ВИБОРЧА ГАЗЕТА

Freedom House: в анексованому Криму зафіксовано понад 300 випадків переслідування журналістів

Правозахисники зафіксували понад 300 фактів переслідування журналістів і блогерів у Криму за шість років його анексії Росією з боку російської влади і силових структур. Про це йдеться в звіті про утиски свободи слова в Криму, підготовленому Центром прав людини ZMINA і Кримською правозахисною групою, повідомляє міжнародна правозахисна організація Freedom House у Facebook.

Так, згідно з опублікованою інформацією, за період анексії зафіксували:

11 кримінальних і 13 адміністративних справ проти журналістів і блогерів;
23 фізичних напади;
20 обшуків;
8 випадків тортур;
47 довільних затримань.

Раніше міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала Росію переглянути вироки кримськотатарським журналістам, реагуючи на звільнення кримського журналіста Миколи Семени.

 
…

Миколі Семені, що виїхав з анексованого Криму, надали тимчасове житло – Денісова

Уповноважена з прав людини Верховної Ради Людмила Денісова повідомила про надання українському журналісту Миколі Семені, що нещодавно виїхав із анексованого Криму, тимчасового житла.

«Тому Микола найближчим часом зможе повернутись до своєї професійної діяльності, адже йому є що розповісти українцям – про весь жах того режиму, який зараз панує на території тимчасово окупованого Криму», – написала вона у фейсбуці.

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Миколу Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю.

Його звинувачували в «закликах до порушення територіальної цілісності Росії».

У грудні підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Журналіст стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

28 січня 2020 року Микола Семена отримав постанову від підконтрольного Росії Залізничного районного суду Сімферополя про дострокове припинення випробувального терміну і зняття з нього судимості.

18 лютого журналіст виїхав з Криму на материкову частину України. Він не планує повертатися на анексований півострів. Наступного дня Семену зустріли на вокзалі в Києві. Він лікуватиметься в «​Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»​ Державного управління справами.

За останні роки у 69-річного журналіста почалися проблеми зі здоров’ям. Ще на етапі судових розглядів з’ясувалося, що у нього серйозні проблеми із серцем та хребтом. Отримати належне лікування в Криму він не міг, оскільки там немає профільних кваліфікованих фахівців. Лікувати його погодилися фахівці Київського інституту нейрохірургії, але російські слідчі відмовили Миколі Семені у можливості лікування там. Від запропонованої йому альтернативи у московських клініках журналіст відмовився.
…

«UA: Перший» відреагував на заяву ОП щодо «Схем»: закликав не втручатись у діяльність НСТУ

Телеканал «UA: Перший» відреагував на критику від Офісу президента щодо матеріалу «Оманлива відпустка» програми журналістських розслідувань «Схеми», яка виробляється колективом журналістів Радіо Свобода та транслюється в його ефірі.

«Суспільний мовник дякує за рекомендацію і, користуючись нагодою, нагадує Офісу президента, що згідно зі статтею 3 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» забороняється втручання державних органів та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а також недержавних організацій у діяльність НСТУ з метою встановлення цензури, попереднього контролю та незаконного впливу на зміст інформації, що поширюється Суспільним телебаченням і радіомовленням України», – мовиться у повідомленні.

«UA: Перший» наголошує, що не має підстав сумніватися в професійності журналістів-розслідувачів, що працювали над матеріалом.

«З огляду на сказане вище Суспільний мовник підтримує намір Офісу президента позиватися до суду з метою спростування інформації, якщо вона справді виявиться такою, що не відповідає дійсності. Переконані, що саме такий спосіб вирішення конфліктів є найбільш прийнятним у демократичному суспільстві», – зазначили в заяві.

Раніше сьогодні Офіс президента заявив, що йде до суду після розслідування програми «Схеми» (спільного проєкту Радіо Свобода й телеканалу «UA: Перший») про візит глави держави Володимира Зеленського до Оману, оприлюдненого 13 лютого. 

У ньому йдеться, що 9 січня президент України Володимир Зеленський повернувся з Оману до України на літаку Bombardier Global Express 6000 із бортовим номером 9H-VJN. За даними джерел «Схем», 8 січня цим літаком із Москви до Оману прибув секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев.

Офіс президента повідомив, що Зеленський ніколи не зустрічався з Патрушевим. Про це заявили і в Кремлі.

 
…

Обшуки на «1+1» не є порушенням норм свободи слова журналістів – заступник генпрокурора

Заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері і оборонну-промисловому комплексі Віктор Чумак заявив, що обшуки, що були проведені у приміщеннях телеканалу «1+1», не є порушенням норм свободи слова журналістів.

Як сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода, маючи на увазі розслідування справи про несанкціоноване прослуховування кабінету прем’єр-міністра Олексія Гончарука, «давайте не будемо плутати свободу слова з можливим злочином і розслідування цього злочину».

