У Запоріжжі виявили 40 нових нагробків менонітів, замурованих радянською владою

By Gromada | 10/08/2019 | Повідомлення, Суспільство

Працівники Національного заповідника «Хортиця» під час розкопок на Верхній Хортиці виявили упродовж тижня ще близько 40 нагробних плит з менонітського цвинтаря, що були замуровані у фундамент побудованої 1935 року комори. 15 плит було знайдено 6 серпня, а решта виявлена 10 серпня.

Виявлені нагробки мають різний ступінь збереженості. Серед них є і практично не пошкоджені, як-то надгробок Карла Зельднера, що має понад метр висоти і неушкоджений підпис російською мовою, і такі, що представлені уламками з епітафією чи традиційним для менонітів зображенням якоря.

Роботи ведуться із залученням будівельної техніки, зокрема екскаватора, що дозволило розчистити місце знахідки від залишків будівельного сміття і дослідити частину верхнього шару фундаменту комори по периметру будівлі.

«Лежать у 4 шари – ті, що ми підняли. Довжина стіни короткої – 9 метрів, а довшої – 20 метрів. У короткій, передній, ми вже знайшли 4 шари зверху. Другу стіну почали колупати. Це вперемішку цегляна крихта, цемент, постаменти без написів великі і нагробки з написами», – розповів Максим Штатський, що керує археологічними роботами.

Менонітські нагробки, замуровані у фундамент будівлі 1930-х років, працівники Національного заповідника «Хортиця» виявили під час археологічної розвідки в кінці липня 2019 року. Первинно було знайдено 18 фрагментів могильних плит. Всі походять із розташованого неподалік місця знахідки менонітського цвинтаря, що був зруйнований радянською владою у 1930-х роках.

За підрахунками істориків, кількість менонітських нагробків, що може бути замурована у фундамент комори, може становити від кількох десятків до кількох сотень. Наразі у Національному заповіднику «Хортиця» триває кампанія збору необхідної суми коштів для проведення розкопок на місці знахідки із залученням техніки.

Меноніти – представники протестантського руху, які розмовляли переважно німецькою і переселилися на південь України в кінці XVIII сторіччя. Дозвіл заснувати в регіоні свої поселення і землю для них вони отримали від російської цариці Катерини ІІ. За радянської влади меноніти зазнали репресій.