Розділ: Суспільство

Через обстріл Херсона постраждали 5 людей, зокрема дитина – оновлені дані

Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про пʼятьох постраждалих через російські обстріли Херсона у вівторок вдень.

«Серед них – 8-річна дівчинка, в котрої діагностували поранення середнього ступеня тяжкості. На момент ворожого удару вона знаходилася на подвірʼї будинку. У 68-річного чоловіка – важкі поранення. Йому уламками травмувало голову, шию, грудну клітину, руки та ноги. Двоє людей, 56-річна жінка та 52-річний чоловік, дістали поранення середнього ступеня тяжкості. Ще один чоловік постраждав у Кіндійці. Усіх потерпілих шпиталізували, лікарі надають їм необхідну медичну допомогу», – повідомив Прокудін у Telegram.

Раніше сьогодні повідомлялось, що російські війська обстріляли житлові квартали Херсона, в тому числі гуманітарний штаб. Влада також попереджала про ймовірний російський обстріл залізничного вокзалу Херсона.

Крім того, армія РФ у вівторок вдарила з «Градів» по Софіївці Станіславської громади Херсонщини, загинула жінка, ще один чоловік зазнав поранень.

Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.

 

your ad here
By Gromada | 07/11/2023 | Повідомлення, Суспільство

У КМДА заявили, що не мають стосунку до сповіщень про повітряну тривогу із «гучним сигналом»

11 липня близько 15:00 у Києві ненадовго була оголошена повітряна тривога. Уже не вперше, абонентам у столиці на мобільні телефони, крім традиційного сповіщення від міського застосунку, прийшов гучний сигнал від ДСНС

your ad here
By Gromada | 07/11/2023 | Повідомлення, Суспільство

Суддя, який збив на смерть нацгвардійця на блокпосту в Києві, був за кермом п’яний – висновки експерти

У ніч на 26 травня в Києві на блокпосту голова Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир скоїв ДТП. Унаслідок аварії загинув 23-річний Вадим Бондаренко, який проходив строкову службу в Нацгвардії

your ad here
By Gromada | 07/11/2023 | Повідомлення, Суспільство

Туреччина зацікавлена у вступі України в НАТО – посол

Вступ України в НАТО вирішить для Туреччини багато практичних питань, заявив в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода Ранок» посол України в Туреччині Василь Боднар. За його словами, відкрита комунікація між Реджепом Таїпом Ердоганом та Володимиром Путіним не означає, що між Анкарою та Москвою немає протиріч.

Зокрема, Боднар розповів, що якщо Україна стане членом НАТО, то для Туреччини це означатиме стратегічний захист її північного флангу, а також безпеку у Чорному морі. Крім того, вважає посол, це вирішить проблеми, пов’язані з протидією Росії.

«Нагадаю, що сьогодні Туреччина – це країна, яка в тій чи іншій мірі, але друга в світі воює проти Росії. Чи воювала проти Росії. Це від збитого літака до протистоянь в Лівії, Сирії, і на південному Кавказі, і політичне протистояння на Балканах, і в Центральній Азії. Тому те, що зараз ми бачимо відкриту комунікацію між Путіним і Ердоганом, це не означає, що немає протиріч, або що вони вирішені. Також ситуація в Сирії зараз показує, наскільки сильною є позиція Туреччини і як знижується вплив російської сторони на прийняття конкретних рішень», – каже Боднар.

Посол зауважив, що позиція Туреччини щодо вступу України в НАТО менш публічна, але має більш практичний вимір. Йдеться про діалог всередині НАТО для досягнення консенсусу.

«Це процес, який буде тривати. Тому головна ціль, над якою ми зараз концентруємося, те, щоб Туреччина підтримала консенсус, якщо він буде досягнутий. Це головна. А також переконувала інших членів Північно-Атлантичного Альянсу підтримати Україну і створити можливості для того, щоб у видимій перспективі ми отримали статус країни-члена, не кандидата, а члена (НАТО – ред.)», – сказав посол Боднар.

8 липня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на прессконференції після переговорів зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським сказав, що Україна заслуговує на членство в НАТО.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує єдності серед країн-членів НАТО і хоче побачити конкретні кроки щодо заявки України на членство в Альянсі.

Саміті НАТО проходитиме 11-12 липня у Вільнюсі (Литва).

 

your ad here
By Gromada | 07/10/2023 | Повідомлення, Суспільство

Обстріл військами РФ Херсона – постраждала жінка

У Херсонській ОВА повідомили, що у неділю війська РФ здійснили черговий обстріл Херсона, постраждала жінка.

«Через російський обстріл Херсона постраждала 66-річна жінка. Близько 13:00 російська армія завдала удару по житловому кварталу міста. У постраждалої діагностували струс головного мозку та поранення голови. Їй надали медичну допомогу, життю жінки нічого не загрожує», – йдеться в повідомленні ОВА у Telegram.