«Дивіться, це ж не пов’язано з розповсюдженням певної інформації, яка суспільно важлива, і таке інше. Вся ця історія пов’язана з тим, що в офісі, в кабінеті другої людини в державі, прем’єр-міністра, керівника уряду в державі, стоять пристрої, які несанкціоновано знімають інформацію. Повинна реагувати на це правоохоронна система? Абсолютно! Якщо у правоохоронців є підстави провести обшуки в місці, де, як вони вважають, може бути інформація, пов’язана з цим злочином, вони повинні це зробити? Повинні», – заявив він.

«Не можна забороняти правоохоронним органам виконувати свою функціональну діяльність лише через те, що це є ЗМІ загальнонаціонального масштабу. Тому що там можна ж приховувати будь-яку інформацію. Давайте сховаємо бомбу і скажемо, що не можна там шукати нічого, тому що це ж ЗМІ. А якщо є підстави вважати, що там оброблялася ця інформація, що там оброблялися ці відео або аудіофайли, вони мають право туди зайти? Вони мають право. Їм надане право в судовому порядку? Надане право. Тобто закон порушений? Закон не порушений під час проведення таких обшуків. Вони не пов’язані з функціоналом цієї медіакомпанії», – наголосив заступник генпрокурора.

«Вони пов’язані з абсолютно іншим випадком, з розслідуванням просто-на-просто кримінального правопорушення. Це потрібно робити», – сказав Чумак про ці обшуки, маючи на увазі наявність даних, що монтування нелегально отриманих записів із кабінету прем’єра відбувалося на комп’ютері одного зі співробітників телеканалу.

Служба безпеки України провела обшуки в приміщенні телеканалу «1+1», пов’язують із олігархом Ігорем Коломойським, а також у квартирах кількох його журналістів 5 лютого. В СБУ тоді ж наголошували, що обшуки не пов’язані з діяльністю телеканалу, а здійснюються щодо конкретних осіб, за місцями можливого створення і зберігання аудіофайлів, отриманих у незаконний спосіб.

Медіагрупа «1+1 медіа», до якої входить телеканал, назвала обшуки «повним порушенням журналістської недоторканності й тиском на незалежні ЗМІ» і закликала голову СБУ Івана Баканова прокоментувати ситуацію. Баканов у відповідь заявив, що ні про який тиск на журналістів телеканалу «1+1» або утиски свободи слова в Україні в цій ситуації «мова не йде і йти не може у принципі». «Ми говоримо про неупереджене і всебічне розслідування кримінальної справи щодо незаконного прослуховування голови уряду», – сказав він.

Зі словами занепокоєння виступили також деякі міжнародні посадовці й організації захисту прав журналістів, які твердили про ймовірний «тиск» на журналістів чи й навіть про «серйозне порушення права на захист журналістських джерел інформації».

Як стало відомо, аудіофайл із записом незаконного прослуховування прем’єра, що його оприлюднив в інтернеті народний депутат Олександр Дубінський, у минулому продюсер програми «Секретні матеріали» на «1+1», містив вказівки-метадані, що його обробка могла бути пов’язана принаймні з одним із журналістів телеканалу, який працює в редакції «Секретних матеріалів» і програми «Гроші», де й відбулися обшуки.
…

Палій-аматор зміг підпалити машину журналістки Радіо Свобода лише з 14-ї спроби (відео) – «Схеми»

Чоловік, який підпалив авто львівської журналістки Радіо Свобода Галини Терещук у ніч на 30 січня, поводився як аматор, засвітився на багатьох камерах і перебував на місці злочину довше, ніж планував, бо автомобіль довго не займався. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми», які зібрали й проаналізували відео з камер спостереження.

Поліція повідомила про затримання палія в ніч на 6 лютого, через тиждень після вчинення злочину. Затримання відбулося в Одесі.

Криміналіст Валерій Кур, переглянувши відео, висловив думку, що палій до цього не мав злочинного досвіду і поводився як аматор.

«Він не боїться залишати слідів. Це, з одного боку, говорить про те, що він не професіонал, а з іншого – що чхав він на це. Він один раз підпалює, другий раз… Запалює, кидає, залишає щось. Він не боїться. Він працює, я помітив, без рукавичок», – відзначає Валерій Кур.

Версій про те, хто міг замовити підпал машини подружжя журналістів Терещуків у Львові, озвучують декілька, але поки що для жодної немає достатніх підтверджень, повідомляють журналісти «Схем». 

«Одна з версій – тиск фігурантів матеріалу на журналістку з метою залякування. Ще одна версія – таким чином кримінальний світ передає «вітання» керівництву львівської поліції, з якою нібито перебуває в конфлікті. Окрім того, обговорюється і втручання Росії у внутрішні українські справи «з метою дестабілізації». Але це – просто версії, які поки нічим не підкріплені», – мовиться в матеріалі «Схем».

