ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Пристайко розповів про переговори з Іраном щодо бортових самописців збитого літака МАУ

Іран охоче співпрацює з Україною, аби розслідувати деталі катастрофи літака Boeing-737, збитого 8 січня, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко під час брифінгу після церемонії відкриття пам’ятного скверу в аеропорту «Бориспіль». 

«Станом на сьогодні ми маємо відзначити достатній рівень взаємодії з іранською стороною як на технічному рівні, так і на (рівні – ред.) розслідування», – сказав Пристайко.

Він додав, що зараз розглядають кілька пропозицій, як розшифрувати дані з бортових самописців, які раніше влада Ірану відмовилась надати іншим країнам, що беруть участь в розслідуванні. Зокрема, сторони обговорюють передачу чорних скриньок іншим країнам, які володіють необхідною технічною базою для їхньої розшифровки.

«Міжнародні договори вимагають від іранської сторони у короткий термін, без затримки (проводити розслідування – ред.). У Чиказькій конвенції визначений короткий термін. Ми вважаємо, і всі п’ять країн вважають, що цей термін вичерпується. Нам треба рухатися якомога швидше. Після цього країна, яка не має достатніх технічних можливостей, має право звернутися до інших країн, які мають таку можливість. Саме тому у цьому питанні фігурує Франція як країна, яка володіє достатніми програмними і технічними можливостями зчитати надзвичайно важливу критичну інформацію», – розповів міністр, відповідаючи на запитання журналістів.

Він додав, що є лише кілька країн, які можуть розшифрувати самописці, і Україна з ними усіма тримає контакт, аби отримати інформацію про те, що сталось з літаком. Пристайко пояснив, що складність із розшифровкою пов’язана з тим, що чорні скриньки пошкоджені.

В інтерв’ю телеканалу NBC міністр закордонних справ Джавад Заріф визнав, що Іран не може самостійно розшифрувати чорні скриньки через брак необхідного програмного забезпечення. За його словами, Іран звернувся до США по допомогу, але американці відмовили.

Увечері 2 лютого програма «ТСН. Тиждень» на телеканалі «1+1» оприлюднила запис розмови між диспетчером аеропорту Тегерана і другим пілотом літака іранської компанії «Aseman Airlines» зранку 8 січня. Того дня Іран збив літак «Міжнародних авіаліній України», який повертався до Києва. На записах пілот розповідає, що бачить у небі світло від ракети, а потім вибух.

Говорячи про записи, президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю «ТСН» заявив: «Іранська сторона знала від самого початку, що наш літак збила ракета, це їм було відомо вже на момент збиття».

В Ірані засудили публікацію записів і заявили, шо це була частина конфіденційного звіту. Посадовець Організації цивільної авіації Ірану Хасан Резаїфар сказав, що «ця дія українців змушує нас більше не ділитися з ними свідченнями».

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.

19 січня в аеропорту «Бориспіль» відбулася церемонія прощання з громадянами України, які загинули внаслідок авіакатастрофи.

 
…

Поліція Києва розслідує спробу підірвати вхід до офісу «100% життя» як хуліганство

Поліція Києва розслідує напад на будівлю, де розташований благодійний фонд допомоги пацієнтам «100% життя» як хуліганство. Про це у коментарі Радіо Свобода повідомила пресофіцерка Поділького управління поліції Анна Страшок. За її словами, санкція цієї статті передбачає обмеження волі на строк до 5 років.

«Ніяких версій поки ми не коментуємо. На місці події правоохоронці провели всі необхідні першочергові слідчі дії, призначено ряд відповідних експертиз, за результатами яких буду більш зрозумілі деталі вчинення правопорушення», – зазначила представниця поліції.

Раніше на брифінгу Анастасія Дєєва, виконавча директорка благодійного фонду «100% життя», заявила про напад на їхній офіс у Києві. За її словами, у ніч на 17 лютого невідомі спробували підірвати двері в будівлю, а також залишили плакат, де згадується колишня представниця їхньої організації, а нині – депутатка від «Слуги народу» Лада Булах.

У фонді це пов’язують із тим, що Булах зареєструвала у Раді законопроєкт, який дозволив би підліткам підписати декларацію з сімейним лікарем і самостійно (без батьків) звертатися до нього або інших фахівців, а також гарантує їм право отримувати інформацію про стан свого здоров’я.

«Коли ми зробили спробу у законодавчому полі дійсно захистити права людини, то отримали реакцію не відкрити діалог, а дії, які схожі на залякування», – заявила Дєєва.

Законопроєкт 2684 зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня минулого року. Зараз у мережі можна знайти багато матеріалів щодо того, нібито у випадку ухвалення цей документ дозволить підліткам змінювати стать без згоди батьків. Водночас, у самому тексті законопроєкту немає жодного слова про проведення таких операцій.
…

Лавров хоче відновити торгівлю підсанкційної Росії з ЄС «на взаємовигідній основі»

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив сподівання «продовження російсько-європейської співпраці на рівноправній, взаємовигідній основі». Про це він сказав в інтерв’ю італійській газеті «Стампа», передрукованому на сайті російського МЗС.

«Останні кілька років стали для наших відносин періодом втрачених можливостей. Діючи за принципом найменшого спільного знаменника, Євросоюз зберігає абсурдне пов’язування перспектив взаємодії з внутрішньоукраїнським врегулюванням. З ініціативи Брюсселя «заморожена» спільна робота з цілої низки напрямків. Продовжуються односторонні обмежувальні заходи, що завдають багатомільярдних збитків економіці самих європейських країн», – заявив Лавров.

Про розвиток торгівлі між підсанкційною зараз Росією та ЄС йшлося і в документі «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», який то з’являвся, то зникав на сайті Мюнхенської безпекової конференції та викликав критику в українського МЗС, низки українських політиків та американського аналітичного центру Atlantic council.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Зокрема, чинне продовження санкцій ще на півроку відбулося 19 грудня 2019 року. Наразі в санкційному списку 177 фізичних та 44 юридичних осіб.

Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.

 
…

У центрі Києва поліція посилила заходи безпеки – Крищенко

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив про посилення заходів безпеки у центрі міста у зв’язку з анонсованими там масовими акціями.

За його словами, від учора до патрулювання залучено близько тисячі поліцейських та нацгвардійців.

«Наряди патрулюватимуть для забезпечення порядку. Залучені також кінологи та вибухотехніки. Правоохоронці проводитимуть превентивні заходи, зокрема перевірки речей і документів. Прошу з розумінням ставитися, адже це потрібно для того, щоб усі заплановані заходи пройшли спокійно», – цитують слова Крищенка на офіційному сайті відомства.

Протягом цього тижня анонсована низка акцій, пов’язаних із роковинами розстрілу протестувальників на Майдані та початку російської анексії Криму.

Окрім того, Верховна Рада ймовірно продовжить розгляд законопроєкту про ринок землі, через який під стінами парламенту раніше були сутички.
…