Раніше влада регіону повідомляла, що минулої доби війська РФ випустили по Херсону 16 снарядів, поцілили на територію суднобудівного заводу міста. Одна людина була поранена.

Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.

 

your ad here
By Gromada | 07/09/2023 | Повідомлення, Суспільство

«Росія не є нашим ворогом»: проросійські сили у Варшаві провели мітинг біля посольства України. Сталися сутички (фото)

Проросійські сили у неділю у польській столиці провели акцію під назвою «Неділя українського рахунку». Як передає кореспондент Радіо Свобода, напередодні вшанування 80-ї річниці Волинської трагедії біля посольства України у Варшаві зібралося близько двох сотень поляків, які війну в Україні вважають «братовбивчою». Вони тримали у руках плакати з гаслами «Це не наша війна», «Росія не є нашим ворогом», «Ні Україні в НАТО і ЄС». «Ні співпраці з Україною, так співпраці з Росією і Білоруссю». 

Пікетувальники заявили, що Україна не воює за Польщу, тож Польщі треба боротися за власні інтереси, а не «за українські та американські».

Акцію скликали, зокрема, Польський антивоєнний рух і партія «Фронт», яку очолює Кшиштоф Толвінський, колишній депутат Сейму Польщі.

Організатори кажуть: їхня акція – це своєрідний рахунок, який вони виставили президентові України Володимиру Зеленському за Волинську трагедію і за допомогу, яку українці отримали від Польщі.

Вимоги мітингарів – припинити в Україні культ УПА та ОУН, Бандери та Шухевича, викорінити «бандеризм» і «нацизм», зокрема, червоно-чорну символіку. 

Також пікетувальники зажадали від Києва негайно розпочати розслідування і ексгумацію жертв Волинської трагедії, яка, за їхньою версією, стосувалася єврейського, польського, російського, білоруського, словацького, угорського, й українського цивільного населення. Якщо ж цього не станеться, проросійські сили тиснутимуть на владу Польщі або та закрила свій повітряний простір для допомоги Україні, йшлося на акції.

Також польську владу спікери пікету закликали припинити допомагати Україні, бо це, на їхню думку, дуже обтяжує польських платників податків.

До посольства України у Варшаві мітингарі принесли закривавлений дитячий одяг і взуття як символ вбивств, які відбулися на Волині. 

За годину після початку акції  до українського посольство прийшло кілька молодих українців з синьо-жовтими прапорами і плакатом «Стоп рашизму». Виникла невелика сутичка. Учасники мітингу почали виривати плакат і скандувати «Геть з Польщі». Втрутилася поліція і живим кордоном відгородила прихильників та противників проросійської акції. 

Як передає кореспондент Радіо Свобода, дрібне непорозуміння виникло і між самими учасниками антиукраїнської акції. Декому не сподобався транспарант, на якому було написано «Перемога України – це вшанування і закінчення війни». Врешті, після словесних суперечок банер сховали.

На сам кінець організатори проросійського мітингу закликали своїх прихильників присилати до українського посольства ґудзики, як ще один символ вбивств, які відбулися на Волині 80 років тому. 

Волинські події почалися на зламі 1942–1943 років, коли відбулися перші вбивства поляків, а до цього, в 1942 році, передували вбивства українців на Холмщині. Масові акції припинилися восени 1944 року. Унаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, з другого, радянських диверсантів з іншого, загинули десятки тисяч поляків і українців, переважно по селах на західній частині колишньої Волинської губернії з центром у Житомирі. Загалом, протистояння між поляками і українцями завершилося у 1947 році, коли була проведена операція «Вісла», було депортовано українців з території, де вони проживали.

В 1921 році, згідно з Ризьким мирним договором між ІІ Річчю Посполитою і СРСР, колишня Волинська губернія була розділена на Східну та Західну Волинь. Ця остання опинилась у складі Польщі. Сьогодні це Волинська і Рівненська області, та Шумський і Кременецький райони Тернопільської області.

Польський інституту нацпам’яті називає офіційну цифру 100 тисяч загиблих поляків на Волині і у південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців.

Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35-40 тисяч убитих поляків.

Влада України та Польщі визнає наявність складних питань історичної політики, колективної пам’яті та трагічних сторінок минулого обох країн. Водночас із початком повномасштабного вторгнення РФ Київ та Варшава активно співпрацюють у протидії російській агресії. Польща надає значну військову допомогу Україні як у рамках НАТО, так і самостійно. Країна прийняла кілька мільйонів біженців з України.

 

your ad here
By Gromada | 07/09/2023 | Повідомлення, Суспільство

«Будьте обережними»: рятувальники попередили українців про негоду

За даними рятувальників, 8 липня в Україні, крім західних та Житомирської областей, очікуються грози, у південних, центральних та східних областях пориви вітру та шквали 15-20 м/с

your ad here
By Gromada | 07/07/2023 | Повідомлення, Суспільство
попередні наступні