У ніч на 30 січня невідомий підпалив автівку львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук. Поліція розслідує інцидент за статтею «пошкодження майна журналіста». 

Основна версія підпалу автомобіля журналістки Радіо Свобода Галини Терещук – її професійна діяльність. Про це в коментарі Радіо Свобода розповів начальник слідчого відділу Галицького районного відділу поліції Львова Василь Васько.

Вранці 6 лютого міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що поліція Львівщини затримала підозрюваних у підпалі.
…

Затриманий за підпал авто журналістки Радіо Свобода – першокурсник Львівської політехніки – «Схеми»

Підозрюваний у підпалі автомобіля львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук, затриманий правоохоронцями в ніч на 6 лютого є 19-річним студентом «Львівської політехніки», який вчиться на бюджеті на першому курсі за спеціальністю «будівництво та цивільна інженерія», повідомляють журналісти програми «Схеми».

«Ще пів року тому особа з таким ім’ям шукала роботу за спеціальностями – інженер-проектувальник, адміністратор та перекладач у шлюбну агенцію із запитуваною зарплатнею у 10-15 тисяч гривень», – повідомляють журналісти. 

Журналісти поспілкувалися з його колишніми викладачами з попереднього місця навчання, які охарактеризували хлопця як «сумлінного студента, активіста, що брав участь в усіх заходах», як «волонтера, який допомагав у дитячих будинках». За словами співрозмовників, затриманий був «активним учасником студентського життя», і з ним «не було проблем».

Затриманий, за даними джерел «Схем», – громадянин України, зареєстрований у Кам’янці-Подільському. Хоча раніше голова МВС Арсен Аваков вказав у твіттері, що затриманий – громадянин Молдови.

Як повідомили у львівській прокуратурі, в ніч вчинення злочину палій декілька разів перевдягався, що ускладнило його пошук. Але на сьомий день після підпалу його знайшли у Одесі, повідомили про підозру і затримали. 

«Він побачив, що після вчинення ним цієї події вона набула розголосу, резонансу. Він злякався і терміново поїхав в Одесу для того, щоб сховатися від правоохоронців, – розповів на брифінгу перший заступник прокурора Львівської області Олег Капітула. – Більш того, він неодноразово змінював одяг, ще перебуваючи у Львові. Але злякався, – поїхав до Одеси. І в одному із готелів знімав там номер», – додав він. 

У ніч на 30 січня невідомий підпалив автівку львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук. Поліція розслідує інцидент за статтею «пошкодження майна журналіста». 

Основна версія підпалу автомобіля журналістки Радіо Свобода Галини Терещук – її професійна діяльність. Про це в коментарі Радіо Свобода розповів начальник слідчого відділу Галицького районного відділу поліції Львова Василь Васько.

Вранці 6 лютого міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що поліція Львівщини затримала підозрюваного у підпалі.

Журналісти програми «Схеми» раніше зібрали та проаналізували відео з камер спостереження. Чоловік, який підпалив авто львівської журналістки, поводився як аматор, засвітився на багатьох камерах, та перебував на місці злочину довше, ніж планував, бо автомобіль довго не займався. Він зміг підпалити її лише з 14-ої спроби. 

Версій про те, хто міг замовити підпал машини подружжя журналістів Терещуків у Львові озвучують декілька, але поки для жодної немає достатніх підтверджень, повідомляють «Схеми». 

«Одна з версій – тиск фігурантів матеріалу на журналістку в цілях залякування. Ще одна версія – таким чином кримінальний світ передає «вітання» керівництву львівської поліції, з якою нібито знаходиться у конфлікті. Окрім того, обговорюється і втручання Росії у внутрішні українські справи, «з метою дестабілізації». Але це – просто версії, які поки нічим не підкріплені», – йдеться в матеріалі журналістів.

Читайте також: «Сказав, підпалив і пішов». Що відомо про підпал авто журналістки Галини Терещук
…

ОБСЄ: підпал автівки журналістки Радіо Свобода – черговий приклад залякування ЗМІ

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір вважає підпал автомобіля журналістки Радіо Свобода Галини Терещук черговим прикладом залякування журналістів. Про це він заявив в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми вважаємо, що ці погрози треба сприймати дуже серйозно. При цьому розслідувати треба не лише фізичні погрози, а також ті, які здійснюються через інтернет, через повідомлення. Часто такі нападки можуть бути пов’язані з роботою журналістів щодо корупції, особливо на місцевому рівні. Це потрібно сприймати серйозно», – заявив Дезір.

Автомобіль, що належить журналістці Радіо Свобода Галині Терещук, підпалили опівночі 30 січня у Львові. Ніхто не постраждав.

