ситуації в країні та інше. Далеко не кожен банк зможе виконати вимоги до 01.07.2016 року і проблема не тільки в тому, щоб знайти гроші, а проблема пояснити акціонерам чому вони повинні їх інвестувати. Будемо об’єктивні: банки кредитувати не будуть, адже навіть сама країна погашала свої зобов’язання з дисконтном, тому сподіватися, що бізнес буде вчасно повертати кредити, на жаль… не можна”, – пояснив казначей одного з банків.
У Незалежній Асоціації Банків України відзначають, що зміни від НБУ не були обговорені з банківським співтовариством заздалегідь, вони фактично позбавили можливості поступового розвитку дрібні та середні банки.
Заступник голови НБУ Катерина Рожкова пояснила банкірам причини прискорення графіка докапіталізації.
“Капітал банків призначений для абсорбування ризиків. Попередній графік збільшення вимог до капіталу був заснований на попередній оцінці економічної ситуації в країні, проте її погіршення призвело до нових вимог. Крім того, ми бачимо недостатню якість капіталу, – зазначила Катерина Рожкова. – Ще одна причина – неможливість недокапіталізованих банків розвиватися і конкурувати з іншими гравцями на ринку. Це призводить до “проїдання капіталу” і перетворення банків у фінансові піраміди”.
Не так давно Національним банком була проведена діагностика активів першої двадцятки комерційних банків.
В результаті проведеного аналізу Національний банк виявив, що якість кредитного портфеля в фінансових установах драматично погіршилася. Крім діагностики якості активів НБУ проводив також діагностику кредитування пов’язаних осіб. Дана проблема, на сьогоднішній день одна з найбільш серйозних у вітчизняному банківському секторі, і вимагає дуже швидкого рішення, так як кредитування пов’язаних осіб та кредитування, яке пов’язано не з ринковими умовами, найчастіше є загрозою в банківській системі.
“Небагато банків докапіталізувалися за рахунок збільшення статутного капіталу, особливо це стосується середніх і невеликих банків, докапіталізація яких за всі роки існування відбувалася виключно за рахунок нерозподіленого прибутку. Нерозподілений прибуток – це добре, але виникає питання про якість цього прибутку, як не дивно, на сьогоднішній день більшість банків фіксують збитки або відсутність прибутку, як такого. Це знову-таки зумовлено якістю активів, переоцінкою валюти, короткими валютними позиціями, зниженням маржі між кредитами та депозитами, тому що ціна ресурсів зросла дуже сильно. Прибутковість кредитів так швидко рости не може, і тим не менш достатня кількість банків показують прибуток. Нам складно оцінити наскільки цей прибуток відповідає дійсності. Це одна з причин чому нам довелося прискорити графік докапіталізації”, – зазначає Катерина Рожкова.
Якщо банки і акціонери цих банків не встигнуть докапіталізувати свій статутний капітал, фінансову установа чекають не найкращі варіанти розвитку подій – або ліквідація, або продаж банку, або злиття і поглинання іншим, “старшим” банком. Банкіри прогнозують, що найбільш адекватний варіант буде пов’язаний з пропозицією по злиттю і поглинанню, однак у вітчизняних законодавчих реаліях цей процес є затяжним.
“Не менше 12 місяців, тобто вже не встигли, а сподіватися, що регулятор продовжить для таких злиттів терміни – це питання”, – констатує наш співрозмовник.
На даний момент в 43 банках статутний капітал перевищує 300 млн грн. Ще ряд банків мають внутрішні резерви для збільшення капіталу, інші повинні знайти зовнішні джерела для формування статутного капіталу або розглянути об’єднання банків. Джерела, до яких банки можу вдатися, Нацбанк запропонував такі: конвертація цінних паперів власного боргу, конвертація великих вкладів до статутного капіталу, перетворення субборгу в статутний капітал, збільшення за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років, додаткові інвестиції власників банків, про які раніше вже згадували.
З тривалою за часом процедурою переформатування банків в одну фінансову установу згоден також заступник глави НБУ Владислав Рашкован. При цьому, він не виключає складності в розрізі корпоративного управління і узгодження прийнятих рішень.
“Національний банк розробив пакет законодавчих змін щодо спрощення процесу об’єднання банків. НБУ погодив пропозицію цих змін з усіма держорганами, задіяними в процесі, і сподівається знайти підтримку народних депутатів. Цей пакет законодавчих змін покриває такі блоки, як вирахування справедливої вартості банків при злитті, скорочення часу на всі процедури з 1,5 років до трьох місяців, питання правонаступництва, задоволення вимог кредиторів, а також податкових питань при ліквідації”, – зазначив Владислав Рашкован.
За словами заступника глави комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслана Демчака законодавчий механізм поки не в змозі провести таку можливість, аж надто стислі терміни докапіталізації і крім цього у Верховній Раді з березня 2015 року на розгляді знаходиться ряд законопроектів, які не дійшли навіть до першого читання, тому прийняття спрощеної форми для злиття і поглинання банків може відкластися. Відповідно, доля банків буде залежати тільки від них самих, і якщо судити по настрою акціонерів, то їм простіше покинути ринок, ніж боротися в нинішніх економічних реаліях.
Так склалося, що на інвестиційному ринку універсальні бізнес моделі купують з величезними труднощами. На даний момент інвестори готові вкладати кошти в унікальні старт-ап розробки, IT-рішення, які є флагманом в наданні фінансових послуг на даний момент. Найбільш імовірним шансом для банків 3 та 4 групи стане саме поглинання “старшими” банками, коли одна сторона диктує умови для бізнесу після транзакції і виступає так званим драйвером.
“У злиття рівних я не вірю, тому що за нашим досвідом це призводить до злиття вужа і їжака, партнери можуть просто пересваритися між собою”, – стверджує Сергій Будкін.
Іноземні приклади злиття і поглинання банків не релевантні в ситуації, яка склалася в Україні, тому банки, які не зможуть вижити і залишитися на ринку, очікують безповоротні наслідки у вигляді зарахування їх до категорії неплатоспроможних.
…