У поліції уточнили, що в автомобілі пошкоджено передню частину кузова та моторний відсік. Кримінальне провадження відкрили за статтею «умисне знищення або пошкодження майна журналіста». За даними слідства, основна версія підпалу автомобіля журналістки – професійна діяльність.

Журналістка Радіо Свобода Галина Терещук працює на Радіо Cвобода з 2000 року, вона відкидає побутові версії підпалу її автомобіля.
…

Freedom House: Росія має переглянути вироки кримськотатарським журналістам

Міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала Росію переглянути вироки кримськотатарським журналістам, реагуючи на зняття судимості з кримського журналіста Миколи Семени. Про це йдеться в повідомленні організації в Facebook.

«Freedom House вітає зняття судимості з Миколи Семени», – заявив Марк Берендт, директор програм Freedom House в Європі і Євразії.

«Це – маленька перемога в захисті свободи ЗМІ в Криму, тому що кримінальні звинувачення, висунуті проти Семени чотири роки тому, були повністю мотивовані його критичним висвітленням незаконної анексії півострова Росією. Але медіа в Криму залишаються жорстко обмеженими, а професійні та громадянські журналісти стикаються з репресіями за свою роботу. Кримськотатарські журналісти, зокрема, піддаються особливо суворим покаранням. Їхні вироки, як і у Семени, повинні бути переглянуті. Важливо, щоб Сполучені Штати, Європейський союз і міжнародне співтовариство наполягали на справедливому і ретельному розслідуванні таких випадків», – вважають в організації.

Уточнюється, що щонайменше 10 інших професійних і громадянських журналістів, стрімерів з анексованого Криму залишаються за ґратами. Більшість із них – кримські татари, пов’язані з правозахисним рухом «Кримська солідарність»: Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустам Шейхалієв, Наріман Мемедемінов і Ернес Аметов.

28 січня стало відомо, що підконтрольний Росії Залізничний суд Сімферополя достроково припинив випробувальний термін і зняв судимість з кримського журналіста, автора проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Миколи Семени. Після того, як це рішення набуло чинності, була знята заборона журналісту займатися публічною діяльністю. В інтерв’ю проєкту Радіо свобода Крим.Реалії Микола Семена заявив, що хоче «повернутися в журналістику».
…

Геращенко про підпал машини журналістки Радіо Свобода: думаємо, це – замовний злочин

Поліція припускає замовний характер підпалу автівки львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук, повідомив Радіо Свобода заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

«Будемо робити все можливе, аби встановити виконавця і замовника цієї акції. Ми думаємо, що це – замовний злочин, що хтось найняв когось, щоб це зробити», – сказав він.

В управлінні Нацполіції у Львівській області повідомили, що за фактом підпалу автомобіля журналістки Радіо Свобода Галини Терещук відкрите кримінальне провадження за статтею «умисне знищення або пошкодження майна журналіста».

Опівночі 30 січня у Львові невідома особа підпалила автомобіль, що належить журналістці Радіо Свобода Галині Терещук. Ніхто не постраждав. За словами свідків, до машини підійшла людина з закритим обличчям, поклала під щітки на лобовому склі автомобіля пакети, підпалила їх і втекла.

У поліції уточнили, що в автомобілі пошкоджена передня частина кузова та моторний відсік.

Журналістка Галина Терещук працює на Радіо Cвобода з 2000 року, вона відкидає побутові версії підпалу її автомобіля.

 
…

Freedom House обурена підпалом автомобіля журналістки Радіо Свобода

Правозахисна організація закликала правоохоронців до ефективного розслідування цих інцидентів
…

Міністр: відповідальність за дезінформацію не передбачає ув’язнення, лише суспільно-корисні роботи

Відповідальність за дезінформацію не передбачає ув’язнення, а лише суспільно-корисні роботи, заявив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський в ефірі телеканалу «Еспресо» 23 січня.

Він розповів, що кримінальна відповідальність може наступити, якщо зафіксовано три випадки дезінформації за рік.

«Вона не передбачає ув’язнення, а лише суспільно-корисні роботи. Для того, щоб суд виніс такий вирок, він зобов’язаний звернутися і отримати висновок ЄСПЛ (Європейського суду з прав людини – ред.). Ми передбачили запобіжники, щоб добросовісну людину не можна було посадити. Нема висновку – нема вироку», – сказав Бородянський.

17 січня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації, заявивши про другий етап громадського обговорення документа. Він, зокрема, пропонує запровадити адміністративну та кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації.

Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив занепокоєння з приводу окремих положень документа.
…

Президент Радіо Свобода звернувся до голови МЗС Таджикистану через ситуацію з акредитаціями

Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай вважає, що уряд Таджикистану продовжує перешкоджати роботі Таджицької служби РВЄ/РС, відомої як Радіо Озоді.

У своєму листі до міністра закордонних справ Таджикистану Сіроджиддіна Мухриддіна Флай заявив, що РВЄ/РС може розглянути альтернативні варіанти своїх дій після рішення МЗС надати шістьом співробітникам Радіо Озоді акредитації лише на шість місяців.

Тим часом, семеро журналістів Таджицької служби РВЄ/РС залишаються без акредитацій. Ще сім отримали часткові акредитації в жовтні.

«Ці часткові акредитації разом із переслідуванням колег з Озоді не демонструють щирість вашого уряду, щоб дозволити Радіо Озоді функціонувати безперешкодно», – пише Флай.

Він нагадав про міжнародні зобов’язання Таджикистану поважати незалежні медіа.

Акредитації 18 журналістів та співробітників РВЄ/РС були відкликані Міністерством закордонних справ Таджикистану або їхній термін дії завершився 1 листопада.

ОБСЄ, The Washington Post, Комітет захисту журналістів, Human Rights Watch та місцеві таджицькі організації із захисту прав медіа описали дії уряду Таджикистану як цензуру та порушення прав свободи преси.

Члени Конгресу США надіслали президенту Таджикистану Емомалі Рахмону листи з критикою через обмеження роботи Радіо Озоді й попередили, що це може вплинути на американсько-таджицькі відносини.

Законодавство Таджикистану забороняє журналістам закордонних ЗМІ працювати без акредитації.

Радіо Свобода – це служба Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС), яка є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США через гранти, які надає через Американське агентство глобальних медіа (U.S. Agency for Global Media, USAGM). РВЄ/РС керується законодавством США для надання точного, об’єктивного та професійного журналістського продукту для своєї аудиторії. Американським урядовцям, включно з керівництвом USAGM, заборонено втручатися в журналістську подачу інформації РВЄ/РС.
…

ІМІ заявляє про 243 випадки порушень свободи слова в Україні в 2019-му

172 випадки стосувалися фізичної агресії проти журналістів
…

Суд у Криму ухвалив рішення про зняття судимості з журналіста Семени

Микола Семена – кримський журналіст, автор Крим.Реалії, заслужений журналіст України
…

Англомовна редакція телеканалу UATV припинила роботу

Англомовна редакція українського телеканалу іномовлення UATV 13 січня припинила роботу.

«Український міжнародний мовник припинить виробництво новин та супутникове мовлення з 13 січня 2020 року. Як наслідок, кілька англомовних ведучих попрощалися зі своєю роботою та глядачами у всьому світі», – повідомили на UATV 12 січня.

Телеканал нагадав, що українська влада вирішила припинити міжнародне мовлення, і закрити арабську, кримськотатарську та англомовну редакції UATV.

Телеканал був створений Міністерством інформаційної політики України у 2015 році. Його мета полягала в забезпеченні іноземної аудиторії об’єктивною, актуальною та повною інформацією про події в Україні. UATV був доступний у кабельних мережах у всьому світі.

На початку 2020 року нове керівництво телеканалу оголосило, що мовлення на інші країни припиняється.

Посадовці анонсували, що в лютому 2020 року на базі UATV буде створений російськомовний телеканал для непідконтрольних українській владі територій.
…

НСЖУ зафіксувала 9 випадків фізичної агресії щодо журналістів у грудні

Національна спілка журналістів України заявляє, що зафіксувала в грудні дев’ять інцидентів із застосуванням сили проти працівників ЗМІ.

«Найчастіше фізична агресія до працівників ЗМІ застосовувалася в Києві – 7 випадків, а також у Львові та області – 2. У більшості інцидентів постраждали жінки – п’ятеро журналісток стали жертвами атак. Такими є дані моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який Національна спілка журналістів України проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями», – йдеться в повідомленні.

У НСЖУ заявили, що одними із найрезонансніших стали два інциденти за участі правоохоронців, під час яких постраждали фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко і журналістка й оператор hromadske.ua Вікторія Рощина й Олексій Нікулін.

У Національній спілці журналістів відзначають, що у більшості грудневих випадків перешкоджання журналістській діяльності за зверненнями постраждалих Національна поліція розпочала відповідні кримінальні провадження.

«Показовими є оперативні дії слідчих Національної поліції, які оголосили підозру одному з нападників на журналістів, які висвітлювали судовий процес у справі убивства Павла Шеремета наприкінці грудня, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Водночас оперативного відкриття проваджень за перешкоджання журналістській діяльності все ж недостатньо. Головний результат, якого ми всі чекаємо, – це реальне покарання нападників. Також по лінії МВС має йти чіткий сигнал спецпризначенцям – під час мітингів чи заворушень журналістів не чіпати».

«Індекс фізичної безпеки журналістів» – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів в Україні. «Індекс…» укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.

 
…

Радіо Крим.Реалії отримує нову частоту для мовлення

Відповідно до цього дозволу, Радіо Крим.Реалії транслюватиме програми з селища Чаплинки Херсонської області на частоті 98,6 FM
…

Радіо Свобода покаже фільм про боротьбу СРСР із «ворожими голосами»

На 24 каналі відбудеться прем’єра фільму про Українську редакцію Радіо Свобода
…

Звільненого з полону автора Радіо Свобода Галазюка бойовики у серпні «засудили» на 16 років

Підтримуване Росією угруповання «ДНР» «засудило» автора Радіо Свобода Олега Галазюка, якого утримувало в полоні з серпня 2017 року, до 16 років «колонії суворого режиму» з позбавленням права публікацій у ЗМІ й інтернет-ресурсах терміном на чотири роки.

Як повідомив Галазюк Радіо Свобода, «вирок» йому винесли у серпні.

«Мені винесли вирок 7 серпня 2019 року за статтею шпигунство, екстремізм, розпалювання міжнаціональної ворожнечі і за співпрацю з Радіо Свобода», – сказав Галазюк.

У копії «рішення суду» вказано, що Галазюк «діючи з мотивів власного неприйняття ідей формування і функціонування «ДНР» як самостійної держави і прагнення її до інтеграції з Росією, маючи інші погляди на шляхи і перспективи державного будівництва в Донецькому регіоні… вступив у злочинну змову з журналістом Київського бюро інформаційної служби Радіо Свобода…, спрямовану на написання статей, що відображали життя в «ДНР» із негативного боку».

Галазюк заявляє, що писав правдиві публікації про життя в ОРДО, які «допомагали людям, що виїхали, розуміти, що коїться на окупованих територіях».

Олег Галазюк – цивільний заручник угруповання «ДНР» з серпня 2017 року, донецький блогер, автор колонок для Радіо Свобода повернувся на підконтрольну Україні територію 29 грудня в рамках обміну утримуваними особами між Україною й угрупованнями «ДНР» і «ЛНР».

Україні в рамках обміну повернули 76 громадян.

Правозахисники, влада України, представники Заходу засуджували утримання бойовиками «ЛДНР» Галазюка й іншого автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва «тільки за те, що вони виконували свою роботу і повідомляли правду».

 
…

Радіо Свобода вітає звільнення Асєєва і Галазюка в рамках обміну на Донбасі

«Вони повідомляли правду про окупацію Росією їхньої батьківщини»» – президент Радіо Свобода Джеймі Флай
…

Слідчим ДБР остаточно відмовили у доступі до внутрішніх даних редакції «Схем» – рішення суду

Печерський районний суд Києва остаточно відхилив клопотання слідчих ДБР про дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації та інших даних журналістів програми «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода й телеканалу «UA: Перший»), які готували розслідування «Mr. Petro Incognito» – про таємну відпустку Петра Порошенка на Мальдівах, опубліковане у січні 2018 року під авторством Михайла Ткача та Наталки Седлецької. Слідчі двічі проігнорували засідання. 

Таке рішення ухвалила під час засідання 19 грудня суддя Печерського райсуду Віта Бортницька.

«Це не вперше, коли адвокатам доводиться захищати права журналістів на захист джерел інформації. Існував ризик втратити довіру джерел, без чого неможливе виконання журналістами своїх обов’язків перед суспільством. Ми не лише довели, що слідчими не доведено обгґрунтування для доступу до внутрішньоредакційних документів. Але й продемонстрували, що це тиск на незалежну редакцію. Так, сьогодні ми маємо важливе рішення. Важливе, в першу чергу, для свободи слова. Сподіваємося, що це рішення послужить прикладом у схожих інцидентах, коли будь-хто намагатиметься затребувати такий широкий масив даних журналістів», – відзначає важливість ухваленого рішення адвокатка журналістів Віра Крат.

12 листопада Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу «Схем» на ухвалу Печерського районного суду і скасував наданий слідчим ДБР дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації та інших даних журналістів програми, які готували розслідування «Mr. Petro Incognito». 

Перед цим Печерський районний суд надав слідчим ДБР дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації та цілої низки інших внутрішньоредакційних даних – графіку роботи журналістів, операторів та водіїв, даних щодо оплати їхньої праці тощо. Таке рішення суд ухвалив 17 жовтня в рамках досудового розслідування кримінального провадження Державного бюро розслідувань щодо «незаконного переправлення осіб» – зокрема, експрезидента – через державний кордон «з використанням завідомо підроблених документів».

Згідно з ухвалою суду, якщо протягом місяця редакція не надасть правоохоронцям зазначену інформацію, то суд за клопотанням слідчих ДБР «має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей та документів».

Редакція програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і каналу «UA:Перший») відреагувала на ухвалу та заявила, що вважає надмірним обсяг даних журналістів, дозвіл на доступ до яких отримало Державне бюро розслідувань через ухвалу Печерського районного суду Києва.

У відповідь на заяву журналістів «Схем» у ДБР зазначили, що затребувана інформація їм необхідна для розслідування провадження щодо ймовірного незаконного переправлення через держкордон експрезидента Порошенка. Водночас у ДБР так і не пояснили, як саме їхньому розслідуванню може допомогти такий широкий перелік внутрішньої інформації редакції програми розслідувань «Схеми».

6 серпня у ДБР повідомили, що розслідують можливі факти організації незаконного переправлення через український державний кордон колишнього президента України. Досудове розслідування проводять за статтями «службове підроблення», «незаконне переправлення осіб через державний кордон України», «використання завідомо підробленого документа».

Імені колишнього президента у повідомленні не вказано, проте Радіо Свобода стало відомо, що йдеться про Петра Порошенка. Справа стосується його відпочинку на Мальдівах у січні 2018 року, про який писали журналісти програми «Схеми» у своєму розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка».

Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня, разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, або понад 14 мільйонів гривень.

Журналісти програми припустили, що президент України Петро Порошенко зі своїми супутниками міг літати на Мальдівські острови під вигаданими прізвищами і не проходити паспортний і митний контроль.

Водночас Порошенко наголошував, що кордон він перетинав за своїм прізвищем, «по своєму паспорту, з відповідною реєстрацією у прикордонників».
…

Справа Шеремета: у МВС розповіли про підозрюваного у нападі на медійників у Апеляційному суді

Поліція встановила особу підозрюваного у нападі на кількох співробітників медіа під час розгляду апеляції на запобіжний захід фігурантці справи Шеремета Юлії Кузьменко 24 грудня, повідомляє Міністерство внутрішніх справ.

«Провівши першочергові слідчі дії, поліцейські встановили одного із нападників. Ним виявився 29-річний мешканець Київської області. Відомо, що раніше молодик уже мав проблеми із законом: у 2016 році напав із ножем на киянина», – йдеться у повідомленні на фейсбуці відомства.

За цими даними, поліцейські підготували проект підозри та скерували документ для погодження у прокуратуру; слідчі дії тривають.

Як повідомляється, 24 грудня до правоохоронців звернулися троє медійників, і ті почали провадження за статтею «погрози або насильство щодо журналістів». Імен постраждалих у відомстві не називають.

Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, у вівторок, 24 грудня, про перешкоджання журналістській діяльності повідомили четверо співробітників медіа: Антоніна Бєлоглазова та Дмитро Кучер (видання «Правовий контроль» і Sharij.net), Юлія Корзун (видання Страна.ua) та Алла Жизневська (телеканал «ЗІК»).

Апеляційний суд Києва 24 грудня відхилив апеляційну скаргу на запобіжний захід для однієї з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко, яку 14 грудня заарештували на два місяці. 

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня 2019 міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків. Усі свою причетність до злочину заперечують. 

 
…

Журналістка «Схем» Валерія Єгошина отримала нагороду «Top 30 Under 30» від видання «Kyiv Post»

Журналістка програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Валерія Єгошина потрапила до списку 30 молодих лідерів України віком до 30 років «Top 30 Under 30» за версією українського англомовного видання «Kyiv Post». Церемонія нагородження відбулася 10 грудня на восьмій щорічній конференції Tiger Conference.

«Ми у «Схемах» фокусуємось на високопосадовій корупції. Тож і тиск відповідний: корупціонери топ-рівня чинять опір процесам розслідувань, атакуючи в мережі, в легальному полі, нелегальними методами та подекуди перешкоджаючи нашим знімальним групам фізично – тобто, всіма доступними їм шляхами, зловживаючи владою та використовуючи свій вплив», – відзначила Валерія, отримавши нагороду. 

«Проте, на що вони не мають впливу – це на нашу редакційну політику. І я рада, що маю можливість бути частиною команди незалежних журналістів, чиє завдання – викривати корупцію у найвищих ешелонах влади, розповідати про тих людей, які впливають на долю України та українців. І я рада, що маю ще багато сил та енергії на це, і що ця діяльність відзначена цією нагородою», – пояснила вона.

Журналістка відзначила, що перше питання, яке їй поставили, було: «Чому ви такі молоді – і боретеся з корупцією?»

«Довелося пояснювати, що молодість нам на руку – в Україні, для того, щоб займатися антикорупційними розслідуваннями – треба багато сил та енергії – це безсонні ночі, довгі зйомки та, на жаль, постійний тиск», – підсумувала вона.

Цьогоріч до списку «Top 30 Under 30» також потрапили журналістки проєктів розслідувань «Бігус. Інфо» Леся Іванова та «Слідство. Інфо» Катерина Лихогляд.

У 2019 році темою конференції Tiger Conference були діджитал-майбутнє та електронна демократія в Україні. 

У 2016 році престижну нагороду «Top 30 Under 30» отримала головна редакторка, авторка і ведуча програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Наталка Седлецька.

Tiger Conference – щорічна конференція, заснована «Kyiv Post» у 2012 році. А в 2016-му видання започаткувало нагороду «Top 30 Under 30», лауреатів якої відбирає журі серед кандидатів, висунутих читачами та представниками української бізнес-спільноти.

Переможці номінації мають бути громадянами України, які ще не досягли 20-річного віку та мають видатні досягнення у сферах освіти, охорони здоров’я, бізнесу, науки, медицини, соціальних активностей, мистецтва та інших сфер.
…

Два розслідування «Схем» – про Зеленського і Богдана – перемогли на конкурсі розслідувань імені Сергієнка

Йдеться про матеріали «Зелена родина ру» та «Андрій Богдан. «Незаслужене» звання та грамота від Азарова в розпал Євромайдану»
…

Депутатка від «Слуги народу» заявила, що в Україні «пора б приглушити» свободу слова

Депутат Верховної Ради України від владної партії «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що в Україні необхідно обмежити свободу слова. Свою заяву вона зробила під час розмови в ефірі телеканалу «Настоящее время» (проєкт Радіо Свобода і «Голосу Америки») ввечері 28 листопада.

«Мені здається, що в нашій країні настільки сильна свобода слова, що її пора б уже трохи приглушити – з поваги до інституту президентства фільтрувати свою мову», – сказала вона.

Так Василевська-Смаглюк висловилася під час обговорення обшуків у квартирі блогерки Олени Біленької, відомої як Маруся Звіробій, у справі про погрози президенту України. За словами Василевської-Смаглюк, висловлювання блогерки були «реальною загрозою» Володимиру Зеленському. Вона також висловилася за проведення розслідування щодо Звіробій.

«На підтвердження її слів, у неї вдома знайшли три одиниці вогнепальної зброї. Необхідно перевірити, чи має вона на них дозвіл», – сказала вона.

Василевська-Смаглюк майже 15 років пропрацювала в журналістиці на телеканалі «1 + 1». У 2019 вона пройшла до Верховної Ради від партії чинного президента України Володимира Зеленського «Слуга народу».

28 листопада співробітники Державного бюро розслідувань прийшли з обшуком до квартири Олени Біленької, яка відома як блогерка Маруся Звіробій. За два дні до того, ДБР направило до Генпрокуратури проєкт підозри народній депутатці від «Європейської солідарності» Софії Федині та Марусі Звіробій.

На думку слідства, 26 жовтня під час стріму в соцмережах Федина та Звіробій висловлювали погрози вбивством, адресовані президенту Зеленському. Обидві підозрювані відкидають звинувачення.

Маруся Звіробій (справжнє ім’я Олена Біленька) – нагороджена волонтерською відзнакою «Народний герой України»; учасниця Революції гідності, ініціаторка проєкту «Допомога пораненим Майдану»; влітку 2014 року на волонтерський засадах організувала полігон, на якому інструктори навчали початковій військовій підготовці тих, хто добровільно йшов на фронт; пізніше полігон став центром підготовки контрактників десантно-штурмових військ, а його випускників почали називати «Марусиними ведмедями»; військовослужбовець ЗСУ та Національної гвардії України; звільнена в запас за станом здоров’я.
…

У Білорусі затримали журналіста Чуденцова. Його колеги називають це «помстою Лукашенка» за фільм

Журналіста Володимира Чуденцова затримали на кордоні у потязі Брест-Варшава 21 листопада, з того часу він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання Бреста. Як пояснюють у виданні TUT.BY, завтра спливає 72 години, після чого журналіста мають або відпустити, або обрати йому запобіжний захід.

За словами його матері Ніни Зуєвої, причиною затримання стало виявлення у сумці Чуденцова пакета з речовиною, схожою на наркотичну, поки той ходив до вбиральні. Як сказала жінка у коментарі білоруської редакції Радіо Свобода, станом на 22 листопада їй не вдалося побачитися з сином, але у них вдома силовики також провели обшук, виявивши ще кілька пакетів з невідомою речовиною.

Належність цих речей її сину Зуєва заперечує.

Тим часом, автор телеграм-каналу Nexta Степан Путило заявив, що пов’язує затримання Чуденцова з тим, що журналіст був співавтором документального фільму «Лукашенко. Кримінальні матеріали», який на YouTube станом на зараз переглянули майже 1,8 мільйони користувачів.

За його словами, Чуденцов напряму не був пов’язуваний з каналом, але допомагав з редактурою та надавав консультації.

Як повідомляє «Настоящее время», у 90-х Чуденцов працював на державні медіа, а з 2010 змінив прізвище і працював на «Російську службу новин», а ще пізніше – на TUT.BY. Звільнившись звідти, заснував сайт by24.org.

 
…